Постанова 4824 № 375/2408/25

справа № 375/2408/25 провадження № 22-ц/824/4839/2026 головуючий у суді І інстанції Смик М.М. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 березня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Писаної Т.О. суддів - Приходька К.П., Журби С.О. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рокитнянського районного суду Київської області від 10 листопада 2025 року про відмову у видачі судового наказу у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини, В С Т А Н О В И В: У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Рокитнянського районного суду Київської області із заявою про видачу судового наказу, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повнолітня. Заяву обґрунтовувала тим, що у період з 2020 року до 2022 року вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 . У цих стосунках ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дочка - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно Рокитнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 20 вересня 2025 року. З народження дитини вони почали мешкати як сім`я, проте з часом стосунки погіршились і приблизно місяць тому вони почали проживати окремо. Заявник також вказувала, що ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, а, відтак, на думку заявника, ОСОБА_2 свої обов`язки щодо утримання дитини не виконує. Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 10 листопада 2025 року відмовлено у видачі судового наказу у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини. Не погоджуючись із указаною ухвалою ОСОБА_1 звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що підстав для відмови у видачі судового наказу про стягнення аліментів з батька дитини у суду не було, оскільки виправлення в актовому записі про народження дитини були зроблені у зв`язку із внесенням змін у актовий запис про народження дитини - батько визнав свою дитину, спочатку заявниця була матір`ю одиначкою, в подальшому за спільною заявою батьків були внесені зміни до актового запису про народження дитини та батьком зазначено ОСОБА_2 , на підставі чого було повторно видане свідоцтво про народження дитини. Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив. Відповідно до ч. 2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. За правилами ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що у вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Рокитнянського районного суду Київської області із заявою про видачу судового наказу, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повнолітня. Заяву обґрунтовувала тим, що у період з 2020 року до 2022 року вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 . У цих стосунках ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дочка - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно Рокитнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 20 вересня 2025 року. З народження дитини вони почали мешкати як сім`я, проте з часом стосунки погіршились і приблизно місяць тому вони почали проживати окремо. До заяви про видачу судового наказу заявник долучила: - копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно Рокитнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 20 вересня 2025 року, відповідно до якого батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_4 ; - копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , за змістом якого 14 листопада 2024 року ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 ; прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_6 »; -довідку виконавчого комітету Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 22 вересня 2025 року №03-31-1035, в якій зазначено, що ОСОБА_1 має такий склад сім`ї: чоловік - ОСОБА_5 , 1990 року народження, та дочка - ОСОБА_3 , 2021 року народження. 28 жовтня 2025 року Таращанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направив на адресу суду копію актового запису про народження ОСОБА_3 , який витребовувався судом. Зі змісту актового запису про народження від 29 квітня 2021 року № 71 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що підставою запису відомостей про батька є заява матері дитини від 29 квітня 2021 року. Судом також встановлено, що актовий запис про народження № 71 містить виправлення, зокрема, в розділі «відомості про дитину» зазначено: прізвище ОСОБА_7 , ім`я ОСОБА_8 , по батькові ОСОБА_9 , закреслено прізвище ОСОБА_7 та написано ОСОБА_10 . В розділі «відомості про батька» зазначено: прізвище ОСОБА_7 , ім`я ОСОБА_11 , по батькові ОСОБА_12 , закреслено прізвище ОСОБА_7 та написано ОСОБА_10 , закреслено ОСОБА_12 та написано ОСОБА_12 . Тому відмовляючи у задоволенні заяви про видачу судового наказу, суд першої інстанції виходив із того, що заявником заявлено вимогу про стягнення аліментів, яка пов`язана із встановленням батьківства, що не узгоджується з вимогами, визначеними статтею 161 ЦПК України, які містять перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ, а отже унеможливлює задоволення заяви про видачу судового наказу. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції. Відповідно до статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Частина 1 статті 161 ЦПК України містить вичерпний перелік вимог, за результатами розгляду яких може бути видано судовий наказ. Вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу передбачені статтею 163 ЦПК України. Пунктом 4 статті 1 статті 161 ЦПК України передбачено, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; Відповідно до положень пункту 5 частини 2, пункту 4 частини 3 статті 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, також до заяви додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Як вбачається зі змісту заяви та змісту апеляційної скарги, ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повнолітня. Проте як правильно було встановлено судом першої інстанції, що актовий запис про народження № 71 містить виправлення, зокрема, в розділі «відомості про дитину» зазначено: прізвище ОСОБА_7 , ім`я ОСОБА_8 , по батькові ОСОБА_9 , закреслено прізвище ОСОБА_7 та написано ОСОБА_10 . В розділі «відомості про батька» зазначено: прізвище ОСОБА_7 , ім`я ОСОБА_11 , по батькові ОСОБА_12 , закреслено прізвище ОСОБА_7 та написано ОСОБА_10 , закреслено ОСОБА_12 та написано ОСОБА_12 , а зі змісту актового запису про народження від 29 квітня 2021 року № 71 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що підставою запису відомостей про батька є заява матері дитини від 29 квітня 2021 року. Колегія суддів звертає увагу на те, що у наказному провадженні можуть існувати лише безспірні вимоги заявника - це такі вимоги, з яких не вбачається спору про право цивільне, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин. Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що заявником висунуті вимоги, які не передбачені ст. 161 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що заявлені вимоги не є безспірними, а тому, згідно п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України відмовив у видачі судового наказу. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвала районного суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів робить висновок, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. На підставі викладеного та керуючись ст. 255, 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Рокитнянського районного суду Київської області від 10 листопада 2025 рокузалишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає. ГоловуючийТ.О. Писана СуддіК. П. Приходько С.О. Журба