Постанова Київський апеляційний суд № 752/8210/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 червня 2022 року м. Київ Справа № 752/8210/14-ц Апеляційне провадження №22-ц/824/3561/2022 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В. за участю секретаря Федорчук Я.С. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва постановлену під головуванням судді Плахотнюк К.Г. 17 лютого 2021 року у м. Києві, дата складення повного тексту ухвали не зазначена, за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ярмоленко Катерини Юріївни, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , В С Т А Н О В И В У серпні 2019 ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Оболонського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Ярмоленко К.Ю., заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .. Скарга мотивована тим, що у провадженні Оболонського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві перебуває зведене ВП № 53682067. За даними протоколу № 382955 проведення електронних торгів, 17 січня 2019 року ДП «Сетам» було організовано електронні торги з реалізації земельної ділянки площею 0, 0537 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:90:525:0010). Переможцем торгів став ОСОБА_4 , ціна продажу 416232, 60 грн. На підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 46, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45326154 від 01 лютого 2019 року земельної ділянки АДРЕСА_1. На думку скаржника, ініціатива державного виконавця щодо організації зазначених електронних торгів (правочину), а також дії, що були вчинені державним виконавцем після торгів є такими, внаслідок яких ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 незаконно позбавлені права власності на земельну ділянку, оскільки державним виконавцем порушено вимоги ст. ст. 48, 50, 56, 57 Закону України «Про виконавче провадження». Просив визнати незаконними дії головного державного виконавця Оболонського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Ярмоленко К.Ю. щодо прийняття звіту (висновку) з незалежної оцінки майна, складеного 28 вересня 2018 року ТОВ «Київська оціночна компанія» щодо земельної ділянки площею 0, 0537 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 8000000000:90:525:0010) в рамках ВП № 50920176 та застосування його в рамках іншого ВП № 53682067 та щодо реалізації земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0, 0537 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 8000000000:90:525:0010) з порушенням порядку черговості, визначеного ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження». Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ярмоленко Катерини Юріївни, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - залишено без задоволення. Ухвала суду мотивована тим, що предметом розгляду за скаргою є дії державного виконавця, пов`язані з реалізацією арештованого майна, що є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків інших осіб (не сторін виконавчого провадження), а тому до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред`явлення позову особою, яка вважає, що її право було порушено. Не погодився із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 , його представником подана апеляційна скарга, в якій зазначається про незаконність ухвали у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує на те, що суд першої інстанції взагалі не надав оцінки доводам скаржника, зокрема, щодо порушення виконавцем порядку стягнення майна, оскільки стягнення за виконавчим документом звертається в першу чергу на кошти боржника, однак виконавцем дій щодо виявлення рахунків та коштів у боржника не здійснено. Також вказує на те, що постанова про арешт майна боржника складена з порушенням вимог ч.2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не зазначено загальну площу будинку, кількість кімнат, та копія цієї постанови не направлена боржнику. Також зазначає про те, що державним виконавцем не було повідомлено боржника та інших стягувачів, крім ОСОБА_3 , як сторін виконавчого провадження, про визначення вартості майна у відповідності до вимог ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження». Крім цього, Звіт про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки було здійснено за замовленням не державного виконавця , а одного з стягувачів, що знову є порушенням вищевказаних норм. Також боржника не було повідомлено про результати визначення вартості земельної ділянки. Таким чином, державним виконавцем оцінку майна було здійснено з порушенням вимог ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження». Також в апеляційній скарзі представник боржника зазначає про те, що суд першої інстанції не надав жодної оцінки його доводам відносно того, що державним виконавцем було порушено право власності третьої особи, а саме його дружини, оскільки вказана земельна ділянка була ними придбана під час перебування у шлюбі, а державним виконавцем не було виділено частку дружини, а було передано на публічні торги всю земельну ділянку. Крім цього, представник боржника вказує на те, що державним виконавцем було заповнено заявку на реалізацію арештованого майна щодо земельної ділянки з порушенням Порядку реалізації арештованого майна, оскільки не було зазначено садовий будинок, що розташований на вказаній земельній ділянці. На підставі викладеного просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким вимоги скарги задовольнити повністю. В судовому засіданні представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила її відхилити. Інші учасники в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомив. Тому їх неявка, згідно з ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного. Судом встановлено, що у провадженні Оболонського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві перебуває зведене ВП № 53682067. За даними протоколу №382955 проведення електронних торгів, 17 січня 2019 року ДП «Сетам» було організовано електронні торги з реалізації земельної ділянки площею 0, 0537 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 8000000000:90:525:0010). Переможцем торгів став ОСОБА_4 , ціна продажу 416232, 60 грн. На підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 46, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45326154 від 01 лютого 2019 року земельної ділянки АДРЕСА_3 (с/т «Світанок»). На думку скаржника, ініціатива державного виконавця щодо організації зазначених електронних торгів (правочину), а також дії, що були вчинені державним виконавцем після торгів є такими, внаслідок яких ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 незаконно позбавлені права власності на земельну ділянку, оскільки державним виконавцем порушено вимоги ст. ст. 48, 50, 56, 57 Закону України «Про виконавче провадження». Просив визнати незаконними дії головного державного виконавця Оболонського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Ярмоленко К.