Постанова 4875 № 917/1661/25

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 березня 2026 року м. Харків Справа № 917/1661/25 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Стойка О.В., суддя Попков Д.О. , суддя Россолов В.В. за участю секретаря судового засідання Семченко Ю.О. та представників учасників справи: від прокуратури: Хряк О.О. від позивача не з`явився; від відповідача Голубок А.О. -представник; розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП", Шлях Київ - Харків, Пирятинський район, Полтавська область на рішення Господарського суду Полтавської області від 18.12.2025 у справі №917/1661/25 за позовною заявою Першого заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області, м. Бориспіль, Київська область в інтересах держави в особі: Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, м. Бориспіль, Київська область, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП", Шлях Київ - Харків, Пирятинський район, Полтавська область, про стягнення 1 949 714,00 грн. ВСТАНОВИВ: У серпні 2025 року Перший заступник керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області (далі- Прокурор) в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (далі- Позивач) звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП» (далі - Відповідач) про повернення сплаченої суми коштів за товар відповідно до умов договору №20-12 купівлі- продажу товарів від 20.12.2023 року у розмірі 1 949 714,00 грн. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.12.2025 у справі №917/1661/25 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області 18.12.2025 по справі №917/1661/25 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Відповідач вважає, що рішення у справі прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, без урахування всіх обставин справи, а саме: -суд першої інстанції не дослідив, що Відповідач у повному обсязі та належним чином виконав свої зобов`язання перед Позивачем в межах Договору №20-12 від 20.12.2023 та поставив товар у передбачений Договором строк, кількості та номенклатурі і жодних претензій щодо отриманого за спірними видатковими накладними з боку Позивача не було, що підтверджується, зокрема, звітом про виконання договору про закупівлю опублікованого Бориспільською РДА; - суд не дослідив, що Позивач, протягом дії спірного Договору, визначеного у п. 9.1. до 31.12.2023 та протягом 2024 року, не звертався до Відповідача з вимогою про його розірвання, що також свідчить про належне виконання зобов`язань; - з моменту підписання видаткових накладних до Позивача перейшло право власності та товар і жодних перешкод у отоварюванні талонів на паливо протягом 2023- 2024 років Позивачем не надано; - надані Позивачем акти про відсутність на АЗС палива є односторонніми та складеними Позивачем, як зацікавленою особою, а додані до позову лист вих. № 48/07- 46/1008 від 03.03.2025року з вимогою перерахувати на рахунок адміністрації вартість раніше оплачених талонів та претензія вих. №48/07-46/1794 від 18.04.2025 року з аналогічною вимогою - не є належними доказами відмови Відповідача від виконання зобов`язання, оскільки складені через значний проміжок часу після кінця строку дії Договору та після припинення дії гарантії якості товару, передбаченого п. 3.1. Договору; - зупинення діяльності АЗС під брендами «АВІАС», «ANP» та інших відбулось внаслідок виконання Указу Президента України №81/2025 від 12.02.2025року та Рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 12.02.2025 року, отже Відповідач такі обставини при укладанні Договору №20-12 від 20.12.2023року передбачити не міг, тому в силу пункту 10.3.Договору не може нести за це відповідальність; - суд першої інстанції безпідставно відмовив Відповідачу у задоволенні клопотання про призначення експертизи, чим позбавив можливості встановити достовірність наданих Позивачем талонів на паливо. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 року у справі №917/1661/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на означене судове рішення. Від прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу Відповідача, за змістом якого Прокурор заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 18.12.2025 у справі № 917/1661/25 залишити без змін, вважаючи, що талони не підтверджують право власності на пальне, а свідчать лише про попередню оплату певної кількості пального у відповідного оператора АЗС, у зв`язку з чим підписання видаткової накладної не свідчить про передачу товару за Договором та не є доказом належного виконання Відповідачем своїх зобов`язань. Щодо оприлюднення звіту на виконання договору про закупівлю, Прокурор зазначив, що такий обов`язок Позивача зумовлений приписами ЗУ «Про публічні закупівлі», а також завершенням бюджетного року, а також сподіванням Позивача на подальше добросовісне виконання Відповідачем своїх обов`язків за Договором в частині безумовного, цілодобового та безперебійного заправляння його транспортних засобів. Через відпустку судді Істоміної О.