Постанова 4811 № 463/7540/25

Справа № 463/7540/25 Головуючий у 1 інстанції: Галайко Н. М. Провадження № 22-ц/811/3702/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 березня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Ніткевича А.В., суддів - Бойко С.М., Копняк С.М. розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в приміщенні Львівського апеляційного суду в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 10 жовтня 2025 року в складі судді Галайко Н.М. у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - встановив: 14 серпня 2025 року позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі АТ КБ «Приватбанк») через систему «Електронний суд» звернувся до Личаківського районного суду м. Львова з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 18.12.2015 в розмірі 36737 грн. 19 коп. та сплаченого судового збору. Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 27 серпня 2025 року матеріали цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано до Залізничного районного суду м. Львова для розгляду за територіальною підсудністю. Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 10 жовтня 2025 року позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернуто заявнику, з підстав передбачених п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати. Не погоджуючись з ухвалою, таку в апеляційному порядку оскаржив АТ КБ «Приватбанк», в особі представника Деркач О.Р. Вважає ухвалу незаконною, винесеною з порушенням норм процесуального та матеріального права. В обґрунтування доводів скарги покликається на те, що позовна заява підписана представником позивача, на підтвердження повноважень якого, до матеріалів позовної заяви додана копія довіреності АТ КБ «Приватбанк», яка є дійсною та відповідає вимогам ст. 246 ЦК України, та якою передбачено право останнього підписувати та подавати позовні заяви до судів. Дійсність вказаної довіреності можливо перевірити на офіційному інтернет - сайті Банку, про що зазначено на зворотній стороні довіреності. Додає, що дана справа є малозначною. Позовна заява по малозначній справі подається представником на підставі ч. 2 ст. 60 ЦПК України. Звертає увагу, що з 20.01.2025 Карл Мікаель Бьоркнер є керівником Банку, а саме Головою Правління АТ КБ «Приватбанк», про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 22.01.2025 року внесено відповідні зміни. Таким чином, наголошує, що на час видачі довіреності у Карла Мікаель Бьоркнера були відповідні повноваження на видачу довіреності та її посвідчення. Окрім того, зазначає, що у суду є можливість отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, в тому числі й дати зміни керівника. Вважає, що суд в порушення вимог ЦПК України позбавив позивача на захист свого порушеного права. Просить скасувати ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 10 жовтня 2025 року, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Згідно із ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно із ч. 2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст.7ЦПК України судове засідання не проводиться. Разом з цим, згідно із ч. 1 ст.8ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, відтак колегія суддів інформувала учасників справи про час і день розгляду справи, шляхом оприлюднення інформації про розгляд справи на офіційному сайті Львівського апеляційного суду. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити враховуючи таке. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України). Згідно із приписами частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно із ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. За змістом частини 5 ст. 12 ЦПК України, на суд покладається обов`язок щодо сприяння всебічному і повному з`ясуванню обставин справи шляхом роз`яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов`язків, попередження про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяння здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених законом. Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на розгляд своєї справи у суді, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження (ч. 2 ст. 19 ЦПК України). Згідно положенннями ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог статей 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви. Відповідно до приписів статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина 7 статті 177 ЦПК України). Позовна заява повертається у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано (пункт 1 частини 4 статті 185 ЦПК України). Повертаючи позовну АТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції покликався на те, що позовна заява подана 14.08.2025 через систему «Електронний суд», підписана представником позивача Ванжа Н.В. До матеріалів справи долучено копію довіреності №4676-К-Н-О від 11.08.2025, з якої вбачається, що голова правління Карл М.Б. уповноважує Ванжу Н.