Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/7351/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/7351/23 пров. № А/857/3167/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Мандзія О.П., суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року у справі №300/7351/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, - ВСТАНОВИВ : ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якої діє представник за довіреністю Кузів Володимир Миколайович, звернулася в Івано-Франківський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі відповідач, апелянт), в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії в розмірі 226900,70 гривень, що підлягала виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.03.2022 у праві №300/262/22, і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю; - стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 пенсію в розмірі 226900,70 гривень, що підлягала виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.03.2022 у справі №300/262/22, і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №300/7351/23 позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії в розмірі 226900,70 гривень, що підлягала виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.03.2022 у праві №300/262/22, і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 226900,70 гривень, що підлягала виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.03.2022 у справі №300/262/22, і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю. В задоволенні решти вимог відмовлено. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №300/7351/23 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №300/7351/23 повернуто скаржнику. Представник позивача, в інтересах ОСОБА_1 , подав до суду заяву від 27.11.2025 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №300/7351/23, відповідно до ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, Кодекс), шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат в розмірі 226900,70 гривень. В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №300/7351/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити позивачу пенсію в розмірі 226 900,70 гривень, що підлягала виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.03.2022 у справі №300/262/22, і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю. Як стверджує заявник, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №300/7351/23 не виконано в повному обсязі. За таких обставин, оскільки зазначене судове рішення в частині виплати пенсії протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили не виконано, то необхідно змінити спосіб і порядок виконання судового рішення, шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Івано-Франківській області пенсію в сумі в сумі 226 900,70 гривень. Просить задовольнити вимоги заяви у повному обсязі. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України від 04.12.2025 за №0900-0902-7/60344 про залишення заяви без розгляду відмовлено; заяву ОСОБА_1 від 27.11.2025 про зміну способу і порядку виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №300/7351/23, подану в порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник за довіреністю Кузів Володимир Миколайович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо відмови у виплаті пенсії, яка підлягала виплаті пенсіонеру, і залишилась неодержаною у зв`язку з його смертю та зобов`язання стягнути пенсію в розмірі 226900,70 гривень задоволено; змінено спосіб виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №300/7351/23 з «зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 226 900,70 гривень, що підлягала виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.03.2022 у справі №300/262/22, і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю», в частині «…виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 226900,70 гривень…», на «стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській на користь ОСОБА_1 пенсію в сумі 226 900,70 гривень (двісті двадцять шість тисяч дев`ятсот гривень сімдесят копійок), що підлягала виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.03.2022 у справі №300/262/22, і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю». Не погодившись із вказаною ухвалою, відповідач оскаржив таку в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом першої інстанції при її прийнятті порушено норми матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що на виконання рішення суду від 26.02.2024 у справі №300/7351/23, яке набрало законної сили 08.05.2024, заявнику проведено відповідний перерахунок пенсії, однак, різницю між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією в сумі 226900,70 грн, внесено до Реєстру судових рішень Пенсійного фонду України. Зазначає, що виплата за вказаними рішеннями здійснюється з Державного бюджету України у порядку черговості і необґрунтована зміна способу виконання такого рішення спричинить порушення порядку виплати. Тобто особа, яка мала право на виплату у порядку черговості, отримає його позачергово, що буде несправедливо щодо інших осіб, які також чекають на таку виплату. Оскільки виконання рішення суду у цій справі залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії. Також вказує, що змінивши спосіб виконання судового рішення замінивши перерахунок та виплату пенсії на стягнення конкретної суми такої виплати, буде змінено рішення по суті. Апелянт просив скасувати ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 про зміну способу виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №300/7351/23 та постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №300/7351/23 відмовити. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу та вказав, що оскільки відповідач (боржник), визначивши розмір заборгованості по пенсії перед позивачем (стягувачем), не виконав рішення суду щодо виплати перерахованої пенсії в строк, що перевищує два місяці, то за таких обставин існує чітка, недвозначна підстава для прийняття рішення про зміну способу виконання рішення на стягнення заборгованості по пенсії з відповідача. Судова практика, на яку посилається відповідач, є такою, що не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки стосується правовідносин до 19.12.2024 та внесення змін до ст. 378 КАС України. Зазначено, що зміна способу виконання судового рішення не є зміною рішення по суті. Позивач просив у задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити у повному обсязі, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №300/374/24 залишити без змін Враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи із такого. Задовольняючи заяву позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки пенсійний орган (боржник), який у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі не виконав таке, спосіб і порядок виконання судового рішення у цій справі належить змінити на підставі абзацу 2 ч. 3 ст. 378 КАС України шляхом стягнення з відповідача (боржника) суми доплати до пенсії на користь позивача (стягувача). Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження від 19.04.2000 серії НОМЕР_1 (а.с.20). ОСОБА_2 з червня 1994 року перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримував пенсію "за вислугу років" відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», свідченням чого є протокол за пенсійною справою 00-5137 (МВС) від 13.05.2022 (а.с.8). Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.03.2022 у справі №300/262/22, що набрало законної сили 19.04.2022 (а.