Постанова Черкаський апеляційний суд № 695/2746/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 березня 2026 року м. Черкаси Справа № 695/2746/25 Провадження № 22-ц/821/618/26 Категорія 304090000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої - Василенко Л. І., суддів: Новікова О. М., Фетісової Т. Л., секретаря - Кукушкіної А. О., учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», відповідач - ОСОБА_1 , представник відповідача - адвокат Манзар Тетяна Володимирівна, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Манзар Тетяни Володимирівни на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 листопада 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ», Товариство) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.09.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір № 790565146 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. При заповненні анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Договір підписано за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора. Товариство свої зобов`язання надати грошові кошти виконало у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням. Всупереч умов Договору № 790565146 від 15.09.2021 ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 97678,10 грн, яка складається з наступного: 21989,88 грн сума заборгованості по основному боргу; 75688,22 грн сума заборгованості по відсоткам. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118/01, відповідно умов якого фактору за плату відступлено право вимоги, зазначене у відповідних реєстрах прав вимоги. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу № 28/1118/01. Відповідно до Реєстру боржників № 164 від 14.12.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором № 790565146. 20.10.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 20102022, згідно умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 06.03.2023 до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 97678,10 грн, з яких 21989,88 грн сума заборгованості по основному боргу, 75688,22 грн сума заборгованості по відсоткам. Отже, відповідач належним чином зобов`язання за спірним кредитним договором не виконав, внаслідок чого на момент подання позовної заяви виникла заборгованість на загальну суму 97678,10 грн. В зв`язку з вищевикладеним, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором № 790565146 від 15.09.2021 у розмірі 97678,10 грн та судові витрати, пов`язані з розглядом справи. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 листопада 2025 позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 790565146 від 15.09.2021 у загальному розмірі 97678,10 грн, з яких: 21989,88 грн - сума заборгованості по основному боргу, 75688,22 грн - сума заборгованості по відсоткам, а також 3028,00 грн судового збору, всього 100706,10 грн. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на підставі досліджених письмових доказів, наданих позивачем, які не спростовані відповідачем належними доказами, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» є обґрунтовані належними доказами та підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ», яке набуло права вимоги, заборгованості за кредитним договором № 790565146 від 15.09.2021 у розмірі 97678,10 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги У січні 2026 представник ОСОБА_1 адвокат Манзар Т. В. подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.11.2025 та ухвалите нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ». Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було взято до уваги та не надано оцінки фактичним обставинам викладеним у позовній заяві, які явно свідчать про порушення закону. Вважає, що для підтвердження факту відступлення права вимоги заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що Договір факторингу № 28/1118-01, за яким, згідно доводів позивача, відбулося первісне відступлення права вимоги за кредитним договором № 790565146 від 15.09.2021, було укладено між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018. Вказане свідчить, що предметом Договору факторингу № 28/1118-01, на момент його укладення не могло бути право будь-якої вимоги за неіснуючим на той час, кредитним договором № 790565146 від 15.09.2021, що в свою чергу виключає відступлення та набуття відповідного права вимоги за вказаним кредитним договором, як ТОВ «Таліон Плюс» згідно Договору факторингу, так і в подальшому ТОВ «ФК «ЄАПБ», згідно з Договором № 20102022 від 20.10.2022. Щодо нарахування відсотків, зазначає, що згідно кредитного договору № 790565146 від 15.09.2021, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником. А саме до 15.10.2021 (п. 1.7. Договору). Відповідно до п.1.3. Договору кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 21990,00 грн одразу після укладення договору, який має бути повернуто 15.10.2021. Договором не передбачено продовження строку кредитування. Отже, суд першої інстанції неправомірно стягнув відсотки за період з 15.09.2021 по 06.03.2023 у сумі 75688,22 грн, в той час, як Договором чітко передбачено термін кредитування з 15.09.2021 по 15.10.2021, тобто кредит надається на 30 днів. Скаржник вважає, що позов подано неналежним суб`єктом, адже позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження переходу права грошової вимоги до відповідача від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до кредитора ТОВ «Таліон Плюс», а відповідно не довів перехід права вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ», тобто не довів перехід права вимоги на кожному етапі такої передачі, що є процесуальним обов`язком. За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» є безпідставними та необґрунтованими, у зв`язку з чим позов не підлягає задоволенню. Просить стягнути з позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» понесені витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 5000,00 грн. Відзив на апеляційну скаргу. Представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Манзар Т. В. залишити без задоволення. Вказує, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ». Зазначає, що вартість правничої допомоги в сумі 5000,00 грн, з огляду на малозначність справи та складність написання апеляційної скарги, є неспівмірною. На думку позивача, вартість правничої допомоги є значно завищеною та не відповідає критеріям реальності наданих адвокатських послуг та розумності їх вартості. Фактичні обставини справи Судом першої інстанції встановлено, що 15.09.2021 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (договір кредитної лінії) № 790565146 (а.с. 7 на звороті - 10). Згідно п. 1.1. Договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі кредитного ліміт на суму 22000 грн на умовах, зворотності, строковості і платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018 було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором, про що йдеться у Додатковій угоді № 26 від 31.12.2020. Крім того, цією Додатковою угодою до Договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції. Між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» 20.10.2022 укладено Договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.5. реєстр прав вимоги перелік прав вимог до боржників, що відступається за цим Договором. Форма реєстру прав вимог наведена у Додатку № 1 до цього Договору. Пунктом 2.1. Договору факторингу визначено, що згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Згідно п. 4.1. Договору факторингу, сторони погодили, що Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього Договору. Відповідно до п. 2.2. Договору факторингу, сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення Прав вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання Клієнта перед Фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права Клієнта за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не замінює попередній. Згідно з умовами Кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному цим Договором, незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором. Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 2 від 06.03.2023 до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 790565146 від 15.09.2021 у загальному розмірі 97968,10 грн, з яких: 21989,88 грн - сума заборгованості за основним боргом; 75688,22 грн - сума заборгованості за відсотками. Суд першої інстанції встановив, що позивач, як новий кредитор, набув право вимоги до відповідача за договором кредитної лінії на підставі Договору факторингу у взаємозв`язку з Додатковою угодою № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.20218. Згідно розрахунку заборгованості, що підготовлений позикодавцем ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», суд встановив, що, станом на 14.12.2021, заборгованість відповідача перед первинним позикодавцем становить 97678,10 грн, з яких: 21989,88 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 75688,22 грн сума заборгованості за відсотками. Позивачем проценти за користування позикою були нараховані за період з 15.09.2021 по 10.11.2021 по 263,88 грн та з 15.11.2021 по 14.12.2021 по 655,30 грн. Відповідач ОСОБА_2 сплатив відсотки за користуванням кредитом 11.10.2021 6861,00 грн та 13.11.2021 155,00 грн, що відображено у розрахунку заборгованості. ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед за ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 790565146 від 15.09.2021 у загальному розмірі 97678,10 грн (21989, 88 грн + 75688,22 грн).

Мотивувальна частина Позиція Апеляційного суду Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Манзар Т. В., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків. Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення з ОСОБА_1 тіла кредиту та нарахованих відсотків за спірним кредитним договором. Отже, предметом позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» є стягнення з відповідача заборгованості за договором кредитної лінії № 790565146від 15.09.2021 в розмірі 97678,10 грн, з яких 21989,88 грн - заборгованість за кредитом, 75688,22 грн - заборгованість по відсоткам. Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» суд першої інстанції виходив з того, що на підставі досліджених письмових доказів, наданих позивачем, які не спростовані відповідачем належними доказами, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» є обґрунтовані належними доказами та підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача, який набув права вимоги, заборгованості за договором кредитної лінії № 790565146 від 15.09.2021 у розмірі 97678,10 грн. Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України). Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 в справі № 638/2304/17). В ході розгляду справи встановлено, що 15.09.