Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/24720/25
від 17.03.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2026 р. Справа № 520/24720/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Бегунца А.О. , П`янової Я.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 (головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д.) у справі №520/24720/25 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом, в якому просив суд: - визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях, які полягають у відмові ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії; - зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення за посадою ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри від перерахованих окладів надбавки за особливості проходження служби відповідно до п.п.1 п.5 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 та премії відповідно до п.п.2 п.5 постанови КМУ від 30.08.2017 №704, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 задоволено позов. Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив скасувати таке рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що станом на 01.01.2023 позивач не мав правового статусу військовослужбовця, суб`єктивного права на отримання грошового забезпечення станом на указані календарні дати не існувало, грошового забезпечення у якості військовослужбовця позивач не отримував. Відтак, відсутні правові підстави для складання довідки про структуру та розміри складових грошового забезпечення заявника станом на ті календарні дати, які припадають на період часу після звільнення заявника з військової служби. Зазначає, що оскільки станом на 01.01.2022 діючий публічний атестований військовим званням військовослужбовець Національної гвардії України, як працівник державного органу, оплата праці, якого регулюються спеціальним законом, не набув права на підвищення розміру окладу за посадою та окладу за званням із розрахунку прожиткового мінімуму у розмірі - 2.481,00грн. відповідно, тому і позивач не має права на перерахунок розміру раніше вже призначеної пенсії за цією подією. Посилається на те, що ст.7 Закону України від 03.11.2022 №2710-ІХ Про Державний бюджет України на 2023 рік у кореспонденції із п.7 Прикінцевих положень Закону України від 03.11.2022р. №2710-ІХ Про Державний бюджет України на 2023 рік виключають правомірність обчислення грошового забезпечення діючого військовослужбовця як працівника державного органу у розумінні бюджетного законодавства із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у розмірі - 2.684,00грн.. Зазначає, що відсутність відповідних бюджетних призначень для обчислення станом на 01.01.2023р. грошового забезпечення у порядку постанови КМУ від 30.08.2017 №704 із використанням значення прожиткового мінімуму для працездатної особи у - 2.684,00грн. виключає як підстава зростання грошового забезпечення діючого публічного службовця, так і виникнення підстав для проведення будь-якого перерахунку розміру раніше вже призначених пенсій. Крім того, зазначає, що Постанова №704 не містить імперативної вказівки на обов`язків відсоток премії особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (зазначено, що премія виставляється до певного розміру). Також посилається на правові позиції Верховного Суду та на судову практику. Вважає, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. На підставі положень ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, є пенсіонером МВС, отримує пенсію за Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Позивач звернувся до відповідача із заявою про виготовлення та направлення до ГУПФУ довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 за його або прирівняною посадою у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням змінених відомостей про розміри фактично виплачених щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за посадою, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023, однак відповідачем відмовлено у виготовленні та направленні вказаної довідки. Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, які полягають у відмові йому у підготовці і наданні до ГУПФУ в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії, звернувся з позовом до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з правомірності та обґрунтованості заявлених позивачем вимог. Надаючи правову оцінку обставинам справи та доводам апелянта, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за № 2262-ХІІ яким визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Згідно з ч.2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Частиною 3 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Згідно з ч.3 ст.43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Процитована норма ст.43 зазначеного Закону міститься в розділі V Обчислення пенсії, тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18. Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст.63 Закону №2262-ХІІ, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенси, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку. Положеннями ч.18 ст.43 Закону №2262-ХІІ встановлено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. Згідно з ч. ч. 2, 3 ст.51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45. Пунктом 1 Порядку №45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Аналіз наведених норм права в системному взаємозв`язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці. 30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (набрала чинності 1 березня 2018 року) (далі по тексту - Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Пунктом 4 Постанови №704 встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,
14. Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. 21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14". Водночас, Закон України від 05.10.2000 за №2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі за текстом - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій. Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону №2017-III). Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. При цьому, згідно з частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3). Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 у справі №826/3858/18 зазначив, що законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. Так, "умовами" слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії. Під "порядком" розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методу здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Величина грошового забезпечення, як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення "розміру" перерахунку пенсій. На цій підставі Верховний Суд у постанові від 12.09.2022 у справі №500/1813/21 дійшов висновку про те, що зазначення у пункті 4 Постанови №704 в формулі обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб), як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ. Водночас Верховний Суд наголосив на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили. Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2018. Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" №2710-IX (далі по тексту - Закон №2710-IX) встановлено, що станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає 2684,00 грн. Колегія суддів зазначає, що вищевказаний Закон застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018, на 2023 рік, не містить. Отже, положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 до 01.01.2020 - набрання чинності Законом №294-IX, не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили. Частина третя статті 1-1 Закону №2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19). Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, зокрема Закону №2710-IX із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). Як вже зазначалося вище, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, що набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом №2710-IX, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням. Посилання апелянта на необхідність використання показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - "2.102,00 грн.", передбаченого ст.7 Закону України Про Державний бюджет на 2023 рікє помилковим, оскільки вказана норма в частині встановлення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів з 1 січня в розмірі 2102 гривні, не поширюється на осіб, пенсія яким призначена відповідно до Закону №2262-ХІІ. Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 01.08.2024 у справі №260/1576/23, від 30.08.2024 у справі № 160/26707/23. Колегія суддів враховує, що Верховний Суд у постановах від 02.08.2022 року по справі №440/6017/21; від 12.09.2022 у справі №500/1813/21 дійшов наступних висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах: - з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік, у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів; - через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік); - встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням. У даній справі вимога позивача видати довідку для перерахунку його пенсії відповідно до Постанови №704 обумовлена зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується зі висновками суду першої інстанції про те, що дії відповідача, які полягають у відмові позивачу у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії, є протиправними. Доводи апеляційної скарги про те, що не надано жодних об`єктивних даних про те, що діючий військовослужбовець Національної гвардії України/Національної поліції України станом на 01.01.2023 отримує грошове забезпечення, обчислене із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у 2684,00 грн. колегія суддів відхиляє, як такі, що не спростовують висновків суду щодо протиправності дій відповідача у спірних відносинах. Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання в апеляційні скарзі на приписи постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, з огляду на наступне. Так, 12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №481 Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704, яка набрала чинності 20.05.2023 та якою по-іншому врегульовані спірні правовідносини. Пунктом 2 вказаної Постанови внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", шляхом викладення абзацу першого в такій редакції:
4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що вказана постанова Уряду України набрала чинності 20.05.2023 не впливає на вирішення даної справи, оскільки предметом апеляційного перегляду є виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, тобто у період, що не охоплюється предметом регулювання п.4 Постанови № 704 (у редакції Постанови №481). Щодо доводів апеляційної скарги про те, що постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704 не містить імперативної вказівки на обов`язковий відсоток премії особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, тому премія повинна визначатись в середньому розмірі фактично виплаченої премії в грошовому еквіваленті за відповідними (аналогічними) посадами, колегія суддів зазначає, що позивач не заявляв вимог про необхідність зазначення конкретного розміру премії в оновленій довідці про розмір грошового забезпечення, а відповідно суд першої інстанції і не вирішував такого питання в резолютивній частині оскаржуваного судового рішення такого питання. Стосовно посилання на висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 13.05.2020 у справі №592/5164/16-а, колегія суддів зазначає, що спір у вказаній справі стосувався того, чи є накази Міністра оборони України про встановлення премії підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців відповідно до частини 3 статті 63 Закону №2262-ХІІ. Водночас, у даній справі спірні правовідносини стосуються зобов`язання відповідача підготувати та надати до пенсійного органу довідку про розмір грошового забезпечення позивача за відповідною посадою станом на 01.01.2023 для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії останнього. Відтак, слід дійти висновку, що висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у вказаній вище справі, не є релевантними для справи, яка розглядається. Посилання на правові висновки судів першої та апеляційної інстанції , колегія суддів відхиляє , оскільки в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У вказаних справах останній не приймав судового рішення у формі постанови. Крім того, вирішуючи дану справу, колегія суддів враховує, що наказом МВС України від 25.02.2019 №129 "Про визнання в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунок) пенсій" визнано в МВС України уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів ПФУ документів для призначення (перерахунку) пенсій Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України з покладанням таких функцій на управління координації пенсійних та соціально-гуманітарних питань цього Департамент. Пунктом 2 цього наказу забезпечення внесення відповідних змін до положень про територіальні медичні об`єднання МВС України по областях, місту Києву. Згідно з п.п. 2 п. 1 Наказу №129 зі змінами, внесеними Наказом № 291 від 16.04.2021 "Про внесення зміни до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 15.02.2019 № 129", визначено в Міністерстві внутрішніх справ України територіальні медичні об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по областях, місту Києву уповноваженими установами за видачу довідок про розмір грошового забезпечення з покладанням таких функцій на відповідні сектори (відділ) із соціально-гуманітарних питань цих державних установ. Відповідно до п. 2 Наказу № 259, зі змінами, внесеними Наказом № 432, уповноважено Головний сервісний центр МВС на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за їх зверненнями довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 219 та листопад 2019 для перерахунку пенсій з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 160/8324/19 та судових рішень у справах № 826/3858/18 та № 826/12704/18, а також здійснювати відповідно до законодавства України розгляд звернень таких осіб про видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за інші періоди з покладанням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС). Згідно з п. 3 Наказу № 259 п. 2 наказу № 259 застосовується з 01.05.2024. Отже, до 01.05.2024 повноваження щодо видачі довідок належали Державній установі "Територіальне медичне об`єднання по Харківській області". Натомість, з 01.05.2024 відповідно до п. 2 Наказу № 259, зі змінами, внесеними Наказом № 432, повноваження по видачі довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій покладено на Головний сервісний центр МВС. У свою чергу, наказом Головного сервісного центру МВС від 29.04.2024 № 77 "Про затвердження змін до деяких положень регіональних сервісних центрів ГСЦ МВС (філій ГСЦ МВС)" затверджено зміни до деяких положень про регіональні сервісні центри ГСЦ МВС (філії ГСЦ МВС). Пунктом 6 наказу № 77 визначено внести до Положення про регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС), затвердженого наказом ГСЦ МВС від 02.02.2024 № 15, зокрема, такі зміни: 1) пункт 1 розділу ІІ доповнити підпунктом 7 такого змісту: "7) організація забезпечення соціального захисту колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців Національної гвардії України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, членів їхніх сімей, в частині видачі звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення." Отже, за змістом наведених наказів з 01.05.2024 Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) уповноважений видавати звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій. Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову. При цьому, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ. Однак, до моменту отримання належної довідки в пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача. Аналогічні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі №160/8324/19. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків та не дають підстав вважати їх помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним З огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України, врахуванню у даній справі підлягають висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, на які посилається суд апеляційної інстанції вище та які є релевантними до спірних відносин у даній справі. Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 у справі №520/24720/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді А.О. Бегунц Я.В. П`янова