Постанова Миколаївський апеляційний суд № 490/3535/25

16.03.26 22-ц/812/413/26 Справа №490/3535/25 Провадження № 22-ц/812/413/26 Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М. П О С Т А Н О В А Іменем України 16 березня 2026 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого - Яворської Ж.М., суддів: Базовкіної Т.М., Крамаренко Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2025 року, ухвалене у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Чулупом О.С., дата складання повного рішення не зазначена, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування В С Т А Н О В И В: У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі ПАТ «НАСК «Оранта») про стягнення страхового відшкодування. Обґрунтовуючи позовні вимоги вказував, що 24 лютого 2025 року приблизно 13 год в м. Миколаєві по вул. 68 Десантників навпроти будинку № 29 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля BMW X5 2022 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Nissan Tiida, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП автомобіль BMW X5 ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження. ОСОБА_2 визнав свою вину у ДТП, а його автомобіль був застрахований в ПАТ «НАСК «Оранта», то ж сторонами було складено на місці події «Європротокол» в електронному вигляді № F744A369В316. 24 лютого 2025 року позивач звернувся із заявою про відшкодування шкоди до відділення ПАТ «НАСК «Оранта», де автомобіль BMW X5 реєстраційний номер НОМЕР_1 був оглянутий представником страхової компанії. Який повідомив позивачу, що страхова сума за Європроколом обмежена розміром у 80 000 грн. Згідно звіту про оцінку № 113/02-25 вартість відновлювального ремонту автомобіля ОСОБА_1 становить 209419,68 грн. У зв`язку з цим позивач запропоновував ОСОБА_2 добровільно відшкодувати суму збитків, які перевищують максимальний розмір страхового відшкодування за Європротоколом в розмірі 80000 грн, з чим останній погодився і 27 лютого 2025 року перерахував на банківський рахунок позивача 120 000 грн. У квітні 2025 року йому надійшов лист від ПАТ «НАСК «Оранта» про відмову у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з тим, що вартість завданої шкоди була відшкодована позивачу винуватцем ДТП ОСОБА_2 . Позивач зазначив, що на час подання позову витратив на відновлення свого автомобіля 193494,52 грн., а саме придбав в «АВТ Баварія Київ» запасні деталі (двері передні праві, двері задні праві, ущільнювач дверей, накладка арки переднього правого колеса, накладка арки заднього правого колеса, щиток швейлеру та тримач світлового модулю) загальною вартість 160254 грн. Запчастини ОСОБА_1 отримував своїм транспортом у м. Києві, на що було витрачено 87,82 л палива загальною вартістю 5340,54 грн., що підтверджується відповідними чеками. Крім того, 31 березня 2025 року позивачем було сплачено кошти в розмірі 27900 грн за ремонтні роботи з заміни пошкоджених деталей та фарбування дверей. Позивач вказує, що на даний час у зв`язку з відсутністю коштів не зроблені роботи із поклейки антигравійної плівки на відремонтовані деталі та фарбування дисків, вартість яких відповідно до звіту № 113/02-25 складає 11564,58 грн. Посилаючись на викладене, вважаючи відмову НАСК «Оранта» у виплатні страхового відшкодування незаконною та необґрунтованою, такою що суперечить вимогам діючого законодавства, позивач просив стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 80 000 грн, витрати по оплаті звіту 6000 грн, а також судові витрати. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ НСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 80000 грн., судовий збір в розмірі 1211 грн 20 коп та витрати за проведення оцінки в розмірі 6000 грн. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості заявленого позивачем позову. Додатковим рішенням від 11 лютого 2026 року заяву ОСОБА_1 задоволено, стягнуто на його користь з ПАТ НАСК «Оранта» 12 000 грн витрат на правову допомогу. В апеляційні скарзі ПАТ НАСК «Оранта», діючи через свого представника Костенка С.О., не погоджуючись з рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що це рішення є необ`єктивним, прийняте з порушенням норм матеріального права, просив його скасувати та відмовити у задоволені позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до частини 2 статті 31 Закону № 3720-1X1 у разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, не заподіяння шкоди життю та здоров`ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо- транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції України спільно скласти для надання страховику (МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених МТСБУ. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо- транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції України про настання дорожньо-транспортної пригоди. У разі встановлення Національним банком України обмеження максимального розміру страхової виплати за внутрішніми договорами страхування при врегулюванні страхових випадків із складенням повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за формою і відповідно до інструкції, затверджених МТСБУ, без участі працівників відповідних підрозділів Національної поліції України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих осіб, не може перевищувати максимальний розмір, встановлений Національним банком України, що діяв на день настання страхового випадку. При оформленні Європротоколу страхове відшкодування є додатково лімітованим. Відповідно до пункту 4 частини1 Постанови Правління Національного Банку України № 108 від 30.05.2022, яка набрала чинності з 01.07.2022 «Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», максимальний розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Національно поліції України встановлено у розмірі 80 000 грн на потерпілого. А відтак, оформлюючи Європротокол ОСОБА_1 погодився на додатковий ліміт страхового відшкодування у розмірі 80 000 грн, та мав право на страхове відшкодування в межах цього ліміту. Виходячи з того, що ОСОБА_2 , який визнав себе винуватим добровільно відшкодував позивачу матеріальний збиток в розмірі 120 000 грн, що значно перевищує ліміт, тому в ПАТ «HACK «ОРАНТА» відсутні підстави для виплати страхового відшкодування. Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористався. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Таким вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу BMW X5, 2022 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 24 грудня 2022 року, ОСОБА_2 власником транспортного засобу Nissan Tiida, реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідно до свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 04 травня 2024 24 грудня 2022 року ( а.с.12,28). 24 лютого 2025 року о 13 год. 00 хв. у м. Миколаєві по вул. 68 Десантників навпроти будинку № 29 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля BMW X5 2022 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Nissan Tiida, реєстраційний номер. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_2 . На час скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність учасників ДТП була застрахована ПАТ «НАСК» ОРАНТА - водія автомобіля BMW X5 2022 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 згідно полісу страхування №225776345 від 24 грудня 2024 року, а водія автомобіля Nissan Tiida, реєстраційний номер НОМЕР_2 згідно поліса № НОМЕР_5 ( а.с.27,79). В цей же день ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на місці події скористались механізмом спрощеного оформлення пригоди та склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) в електронному вигляді № F744F369B316 ( а.с.32). Цього ж дня автомобіль позивача було оглянуто ОСОБА_3 , про що складено протокол огляду транспортного засобу ( а.с.94). Відповідно до заяви про страхове відшкодування за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, винним у настанні ДТП є ОСОБА_2 , орієнтований розмір завданих збитків 80000 грн. ОСОБА_1 24 лютого 2025 року повідомив ПАТ НАСК «Оранта» про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.77) . Також позивач подав заяву до ПАТ НАСК «Оранта» про страхове відшкодування. Відповідно до звіту № 113/02-25 від 25 лютого 2025 року про оцінку вартості збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складеного оцінювачем ОСОБА_4 , вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу BMW, реєстраційний номер НОМЕР_1 ( включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали, фарбування складає 279 985 грн., вартість відновлювального ремонту BMW, реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 209419,68 грн.( а.с.13-22). 27 лютого 2025 року ОСОБА_2 на особовий рахунок ОСОБА_1 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк», перерахував кошти в розмірі 120000 грн для закриття страхового випадку. Відповідно до рахунку № АBL00074885 від 24 лютого 2025 року АВТ «Баварія Київ» вартість запчастин для транспортного засобу BMW, реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 160254 грн, які були сплачено згідно квитанції № 9371-0469-3263-7638 за запчастини від 27 лютого 2025 року та чеку від 21 березня 2025 року ( а.с.25,26,30,31) Відповідно до акту виконаних робіт складеного ФОП ОСОБА_5 № ПО-8-00003 від 31 березня 2025 року вартість ремонтних робіт автомобіля BMW, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 27900 грн., які були сплачені позивачем( а.с.27,28). Відповідно до матеріалів страхової справи, матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу BMW, реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок пошкодження при ДТП від 24 лютого 2025 року, з урахуванням зносу, складає 172333.78 коп.( з ПДВ). НАСК «Оранта», встановивши, що існують суперечності щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, що не дозволяє однозначно віднести її до однієї з типових схем ДТП, провела додаткове розслідування обставин її настання, за результатами якого встановила, що в настанні ДТП 24 лютого 2025 року була вина обох учасників. З огляду на факт обопільної вини учасників дорожньо-транспортної пригоди, розрахунок страхового відшкодування становить : 70589.08 грн=172333.78 грн- 26155.63 грн(ПДВ)/2 (обопільна вина)- 2500 грн.