LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сумський апеляційний суд582/1544/24

від 20.02.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа №582/1544/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Яковенко Н.М. Номер провадження 33/816/180/26 Суддя-доповідач Рунов В. Ю. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА Іменем України 20 лютого 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., з участю секретаря судового засідання Кислої Ю. М., розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 582/1544/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 20.02.2025, якою на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП накладене стягнення, учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , захисника адвоката Ганненка О. С., установив: У поданій апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 просить скасувати постанову судді суду першої інстанції і закрити справу у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, оскільки протокол є недопустимим і недостатнім доказом його вини, викладені в ньому відомості є неправдивими, акт огляду не складався, йому не роз`яснили права та можливість пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Постановою судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 20.02.2025 на ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАП накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування т/з строком один рік. Стягнуто з із ОСОБА_3 605,60 грн судового збору. Згідно постанови судді, 08.12.2024 о 08 год. 25 хв. в с. Кімличка по вул. Сумській водій ОСОБА_3 керував автомобілем ВАЗ 21101 д. н. з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою Газоаналізатора Драгер 6820, результат тесту 0,25 проміле, чим порушив п. 2.9а ПДР. Вислухавши доводи ОСОБА_3 та його захисника Ганненка О. С., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 191415 від 08.12.2024, суддя суду першої інстанції дійшла правильного висновку, що ОСОБА_3 керував т/з у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9а ПДР, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано і об`єктивно підтверджується доказами у справі, а саме: відеозаписами події з технічних засобів поліцейських, якими підтверджуються обставини керування т/з ОСОБА_3 , виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння, проходження водієм огляду на місці зупинки т/з, результат огляду, з яким останній погодився, складення протоколу та ознайомлення з його змістом ОСОБА_3 ; роздруківкою показників огляду ОСОБА_3 на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, проведеного 08.12.2024, результат тесту 0,29 0/00, підписаний останнім без застережень. Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому в протоколі та у постанові судді суду першої інстанції присутні посилання на порушення ОСОБА_3 п. 2.9а ПДР, згідно яких водієві забороняється керувати т/з у стані алкогольного сп`яніння, а сама процедура огляду на стан сп`яніння закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду». У разі наявності підстав вважати, що водій т/з перебуває у стані сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними в розділу I «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», така особа підлягає огляду на відповідний стан сп`яніння. Згідно визначеної процедури огляд, зокрема на стан сп`яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров`я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп`яніння затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп`яніння в інших закладах забороняється. Відеозаписи подій наведеного вище правопорушення є об`єктивними доказами у справі і не залежать від суб`єктивного сприйняття будь-якою особою певних подій, а засвідчують, що у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм дій поліцейських щодо забезпечення проходження водієм ОСОБА_3 огляду на стан алкогольного сп`яніння, в тому числі і у закладі охорони здоров`я. Із самих відеозаписів є очевидним, що вони здійснювалися поліцейськими, які оформлювали матеріали справи про адміністративне правопорушення, а той факт, що зафіксовані на них події за участю ОСОБА_3 мали місце та стосуються саме цієї справи, ніким не оспорюється, тому виявлення факту керування ним т/з у стані алкогольного сп`яніння в порушення імперативних вимог п. 2.9а ПДР цілком логічно завершилось складенням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим апеляційний суд вважає, що поліцейським при складанні протоколу дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси ОСОБА_3 як учасника дорожнього руху. При цьому вказаний вище протокол про адміністративне правопорушення містить всі обов`язкові елементи, які закон встановлює до змісту протоколу (ст. 256 КУпАП), зокрема суть правопорушення (об`єктивна сторона) керування т/з у стані алкогольного сп`яніння, конкретний пункт ПДР 2.9а і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вищенаведене підтверджує не лише факт керування ОСОБА_3 т/з у стані алкогольного сп`яніння, а й дотримання поліцейськими самої процедури відповідного огляду, що повністю відповідає приписам законодавства України про адміністративні правопорушення, які водій т/з зобов`язаний виконувати (п. 2.9а ПДР), так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди; ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), а кожний т/з, який знаходиться в русі, повинен мати водія, який повинен контролювати свій т/з таким чином, щоб бути завжди у змозі належним чином їм управляти, бути ознайомленим з правилами дорожнього руху, приписами в області безпеки дорожнього руху, а також з такими факторами, які можуть вплинути на його поведінку (п. 1, 5 і 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) та положень Європейської угоди, яка доповнює цю Конвенцію (Женева, 01.05.1971). Що стосується доводів апеляційної скарги захисника відносно того, що в протоколі про адміністративне правопорушення результат огляду «0,25» вказано без одиниць виміру, а також, що згідно роздруківки огляду результат становить «0,29», то вони не можуть бути прийняті до уваги, оскільки з роздруківки спеціального технічного засобу вбачається, що огляд ОСОБА_3 проведений із використанням газоаналізатора «Drager Alkotest 6820», результат 0,29 0/00, а відомості в протоколі є технічною опискою, допущеною поліцейським при складанні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що з огляду на вимоги ст. 266 КУпАП не впливає на фактичні