Постанова 4811 № 456/3700/23

Справа № 456/3700/23 Головуючий у 1 інстанції: Шрамко Р. Т. Провадження № 22-ц/811/604/26 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 березня 2026 року м. Львів Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Копняк С. М., суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Стрийської міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права на проживання в квартирі, ВСТАНОВИВ: в провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 лютого 2026 року знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Стрийської міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права на проживання в квартирі. 03 лютого 2026 року представник Виконавчого комітету Стрийської міської ради Корпан-Партута Тетяна Богданівна звернулася до суду із клопотанням про зупинення провадження по даній справі. Таке мотивоване тим, що в провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області знаходиться цивільна справа №456/545/26 за позовом виконавчого комітету Стрийської міської ради до ОСОБА_1 про виселення. Справи є взаємопов`язані оскільки, при їх вирішенні буде встановлено, чи має право ОСОБА_1 на проживання в спірній квартирі, тобто вирішення іншого позову про його виселення матиме значення для вирішення даного позову. Тому, провадження по даній справі слід зупинити до вирішення іншої справи по суті. Просить клопотання задоволити та провести його розгляд без її участі. Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 лютого 2026 року клопотання представника Виконавчого комітету Стрийської міської ради Корпан-Партути Тетяни Богданівни задоволено. Зупинено провадження по справі № 456/3700/23 за позовом ОСОБА_1 до Стрийської міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права на проживання в квартирі до набрання законної сили рішенням по справі №456/545/26 за позовом виконавчого комітету Стрийської міської ради до ОСОБА_1 про виселення. Дану ухвалу оскаржив ОСОБА_1 , подавши в лютому 2026 року апеляційну скаргу, в якій міститься прохання скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції. Заявник не погоджується з оскаржуваною ухвалою, вважає її незаконною та такою, що підлягає до скасуванню, оскільки вважає, що ним надано суду достатньо доказів, які дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Від інших учасників справи відзиви на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не надходили, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. За пунктом 14 частини першої статті 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі. Згідно з частиною другою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи те, що в апеляційному порядку оскаржується ухвала про зупинення провадження у справі (пункт 14 частини першої статті 353 ЦПК України), розгляд апеляційної скарги здійснується в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. За приписами частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити. До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого. Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, місцевий суд виходив з того, що оскільки в даній справі ставиться питання про визнання права на проживання в спірній квартирі, а в провадженні іншого судді є справа де ставиться питання виселення ОСОБА_1 із спірної квартири, відтак у випадку задоволення позовних вимог про виселення чи відмову у їх задоволенні, це матиме значення для вирішення по суті саме цієї справи. Тому, провадження по даній справі слід зупинити. Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Питання зупинення провадження у справі врегульовано у Главі 8 Розділу ІІІ ЦПК України. Зокрема, статтями 251-252 ЦПК України передбачено підстави за яких суд зобов`язаний або може зупинити провадження у справі. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Наведене дає підстави для висновку про те, що необхідність в зупиненні провадження у справі за вищеназваним пунктом виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства. При цьому, між двома справами, що розглядаються, має існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній справі, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи. Разом з цим, відповідна підстава для зупинення провадження у справі застосовується лише у разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Неможливість розгляду справи є оціночним поняттям, яке повинно ґрунтуватися на можливості ухвалення рішення тільки після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для даної справи, в іншій цивільній, кримінальній, адміністративній справі. Строки на які зупиняється провадження у справі визначені статтею 253 ЦПК України. Згідно із пунктом 5 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи, відтак суд повинен виходити з того, що тяганина при вирішенні цивільних справ вважається грубим порушенням цивільно-процесуального законодавства та є неприпустимою. Разом з тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Європейський суд з прав людини (далі-ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року). У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права». Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суду слід з`ясувати: як пов`язані справи, які розглядаються різними судами загальної юрисдикції та чим обумовлюється неможливість розгляду справи. При цьому слід враховувати, що неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи. За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 18.09.2018 у справі № 9901/314/19 та від 16.10.2019 у справі №800/330/17, метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Тому, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи. Таким чином, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 62 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є Конституційної гарантією (стаття 129 Конституції України), що передбачено статтею 12 ЦПК України. На суд покладається обов`язок розгляду цивільної справи в межах заявлених сторонами вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Так, у справі, що переглядається, предметом розгляду є позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права на проживання та користування кварторою АДРЕСА_1 . В свою чергу, у справі № 456/545/26 Виконавчий комітет Стрийської міської ради заявив вимогу до ОСОБА_1 про виселення. В межах даної справи вирішується питання про наявність законних підстав для проживання ОСОБА_1 та користування квартирою АДРЕСА_1 . На переконання колегії суддів, суд першої інстанції в достатній мірі не обґрунтував існування об`єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення цивільної справи № 456/545/26, оскільки зібрані у даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Відтак, колегія суддів доходить висновку, що вирішення даної справи жодним чином не залежить від вирішення справи № 456/545/26. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженні у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Отже, суд першої інстанції при вирішенні даного питання порушив норми процесуального закону, дійшов своїх висновків без належного обґрунтування підстав для зупинення провадження, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

УХВАЛИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 лютого 2026 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складений 20 березня 2026 року. Головуючий С. М. Копняк Судді: С. М. Бойко А. В. Ніткевич