(франшизи). Проте враховуючи, що ОСОБА_2 відшкодував ОСОБА_1 матеріальний збиток за пошкодження транспортного засобу BMW, реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 120 000 грн., розмір визначеного страхового відшкодування є меншим від розміру отриманих останнім коштів від ОСОБА_2 , НАСК «Оранта» дійшла висновку про відсутність підстав для виплати страхового відшкодування ( а.с.90-92,93) Відповідно до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України). Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок. Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Конституцією України, ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX№ від 24 травня 2024 року (далі - Закон № 3720-IX) та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. За приписами статті 4 Закону № 3720-IX предметом договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених цим Законом. Об`єктом страхування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок використання забезпеченого транспортного засобу особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб внаслідок настання страхового випадку. Відповідно до стаття 5 Закону № 3720-IX страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб. Відповідно до частини 2 статті 31 Закону № 3720-IX у разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров`ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції України спільно скласти для надання страховику (МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених МТСБУ. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції України про настання дорожньо-транспортної пригоди. У разі встановлення Національним банком України обмеження максимального розміру страхової виплати за внутрішніми договорами страхування при врегулюванні страхових випадків із складенням повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за формою і відповідно до інструкції, затверджених МТСБУ, без участі працівників відповідних підрозділів Національної поліції України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих осіб, не може перевищувати максимальний розмір, встановлений Національним банком України, що діяв на день настання страхового випадку. На час настання ДТП, водії - учасники події, дійшли згоди щодо винуватості ОСОБА_2 у скоєному ДТП, страхувальниками було використано право складання спільного повідомлення (Європротоколу) про дорожньо-транспортну пригоду. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку. Постановою правління НБУ України "Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №108 від 30.05.2022 року затверджено за поданням Моторного (транспортного) страхового бюро України максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Національної поліції України в розмірі 80 000 гривень на потерпілого. Тобто 80 000 гривень - є максимальною страховою виплатою за шкоду, заподіяну майну потерпілого, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Національної поліції України. Отже, при оформленні Європротоколу страхове відшкодування є додатково лімітованим. Відповідно до частини 1 статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступник) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Статтею 14 Закону № 3720-IX, передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону. Згідно частини 1 статті 18 Закону № 3720-IX У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні. Відповідно до статті 30 Закону № 3720-IX11 страхова (регламентна) виплата не здійснюється за шкоду:1) заподіяну життю та здоров`ю особи, яка використовує транспортний засіб (далі - водій) та спричинила дорожньо-транспортну пригоду;2) заподіяну транспортному засобу, водій якого спричинив дорожньо-транспортну пригоду;3) заподіяну майну, що перебувало у транспортному засобі, у тому числі вантажу, що перевозився транспортним засобом, водій якого спричинив дорожньо-транспортну пригоду;4) заподіяну в разі використання транспортного засобу під час тренувальної поїздки перед офіційним змаганням чи для участі в такому змаганні, а також участі забезпечених транспортних засобів у спортивних заходах та інших заходах, включаючи перегони, змагання, тренування, тестування та демонстрацію в обмеженій та відмежованій зоні;5) заподіяну внаслідок масових заворушень і групових порушень громадського порядку, війни або збройного конфлікту, воєнних дій, терористичного акту, стихійного лиха, вибуху, пожежі, не пов`язаних з дорожньо-транспортною пригодою;6) заподіяну в разі пошкодження або знищення предметів антикваріату, виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, біжутерії, предметів релігійного культу, творів мистецтва, рукописів, грошових знаків, валютних цінностей, цінних паперів, документів, філателістичних, нумізматичних та інших колекційних речей (предметів);7) що перевищує розмір страхової суми, передбачений статтею 14 цього Закону, незалежно від кількості потерпілих осіб та кількості осіб, відповідальних за заподіяну шкоду;8) у частині