А. протоколом повторного автоматизованого розподілу від 17.02.2026 визначено новий склад судової колегії: головуючий суддя Стойка О.В., судді Попков Д.О., Россолов В.В. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 року у справі №917/1661/25 апеляційну скаргу Відповідача призначено до розгляду на 09.03.2026 об 11:30. У судовому засідання 09.03.2026р кожна із сторін підтримала раніше викладені доводи. Представник Позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв`язку з чим судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у його відсутності, оскільки він не скористався своїм правом участі у суді апеляційної інстанції. Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного. Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені обставини укладення між сторонами 20.12.2023 за результатом проведення конкурентної процедури закупівлі UA-2023-12-08-012215-a (ДК 021:2015:09130000-9: Нафта і дистиляти) Договору №20-12 купівлі - продажу товарів (далі-Договір), за умовами якого Відповідач зобов`язується поставити Позивачу товар на загальну суму ( з урахуванням додаткової угоди від 29.12.2023 року №1) в розмірі 1 949 714 грн 00 коп з ПДВ. Судом встановлено факт передання Відповідачем Позивачу талонів на паливно- мастильні матеріали за Договором на загальну суму 1 949 714,00 грн, що підтверджується видатковими накладними №231221/001 від 21.12.2023 року та №231221/002 від 21.12.2023 року, а також специфікаціями №231221/001-С до видаткової накладної №231221/001 від 21.12.2023 року, №231221/002-С до видаткової накладної №231221/002 від 21.12.2023року, а саме (скретч-картки) бренду «АВІАС»: - на бензин А-95 - номіналом 20 л. у кількості 306 шт. з номерами серії з 303611371370 по 303526043639; номіналом 10 л. у кількості 1 000 шт. з номерами серії з 303526042640 по 303526043639; - на дизельне паливо - номіналом 30 л. у кількості 100 шт. з номерами серії з 304704785810 по 304704785909; номіналом 20 л. у кількості 559 шт. з номерами серії з 304621299800 по 304621302299, номіналом 20 л. у кількості 320 шт. з номерами серії з 304621301900 по 304621302219, номіналом 30 л. у кількості 120 шт. з номерами серії з 304704785790 по 304704897029; Також встановлений факт оплати Позивачем на рахунок Відповідача вартості зазначених паливно-мастильних матеріалів за платіжними інструкціями №3 від 21.12.2023 року та №4 від 21.12.2023 року в сумі 1 949 714,00грн. Зазначені обставини сторонами не оспорюються. За твердженням Прокурора, з моменту укладення договору та додаткової угоди Позивач не зміг отоварити спірні талони у зв`язку з відсутністю пального, що було зафіксовано зокрема відповідними актами від 26.02.2025 року, складеними Позивачем. Позивачем на адресу Відповідача направлено лист (вих. №48/07-46/1008 від 03.03.2025 року) з вимогою перерахувати на рахунок адміністрації вартість раніше оплачених талонів, направлення якого підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №0830500207461, №0830500207453 та скріншот (направлення електронною поштою). Позивачем направлено претензію (вих. № 48/07-46/1794 від 18.04.2025 року) з вимогою перерахувати на рахунок адміністрації вартість раніше оплачених талонів (1 949 714,00 грн), направлення якої підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №0830100120243, №0830100120227, довідкою АТ «Укрпошта» про причини невручення та скріншот (направлення електронною поштою) . Оскільки лист та претензія залишені Відповідачем без відповіді та задоволення, Позивач звернувся з листом №48/07-46/2424 від 28.05.2025 року до Бориспільської окружної прокуратури з проханням вжити заходи представницького характеру на захист інтересів держави в суді щодо стягнення з ТОВ «ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП» заборгованості у розмірі 1 949 714,00 грн. Бориспільська окружна прокуратура направила на адресу Позивача повідомлення від 17.06.2025 року №51-3090ВИХ-25 з посиланням на наслідки у разі не вжиття належних засобів захисту порушених інтересів територіальної громади у вигляді звернення до суду в порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 53 ГПК України, ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», а в подальшому й повідомлення від 14.08.2025 №51-4064вих-25 про звернення до суду для захисту інтересів територіальної громади. Відповідач у відзиві заперечував проти позову, посилаючись на повне та належне виконання зобов`язань за Договором перед Позивачем, а саме: - поставки товару у передбачені Договором строк та відсутності з боку Позивача