Постанова 4818 № 642/5009/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 642/5009/24 Головуючий суддя І інстанції Бородіна О. В. Провадження № 22-ц/818/903/25 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: споживчого кредиту ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 лютого 2025 року м. Харків. Харківський апеляційний суд у складі суддів судової колегії судової палати у цивільних справах : головуючого Яцини В.Б., суддів колегії Маміної О.В., Пилипчук Н.П., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2024 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в: У серпні 2024 року АТ «Сенс Банк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява мотивована тим, що 29.08.2015 ОСОБА_1 уклала з позивачем АТ «Сенс Банк» (попередня назва АТ «Альфа Банк») угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630293207. Банк належним чином виконав свій обов`язок про надання позичальнику кредиту, однак відповідач своїх зобов`язань за кредитом не виконувала, у зв`язку із чим станом на 25.10.2023 заборгованість за кредитним договором складає 53 830,25 грн. На підставі вищевикладеного, АТ «Сенс Банк» просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 60576,07 грн. та понесені судові витрати. У відзиві на позовну заяву, в якому ОСОБА_1 просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідач посилалась на те, що, у заяві, підписаній сторонами, процента ставка не зазначена, крім того відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Також вважає, що позивач не надав підтверджень тому, які саме умови було отримано Відповідачем, саме їх розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкета-заява про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк» від 27.08.2015, оферта на укладання Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії, акцепт пропозиції на укладання Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії, договір про використання аналогу власноручого підпису та факсиміального відтворення печатки для вчинення правочинів, добровільного страхування фінансових ризиків держателів кредитних платіжних карток від 27.08.2015 року, довідка про умови кредитування з використанням картки «Максимум PayPass», зазначає, що вказані документи, на момент отримання відповідачем кредитних коштів, взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. По-третє, зазначила, що банком самостійно без згоди було збільшено кредитний ліміт до 30763,05 грн з урахуванням нарахованих відсотків та штрафних відсотків, далі 30.04.2022 збільшено до 31689,18, 30.06.2022 33836,38 грн, 30.07.2022 34944,98 грн, тобто банк самостійно нараховував відсотки на відсоток без повідомлення відповідача. Фактично таких коштів не надавав відповідачу, а лише нараховував. У відповіді на відзив на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_2 , зазначив, що факт укладення 27.08.2015 між сторонами кредитного договору підтверджується анкетою-заявою про Публічної пропозиції на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, яку було підписано відповідачем, зі змісту якої вбачається, що останній підтвердив акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа - Банк». Представник позивача вказує, що заборгованість відповідача, яку просить стягнути позивач становить 53 830,25 грн, з яких: 18 299,53 грн тіло кредиту; 7 243, 96 грн відсотки за користування кредитом; 27 476,04 грн прострочене тіло кредиту; 810,72 грн відсотки за прострочену заборгованість. Крім того, зазначає, що у випадку несплати мінімального платежу заборгованість, яка не погашена Клієнтом в термін (строк), установлений Кредитним договором переходить в прострочені боргові зобов`язання. В подальшому прострочені боргові зобов`язання додаються до мінімального платежу, який Боржник має сплатити в наступному Платіжному періоді. Просить взяти до уваги те, що заборгованість за тілом кредиту складається з заборгованості за поточним та простроченим тілом, а заборгованість за відсотками складається з заборгованості за поточними відсотками (відсотки, які були нараховані в поточному періоді) та заборгованості за простроченими відсотками. До того ж, вказує на те, що відповідач несвоєчасно погашав кредитну заборгованість, тому зміна тіла кредиту безпосередньо пов`язана зі списанням щомісячного платежу за відсотками, що і спричинило зміну розміру тіла кредиту. Підсумовуючи все вищевикладене, представник позивача зазначив, що виписка по картрахунку підтверджує, що відповідачу було видано платіжну картку та відкрито картрахунок, на який встановлено кредитний ліміт та чітко прослідковується, що відповідач користувався грошима, а отже й отримав кредитну картку, оскільки проведення банківських операцій є неможливим без наявності картки. Також з розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором. Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2024 року позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 630293207 від 29.08.2015 року станом на 25.10.2023 року в загальному розмірі 53 830 грн. 25 коп., яка складається з: 27476,04 грн. прострочене тіло кредиту; 7 243,96 грн. відсотки за користування кредитом; 18 299,53 грн. тіло кредиту; 810,72 грн. відсотки за прострочене тіло кредиту. Стягнуто ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» суму сплаченого судового збору в розмірі 2691,89 грн. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову та стягнути з банку суму сплаченого судового збору. Вважає, що рішення постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням процесуального права і підлягає скасуванню Відповідно до виписки, наданої банком вбачається, що за період з 29.08.2015 по 20.07.2020 банком збільшувався кредитний ліміт і фактично на рахунок зараховувались кошти, якими фактично користувалась, та сплачувала відсотки за користування кредитними коштами. Загальна сума кредитних коштів, надана банком станом на 1.03.2022 становила 28200,00 грн, що відповідає інформації в розрахунку заборгованості за кредитом (наданої банком). Починаючи з 30.03.2022 року по 12.02.2024 банком самостійно, без повідомлення її та її згоди збільшувався кредитний ліміт на суму вже нарахованих відсотків на тіло кредиту, в подальшому на ці відсотки знову ж нараховувались відсотки тобто банк здійснював нарахування відсотків на відсоток, що суперечить законодавству права. Також з розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що сума простроченого тіла кредиту 27476,04 вже містить суму тіла кредиту 18299,53, а не складається з суми простроченого тіла + тіла кредиту, таким чином сума про стягнення заборгованості розрахована з порушенням норм законодавства України. Заперечує проти застосування до спірних правовідносин положень частини першої статті 364 ЦК України, оскільки договір про банківське обслуговування фізичних осіб, наявний на сайті банку, неодноразово змінювався самим банком з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення в суд із цим позовом, тобто кредитор міг надати суду будь-яку редакцію умов кредитування, найбільш сприятливу для самого банка. Відзив на скаргу не надійшов. Частинами 1, 3 статті 368 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Частиною 1 статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Аналізуючи наведені норми права, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Судова колегія, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін. Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з наступного. У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Вказаним вимогам оскаржене рішення суду відповідає. Згідно з п. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до п. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України). Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України). Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно зі ст.ст. 526,530,610, ч. 1 ст.612ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Згідно із ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Судом першої інстанції на підставі наявних у справі доказів встановлені наступні обставини справи. 27.08.15 між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630293207 (а.с. 42-45), за умовами якої банк надав відповідні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 3000 грн.(а.с.43) Вказана угода була укладена сторонами на підставі підписаної відповідачкою 27 червня 2015 року оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, в якій зазначений максимальний розмір кредитного ліміту 75000 грн. та розмір процентів річних на рівні 40 % за користування кредитними коштами, розмір обов`язкового мінімального платежу 7% від суми заборгованості за кредитом, але не менше 50 грн., дата його сплати. Відповідно до умов оферти ОСОБА_1 запропонувала АТ «Альфа-Банк» укласти з нею угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб. За умовами оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №630293207, відповідачці був оформлений тип кредиту - «кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії», ліміт відновлювальної кредитної лінії 75 000 грн, що підтверджується відкриттям на ім`я відповідачки відповідного карткового рахунку, з отриманням банківської картки, якою вона активно користувалась з оплати певних послуг та придбання товарів, а також для погашення кредиту, що вбачається з наданого позивачем до справи виписку з її карткового рахунку (а.с. 8 -27). Згідно п.3.1.1. Оферти відповідачка просила встановити що сума кредиту, яка доступна на момент укладення Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії з встановленого Договором та вказаного в цій Оферті на укладання Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії складає 3 000, 00 грн. При цьому ОСОБА_1 пропонувала Банку, у випадку акцептування Банком цієї Оферти на укладення Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії повідомити їй суму Кредиту, що може бути доступна в будь-якій час протягом строку дії відновлювальної кредитної лінії та, яка відрізняється від суми, що вказана в цьому пункті. Також вона пропонувала Банку, що сума Кредиту, що може бути доступна її в будь-якому випадку, не перевищувала ліміт Відновлювальної кредитної лінії, який становить 75 000 грн. Відповідно до п. 3.2 Оферти процентна ставка за користування кредитної лінії при вчиненні торгових операціях та/або зняття коштів складає 40%. У п. 3.3 Оферти запропоновано обов`язковий мінімальний платіж 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. Відповідно до п. 8 Оферти підписанням цієї Оферти на укладення Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії відповідачка беззаперечно підтверджує, що (1) з попередньо ознайомлений у письмовій формі з умовами надання Кредиту, в тому числі вартістю Кредиту. його особливостями, перевагами та недоліками, інформацією про сукупну вартість Кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та значення абсолютного подорожчання Кредиту, вартості, видів та предметів супутніх послуг, з також будь-якою іншою інформацією, надання якої вимагає чинне в Україні законодавство, в тому числі інформацією надання якої передбачене нормами Закону України «Про захист прав споживачів» та нормативними документами НБУ, які їй роз`яснені, зрозумілі, не потребують додаткового тлумачення та з якими вона цілком згідна. (2) вона ознайомлена з умовами Договору, що затверджений розпорядженням Банку із усіма змінами та доповненнями, зокрема його положеннями, що регулюють порядок та умови оформлення продукту «Максимум PayPass», які оприлюднені на Інтернет-сторінці Банку за електронною адресою alfabank.com.ua та які їй роз`яснені, зрозумілі та з якими вона цілком згодний. Оскільки в указаних вище документах, підписаних відповідачкою, визначений розмір процентної ставки за користування кредитом та інші платежі, які є істотними умовами договору кредиту, суд обґрунтовано вважав, що сторони погодили умови договору кредиту (а.с.43). Того ж дня, 27.08.2015 року ПАТ «Альфа Банк» було підписано Акцепт на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яким банк підтвердив, що приймає пропозицію (оферту) ОСОБА_1 на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності та платності (а.с. 43- на звороті). А тому суд першої інстанції обґрунтовано вважав укладеним між сторонами у належній письмовій формі кредитний договір. Наведені з цього приводу у доводах скарги заперечення є безпідставними. 12.08.2022 позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» прийнято рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про найменування АТ «Сенс Банк» внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань 30.11.2022. Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 630293207 від 27.08.2015 банк виконав своєчасно і повністю, надавши кредитні кошти. З даної виписки вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами, здійснювала перекази, сплачувала частково заборгованість та проценти за користування кредитними коштами. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором № 630293207 від 27.08.2015 належним чином не виконав. Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість за кредитним договором станом на 25.10.2023 року становить 53 830 грн. 25 коп., яка складається з: 27476,04 грн. прострочене тіло кредиту; 7 243,96 грн. відсотки за користування кредитом; 18 299,53 грн. тіло кредиту; 810,72 грн. відсотки за прострочене тіло кредиту. (а.с.54-59). 25.01.2025 АТ «Сенс Банк» направив на адресу відповідачки досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, в якій просив достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії у розмірі 53830,25 грн. З урахуванням вказаних обставин суд дійшов правильного висновку, що отримання відповідачкою коштів за вказаним договором, а також користування кредитними коштами та сплата платежів підтверджується випискою по рахунку з кредитною карткою, в якій міститься повна інформація про рух коштів, відображено всі операції за кредитною карткою, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей. Відповідачка не надала до суду відповідних доказів про своєчасне та у повній мірі повернення банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, який відповідає витягу з карткового рахунку відповідачаки. Таким чином, суд обґрунтовано та відповідно до вказаних норм ст.ст.509, 526,1054 ЦК України дійшов висновку про порушення відповідачкою умов кредитного договору, що вона зобов`язання за вказаним вище договором не виконала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість у розмірі заявленої у позові сумі. Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. З наданого АТ«Сенс Банк» розрахунку заборгованості, виписки по особовому рахунку вбачається, що станом на 25.10.2023 року виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 53 830 грн. 25 коп., яка складається з: 27476,04 грн. прострочене тіло кредиту; 7 243,96 грн. відсотки за користування кредитом; 18 299,53 грн. тіло кредиту; 810,72 грн. відсотки за прострочене тіло кредиту. (а.с.54-59). На підставі вказаних доказів, які відповідачкою не спростовані, судом обґрунтовано встановлено, що відповідач ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами та частково сплачувала заборгованість за договором, що вбачається із виписки по рахунку з кредитною карткою, що у свою чергу підтверджує факт укладення кредитного договору на зазначених у позові умовах. Відповідачка несвоєчасно погашала кредитну заборгованість, тому зміна тіла кредиту безпосередньо пов`язана зі списанням щомісячного платежу за відсотками, що і спричинило зміну розміру тіла кредиту у визначених умовами договору межах. Відповідач ОСОБА_1 такі дії банку не оспорювала та не надала суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед АТ «Сенс Банк», та не довела відсутність заборгованості. Посилаючись на не доведення позивачем факту укладення кредитного договору, відповідач у апеляційній скарзі вказує, що частково сплачувала кошти в рахунок погашення заборгованості, що узгоджується з відомостями, які містяться у виписці з ї рахунку, та свідчить про існування договірних відносин між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 . Таким чином, висновки суду є законними та обґрунтованими, а викладені у доводах скарги заперечення належним чином не підтверджені. Помилкове зазначення як позивачем, так і судом у рішенні дати укладання договору 29.08.2015, а не 27.08.2015, що підтверджується наданими до позовної заяви доказами, і про що було зазначено позивачем у додаткових письмових поясненнях від 20.09.2024 (а.с.73-74), не впливає на правильність висновків суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції зазначає, що вказана обставина, відповідно до ст.269 ЦПК України, є підставою для звернення позивача до суду першої інстанції із заявою про виправлення описки у рішенні Ленінського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2024 року. Доводи скарги відповідача про те, що починаючи з 30.03.2022 року по 12.02.2024 банком самостійно, без повідомлення її та її згоди збільшувався кредитний ліміт, спростовуються матеріалами справи, та умовами погодженими між сторонами на підставі Оферти та її Акцепту договору використання відповідачкою Відновлювальної кредитної лінії. Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги цього висновку не спростували, то відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Апеляційну скаргу залишено без задоволення, тому визначених у ст. 141 ЦПК України підстав для перерозподілу судових витрат за перегляд справи у апеляційному порядку не вбачається. Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст. ст. 381, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2024 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду лише у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складений 24 лютого 2025 року. Головуючий В.Б.Яцина. Судді О.В. Маміна. Н.П. Пилипчук.