Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/35952/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/35952/25 Суддя першої інстанції - Бутенко А.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Дегтярьової С.В., суддів Крусяна А.В., Яковлєва О.В., розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року у справі №420/35952/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій просив суд: - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про його виключення з військового обліку, внесення інформації про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів « ІНФОРМАЦІЯ_4 », взяття на військовий облік ОСОБА_1 ; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року позов задоволений частково. Суд: - визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку військовозобов`язаних ОСОБА_1 ; - зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_7 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 вересня 2025 року щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про його виключення з військового обліку. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Обґрунтування апеляційної скарги Позивач не погодився з вказаним судовим рішенням та подав апеляційну скаргу Ознайомившись з повним текстом судового рішення, апелянт вважає його неповним, недостатньо обґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, та не є ефективним способом захисту порушених прав позивача. На думку апелянта, прийняте рішення може призвести до звернення позивача до суду в майбутньому з аналогічними позовними заявами. Позивач не згодний з прийнятим рішенням з наступних підстав. Проаналізувавши всі викладені факти та обставини судом було вірно визнана бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 протиправною. В цій частині рішення суду є законним та обґрунтованим та не оскаржується. Але чомусь суд, вийшовши за межі позовних вимог, зобов`язав відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , розуміючи, що результат розгляду буде аналогічним. Тобто, з метою захисту своїх порушених прав сторона позивача надала всі наявні у неї докази на підтвердження своєї правової позиції, а сторона відповідача навмисно не надала жодних доказів, і саме це в результаті надало можливість суду відмовити в задоволенні частини позовних вимог, посилаючись на те, що адміністративний суд, перевіряючи правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. На переконання апелянта, вказана процесуальна поведінка сторони не потребує коригування додатковими вимогами, викладеними у судовому рішенні, які й так не будуть взяті до уваги відповідачем, є цілком правомірною та свідчить не про ненадання доказів по справі, а про їх відсутність, що в цілому свідчить про правомірність заявлених вимог та стійке небажання виконувати вимоги Закону у відношенні до спірних правовідносин. Апелянт звернув увагу суду, що відсутні підстави для медичного огляду ОСОБА_1 , оскільки останній відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, а отже, втратив статус військовозобов`язаного. Апелянт вважає, що у спірних правовідносинах відповідач не наділений дискреційними повноваженнями, оскільки наявність рішення РПК ІНФОРМАЦІЯ_8 про визнання позивача непридатним до проходження військової служби за станом здоров`я, яке оформлено протоколом №7 від 09 жовтня 2012 року, з внесенням відповідних записів до Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 виданого 25 грудня 2012 року, покладало на відповідача обов`язок внести відповідні дані щодо позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі поданих позивачем заяви від 24 вересня 2025 року, а також заяв його представника від 17 вересня 2025 та від 30 вересня 2025 року. Отже, належним та ефективним способом захисту у спірних правовідносинах, на думку апелянта, має бути зобов`язання відповідача вчинити ті дії, які він зобов`язаний був вчинити в силу закону, тобто внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом внесення даних, щодо виключення позивача з військового обліку у зв`язку з його непридатністю до військової служби за станом здоров`я. Саме такий спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права позивача і одержання ним бажаного результату, яким є наявність в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку у зв`язку з його непридатністю до військової служби за станом здоров`я. ОСОБА_1 просив скасувати рішення в частині відмови та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку. Також, просив стягнути з відповідача судові витрати, в тому числі витрати на оплату професійної правничої допомоги. Рух справи Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2026 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року у справі №420/35952/25. 10 лютого 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду. 05 березня 2026 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження. Відзив до суду надійшов 11 березня 2026 року. Відповідач просить суд скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року у справі №420/35952/25 та відмовити в позові в повному обсязі. Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Встановлені обставини Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , рішенням РПК ІНФОРМАЦІЯ_8 визнаний на підставі ст. 75А гр. І наказу МОУ №402-2008 непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку, протокол № 7 від 02 жовтня 2012 року. Відповідно до тимчасового посвідчення (замість військового квитка) № НОМЕР_1 , виданого 25 грудня 2012 року, ОСОБА_1 виключений із військового обліку згідно із Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» ст.37 п.6 пп.3 за хворобою. Відповідно до інформації з електронного військово-облікового документу в додатку «Резерв+» позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_10 , як військовозобов`язаний. Відомості про постанову ВЛК відсутні. 17 вересня 2025 року представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою у якій просив, зокрема, внести до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію щодо його виключення з військового обліку та проходження ВЛК. Листом від 09 жовтня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомив, що для вирішення питання запропоновано особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Нормативно-правове обґрунтування Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Закону України від 16 березня 2017 року № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон № 1951-VIII). Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. Пунктами 1 та 2 частини першої статті 3 Закону № 1951-VІІІ визначено, що основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 1951-VІІІ до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VІІІ визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку. Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 1951-VІІІ ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення. Частиною третьою статті 14 Закону № 1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною. Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1951-VІІІ держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру. Згідно із частиною п`ятою статті 5 Закону № 1951-VІІІ органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, центри рекрутингу Збройних Сил України, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (частина восьма статті 5 Закону № 1951-VІІІ). Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ята статті 5 Закону №1951-VІІІ). Відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону № 1951-VІІІ призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487). Відповідно до пункту 2 Порядок № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Згідно пункту 3 Порядку № 1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Згідно із пунктом 14 Порядку № 1487 військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов`язані та резервісти працюють (навчаються). Пунктом 20 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов`язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад». Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів». У пункті 79 Порядку № 1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154). Відповідно до абзацу першого пункту 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Відповідно до пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи; виконують інші функції відповідно до законодавства. Згідно із абзацом дев`ятим пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони. Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 (далі - Порядок №559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, а також громадянам України, звільненим з військової служби в СБУ, розвідувальних органах у відставку, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби та не досягли граничного віку перебування в запасі (у разі, коли раніше військово-обліковий документ не видавався). Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: - у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; - в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви. Військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції. Мотиви суду апеляційної інстанції Колегія суддів зазначає, що позивач просить суд зобов`язати відповідача вчинити конкретні дії, а саме внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку. Суд першої інстанції встановив, що заява позивача по суті не розглянута, а тому дійшов висновку про необхідність її належного розгляду обґрунтовано обравши спосіб захисту порушеного права через зобов`язання відповідача її розглянути з урахуванням правової оцінки, наданої судом. При цьому безпосереднє зобов`язання внести відповідні відомості до реєстру за відсутності встановлення всіх необхідних обставин та перевірки наявності передбачених законодавством підстав фактично означало б здійснення судом дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень. Відповідачем по суті не було прийнято рішення ані про задоволення, ані про відмову у задоволенні заяви позивача, а тому за наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява позивача про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 не була розглянута відповідачем. Відтак, належним способом захисту порушеного права позивача в межах спірних правовідносин буде зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 вересня 2025 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку, на підставі п.3 ч.6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", з прийняттям відповідного рішення. Суд першої інстанції повно та всебічно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку зібраним доказам та правильно визначив правову природу спірних правовідносин, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни рішення суду. За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Керуючись статтями 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню. Повний текст судового рішення складений 18 березня 2026 року. Суддя доповідач С.В. Дегтярьова Судді А.В. Крусян О.В. Яковлєв