жодних претензій щодо отриманого за видатковими накладними №231221/001 від 21.12.2023 року та №231221/002 від 21.12.2023 року товару, що також підтверджується оприлюдненим самим Позивачем у загальному доступі на офіційному сайті з держзакупівель звітом про виконання договору про закупівлю; - відсутності доказів існування протягом 2023-2024 років будь-яких перешкод в отоварюванні талонів Позивачем; - неналежність доказів у вигляді актів фіксації відмови відпуску пального через їх ідентичність та складення без участі представника АЗС та повідомлення Відповідача, а також за адресами АЗС, що не передбачені умовами спірного договору; - зупинення діяльності АЗС під брендами »АВІАС», «ANP» та інших відбулося за наслідками виконання Указу Президента України №81/2025 від 12.02.2025 року та Рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 12.02.2025 року, і Відповідач такі обставини при укладенні спірного договору передбачити не міг, що виключає його відповідальність. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, господарський суд встановив факт невиконання Відповідачем умов договору щодо належної поставки товару, а отже виснував про наявність обов`язку останнього повернути отриману плату. Предметом апеляційного перегляду рішення суду є незгода Відповідача з висновками суду щодо доведеності позовних вимог. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими за наступних підстав. Зміст мотивувальної частини рішення містить докладне обґрунтування правоздатності Прокурора на звернення до суду з даним позовом в інтересах держави (територіальної громади ) в особі Позивача, доводами апеляційної скарги цей висновок суду не охоплюється. Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі- продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Предметом спору в межах даного апеляційного провадження є обставина виконання Відповідачем обв`язку з поставки товару за Договором. Змістом п.1.2 укладеного між сторонами Договору сторонами узгоджено, що під товаром, що є предметом поставки за цим договором, слід розуміти товар відповідно до ДК - 021:2015 - «Нафта і дистиляти»; код, категорія відповідно до ДК - ДК 021:2015 09130000-9. Отже доводи Відповідача, що предметом купівлі продажу є саме талони на паливо - спростовуються змістом укладеного між сторонами договору. Більш того, в самому тексті Договору сторонами не узгоджувалися умови передання талонів на паливо замість самого палива, а також щодо пов`язаних з цим правовідносин ( наприклад, щодо зберігання товару, перелік місць отримання палива за талонами, строк його отримання, тощо), посилання на отримання палива за талонами з`являється лише в Специфікації, а також у видаткових накладних та специфікацій до них. Відповідно до пункту 3 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 (далі - Правила), торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС). Згідно з пунктом 9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція). Згідно з пунктом 3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому. Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п. 10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. Таким чином, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС. Так, на виконання укладеного між сторонами Договору Відповідачем 21.12.2023 передані Позивачу талони (скретч-картки) бренду «АВІАС» на бензин А-95 (номіналом 20 л. у кількості 306 шт. , номіналом 10 л. у кількості 1 000 шт) та на дизельне паливо (номіналом 30 л. у кількості 220 шт., номіналом 20 л. у кількості 879 шт. ) на загальну суму 1 949 714,00 грн. Факт передання саме талонів (скретч карток бренду Авіас), а не палива- сторонами підтверджується. Більше того, Відповідач наполягає, що неможливість отримання Позивачем в 2025 році безпосередньо палива на АЗС під брендами "АВІАС", "ANP" на підставі зазначених талонів пов`язана із виконанням Указу Президента України №81/2025 від 12.02.2025 року та Рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 12.02.2025 року, зазначену обставину Відповідач вважає форс мажорною. Разом з тим, умовами Договору не передбачено строк отримання Позивачем палива на АЗС за зазначеними талонами, а посилання Відповідача на зміст п. 3.1. Договору, яким начебто встановлений строк на отримання палива - визнається судовою колегією необґрунтованим, оскільки змістом зазначеного пункту встановлений строк гарантії якості товару, що постачається (протягом одного року 365 днів), який не міг бути порушений Позивачем, оскільки самого факту передачі палива не відбулося. Судом встановлений факт неможливості реалізації Позивачем свого права отримати оплачене ним пальне на відповідній АЗС, оскільки Відповідач, в порушення умов Договору, не забезпечив наявність товару на своїй АЗС. Про даний факт працівниками Позивача було складено акти фіксації неможливості використати проплачені талони на автозаправній станції мережі «AVIAS» від 26.02.2025 року . За змістом ст.