обставини вчиненого правопорушення та автоматично не створює ситуацію, за якої процесуальний документ є недійсним, а докази недопустимими, оскільки при вирішенні цього питання необхідно виходити насамперед з істотності можливого порушення прав, законних інтересів і свобод ОСОБА_3 , так як не усі порушення процесуального закону, допущені під час оформлення документів та збирання доказів стороною провадження у справі є підставою для визнання цих доказів недопустимими. Доводи апеляційної скарги захисника про те, що поліцейським не було складено акту огляду на стан алкогольного сп`яніння, не можуть бути прийняті до уваги з таких підстав. Відповідно п. 10 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У разі встановлення стану сп`яніння результати такого огляду зазначаються також у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачено роздрукування результатів вимірювання на папері, такі результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Отже, акт огляду на стан сп`яніння фактично містить фіксацію вже отриманих результатів огляду, сформованих спеціальним технічним засобом, та є похідним документом від результатів вимірювання, отриманих під час проведення огляду. Саме ж первинне встановлення показника вмісту алкоголю в організмі особи здійснюється спеціальним технічним засобом, який формує відповідний результат та, у разі наявності технічної можливості, роздруковує його на паперовому носії. При цьому, за своєю структурою акт огляду, окрім відображення результату вимірювання, містить лише допоміжні відомості щодо обставин проведення огляду, зокрема підстави для його проведення (ознаки сп`яніння), дані свідків, їх місце проживання, а також пояснення або позицію особи, щодо якої проводився огляд. Як убачається з матеріалів справи, за результатами огляду на місці зупинки т/з у ОСОБА_3 було встановлено стан алкогольного сп`яніння, що відображено поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення. Показник спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820 був роздрукований на паперовому носії та містить результат вимірювання, який підтверджує наявність у водія стану алкогольного сп`яніння. Зазначена роздруківка долучена до матеріалів справи та підписана власноруч ОСОБА_3 , що свідчить про ознайомлення останнього з результатами огляду та відсутність заперечень щодо самого факту його проведення. Таким чином, наявні в матеріалах справи результати огляду на стан сп`яніння, зафіксовані спеціальним технічним засобом, які фактично стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, у своїй сукупності підтверджують встановлення відповідної обставини. За таких умов сама по собі відсутність у матеріалах справи акту огляду на стан сп`яніння, хоч і може свідчити про недотримання окремих процесуальних вимог щодо оформлення матеріалів, однак не є істотним порушенням, яке б перешкоджало встановленню фактичних обставин справи чи ставило під сумнів достовірність отриманих доказів. Крім того, матеріали справи не містять будь-яких даних, які б свідчили про порушення встановленої процедури проведення огляду на стан сп`яніння, використання несправного спеціального технічного засобу або інше порушення прав ОСОБА_3 під час проведення такого огляду. Суддя суду першої інстанції не посилалася на наявний у матеріалах справи документ під назвою «огляд проведений у зв`язку з фактом ДТП» як на доказ винуватості ОСОБА_3 , у зв`язку з чим не можуть бути прийняті до уваги відповідні доводи апеляційної скарги. Також є безпідставними твердження апеляційної скарги в тій частині, що ОСОБА_3 не було роз`яснено права пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, оскільки згідно матеріалів справи огляд на стан алкогольного сп`яніння було проведено на місці зупинки т/з із використанням спеціального технічного засобу. При цьому ОСОБА_3 не заперечував проти проведення такого огляду та не висловлював незгоди з його результатами, що підтверджується його власноручним підписом у роздруківці результатів огляду. Є необґрунтованими доводи апеляційної скарги захисника щодо не роз`яснення поліцейським прав ОСОБА_3 , оскільки останньому були повідомлені його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що підтверджується відповідним підписом ОСОБА_3 у протоколі. При цьому правом користуватися юридичною допомогою адвоката наділені особи, які притягуються до адміністративної відповідальності при розгляді справи (ст. 268 КУпАП). Тобто, таке право виникає у особи лише після початку провадження у справі про адміністративне правопорушення, порушеної на підставі певного юридичного факту, а в інакшому випадку порушення неможливе із об`єктивних причин через відсутність самої події правопорушення. Під час проведення огляду водія на стан сп`яніння розгляд справи не відбувається, як і не вирішується питання винуватості особи, виконується тільки встановлена законодавством процедура. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП), тому послідовність викладення в диспозиціях наведених правових норм завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів адміністративного судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов`язків. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини, тобто імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини. Відтак, у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв`язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України, тому вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення огляду на стан сп`яніння на доказове значення отриманих у його результаті відомостей, суд повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання. Сукупність всіх фактичних обставин справи, безсторонній і неупереджений аналіз зазначених вище доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставин саме ОСОБА_3 керував т/з перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, оскільки будь-який наявний у справі обґрунтований сумнів був спростований фактами, встановленими в судовому засіданні на підставі належних, достовірних, допустимих і достатніх доказів. Суддя суду першої інстанції не вийшла за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, постановив: Постанову судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 20.02.2025 відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю постанову без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В. Ю. Рунов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»