Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/12426/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 липня 2026 р. Справа № 440/12426/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.11.2025, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 13.11.25 по справі № 440/12426/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просив суд: -визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно не внесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення його з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби; -зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості про виключення його з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.11.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо не виключення з військового обліку ОСОБА_1 у зв`язку з непридатністю до військової служби. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути питання щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку з непридатністю на підставі військового квитка серії НОМЕР_1 та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та прийняти рішення за результатами такого розгляду, з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 605,60 грн. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.11.2025 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що він був виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки відповідно до п.29 військового квитка НОМЕР_1 рішенням ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.05.2022 року його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. ІІ ст. 5а Наказу МО України №402 від 2008 року. Станом на сьогодні відомості про постанову ВЛК, а саме : «непридатний з виключенням з військового обліку» містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Резерв+) , однак до Реєстру не внесенні актуальні відомості щодо перебування в категорії «невійськовозобов`язаний» та «виключений з військового обліку». Апелянт вказав, що невнесення актуальних відомостей до Реєстру порушує його законні права, свободи та інтереси , оскільки право бути виключеним з військового обліку за станом здоров`я виникло ще 24.05.2022 на підставі відповідного рішення ВЛК , яке на той час не підлягало додатковому затвердженню, тому він звернувся до суду з метою відновлення свого порушеного права шляхом зобов`язання відповідача внести актуальні відомості про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» у зв`язку з тим, що він визнаний непридатним до військової служби. Зазначив, що виключення з військового обліку зафіксовано шляхом внесення запису до його військового квитка серії НОМЕР_1 . Вказав, що відповідач неправомірно та всупереч закону ставить в залежність можливість відновлення його порушеного права на виключення з військового обліку за станом здоров`я, яке виникло 24.05.2022, від можливості виконання приписів абзацу 5 пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 в редакції, яка набрала чинності з 04.05.2024, та внаслідок змін запровадила процедуру затвердження регіональною ВЛК постанов ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність військовозобов`язаних до військової служби. На підтвердження своїх доводів послався на постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2025 року у справі №420/34442/24 та від 11 квітня 2025 року у справі №400/9266/24 . Аналізуючи обґрунтування суду першої інстанції в частині тлумачення дискреційних повноважень, апелянт вважав, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що відповідач не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для нього юридичні наслідки та зобов`язав відповідача розглянути питання щодо виключення його з військового обліку з урахуванням висновків суду, оскільки протиправна бездіяльність відповідача, яку він оскаржує, полягає не в нерозгляді заяви і вирішенні питання про виключення з військового обліку, а в невнесенні до Реєстру актуальної інформації (реалізованого права на виключення) у зв`язку з тим, що обов`язок підтримувати актуальну інформацію в реєстрі покладений саме на відповідача прямими приписами Закону незалежно від того, звертався він із заявою чи ні. Зазначив, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо не виключення його з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби, але застосував неефективний спосіб захисту його порушеного права, оскільки повторний розгляд відповідачем питання виключення його з військового обліку не зумовить відновлення його порушеного права. Послався на висновки Першого апеляційного адміністративного суду у справі №200/1084/25 від 17.07.2025. Апелянт вказав, що відповідач, як орган ведення Реєстру, має прямий обов`язок вести актуальну базу даних, а тому зобов`язаний внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення його з військового обліку на підставі військового квитка НОМЕР_1 , оскільки право на виключення ним вже реалізоване та станом на сьогодні є чинне. Вважав, що ефективним способом захисту порушеного права у цьому випадку є визнання протиправною бездіяльності відповідача та його зобов`язання внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення його з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я. Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до ч.1 ст.308 , п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного судового рішення, норм процесуального та матеріального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено обставини, які не оспорено сторонами. Згідно з довідкою військово-лікарської комісії №6/8130 від 29.09.2022, ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК 24.05.2022; на підставі статті 5а графи ІІ Розладу хвороб його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що зроблено відмітку у його військовому квитку серії НОМЕР_1 (а.с.14-16). Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.05.2022 №6/4185, ОСОБА_1 відповідно до постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.05.2022 визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку за гр. ІІ ст.5а наказу МОУ №402 від 2008 року (а.