ст.73,74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, обов`язок доведення конкретної обставини покладається на сторону, яка посилається на неї як на підставу своїх вимог або заперечень. Посилаючись в апеляційній скарзі на неналежність зазначених доказів через складання їх Позивачем в односторонньому порядку, Відповідач не тільки не спростовує обставину неможливості отримання Позивачем палива, але й підтверджує її, вимагаючи розглянути причини такої неможливості накладання персональних санкцій на бенефіціарів цих АЗС - у якості форс-мажорних обставин, що виключають задоволення позовних вимог. За наведених підстав судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо встановлення порушення права Позивача на отримання товару за Договором, який був ним попередньо оплачений. Доводи Відповідача щодо наявності вищенаведених форс мажорних обставин, якими він обґрунтовує свої заперечення проти позову з посиланням на п.12.1 Договору, за змістом якого сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором за наслідком обставин непереборної сили - відхиляються судовою колегією, оскільки предметом спору є не притягнення Відповідача до відповідальності у зв`язку з невиконанням договірного зобов`язання, а наявність обов`язку продавця повернути суму попередньої оплати покупцю у разі не передання товару. Отже, оскільки Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування відповідних обставин щодо неможливості отримання Позивачем палива за талонами, не зазначено про наявність такої можливості за допомогою інших АЗС, ніж тих, що зазначені на відповідних талонах, доводи апеляційної скарги є безпідставними. Крім того, посилання на наявність обставини такої можливості а ні у відзиві на позовну заяву, а ні в апеляційній скарзі - Відповідач не наводить. Щодо тверджень апелянта про належне виконання своїх зобов`язань через складання Позивачем звіту про виконання договору про закупівлю, який оприлюднений ним на офіційному сайті https://prozorro.gov.ua, то, як встановлено в суді першої інстанції та внаслідок апеляційного перегляду справи, зазначений документ підтверджує обставини передання талонів на паливо, який надає право отримати на АЗС фіксовану кількість нафтопродукту, однак не є підтвердженням отримання самого палива в натурі та не свідчить про виконання Відповідачем умов Договору в повному обсязі. Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Оскільки Відповідачем не виконані умови договору щодо передання Позивачу палива за Договором - у нього виникло зобов`язання з повернення Позивачу його вартості, що була сплачена останнім в розмірі 1 949 714,00 грн. За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав до стягнення з Відповідача на користь Позивача коштів у розмірі 1 949 714,00 грн. Щодо доводів апеляційної скарги про необґрунтовану відмову у призначенні експертизи по справі, то за наведених обставин судовою колегією не встановлено підстав, передбачених в ст.99 ГПК щодо призначення такої експертизи, оскільки обставини, які намагається підтвердити Позивач наданими доказом (неможливість отоварювання спірних талонів) - Відповідачем не оспорюється. Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Відповідача підлягає залишенню без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 18.12.2025 у справі №917/1661/25 підлягає залишенню без змін. Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду при ухваленні оспорюваного рішення, які в силу вимог ч. 3 ст. 277 ГПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення - судовою колегією не встановлено. Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновок суду першої інстанції. Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги, відносяться на заявника апеляційної скарги. Про стягнення інших витрат, у тому числі витрат на правничу допомогу, сторонами не заявлено, отже вони не підлягають розподілу. Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП", Шлях Київ - Харків, Пирятинський район, Полтавська область на рішення Господарського суду Полтавської області від 18.12.2025 у справі №917/1661/25- залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Полтавської області від 18.12.2025 у справі №917/1661/25 залишити без змін. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції у вигляді судового збору, віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП", Шлях Київ - Харків, Пирятинський район, Полтавська область. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення. Повний текст постанови підписано 20.03.2026. Головуючий суддя О.В. Стойка Суддя Д.О. Попков Суддя В.В. Россолов