Ю. щодо прийняття звіту (висновку) з незалежної оцінки майна, складеного 28 вересня 2018 року ТОВ «Київська оціночна компанія» щодо земельної ділянки площею 0, 0537 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 8000000000:90:525:0010) в рамках ВП № 50920176 та застосування його в рамках іншого ВП № 53682067 та щодо реалізації земельної ділянки АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:90:525:0010) з порушенням порядку черговості, визначеного ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження». Залишаючи скаргу без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що предметом розгляду за скаргою є дії державного виконавця, пов`язані з реалізацією арештованого майна, що є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків інших осіб (не сторін виконавчого провадження), а тому до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред`явлення позову особою, яка вважає, що її право було порушено. Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі №308/12150/16-ц (провадження №14-187цс19) зроблено висновок, що «визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі №821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18). Згідно з абзацом 1 ч.3, ч.5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Тлумачення ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави для висновку, що саме визначення вартості (оцінка) майна боржника під час виконання судового рішення є процесуальною дією виконавця, яка підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 447 ЦПК України, а не повідомлення виконавця про результати такої процесуальної дії. Тому скарги стосовно направлення повідомлення про результати оцінки арештованого майна не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, як і взагалі не підлягають судовому розгляду. За таких обставин обраний заявником спосіб захисту шляхом пред`явлення скарги на дії державного виконавця щодо прийняття звіту про оцінку майна не передбачений законом, за наявності передбаченого законом способу захисту прав сторони виконавчого провадження шляхом оскарження визначення вартості майна боржника як процесуальної дії державного виконавця. Тому відповідні вимоги заявника не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, як і взагалі не підлягають судовому розгляду. Стосовно вимог скарги про визнання незаконними дій головного державного виконавця щодо реалізації земельної ділянки, суд виходить з наступного. За змістом ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. За загальним правилом (ч.1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження») реалізація арештованого майна здійснюється шляхом його продажу на електронних торгах. У постанові Верховного Суду України від 14 червня 2017 року у справі №6-1804цс16 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2021 року у справі №757/9754/13-ц (провадження N 61-11249св20) зазначено, що «правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин. Тому відчуження майна з прилюдних торгів за своєю правовою природою відноситься до угод купівлі-продажу й така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину за статтями 203, 215 ЦК України. Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Крім визнання правочину недійсним, способами захисту цивільних прав та інтересів також можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України). Зважаючи на те, що предметом розгляду справи за скаргою ОСОБА_1 є дії, бездіяльність та рішення приватного виконавця, пов`язані з реалізацією арештованого майна боржника (земельної ділянки), що є підставою для виникнення прав та обов`язків інших осіб, до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред`явлення цими особами позову, у зв`язку з чим скаргу на дії державного виконавця суд мав залишити без розгляду. При цьому, ефективним способом захисту прав боржника є пред'явлення до суду позову із залученням до участі у справі стягувача і приватного виконавця як відповідачів, а не у порядку судового контролю за виконанням судових рішень. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 1421/5229/12-ц (провадження №14-194цс18) та у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі №6-1749цс15, від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1655цс16, від 14 червня 2017 року у справі № 6-1804цс16. Так, суд першої інстанції в оскаржуваній постанові вірно вказав на те, що предмет розгляду скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця пов`язаний з реалізацією арештованого майна, що є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків інших осіб (не сторін виконавчого провадження), а тому до таких правовідносин мають застосовуватись загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред`явлення позову особою, яка вважає, що її право було порушено. Однак, суд першої інстанції вимоги скарги помилково залишив без задоволення, в той час як мав залишити їх без розгляду та роз`яснити скаржнику його право на подачу позову до суду. Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08 липня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ДП «Сетам», головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Ярмоленко К.Ю., треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу та визнання недійсним свідоцтва про право власності - залишені без задоволення. Постановою Київського апеляційного суду від 18 лютого 2021 року вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, та скасування ухвали суду першої інстанції з постановленням нового судового рішення про залишення скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця без розгляду. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 17 лютого 2021 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення. Скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ярмоленко Катерини Юріївни, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В.В. Соколова Судді: А.М. Андрієнко Н.В. Поліщук Повний текст постанови складений 08 червеня 2022 року.