Постанова 4857 № 500/7001/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/7001/25 пров. № А/857/14929/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: Головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року, головуючий суддя Грицюк Р.П., ухвалене у м. Тернопіль, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому просив визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відомостей про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі довідки ВЛК № 8/186 від 19.12.2022 року; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відомості стосовно ОСОБА_1 про його виключення з військового обліку на підставі постанови військово-лікарської комісії від 19.12.2022 року (довідка №8/186) про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що позивач 19.12.2022 року пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_6 та за результатами її проходження визнаний непридатним до військової служби із подальшим виключенням із військового обліку на підставі статті 52а графи ІІ Розладу хвороб, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії. Проте, під час оновлення персональних даних з`ясувалось, що дані у військово-обліковому документі (військовому квитку) не співпадають із даними у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У зв`язку з чим, 27.10.2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою про внесення даних до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Проте, листом від 10.11.2025 року прохання позивача відхилено. Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» інформації щодо результатів проходження медичного огляду та про виключення з військового обліку, позивач звернувся із вказаною позовною заявою до суду. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тими ж доводами, що наводились ним у поданому адміністративному позові, однак безпідставно не взяті до уваги судом попередньої інстанції. На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно з довідкою військово-лікарської комісії №8/186 від 19.12.2022 року позивач 19.12.2022 року пройшов медичний огляд ВЛК та на підставі статті 52а графи ІІ Розладу хвороб, встановлено непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку. Відомості про виключення з військового обліку також підтверджуються записами військового квитка серії НОМЕР_1 від 27.05.2013 року. Позивач через електронний військово-обліковий документ в мобільному застосунку «Резерв+» з`ясував, що він є військовозобов`язаним. Позивач вважав, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, не внісши до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» інформацію щодо результатів проходження медичного огляду та про його виключення з обліку. Позивач 27.10.2025 року надав заяву відповідачу про внесення до Реєстру актуальних даних про його виключення з військового обліку, на яку отримав відповідь від 10.11.2025 року в якій відповідач рекомендував позивачу пройти медичний огляд військово-лікарською комісією та звернутися до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку. Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення актуальних даних про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного військовозобов`язаних та резервістів у відповідності із Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до Тернопільського окружного адміністративного суду. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах позивач не довів наявність підстав для внесення даних про його непридатність до проходження військової служби з виключенням з військового обліку та виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Частиною другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України. Громадяни проходять військову службу відповідно до закону. Частиною 3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 року №3543-ХІІ визначено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. За приписами частини 5 цієї статті Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, згідно пункту 27 якого під час мобілізації громадяни викликаються з метою: 1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби; За приписами пункту 28 цього Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1). Закон України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць. Згідно ст.1 та 2 цього закону Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. В силу положень ст. 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Згідно ст.8 Закону №1951-VIII до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про виконання військового обов`язку; відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи). Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби. Приписи ст. 1 цього Закону передбачають, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. Згідно приписів ч.6 ст. 37 Закону №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які зокрема визнані непридатними до військової служби. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджено наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №

402. Згідно цього Положення військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Пункт 2.1 глави 2 розділу I Положення №402 визначає, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Приписами п.22.5 глави 22 розділу II Положення №402 встановлено, що свідоцтво про хворобу у воєнний час складається: на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється. Пунктом 22.6 глави 22 розділу II Положення №402 визначено, що свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК затвердженню у воєнний час на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів - ВЛК регіону, евакуаційного пункту (місцевого евакуаційного пункту, госпітальної бази). Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що у разі визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку ВЛК мала скласти постанову Свідоцтво про хворобу, яке у подальшому в силу вимог п. 22.6 глави 22 розділу II Положення №402 мало затвердити ВЛК регіону. Відповідно до наведеного вище правового регулювання (п.22.5 та 22.6 розділу II Положення №402) довідка ВЛК не є належною постановою для підтвердження визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки відомості про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, які наявні в військовому квитку, зроблені фактично на підставі довідки ВЛК, такі відомості не можуть підтвердити правомірність визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про те, що у спірних правовідносинах позивач не довів наявність підстав для внесення даних про його непридатність до проходження військової служби з виключенням з військового обліку та виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у справі №500/7001/25 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. Я. Качмар Т. В. Онишкевич