с.17). Як вбачається із роздруківки військово-облікового документу додатку «Резерв +», сформованого 02.09.2025, ОСОБА_1 обліковується як військовозобов`язаний. Крім того, наявний запис про постанову ВЛК від 24.05.2022: непридатний з виключенням з військового обліку; потребує проходження базової загальновійськової підготовки (а.с.18). 14.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою, в якій він, зокрема, просив виправити помилку та внести актуальні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» про його виключення з військового обліку на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з тим, що він визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.5а гр. ІІ наказу МОУ №402 від 2008 року (а.с.19-20). Листом ІНФОРМАЦІЯ_3 №6/13412 від 26.08.2025 ОСОБА_1 було повідомлено, що на виконання розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 14.06.2025 № 76921/С щодо виключення з військового обліку громадян без відповідних підтверджуючих документів, на підставі постанов позаштатних військово-лікарських комісій при ТЦК та СП (далі ВЛК), які були винесені протягом 2022-2023 років та не внесені до Державного реєстру, а також постанов ВЛК про непридатність військовозобов`язаних до військової служби, які не були затверджені штатними ВЛК відповідно до адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи, внесення в облікові записи Державного реєстру інформації щодо виключення з військового обліку громадян, визнаних непридатними до військової служби, виключно після отримання свідоцтв про хворобу, затверджених штатними ВЛК відповідно до адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення його з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби, позивач звернувся з цим позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних те резервістів , суд першої інстанції виходив з того, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем. Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. У світлі такого правового регулювання, надані процесуальним законом повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері. Оскільки відповідач за результатами розгляду заяви позивача від 14.08.2025 не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, суд вважав, що належним способом захисту порушеного права позивача в даному випадку є визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо не виключення з військового обліку ОСОБА_1 у зв`язку з непридатністю до військової служби та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути питання щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку з непридатністю на підставі військового квитка серії НОМЕР_1 та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та прийняти рішення за результатами такого розгляду з урахуванням висновків суду. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року за №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ). Згідно з частинами 1,3 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено. Частиною 2 статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Відповідно до ч.1, 3 ст.33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Згідно з ч.5 цієї статті Закону, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч.1 ст.34 Закону №2232-ХІІ). Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (ч. 1 ст. 2 Закону № 1951-VIII). Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Права та обов`язки призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені статтею 9 Закону № 1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Порядок № 1487). Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У силу пункту 16 Порядку №1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів. За змістом пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; ; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Пунктом 81 Порядку №1487 визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений. Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 затверджений Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 559). Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів). Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган). У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви. Таким чином, з аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни. З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 24.05.2022 проведено медичний огляд військово-лікарської комісії у ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі статті 5а графи ІІ Розкладу хвороб ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Виключення з військового обліку зафіксовано також шляхом внесення запису до військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 . Отже, 24.05.2022 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 було виключено з військового обліку на підставі графи ІІ статті 5а Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби (додатку 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України , затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008). Відповідно до ч.6 ст.37 Закону №2232-ХІІ ( в редакції, чинній станом на дату видачі постанови ВЛК від 24.05.2022) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; . Разом з тим, як вбачається із роздруківки військово-облікового документу додатку «Резерв +», сформованого 02.09.2025, ОСОБА_1 обліковується як військовозобов`язаний. Крім того, наявний запис про постанову ВЛК від 24.05.2022: непридатний з виключенням з військового обліку; потребує проходження базової загальновійськової підготовки (а.с.18). Отже, відомості, що містяться в електронному військово-обліковому документі позивача, не відповідають відомостям його паперового військово-облікового документа та висновку ВЛК. Разом з тим, відповідно до пункту 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Згідно з пунктом 4 цього Порядку, у разі невідповідності відомостей, зазначених у військово-обліковому документі, відомостям, що містяться у Реєстрі, громадянин України звертається до відповідного ТЦК та СП із заявою про внесення змін, а такі зміни мають бути внесені протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви. Колегією суддів встановлено, що 14.