с.11-18): - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019 на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ України від 12.08.2021 за №1589, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України в Івано-Франківській області»; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, згідно довідки від 12.08.2021 за №1589, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України в Івано-Франківській області», з урахуванням проведених платежів. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/103691627). Як свідчать відомості протоколу за пенсійною справою ОСОБА_2 №005137-МВС від 11.05.2022 на підставі вищезазначеного рішення суд позивачу з 01.06.2022 здійснено перерахунок пенсії (а.с.50). В межах коментованого перерахунку пенсії Управляння сформувало Розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії від 11.05.2022, у яким визначено суму доплати за період з грудня 2019 року по травень 2022 року та яка становить 226900,70 гривень (а.с.58). Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження виплати перерахованого розміру пенсії за період з 01.12.2019 по 31.05.2022 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.03.2022 у справі №300/262/22. Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 18.11.2022, засвідчує, що ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.21). ОСОБА_1 з 22.11.2022 за її заявою (зворот а.с.53) призначено пенсію в разі втрати годувальника згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», про що вказують дані протоколу за пенсійною справою №0903008581 (МВС) від 06.12.2022 (а.с.53). Вказані обставини встановлено в рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №300/7351/23. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 78 КАС України). Надалі позивач звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо відмови у виплаті пенсії, яка підлягала виплаті пенсіонеру, і залишилась неодержаною у зв`язку з його смертю та зобов`язання стягнути пенсію в розмірі 226900,70 гривень. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №300/7351/23 позов задоволено частково: - визнано протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії в розмірі 226 900,70 гривень, що підлягала виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.03.2022 у праві №300/262/22, і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 226900,70 гривень, що підлягала виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.03.2022 у справі №300/262/22, і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю. Вказане судове рішення набрало законної сили 08.05.2024. Як слідує зі змісту розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою за Дорученням №Д 005137/43 ОСОБА_2 нараховано доплату за період з 01.12.2019 по 31.05.2022 в сумі 226900,70 гривень, що утворилась у зв`язку із виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.03.2022 у справі №300/262/22. На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №300/7351/23 органом пенсійного забезпечення внесено до Реєстру судових рішень в розділ «Інформація про персональні дані спадкоємця у зв`язку зі смертю стягувача» відомості про ОСОБА_1 . Зі змісту витягу з реєстру судових рішень, згідно даних якого на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.03.2022 у справі №300/262/22 ОСОБА_2 нараховано суму доплати 226 900,70 гривень за період з 01.12.2019 по 31.05.2022. В графі «Відмітка про виконання судового рішення» у розділі «виконано» вказано інформацію «ні» та до коментованого Реєстру в розділ «Інформація про персональні дані спадкоємця у зв`язку зі смертю стягувача» внесено відомості про ОСОБА_1 . Надаючи оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд керується таким. Положенням ч.1 ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Частинами 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Законом України від 21.11.2024 №4094-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», який набрав чинності 19.12.2024, внесено зміни до положень статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Так, ч. 1 ст. 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024) підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Вказане свідчить про те, що з 19.12.2024 приписи ст. 378 КАС України доповнені самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Зміни до ч. 3 ст. 378 КАС України, внесені Законом №4094-IX, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення. У постанові Верховного Суду від 28.10.2025 у справі №380/7706/22 зазначено, що прийняттям Закону №4094-IX Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту. Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України. Верховний Суд дійшов висновку, що застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з Головного управління нарахованої суми є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження. Своєю чергою, зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості є чітко визначеною та нарахованою власне відповідачем. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи пенсійного органу, що визначивши конкретну суму стягнення, суд першої інстанції фактично змінив суть рішення суду від 26.02.2024. Також Верховний Суд зазначив, що посилання пенсійного органу на висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 11.11.2014 у справі №21-475а14, від 11.11.2014 у справі №21-394а11, та висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30.01.2018 у справі №281/1820/14-а, від 12.04.2018 у справі №759/1928/13-а, від 10.07.2018 у справі №755/7078/16-а, від 21.08.2018 у справі №803/3805/15, від 11.02.2020 у справі №826/8279/16, від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 є нерелевантними та такими, що не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки такі висновки стосувалися застосування положень статті 378 КАС України в редакції, чинній до 19.12.2024. Апеляційний суд зважає на покликання апелянта на позицію Восьмого апеляційного адміністративного судочинства у ряді постанов у подібних правовідносинах, однак зауважує, що відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З позиції апеляційного суду, боржник фактично ігнорує чинне законодавство та наводить аргументи, котрі були релевантними в минулому - з огляду на дію редакції статті 378 КАС України, що була чинною до 18.12.2024, за якою зміна способу виконання рішення про перерахунок та виплату пенсії на стягнення заборгованості по пенсії трактувалася як зміна рішення по суті, що не допускається на стадії його виконання. Проте, з 19.12.2024 відповідний правовий підхід змінено та такий безпосередньо визначено законом за умови, що суб`єкт владних повноважень не виконує судового рішення протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили. Таким чином, враховуючи зазначені висновки Верховного Суду, з огляду на зміст абзацу 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, у редакції Закону України №4094-IX та на підтверджені матеріалами справи обставини існування боргу у відносинах із перерахунку пенсії понад два місяці з дня набрання законної сили рішенням, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заяву про зміну способу виконання рішення суду слід задовольнити. При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що сума доплати пенсії за період 01.12.2019 по 31.05.2022 в сумі 226900,70 гривень самостійно нарахована пенсійним органом на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №300/7351/23. В цьому випадку відсутній спір між сторонами про розмір нарахованої доплати. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені ст. 315 КАС України. Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 2, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 378 КАС суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення. Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року у справі №300/7351/23 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя О. П. Мандзій судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар