Постанова 4813 № 487/1615/23

Номер провадження: 22-ц/813/4785/25 Справа № 487/1615/23 Головуючий у першій інстанції Аліна С. С. Доповідач Карташов О. Ю. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.10.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Карташова О.Ю. суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В. за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О. учасники справи: позивач - Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус» відповідач - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Черевиченко Неллі Анатоліївна на заочне рішення Суворовського районного суду міста Одеса від 25 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У березні 2023 року АТ «КБ «Глобус» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 328285,63 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 19.06.2019 року між Акціонерним товариством «КБ «Глобус» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 13/09/79 «Авто в кредит». Відповідно до умов п. 1.1. кредитного договору банк надає позичальнику в грошовій формі, на придбання нового автомобіля, оплату комісії за надання кредиту в сумі 371 000,00 гривень строком на 84 місяці, кінцевою датою повернення кредиту сторонами визначено 18.06.2026 року включно, зі сплатою процентів за користування кредитом в період з 19.06.2019 року по 18.06.2026 року у розмірі 18% процентів річних. Комісія за надання кредиту 3339 гривень. В забезпечення виконання зобов`язань п. 3.1. кредитного договору між позичальником та АТ «КБ «Глобус» 19.06.2019 року укладено договір застави транспортного засобу № 13/09/19/3, згідно якого кредитний договір забезпечується, зокрема, але не виключно, заставою рухомого майна, а саме: автомобіль марки PEUGOT, рік випуску 2019, № НОМЕР_6, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 . На виконання п. 2.2. кредитного договору 20.11.2019 року АТ «КБ «Глобус» здійснено безготівкове перерахування кредитних коштів в сумі 371 000,00 гривень з кредитного рахунку на поточний рахунок № НОМЕР_2 ТОВ ТД «Автосвіт «Миколаїв» відкритий в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 326610, виконання умов Договору купівлі продажу №АН-109 від 17.06.2019 року, що підтверджується випискою з рахунку позивача за період з 19.06.2019 р. по 13.02.2023 р. по рахунку IBАN НОМЕР_3 - надання кредитних коштів. Пунктом 4.1. кредитного договору було встановлено, що позичальник виконує свої зобов`язання по поверненню кредиту, процентів, сплаті комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених кредитним договором на рахунок № НОМЕР_4 , шляхом безготівкового перерахунку коштів з рахунку позичальника та/або внесення готівкових коштів у касу банку. Кредит повертається лише в тій валюті, у якій він був наданий. У випадку порушення позичальником встановлених кредитним договором строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів, вважається простроченою, переноситься банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів. Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами в умовах передбачених договором та в межах встановленого кредиту. В свою чергу, відповідачка ОСОБА_1 не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом відповідно до умов договору. На підставі вищевикладеного позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Заочним рішенням Суворовського районного суду міста Одеса від 25 жовтня 2024 року ухвалено позовну заяву Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) про стягнення заборгованості - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (код ЄДРПОУ 35591059) заборгованість за кредитним договором №13/09/19 від 19.06.2019 року, у розмірі, що становить 328 285,63 гривень, яка складається з: - 232 452,08 грн - строкова заборгованість основного боргу; - 45 741,64 грн - прострочена заборгованість по кредиту; - 50091,91 грн - прострочена заборгованість по процентам. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (код ЄДРПОУ 35591059) витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 4924,28 грн. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог банку. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Черевиченко Н.А., подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Суворовського районного суду міста Одеса від 25 жовтня 2024 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволені позову. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що 10.01.2023 року АТ «КБ «Глобус»за місцезнаходженням ОСОБА_1 направлено Вимогу щодо дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені договором № 013/09/19 від 19.06.2019 за вих. № 01-2460 від 29.12.2022р., надано суду квитанцію про відправку даної вимоги відповідачці, але на надано підтвердження того, що остання отримала дану вимогу та відреагувала на неї. Отже, скаржниця вважає, що порушення банком визначеного кредитним договором порядку направлення юридично значимих повідомлень, факт отримання яких адресатами не встановлено, не може мати наслідком покладення на відповідачку тягаря дострокового погашення заборгованості за кредитним договором. Крім того, скаржниця посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, розгляд справи судом без належного повідомлення її та представника про дату та час розгляду справи. Узагальнені доводи та заперечення учасників справи Щодо відзиву на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «КБ «Глобус» просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, зазначив, що судом першої інстанції, було правильно встановлено, що відповідачка взятих на себе за договором обов`язків не виконувала, має заборгованість за кредитним договором, а отже правомірними є висновки суду про задоволення позовних вимог. Щодо явки сторін Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Від Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» надійшла заява про розгляд справи без її участі, також в заяві вказується, що АТ «КБ «Глобус» повністю заперечує проти апеляційної скарги в повному обсязі. Представник ОСОБА_1 - адвокат Черевиченко Н.А. повідомлена, шляхом надсилання судової повістки до її електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. Згідно із ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Крім того, судові повістки надіслані скаржнику ОСОБА_1 повернулись з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою». У пункті 99-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «Адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду. Працівником АТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення зроблено позначку «Адресат відсутній за вказаною адресою» та засвідчено його підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля, що свідчить про дотримання вимог пункту 99-1 Правил, тому у суду апеляційної інстанції не було підстав не враховувати причини повернення до суду судової повістки під час вирішення питання про повідомлення заявниці про дату, час та місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, а також про можливість розглядати справу за відсутності відповідача. За змістом пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі. Тож, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17, від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14, від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20. З наведеного можна зробити висновок, що ОСОБА_1 та її адвокат Черевиченко Н.А. відповідно до процесуального закону вважається належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, та їх не явка не перешкоджає розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників. Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Фактичні обставини справи, встановлені судом 20.11.2019 року між Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 13/09/19 «Авто в кредит». Відповідно до умов п.1.1. кредитного договору банк надає позичальнику в грошовій формі, на придбання нового автомобіля, оплату страхового платежу, оплату комісії за надання кредиту в сумі 371000,00 гривень строком на 84 місяці, кінцевою датою повернення кредиту сторонами визначено 18.06.2026 року включно, зі сплатою процентів за користування кредитом в період з 19.06.2019 року по 18.06.2026 року у розмірі 18% річних. Комісія за надання кредиту 3339,00 гривень. В забезпечення виконання зобов`язань п.3.1. кредитного договору між позичальником та АТ «КБ «Глобус» 19.06.2019 року укладено договір застави транспортного засобу № 13/09/19/3, згідно з яким кредитний договір забезпечується, зокрема, але не виключно, заставою рухомого майна, а саме: автомобіля марки PEUGOT, рік випуску 2019, № НОМЕР_6, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності позивачу. На виконання п. 2.2. кредитного договору 20.11.2019 року АТ «КБ «Глобус» здійснено безготівкове перерахування кредитних коштів в сумі 371000,00 гривень з кредитного рахунку на поточний рахунок № НОМЕР_2 ТОВ ТД «Автосвіт «Миколаїв» відкритий в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 326610, виконання умов Договору купівлі продажу №АН-109 від 17.06.2019 року, що підтверджується випискою з рахунку позивача за період з 19.06.2019 р. по 13.02.2023 р. по рахунку IBАN НОМЕР_3 - надання кредитних коштів. Пунктом 4.1. кредитного договору було встановлено, що позичальник виконує свої зобов`язання по поверненню кредиту, процентів, сплаті комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених кредитним договором на рахунок, шляхом безготівкового перерахунку коштів з рахунку позичальника та/або внесення готівкових коштів у касу банку. Кредит повертається лише в тій валюті, у якій він був наданий. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами у відповідності до графіка погашення кредитної заборгованості шляхом сплати кредитної заборгованості рівними частинами щомісячно з 1-го по 10-те число кожного місяця. У випадку порушення позичальником встановлених кредитним договором строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів, вважається простроченою, переноситься банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів. П. 4.6. кредитного договору визначено, що у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, у строки передбачені п. 4.1. кредитного договору, позичальник сплачує проценти з розрахунку процентної ставки 45 процентів річних, що нараховується на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення. Відповідно до п. 10.4 Кредитного договору всі повідомлення, листи, вимоги за цим Договором будуть вважатися відправленими, пред`явленими Банком належним чином Позичальнику у разі, якщо вони здійснені у письмовій формі та вручені особисто та/або надіслані на адресу електронної пошти та/або надіслані рекомендованим листом та/або доставлені кур`єром на адресу Позичальника та/або відправлені у вигляді СМС- повідомлень за номерами телефонів, що зазначені у цьому Договорі та/або в анкеті, заяві Позичальника. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами в умовах передбачених договором та в межах встановленого кредиту. У зв`язку із виникненням кредитної заборгованості 10.01.2023 року позивачем за місцезнаходженням відповідачів направлено вимоги щодо дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій, що передбачені договором № 13/09/19 від 19.06.2019 року. В свою чергу, Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «КБ «Глобус» за кредитним договором № 13/09/19 від 19.06.2019 року «Авто в кредит», у розмірі, що становить 328 285,63 гривень, яка складається з: - 232 452,08 грн - строкова заборгованість основного боргу; - 45 741,64 грн - прострочена заборгованість по кредиту; - 50091,91 грн - прострочена заборгованість по процентам.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України). Відповідно до частини першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною другою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти. Згідно із статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Згідно з вимогами статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України). За договором позики на позичальникові лежить обов`язок повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 1049 ЦК України). Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом. Так, встановлено, що до суду Банк подав позов про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором № 13/09/19 від 19.06.2019 року, а розрахунок заборгованості виконаний станом на 13.02.2023 року. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 вересня 2021 року у справі №202/432/14-ц (провадження №61-618св21) зроблено висновок, що «звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання». Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність. У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц (провадження № 14-600цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що: «боржник зобов`язаний виконати його обов`язок відповідно до умов договору. Тобто, порушивши права або законні інтереси кредитора, боржник зобов`язаний поновити їх, не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту чи на звернення до суду з відповідним позовом. Враховуючи приписи статей 526, 527 і 530 ЦК України, направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання відповідних спорів. Невиконання кредитором обов`язку з направлення такого повідомлення (вимоги) не означає відсутність порушення його прав, а тому він може вимагати у суді виконання боржником обов`язку з дострокового повернення кредиту». Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц зазначила, що: «визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів». Встановлено, що кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника, сторони врегулювали у договорі питання дострокового повернення кредиту - зміна строку виконання основного зобов`язання можлива лише за наявності одночасно двох умов: виникнення у позичальника прострочення з погашення заборгованості та письмове повідомлення його банком про припинення строку користування кредитом. У зв`язку із виникненням кредитної заборгованості 10.01.2023 року позивачем за місцезнаходженням відповідачки направлено вимогу щодо дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій, що передбачені договором № 13/09/19 від 19.06.2019 року. Позивачем для підтвердження своїх позовних вимог було надано суду: копія Вимоги щодо дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені договором №13/09/19 від 19.06.2019 року за вих. № 1-2460 від 29.12.2022 року, направленої на ім`я ОСОБА_1 та копія Списку № 10012023 згрупованих поштових відправлень від 10.01.2023 року адресованих на ім`я ОСОБА_1 відповідно із фіскальним чеком від 10.01.2023 року. Згідно з постановою Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року в справі №361/3222/19 (провадження № 61-2788cв21) та постанови Верховного Суду від 29 серпня 2019 у справі № 924/11/18 Верховний Суд прийшов до наступного висновку: «Суд зазначає, що належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №

270. Належним дотриманням процедури повідомлення боржника про вимогу стосовно усунення порушення слід вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання. В разі дотримання порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована боржником в загальному порядку. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року в справі № 361/3222/19 (провадження № 61-2788cв21)». Таким чином, у справі наявні докази про належне надсилання кредитором вимоги про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі. Приймаючи до уваги наведене та виходячи з частини 4 статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу, колегія суддів, погоджується з висновком суду, що кредитором дотримано вимоги статті 16 Закону України «Про споживче кредитування». Колегія суддів констатує, що станом на день розгляду справи, відомостей про сплату відповідачкою заборгованості за кредитним договором, матеріали справи не містять, що свідчить про те, що боржником за кредитним договором не усунуто порушення кредитного договору, викладених у досудовій вимозіАТ «КБ «Глобус» щодо виконання договірних зобов`язань, що дає підстави для банку звернутися із позовом до суду про стягнення всієї суми заборгованості. При таких обставинах, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у розмірі заявлених вимог, які відповідають розрахунку, який доданий до позову і який (розрахунок) не спростований відповідачкою ОСОБА_1 наданням доказів про погашення заборгованості за тілом кредиту та процентами протягом 30-ти денного строку з часу отримання вимоги про дострокове повернення доданного позивачем до позову розрахунку заборгованості або ж про його невідповідність умовам кредитного договору. Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права - неповідомлення сторони відповідачки про дату та час розгляду справи. Так, вирішуючи заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Черевиченко Н.А. про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25.10.2024р. по цивільній справі № 487/1615/23 за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд першої інстанції, в ухвалі від 03.02.2025 року встановив, що провадження у даній справі було відкрито 10.01.2024р. При цьому, представник відповідачки зверталась з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення її розгляду. При цьому відповідач скористався своїм правом подати письмові пояснення. Відповідач та його представник були обізнані з перебуванням справи на розгляді суду, неодноразовим відкладенням її розгляду та належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи. Протягом розгляду справи відповідачка багаторазово викликалася до суду, що підтверджується поштовими відправленнями. У зв`язку з чим, через її неявку судом в подальшому було постановлено заочне рішення. Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що на аркуші справи № 135 наявна розписка підписана адвокатом Черевиченко Н.А., щодо її повідомлення про дату та час розгляду справи 25.10.2024 року о 12.00 годині. Таким чином, доводи апеляційної скарги висновок районного суду не спростовують і зведені лише до незгоди з висновком суду без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, які надані сторонами та невірне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини. У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Зазначений Висновок також звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних рішень у різних країнах. Так, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Filad», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spai», заява серія А № 303-А; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29). У справі «Серявін та інші проти України» зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Filad», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи. За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Черевиченко Неллі Анатоліївна, залишити без задоволення. Заочне рішення Суворовського районного суду міста Одеса від 25 жовтня 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий О.Ю. Карташов Судді В.А. Коновалова В.В. Кострицький