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою, в якій він, зокрема, просив виправити помилку та внести актуальні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» про його виключення з військового обліку на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з тим, що він визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.5а гр. ІІ наказу МОУ №402 від 2008 року (а.с.19-20). Листом ІНФОРМАЦІЯ_3 №6/13412 від 26.08.2025 ОСОБА_1 було повідомлено, що на виконання розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 14.06.2025 № 76921/С щодо виключення з військового обліку громадян без відповідних підтверджуючих документів, на підставі постанов позаштатних військово-лікарських комісій при ТЦК та СП (далі ВЛК), які були винесені протягом 2022-2023 років та не внесені до Державного реєстру, а також постанов ВЛК про непридатність військовозобов`язаних до військової служби, які не були затверджені штатними ВЛК відповідно до адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи, внесення в облікові записи Державного реєстру інформації щодо виключення з військового обліку громадян, визнаних непридатними до військової служби, виключно після отримання свідоцтв про хворобу, затверджених штатними ВЛК відповідно до адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи. Колегія суддів звертає увагу, що розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України, на яке посилається відповідач у своїй відповіді ОСОБА_1 було винесено 14.06.2025, а за даними довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.05.2022 №6/4185 ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку відповідно до постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.05.2022, тобто за 3 роки до видання розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України. Отже, посилання відповідача у своїй відповіді ОСОБА_1 на цей акт суперечить ст.58 Конституції України. Колегія суддів зазначає, що оскільки право позивача бути виключеним з військового обліку за станом здоров`я виникло ще 24.05.2022 на підставі відповідного рішення ВЛК, яке на той час не потребувало затвердження регіональною ВЛК, і таке право було порушено відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, то захист і відновлення такого права необхідно здійснювати без покладення на позивача обов`язку дотримуватися тих норм права, яких не існувало на час порушення такого права. Тобто, відповідач неправомірно та всупереч закону ставить в залежність можливість відновлення порушеного права позивача на виключення з військового обліку за станом здоров`я, яке виникло з 24.05.2022 , від можливості виконання приписів пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 в редакції, яка набрала чинності з 04.05.2024 та внаслідок змін запровадила процедуру затвердження регіональною ВЛК постанов ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність військовозобов`язаних до військової служби. Повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, визначені, зокрема, Порядком № 1487, полягають в організації військового обліку, веденні відповідної документації, внесенні відомостей до Реєстру, але не включають повноважень щодо самостійної зміни постанов ВЛК та їх наслідків для статусу особи. Колегія суддів зауважує що у разі наявності порушень при оформленні документів ВЛК, усунення таких порушень має здійснюватися у спеціальному порядку, визначеному Положенням про ВЛК. До моменту належного перегляду чи скасування довідки ВЛК №6/8130 від 29.09.2022 в передбаченому законом порядку така довідка, а також здійснений на її підставі запис у військовому квитку ОСОБА_1 є чинними та обов`язковими до виконання для відповідача, як органу військового управління та органу ведення Реєстру. З урахуванням вищевикладеного, позивачем доведено протиправність бездіяльності відповідача щодо не внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо не виключення його з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби. Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача внести відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, колегія суддів зазначає наступне. Згідно із положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Колегія суддів зазначає, що відповідач за результатами розгляду заяви позивача від 14.08.2025 не прийняв жодного рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки. Питання внесення відомостей до Реєстру є дискреційним повноваженням відповідача, тому суд не може підміняти відповідача, уповноваженого на здійснення відповідних дій щодо перевірки наведених у заяві відомостей та внесенні відповідних змін до електронного реєстру. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача в даному випадку є зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути питання щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку з непридатністю на підставі військового квитка серії НОМЕР_1 та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та прийняти рішення за результатами такого розгляду, з урахуванням висновків суду. Доводи апеляційної скарги позивача зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2025 року у справі №420/34442/24 та від 11 квітня 2025 року у справі №400/9266/24, Першого апеляційного адміністративного суду у справі №200/1084/25 від 17 липня 2025 року, оскільки відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду. Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та, враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.11.2025 . У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Таким чином, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду. Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 311, 315, 316, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у справі № 440/12426/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін