Постанова 4875 № 917/2085/25

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2026 року м. Харків Справа № 917/2085/25 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С., при секретарі судового засідання, Погребняк А. М ., за участі представників сторін,не прибули, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача , вх.545 п/1 , на рішення господарського суду Полтавської області від 23.02.2026 (суддя Ківшик О . В.) у справі №917/2085/25 за позовною заявою Комунального підприємства "Перещепине - вода 365" Перещепинської міської ради, м. Перещепине, Самарівський район, Дніпропетровська область, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп", Пирятинський район, Полтавська область, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Новакс Трейд", м.Харків, про стягнення 76 137,60 грн, ВСТАНОВИВ: Комунальне підприємство "Перещепине-вода 365" Перещепинської міської ради звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп" в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп" на свою користь 76 137,60 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 06.11.2024 між сторонами Договору про закупівлю № 06/11. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.02.2026 у справі позов задоволено. Не погодившись з ухваленими судом першої інстанції судовими рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Групп» (апелянт) звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою в якій просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Крім того апелянт звернувся до суду з клопотанням про поновлення процесуальних строків на оскарження, зупинення дії рішення та розглядом справи у судовому засіданні у режимі відеоконференції Вважає, що рішення по справі прийнято судом першої інстанції без урахування усіх обставин справи. Зокрема звертає увагу суду, що в матеріалах справи відсутні докази наявності у позивача не використаних талонів на Дизельне паливо у кількості 1540 літрів. Крім того, на думку апелянта матеріалами справи не підтверджено неможливість отоварення талонів, отриманих на умовах Договору № 06/11 від 06.11.2024 р. Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Склярук О.І. суддя Гетьман Р.А. суддя Хачатрян В.С. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 р. апеляційна скарга , залишена без руху з підстав висвітлених у вказаній ухвалі. До канцелярії Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання щодо виконання вимог ухвали, якими були усунуті встановлені раніше недоліки. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.04.2026 р. поновлено процесуальний строк відповідачу на оскарження рішення господарського суду Полтавської області від 23.02.2026 у справі № 917/2085/25 , відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача , вх.545 п/1 , на рішення господарського суду Полтавської області від 23.02.2026 у справі №917/2085/25, встановлено учасникам справи строк до 15.05.2026 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи, витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали оскарження у справі . 15.05.2026 р. через систему Електронний суд від Комунального підприємства «Перещепине-вода -365» надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Звертає увагу суду, що апеляційна скарга дублює відзив на позовну заяву. Будь-яких підстав, з якими закон пов`язує можливість скасування рішення суду першої інстанції, апелянтом не зазначено. Щодо відсутності в матеріалах справи відповідних талонів, то зазначене питання апелянтом під час розгляду справи у суді першої інстанції не ставилось. У зв`язку з чим, позивач разом з відзивом на апеляційну скаргу надав до суду відповідні сканкопії талонів. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 розгляд справи призначено на 25.06.2026 р. У судове засідання, призначене на 25.06.20206 р. представники сторін не з`явилися. Представник апелянта на зв`язок в режимі відеоконференції не вийшов. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 розгляд справи відкладено на 29.06.2026 р. У судове засідання, призначене на 29.06.2026 представники сторін не з`явилися. Представник апелянта на зв`язок в режимі відеоконференції також не вийшов. Про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлялися належним чином. Явка представників сторін у судове засідання судовою колегією не визнавалася обов`язковою. Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ч.1 ст.270 ГПК України) Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне. Судом першої інстанції встановлено такі обставини справи 06.11.2024 року між Комунальним підприємством "Перещепине - вода 365" Перещепинської міської ради (далі - Замовник або Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп" (далі - Постачальник) було укладено Договір про закупівлю № 06/11 (далі - Договір, арк.