Постанова Полтавський апеляційний суд № 541/1626/25

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 541/1626/25 Номер провадження 22-ц/814/596/26Головуючий у 1-й інстанції Шатілова Л.Г. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 березня 2026 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді Бутенко С. Б. Суддів Обідіної О. І., Пікуля В. П. за участю секретаря: Ракович Д. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гайтоти Ірини Миколаївни на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06 серпня 2025 року, постановлену в м. Миргород під головуванням судді Шатілової Л. Г., дата складення повного тексту ухвали 07 серпня 2025 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Миргородського ВДВС у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересована особа ОСОБА_2 , в с т а н о в и в: У квітні 2025 року адвокат Гайтота І. М., діючи від імені та в інтересах ОСОБА_1 , подала до суду скаргу в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, у якій просила суд поновити строк на подання скарги та визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Горбань Л. А. у виконавчому провадженні № 71609479 від 25.04.2023 у частині винесення постанови про опис та арешт майна від 22.03.2024, винесення постанови про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні від 17.04.2024 та скасувати вказані постанови; визнати неправомірними дії державного виконавця Горбань Л. А. в частині проведення оцінки арештованого майна - земельної ділянки загальною площею 2,28 га, кадастровий номер 5323281200:00:001:0045 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою Полтавська область, Миргородський район, Вовнянська сільська рада. В обґрунтування скарги посилалась на те, що на час вчинення державним виконавцем вказаних виконавчих дій у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 1-кп/541/65/2021, виданого 03.04.2023 Миргородським міськрайонним судом, про солідарне стягнення на користь ОСОБА_3 100 000 грн моральної шкоди та 11 996,56 грн майнової шкоди, боржник ОСОБА_1 відбував покарання в ДУ «Полтавська виправна колонія (№ 64)» та з зароблених ним коштів здійснювалось відрахування у погашення боргу, також заборгованість погашалась шляхом відрахування коштів з орендної плати СФГ «Берегиня» та солідарним боржником ОСОБА_4 . Вказувала, що ОСОБА_1 не було повідомлено про проведення опису та арешту земельної ділянки, під час проведення вказаного опису та арешту він не був присутній, не скористався своїм правом направити представника, оскільки постанову опису й арешту майна від 22.03.2024 не отримував, земельна ділянка на відповідальне зберігання не передавалась, внаслідок чого було порушено черговість звернення стягнення на майно боржника. Також органом ДВС не було вжито заходів щодо перевірки належності скаржнику рухомого майна за місцем реєстрації. Відповідні акти державним виконавцем про відсутність належного скаржнику рухомого майна за місцем реєстрації не складались та відсутні в системі АСВП. Вважала, що без належної перевірки належності боржнику рухомого майна за місцем його реєстрації, без попередження боржника про дату та час призначеного опису та арешту земельної ділянки, складення державним виконавцем оскаржуваної постанови про опис та арешт від 22.03.2024 є передчасним та незаконним, а тому остання підлягає скасуванню. Крім того, 17.04.2024 органом ДВС згідно постанови про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні від 17.04.2024 по ВП № 71609479 було призначено ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» для визначення ринкової вартості земельної ділянки. Зазначену постанову скаржник також не отримував та не знав про призначення експерта та проведення ним відповідної оцінки, оскільки ні орган ДВС, ні суб`єкт оціночної діяльності (експерт) не повідомляли останньому про проведення оцінки, не попереджали про необхідність надання земельної ділянки для огляду експертом, тому вважала, що є підстави для визнання вищевказаного звіту недійсним та таким, що не підлягає використанню у виконавчому провадженні. Звертала увагу на те, що відповідно до оскаржуваного Звіту про експертну оцінку майна, складеного 09.05.2024, вартість земельної ділянки складає 176 000 грн, а залишок заборгованості за виконавчим документом з врахуванням часткового погашення є значно меншим ніж вартість земельної ділянки. Отже, державний виконавець не встановивши реальний залишок заборгованості за виконавчим документом, вжила заходів щодо звернення стягнення на земельну ділянку, що є порушенням норм чинного законодавства України, зокрема частини шостої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця. Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04 червня 2025 року залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи переможця електронних торгів, в ході яких було продано земельну ділянку, власником якої був ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (а. с. 85). Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06 серпня 2025 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Горбань Л. А. у виконавчому провадженні № 71609479 від 25.04.2023 щодо неповідомлення боржника ОСОБА_1 про результати проведення оцінки арештованого майна: земельної ділянки загальною площею 2,28 га, кадастровий номер 5323281200:00:001:0045 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Миргородський район, Вовнянська сільська рада. Зобов`язано старшого державного виконавця Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Горбань Л. А. надіслати повідомлення боржнику ОСОБА_1 про результати проведення оцінки арештованого майна: земельної ділянки загальною площею 2,28 га, кадастровий номер 5323281200:00:001:0045 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , або за місцем перебування боржника, достовірно встановленим виконавцем. У задоволенні решти вимог скарги відмовлено. Не погодившись з даною ухвалою, представник ОСОБА_1 - адвокат Гайтота І. М. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким задовольнити вимоги скарги у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що за встановлених обставин справи суд визнав дії старшого державного виконавця Миргородського ВДВС у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Горбань Л. А. неправомірними, проте фактично не захистив права скаржника. Звертає увагу на те, що скаржника не було повідомлено про проведення опису і арешту майна та про результати визначення вартості (оцінки) земельної ділянки, при цьому, достеменно знаючи, що ОСОБА_1 перебуває в місцях позбавлення волі, державний виконавець продовжував направляти поштову кореспонденцію за адресою зареєстрованого місця проживання боржника. Вважає дії державного виконавця неправомірними та такими, що вчинені з порушенням вимог статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». На думку апелянта, відновленням порушеного права скаржника є саме скасування постанови про опис та арешт майна від 22.03.2024 та постанови про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні від 17.04.2024. В іншому випадку неправомірні дії державного виконавця призведуть до втрати права власності боржника на земельну ділянку. У відзивах на апеляційну скаргу представник Миргородського ВДВС у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокат Андрієвський О. Л. просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. По справі встановлено, що на виконанні Миргородського ВДВС у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває зведене виконавче провадження № 62225458: виконавче провадження № 71609479 з примусового виконання виконавчого листа № 1-кп/541/65/2021, виданого 03.04.2023 Миргородським міськрайонним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 100 000 грн солідарно; виконавче провадження № 71608207 з примусового виконання виконавчого листа № 1-кп/541/65/2021, виданого 03.04.2023 Миргородським міськрайонним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 майнової шкоди у сумі 11 996,56 грн. солідарно. 04.06.2023 та 31.07.2023 старшим державним виконавцем Горбань Л. А. винесені постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а саме: про звернення стягнення на дохід ОСОБА_1 , який він отримує у ДУ «Полтавська виправна колонія № 64 та у СФГ «Берегиня» (а. с. 14, 15). 22.03.2024 в межах виконавчого провадження № 71609479 старшим державним виконавцем Горбань Л. А. винесено постанову про опис та арешт майна ОСОБА_1 , за якою у присутності двох понятих проведено опис та арешт належної боржникові на праві приватної власності земельної ділянки кадастровий номер 5323281200:00:001:0045, площею 2,28 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Полтавська область, Миргородський район, Вовнянська сільська рада, а 16.04.2024 винесено постанову про арешт даного нерухомого майна у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди виконавця, витрат виконавчого провадження в сумі 135 680,42 грн (а. с. 16-17, 18). 17.04.2024 старшим державним виконавцем Горбань Л. А. на підставі статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні, яка була направлена до виконання до ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи». Зобов`язано експерта ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» надати звіт щодо ринкової вартості описаного та арештованого майна. Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження (а. с. 24 зворот). Згідно Звіту № 336 про експертну грошову оцінку земельних ділянок, наданого 20.05.2024 ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи», вартість описаного та арештованого майна боржника, а саме: земельної ділянки кадастровий номер 5323281200:00:001:0045, площею 2,28 га, станом на 09.05.2024 складає 176 000 грн (а. с. 21). Відповідно до протоколу про результати земельних торгів від 11.12.2024 № LАР001-UА-20241112-44077 ТОВ «Публічні процедури», 11.12.2024 проведено електронні торги з реалізації майна - земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний/кадастровий номер 5323281200:00:001:0045, місцезнаходження: Полтавська область, Миргородський район, Вовнянська сільська рада, площею 2,28 га. Переможцем торгів визнано ОСОБА_2 за ціною лота - 155 555,55 грн (а. с. 25). 