В. представляти інтереси АТ КБ «Приватбанк», однак підтверджуючих документів, що довіреність від імені юридичної особи видана за підписом посадової особи уповноваженої на це законом, установчими документами, суду не надано, а долучена до матеріалів справи виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сформована 22.01.2025, в той час, як належним підтвердженням зазначеного може бути витяг сформований станом на день звернення до суду. З такими висновками місцевого суду колегія суддів не погоджується, з огляду на таке. Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. У частині четвертій статті 131-2 Конституції України зазначено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Згідно з частиною сьомою статті 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача. У частині першій статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. За приписами частини другої статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу. Таким чином, у цивільному процесуальному законі встановлено конкретні випадки, у яких представником у суді, окрім адвоката чи законного представника, може бути інша фізична особа, яка має відповідну цивільну процесуальну дієздатність. Повноваження таких осіб відповідно до пункту першого частини першої статті 62 ЦПК України мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. З матеріалів справи вбачається, що 14 серпня 2025 року АТ КБ «Приватбанк» через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 18.12.2015 року в розмірі 36737 грн. 19 коп. та сплаченого судового збору. До позовної заяви додана довіреність №4676-К-Н-О від 11.08.2025, якою Голова Правління банку Карл Мікаель Бьоркнерт уповноважив Ванжу Н.В. представляти інтереси банку, зокрема з наданням права подавати, підписувати, пред`являти та підтримувати позови. Довіреність видано без права передоручення, є чинною до 31.12.2027. Відомості про те, що станом на час звернення з позовом до суду (14.08.2025) та на день постановлення оскаржуваної ухвали (10.10.2025) повноваження представника Ванжої Н.В. за довіреністю були припинені з підстав, передбачених ст. 248 ЦК України, у справі відсутні та судом першої інстанції не встановлено. Згідно із випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань уповноваженою особою юридичної особи АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" є БЬОРКНЕРТ КАРЛ МІКАЕЛЬ Голова правління з 20.01.2025 року. Даних про те, що станом на день звернення до суду відбулись зміни в керівництві (голова правління) в АТ КБ «Приватбанк» матеріали справи не містять. Таким чином, на час видачі довіреності на ім`я Ванжа Н.В. 11.08.2025 у БЬОРКНЕРТ КАРЛ МІКАЕЛЬ були відповідні повноваження на видачу довіреності від імені АТ КБ «ПриватБанк». Разом з тим, судова колегія зауважує, що зміна керівника юридичної особи, яка видала довіреність, не припиняє дію такої довіреності, оскільки довіреність видається від імені юридичної особи її керівником, а не від імені керівника юридичної особи, і закон не передбачає такої підстави для припинення дії довіреності, як зміна керівника юридичної особи. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2020 року у справі №923/37/20. Однак, суд першої інстанції на вказане належної уваги не звернув, не перевірив повноваження особи, яка підписала позовну заяву від імені юридичної особи, тому дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви. Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Згідно з пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Ціна позову у цій справі становить 36737,19 грн., що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2025 року (3028 грн x 30 = 90840 грн), а отже така справа належить до категорії малозначних, а тому представництво АТ КБ "ПриватБанк" у суді першої інстанції особою, яка не є адвокатом та діє на підставі довіреності не суперечить вимогам цивільного процесуального закону. Справа є малозначною, а тому представником сторони у ній могла бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, мала цивільну процесуальну дієздатність, та повноваження якої підтверджувались довіреністю. Отже, пред`являючи позов у малозначній справі у позивача було право розраховувати на розумну і передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість застосування судом норми процесуального права, що дозволяли представництво у малозначній справі не лише адвокату або особі, яка діє в порядку самопредставництва юридичної особи, але й представнику на підставі довіреності. Таким чином, місцевий суд не звернув уваги на особливості представництва у малозначних справах та помилково повернув позов АТ КБ "ПриватБанк". Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України однією із підстав для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З врахуванням викладеного, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке призвело до обмеження права АТ КБ "Приватбанк" на звернення з позовом до суду, а висновок про відсутність у представника позивача повноважень на підписання позову є неправильним, а тому ухвала місцевого суду на підставі п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд ухвалив: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити. Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 10 жовтня 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 24 березня 2026 року. Головуючий А.В. Ніткевич Судді С.М. Бойко С.М. Копняк