с. 46-53) У Договорі сторони узгодили, зокрема, наступне : - за цим Договором Постачальник зобов`язується протягом 2024 року та відповідно до умов, зазначених у Договорі передати Покупцеві "Дизельне паливо (для генераторів) (Код ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 09130000-9 Нафта і дистиляти) на АЗС Постачальника з використанням талонів на отримання палива, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1 Договору); - найменування, номенклатура, асортимент та ціна товару наведені у Специфікації (додаток № 1 до Договору) (п. 1.2 Договору); - обсяги закупівлі товару за взаємною згодою сторін можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків Покупця (п. 1.3 Договору); - загальна ціна цього договору становить 95 073,12 грн з ПДВ (в т.ч. 15 845,52 грн ПДВ) (п. 4.1 Договору); - розрахунки проводяться у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів та розрахунковий рахунок Постачальника, що зазначений у цьому Договорі (п. 5.1 Договору); - розрахунки між Постачальником та Покупцем здійснюються відповідно до видаткової накладної та рахунку-фактури наданих Постачальником, шляхом оплати вартості товару згідно специфікації протягом 10 робочих днів після його отримання (п. 5.2 Договору); - моментом виконання зобов`язань Покупцем перед Постачальником по оплаті товару вважається момент надходження грошових коштів на рахунок Постачальника зазначений у цьому договорі (п. 5.4 Договору); - Постачальник поставляє (передає у власність) Покупцю товари на таких умовах : EXW адреса АЗС (згідно додатку № 2 до Договору), відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних правил INCOTERMS. Сторони погоджують, що при застосуванні вказаного базису поставки (EXW), завантаження товару здійснюється силами Постачальника (п. 6.1 Договору); - поставка за Договором здійснюється Постачальником цілодобово по талону з АЗС Постачальника, перелік яких міститься в Додатку № 2 до Договору. Талон не є засобом розрахунків/платежів між Сторонами. Талон містить інформацію про вид і об`єм нафтопродуктів, якими буде заправлений автотранспорт Замовника (Покупця) при наданні таких талонів на АЗС протягом терміну дії такої талону (п. 6.2 Договору); - строк передачі товару : з дати укладення Договору до 31.12.2024 року (п. 6.3 Договору); - строк передачі талонів - протягом двох робочих днів з дати отримання заявки від Замовника. Термін дії талонів 12 календарних місяців з моменту підписання видаткової накладної. Замовник зобов`язується вибрати пальне протягом терміну дії талонів. У разі закінчення терміну дії талону Замовник позбавляється права на отримання пального за таким талоном, а всі обов`язки Постачальника за таким талоном вважаються виконаними і Сторони не мають претензій одна до одної (п. 6.4 Договору); - Постачальник зобов`язаний забезпечити передачу Товару Замовнику в кількості, за якістю і на умовах встановлених цим Договором (п. 7.3.1 Договору); - цей Договір набирає чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2024, а в частині проведення взаєморозрахунків - до повного виконання зобов`язань сторонами (п. 11.1 Договору). Додатком 1 до Договору - Специфікацією (арк.с. 54) визначено кількість, асортимент та вартість товару, а саме : дизельне паливо у кількості 1923 л. загальною вартістю 95 073,12 грн (з ПДВ). Додатком 2 до Договору - визначено перелік АЗС Постачальника (арк.с. 55-56). Згідно до Додаткової угоди № 1 від 27.12.2024 року до Договору про закупівлю було зменшено суму закупівлі на 148,32 грн з ПДВ 24,72 грн у вигляді зменшення товару у кількості 3 (трьох) літрів на загальну суму Договору 94 924,80 грн з ПДВ 15 820,80 грн (арк.с. 57). Додатком 1 до Договору (в редакції додаткової угоди) - Специфікацією (арк.с. 58) визначено кількість, асортимент та вартість товару, а саме : дизельне паливо у кількості 1920 л. загальною вартістю 94 924,80 грн (з ПДВ). На виконання умов Договору відповідач передав позивачу талони на паливно-мастильні матеріали на загальну суму 94 924,80 грн, що підтверджується видатковою накладною від 13.11.2024 № Рн 241108/008 (копія наявна у матеріалах справи, арк.с. 59). В дотримання умов Договору позивач здійснив повну оплату товару. Ця обставина відповідачем не спростовується. Позивач зазначає, що з дати укладання Договору про закупівлю по кінець 2024 року для забезпечення господарських потреб підприємством було фактично використано дизельного палива у кількості 380 літрів на суму 18 787,20 грн. В подальшому, позивач не зміг отримати бензин на заправках відповідача, перелік яких визначено в додатку № 2 Договору, оскільки такі не проводять видачу пального та не працюють. За твердженнями позивача, відповідач в порушення умов Договору не забезпечив поставку відповідачу товару на загальну суму 76 137,60 грн. З огляду на викладене позивачем на адресу відповідача було направлено заяви-претензії, а саме : - 19.08.2025 року надіслано відповідачу лист з приводу надання ТОВ "Гарант Ойл Групп" пояснень з ситуації яка склалась у зв`язку з відсутністю можливості у позивача отримати проплачений підприємством товар, у тому числі з проханням надати адреси АЗС для отримання залишку товару (докази направлення наявні у матеріалах справи). Відповіді позивачем на даний лист отримано не було; - 07.10.2025 року направлений на адресу відповідача рекомендований лист з описом наявних документів у листі. У листі позивач вимагав від відповідача повернення коштів які були сплачені позивачем за товар, але так і не отриманий у повному обсязі (докази направлення наявні у матеріалах справи). Відповіді позивачем на даний лист отримано не було. Позивач зазначає, що вищезазначені листи було продубльовано на офіційну електронну адресу відповідача. Враховуючи відсутність реагування зі сторони відповідача на вказані листи та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом. Як зазначалося вище, рішенням по справі позовні вимоги позивача було задоволено повністю. Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на нижче викладене. Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до приписів статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України). Стаття 692 Цивільного кодексу України встановлює, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 ЦК України). Відповідно до п. 1.1, п. 6.2 та п. 6.3 Договору, відповідач зобов`язувався передати позивачу "Дизельне паливо (для генераторів) (Код ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 09130000-9 Нафта і дистиляти) на АЗС Постачальника з використанням талонів на отримання палива. Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору відповідачем було передано позивачу за Видатковою накладною від 13.11.2024 № Рн 241108/008 паливно-мастильні матеріали на загальну суму 94 924,80 грн. Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п.3 Правил). Згідно з п.9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція). Згідно з п.3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому. Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п. 10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. Талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС. Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підписання сторонами видаткової накладної від 13.11.2024 № Рн 241108/008 не свідчить про факт передачі відповідачем товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому. Таким чином, з моменту передання відповідачем за видатковою накладною талонів на пальне позивачу останній набув право на отримання дизпалива в об`ємах, які зазначені у видатковій накладній. Передача талонів на пальне, які підтверджують право на отримання товару (а не сам факт його отримання), не звільняє відповідача від обов`язку передати позивачу придбаний ним згідно договору товар. Як зазначає позивач, отоварити талони на дизельне паливо на суму 76 137,60 грн в АЗС визначених додатком до Договору № 2, не було можливим. Судова колегія зазначає, що відповідачем ( апелянтом) не надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів на спростування обставин щодо відсутності на означених у додатку № 2 до Договору автозаправних станціях відповідної кількості палива та неможливості отримання палива за талонами. В той же час, , пунктом 6.1, п. 6.2 та п. 6.5 Договору передбачено обов`язок відповідача здійснювати відпуск товару на його АЗС на умовах цього Договору при пред`явленні талонів. Згідно до приписів статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку статті 81 ГПК України сторонами доказів. У частині третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Також, аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19). При цьому, реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Саме дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" набув чинності 17.10.2019. Цим законом було, зокрема, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів". З аналізу вищевикладеного слідує, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Передбачений статтею 79 ГПК України стандарт доказування вірогідність доказів підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач, та презюмує, що ним покладено на суд обов`язок оцінювати докази та обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку. що надані позивачем докази до суду першої інстанції, щодо наявності у нього неотоварених талонів є більш вірогідними та спростовують твердження апелянта про те, що позивачем зазначена обставина ( неможливість отоварення талонів та наявність їх залишку) доведене не була. Крім того, посилаючись на відсутність відповідних доказів в матеріалах справи, відповідач жодним чином зі свого боку не надає докази, які б спростовували обставини, на які посилається позивач. Зокрема, не надає докази щодо наявності палива у спірний період на АЗС або про отоваренян талонів на усю суму . Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України передбачено, що заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП. Статтею 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Також даною нормою встановлено, що використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється. Отже суб`єкти господарювання, які займаються торгівлею пальним, зобов`язані проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій. Відповідно до п. 4 Розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 547 від 14.06.2016, суб`єкти господарювання, які використовують РРО (реєстратори розрахункових операцій) для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов`язані, зокрема: - застосовувати РРО, включені до Державного реєстру РРО, з додержанням встановленого порядку їх застосування; - проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; - подавати до контролюючих органів інформацію, визначену пунктом 7 статті 3 Закону, згідно з Порядком передачі; - надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, під час отримання товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій QR-коду, який дає змогу особі зчитувати та ідентифікувати з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти); - у кінці робочого дня (зміни) створювати у паперовій та/або електронній формі (крім автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій; - створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання на РРО (крім автоматів з продажу товарів (послуг)) протягом трьох років; - надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця, з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним Законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування; - створювати в паперовій та/або електронній формі X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства. На період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового (не більше 7 робочих днів) відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО (пункт 2 Розділу ІІІ Порядку). Таким, чином, на суб`єктів господарювання, що займаються торгівлею пальним, покладено обов`язок щодо належного обліку розрахункових документів, що підтверджують проведення операцій (зокрема, фіскальних чеків). Як зазначено вище, відповідачем, не було надано жодних доказів на підтвердження того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп" було відпущено позивачу Паливо на повну суму оплачених ним талонів, а також не було заявлено жодних клопотань про витребування таких доказів від інших осіб (звітів розрахункових документів, інформації контролюючих органів тощо). Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Відповідно до приписів статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Згідно з частиною 1 та частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк. Умовою застосування статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року по справі №918/631/19. Частиною 1 статті 667 Цивільного кодексу України унормовано наступне: якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов`язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобов`язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не встановлено договором. Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. 9 ч.1 ст.670 ЦК України) Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Позивач звернувся до відповідача із листом-претензією №122 від 07.10.2025 року. Зазначена обставина відповідачем не спростовується. У претензії позивач, зокрема, просив відповідача повернути кошти в сумі 76 137,60 грн. За розрахунком позивача, враховуючи ціну за 1 л пального, передбачену в специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору, відповідач не виконав перед позивачем зобов`язань на загальну суму 76 137,60 грн. Апелянтом не спростовано як кількість невикористаних позивачем талонів, так і не надано власного розрахунку суми грошових коштів, що підлягає компенсації. За таких обставин, суд першої інстанції перевірив наданий позивачем розрахунок, і погодився з ним, вважаючи його арифметично правильним. З огляду на наведене. судова колегія також приходить до висновку, що позовні вимоги, заявлені позивачем є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Що стосується інших аргументів апеляційної скарги, то вони були досліджені судовою колегією, проте не наводяться у дані постанові з огляду на наступне. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ( ст.276 ГПК України) В даному випадку судова колегія приходить до висновку, що рішення по справі судом першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з чим, рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України,апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп", Пирятинський район, Полтавська область, на рішення господарського суду Полтавської області від 23.02.2026 у справі № 917/2085/25 залишити без задоволення . 2.Рішення господарського суду Полтавської області від 23.02.2026 у справі №917/2085/25 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України. Повна постанова складена 06.07.2026. Головуючий суддя О.І. Склярук Суддя Р.А. Гетьман Суддя В.С. Хачатрян