26.12.2024 головним державним виконавцем Гришко Т. В. складено Акт про проведені електронні торги, яким підтверджено законність продажу арештованого майна та виникнення у переможця торгів права власності на придбане майно у випадках, передбачених законодавством (а. с. 26). З листа старшого державного виконавця Горбань Л. А. від 17.03.2025 за № 17163 вбачається, що у межах зведеного виконавчого провадження № 6222548 загальна сума боргу за яким складає 122 580,76 грн, в процесі виконання стягнуто 15 787,56 грн та залишок суми боргу до стягнення 106 793,20 грн без урахування виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій (а. с. 9-10). Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України). Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). Згідно статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Тлумачення зазначених норм дозволяє зробити висновок, що в порядку судового контролю за виконанням судових рішень судовий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту та поновлення порушених прав. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Виконавець має діяти винятково в межах повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», в тому числі дотримуватися імперативних норм про компетенцію (права та обов`язки). Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону України «Про виконавче провадження»). Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»). Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (пункти 6, 7 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»). Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»). Відповідно до частин п`ятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Згідно з абзацом 1-2 частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Встановивши, що адреса місця проживання боржника ОСОБА_1 , за якою державним виконавцем направлялись копії постанов, винесених в рамках зведеного виконавчого провадження, містить помилку у зазначенні номеру будинку, суд першої інстанції дійшов висновку про неналежне повідомлення боржника про опис та арешт майна та результати проведення оцінки арештованого майна й зобов`язав державного виконавця усунути вказані порушення, що учасниками справи в установленому порядку не оскаржується. Разом з тим, неналежне повідомлення боржника у виконавчому провадженні не перешкоджає вчиненню виконавцем дій, пов`язаних із зверненням стягнення на майно боржника, оскільки норми Закону України «Про виконавче провадження» не передбачають обов`язок державного виконавця повідомляти боржника про дату та час проведення опису та арешту його майна, а також про залучення для участі у виконавчому провадженні суб`єкта оціночної діяльності та не є підставою для скасування таких постанов. Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Згідно з положеннями статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються, зокрема, якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання (абзац другий частини третьої статті 57 Закону № 1404-VIII). Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом (частина п`ята статті 57 Закону № 1404-VIII). Оскільки державний виконавець вирішив питання про опис та арешт майна боржника для забезпечення реального виконання рішення суду з дотриманням норм Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанцій дійшов в цілому правильного висновку про недоведеність вимог скарги про неправомірність дій та актів державного виконавця щодо опису та арешту спірного майна й оцінки арештованого майна і доводами апеляційної скарги представника скаржника такі висновки суду не спростовуються. Дії виконавця з опису та арешту нерухомого майна на виконання судового рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, самі по собі не свідчать про порушення прав боржника у виконавчому провадженні, на що вказав Верховний Суд у постанові від 20 вересня 2023 року у справі № 520/16369/13-ц (провадження № 61-6306св23). Доказів наявності у боржника ОСОБА_1 іншого майна, на яке може бути звернене стягнення з метою виконання судового рішення, матеріали справи не містять, а солідарний обов`язок боржників згідно статті 543 ЦК України не позбавляє стягувача права вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Доводи апеляційної скарги щодо здійснення стягнення з доходів боржника ОСОБА_1 не свідчать про неправомірність дій державного виконавця по зверненню стягнення на належну боржникові земельну ділянку, оскільки Закон України «Про виконавче провадження», встановлюючи порядок виконання рішень майнового характеру, у першу чергу визначає можливість звернення стягнення за виконавчими документами на кошти та інше майно боржника, у разі відсутності якого або його недостатності для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, стягнення звертається на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Інформація щодо належності боржнику ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки була отримана державним виконавцем з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 370979651 від 22.03.2024 та в порядку й у строки, встановлені статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» накладено арешт на дане майно. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2025 року у справі № 580/3888/24 (провадження № 11-324апп25), відступаючи від висновку Касаційного господарського суду, викладеного в постанові від 01 квітня 2024 року у справі № 4/69/07, щодо застосування пункту 1 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII, вказала, що проведення перевірки виконавцем під час здійснення виконавчого провадження виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, не має імперативного характеру, а є дискреційним повноваженням виконавця, і, відповідно, не є обов`язковою процесуальною дією в кожному випадку. Законодавець не пов`язує прийняття постанови про арешт майна (коштів) з проведенням перевірки виконавцем стану виконання боржником рішення, яке підлягає примусовому виконанню. Отож відсутність такої перевірки сама собою не свідчить про порушення виконавцем принципів неупередженості, ефективності, своєчасності і повноти вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні. Слід також враховувати, що відповідно до частини четвертої статті 19 Закону № 1404-VIII сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Настання негативних наслідків для боржника через невиконання покладених на нього Законом обов`язків, зокрема щодо інформування виконавця, не можна розцінювати як результат протиправних дій (бездіяльності) виконавця щодо перевірки виконання боржником рішення під час прийняття постанови про арешт майна (коштів) боржника. Таким чином, доводи апеляційної скарги представника скаржника, що державний виконавець провела опис та арешт спірної земельної ділянки, не встановивши суму заборгованості з урахуванням виконання солідарним боржником та відрахувань з доходу боржника ОСОБА_1 , є безпідставними та відхиляються апеляційним судом. Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802, для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна (майнових прав) - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання, а також у разі потреби - перекладача. За змістом статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання Звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17). Після отримання звіту про оцінку майна відповідного суб`єкта оціночної діяльності державний виконавець за правилами, визначеними частиною п`ятою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» приймає рішення про визначення результатів визначення вартості чи оцінки майна та повідомляє про нього сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. Оскаржуючи дії старшого державного виконавця Горбань Л. А. в частині проведення оцінки земельної ділянки загальною площею 2,28 га, кадастровий номер 5323281200:00:001:0045, неправомірності таких виконавчих дій скаржник не довів, а сама незгода з визначенням вартості арештованого майна за відсутності доказів незаконності або неправильності такої оцінки не є підставою для задоволення скарги. Згідно з частиною третьою статті 12, частинами першою, п`ятою, шостою 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша, друга статті 77 ЦПК України). Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України). Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Оскільки скаржник не довів належними та допустимими доказами, що оцінка арештованого майна, визначена державним виконавцем, є заниженою порівняно з ринковою, а його доводи ґрунтуються лише на припущеннях та не можуть братися судом до уваги, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Встановлено, що дії державного виконавця з оцінки арештованого майна боржника були вчинені відповідно до вимог Закону на підставі звіту про оцінку майна, складеного належним суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, а тому підстави для визнання дій державного виконавця щодо здійснення оцінки нерухомого майна неправомірними відсутні. Доводи апеляційної скарги щодо перевищення вартості арештованого майна сумі заборгованості та порушення у зв`язку із цим майнових прав боржника ОСОБА_1 , колегія суддів відхиляє, оскільки наявність у боржників іншого, менш цінного майна, на яке можливо звернути стягнення, по справі не встановлена і суду таких обставин не доведено, а з урахуванням суми стягнення, виконавчого збору/основної винагороди виконавця та витрат виконавчого провадження, підстав для твердження про порушення виконавцем принципу співмірності при зверненні стягнення на неподільне нерухоме майно боржника - земельну ділянку загальною площею 2,28 га, кадастровий номер 5323281200:00:001:0045, немає. Отже, за відсутності порушення прав боржника ОСОБА_1 під час здійснення опису та арешту земельної ділянки та її оцінки, підстав для визнання неправомірними таких рішень та дій державного виконавця колегією суддів не вбачається. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - залишити без змін. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гайтоти Ірини Миколаївни залишити без задоволення. Ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06 серпня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. Б. Бутенко Судді О. І. Обідіна В. П. Пікуль