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 790565146, за умовами якого Товариство зобов`язалося надати останньому кредит на суму 21990,00 грн, а відповідач зобов`язався протягом 30 днів від дати отримання кредиту, повернути його та сплатити відсотки за користування грошовими коштами. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора MNV4J64J. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало своє зобов`язання за кредитним договором, оскільки відразу після вчинених дій відповідача, 15.09.2021 перерахувало грошові кошти в сумі 21990,00 грн на його банківську карту, що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 11). Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» загальна сума заборгованості за кредитним договором № 790565146 від 15.09.2021 становить 60981,30 грн, яка складається: 21989,88 грн заборгованість по кредиту; 39646,72 грн заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ТОВ «Таліон Плюс» Договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язався відступити на користь ТОВ «Таліон Плюс» вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти за плату на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до п. 2.1. укладеного Договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених Договором. Згідно п. п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Відтак, Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до Договору є невід`ємною частиною Договору факторингу. Відповідно до п. 8.2. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії Договору закінчується 28.11.2019. Додатковими угодами від 28.11.2019, 31.12.2020 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено строк дії Договору до 31.12.2024 включно. З урахуванням визначених строків дії цього Договору та Додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось неодномоментно, а протягом всього часу його дії. Пунктом 1.2. Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до Договору, а саме реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного реєстру наведена в Додатку № 1 до Договору. Тобто, реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності сторін. Предметом Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 790565146 від 15.09.2021. Дана обставина підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 164 від 14.12.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018. Таким чином, Договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме з 28.11.2018 до 31.12.2024. Слід зазначити, що вищезазначений Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, у встановленому законом порядку не визнавався недійсним та не є предметом спору в даній справі. 20.10.2022 ТОВ «Таліон Плюс» уклало з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» Договір факторингу № 20102022, відповідно до умов, позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 790565146 від 15.09.2021. Відповідно до реєстру боржників № 2 від 06.03.2023 за Договором факторингу № 20102022 від ТОВ «Таліон Плюс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 97678,10 грн. Відповідач належним чином зобов`язання по поверненню коштів за кредитним договором не виконав у зв`язку з чим позивач, як новий кредитор, звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за кредитним договором № 790565146 від 15.09.2021. Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин щодо стягнення кредитного боргу, регламентуються такими правовими нормами. Згідно положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до положень ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами. Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Отже, ОСОБА_1 згідно укладеного з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Договору взяв на себе зобов`язання погашати кредит у визначений Договором строк, та вказаний обов`язок ним був порушений, що підтверджується розрахунком заборгованості за Договором, а відтак у позивача виникло право вимагати повернення кредиту за тілом кредиту в розмірі 21989,88 грн. Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості (за тілом кредиту). Що стосується нарахованих відсотків за користуванням кредиту, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Згідно п. 1.7. договору кредитної лінії № 790565146 від 15.09.2021, кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником. У випадку надання першого траншу не в день укладення Договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором. Відповідно до платіжного доручення від 15.09.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 21990,00 грн на банківську карту № НОМЕР_1 , згідно договору № 790565146 від 15.09.2021. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer. Тобто, строк кредитного договору № 15.09.2021 розпочався 15.09.2021 та діяв до 15.10.2021. Відповідно до п. 1.9. Договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку визначеного в п. 1.7. Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 438,00 процентів річних, що становить 1,20 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним; за умовами продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 439,47 процентів річних, що становить 1,20 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним; якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.8. Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожен день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентною ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. Як вбачається з розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», Товариством здійснювалось нарахування відсотків за період з 15.09.2021 по 10.11.2021 по 263,88 грн в день; з 14.11.2021 по 14.12.2021 нараховано 655,30 грн в день. Отже, Товариством здійснювалось нарахування відсотків за користування кредитними коштами після закінчення 30-денного строку кредитування, передбаченого кредитним договором № 790565146 від 15.09.2021. Також з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач ОСОБА_1 11.10.2021 сплатив відсотки в розмірі 6861,00 грн та 13.11.2021 155,00 грн відповідно до умов кредитного договору. Проте, Товариством здійснювалось нарахування відсотків за користування кредитними коштами після закінчення строку кредитування, передбаченого кредитним договором № 790565146 від 15.09.2021. Відповідно до правової позиції, яка зазначена в постанові Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та пеню за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. В зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів приходить до висновку, що враховуючи узгоджений сторонами строк кредитування 30 днів з дня отримання коштів, а також беручи до уваги відсутність належних та допустимих доказів щодо пролонгації строку кредитування, позовні вимоги про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами підлягають частковому задоволенню, в межах строку дії кредитного договору, (з урахуванням часткової сплати відповідачем відсотків в сумі 7004,00 грн), а саме в розмірі 912,40 грн. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не оспорював укладений між ним та первісним кредитором договір кредитної лінії № 790565146 від 15.09.2021 та з позовом про визнання його недійсним в цілому або в його частині до суду не звертався. Доводи скаржника про те, що кредитний договір укладений з відповідачем пізніше, ніж договори факторингу, за якими позивач набув права вимоги до відповідача є безпідставними, оскільки надані договори факторингу є рамковими угодами та підтверджують згоду їх сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, зокрема, з листопада 2018 року по грудень 2024 року. Тобто приписи відповідних договорів факторингу діють не лише під час їх укладення, а й протягом усього періоду строку дії таких правочинів. Відтак, права вимоги за кредитними договорами, які було укладено пізніше, ніж відповідний договір факторингу, можуть бути відступлені у порядку, визначеному такими договорами факторингу у спосіб укладення додаткових угод до них під час строку їх дії, що й мало місце у даній справі, та не заперечується сторонами. При цьому доказів виконання наявних грошових зобов`язань ні перед позивачем у справі ні перед попередніми кредиторами відповідачем суду не надано. Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Згідно ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.11.2025 слід скасувати, у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та ухвалити нову постанову про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 790565146 від 15.09.2021 у розмірі 22902,28 грн, яка складається з 21989,88 грн сума заборгованості по основному боргу, 912,40 грн сума заборгованості по відсоткам. При подачі апеляційної скарги на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.11.2025, представник ОСОБА_1 просила стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 5000,00 грн. На підтвердження витрат в суді апеляційної інстанції надала: копію договору № 64 від 26.08.2025 про надання правової допомоги; копію додаткового договору від 20.01.2026; копію квитанції № 64 від 20.01.2026; копію ордера на надання правничої допомоги від 20.01.2026; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» - Канак М. С. заперечувала проти стягнення з позивача на користь відповідача понесених адвокатських витрат в розмірі 5000,00 грн, стверджуючи, що вартість правової допомоги є значно завищеною та не відповідає критеріям реальності наданих послуг та розумності їх вартості. Із урахуванням конкретних обставин справи, зокрема ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22). Колегія суддів, врахувавши складність справи, ціну позову та її значення для сторін, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, наявність численної усталеної практики, з врахуванням заяви позивача про зменшення розміру витрат, приходить до висновку про стягнення з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 4000 грн витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Оскільки, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції, то у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених вимог (23,45%) 710,06 грн судового збору за подання позовної заяви. Доказів наявності у відповідача обумовлених законодавством пільг по сплаті судового збору матеріали справи не містять. Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд, - у х в а л и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Манзар Тетяни Володимирівни задовольнити частково. Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 листопада 2025 року скасувати, ухвалити нову поставу. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором № 790565146 від 15.09.2021 у розмірі 22902,28 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014) судові витрати в розмірі 710,06 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014) на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 4000,00 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Повний текст постанови складено 27 березня 2026 року. Головуюча Л. І. Василенко Судді О. М. Новіков Т. Л. Фетісова