штрафів та судових витрат, які повинен сплатити водій та/або власник транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;9) у частині судових витрат, понесених у кримінальному провадженні, у тому числі якщо у кримінальному провадженні вирішено також цивільний позов;10)заподіяну життю та здоров`ю пасажирів, які перебували у транспортному засобі, яким заволоділи внаслідок вчинення протиправних дій, що спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо страховик (МТСБУ) доведе, що потерпілі особи знали про протиправне заволодіння таким транспортним засобом та попри це добровільно стали його пасажирами;11) заподіяну внаслідок перевезення небезпечного вантажу;12) у частині втрати товарної вартості транспортного засобу, визначеної відповідно до законодавства;13) заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення в результаті дорожньо-транспортної пригоди;14) у частині упущеної вигоди;15) у частині вимог потерпілих осіб, якщо такі вимоги можуть бути задоволені на підставі чинного договору страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю пасажирів під час користування автомобільним транспортом, та за шкоду, заподіяну вантажу, багажу при перевезенні, укладеного підприємством транспорту за класом страхування 10 відповідно до статті 4 Закону України "Про страхування". Страхова (регламентна) виплата не здійснюється також у разі:1) настання під час використання транспортного засобу дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої в особи, яка використовувала транспортний засіб, не виникла цивільно-правова відповідальність;2) умисних дій потерпілої особи, спрямованих на настання дорожньо-транспортної пригоди, крім дій, вчинених у стані крайньої необхідності або необхідної оборони;3) подання заяви про страхову (регламентну) виплату без документально підтверджених поважних причин після спливу строку, визначеного частиною першою статті 32 цього Закону;4) подання заяви про компенсацію своїх витрат на відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, після спливу одного року з дня настання дорожньо-транспортної пригоди;5) якщо вимога стосується здійснення страхової (регламентної) виплати особі, яка не належить до осіб, яким відповідно до цього Закону може бути здійснена така виплата;6) невиконання потерпілою особою або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;7) припинення зобов`язання у зв`язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі, у тому числі якщо транспортні засоби, що є учасниками дорожньо-транспортної пригоди, належать особі, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, та потерпілій особі на праві спільної сумісної власності. Страховик (МТСБУ) не має права відмовити у здійсненні страхової (регламентної) виплати в інших випадках, ніж передбачені частинами першою та другою цієї статті .( частина 3 статті 30 вищевказаного Закону. Проте із аналізу положень статті 30 Закону № 3720-IX не передбачено такої підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування як включення визначного страховиком страхового відшкодування до суми, отриманої вигодонабувачем на відшкодування збитків від страхувальника або іншої особи. Відповідно до частини 4 статті 32 Закону № 3720-IX1 якщо страховик (МТСБУ) протягом 30 календарних днів з дня отримання заяви про страхову (регламентну) виплату не повідомив заявника у зазначений у заяві спосіб про відсутність одного чи кількох документів, передбачених частиною третьою цієї статті, вважається, що заявник виконав вимоги частини третьої цієї статті та разом із заявою про страхову (регламентну) виплату подав усі передбачені цим Законом документи для здійснення такої виплати. Статтею 34 Закону №3720-IX1 страховик (МТСБУ) зобов`язаний у строк, передбачений частиною п`ятою статті 32 цього Закону, письмово у спосіб, зазначений у заяві про страхову (регламентну) виплату, повідомити заявника про прийняте за його заявою рішення.Страховик (МТСБУ) зобов`язаний здійснити страхову (регламентну) виплату протягом трьох робочих днів з дня направлення заявнику повідомлення про прийняте рішення за його заявою про здійснення такої виплати. У разі прийняття рішення про відмову у здійсненні страхової (регламентної) виплати страховик (МТСБУ) зобов`язаний у повідомленні про прийняте рішення зазначити підстави для його прийняття У справі, що переглядається, страховою компанією була заведена страхова справа, але незважаючи на визнання ОСОБА_2 своєї вини, позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування у розмірі 80000 грн, з посиланням на те, що визначений НАСК «Оранта» розмір страхового відшкодування є меншим від розміру отриманих останнім коштів від ОСОБА_2 . Обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику виникає у разі, якщо такий страховий випадок прямо передбачений умовами договору страхування. Якщо ж подія, що настала, не може бути кваліфікована як страховий випадок відповідно до вимог договору страхування або закону, обов`язок у страховика здійснити страхову виплату не виникає (постанова ВСУ від 23.04.2012 у справі № 6-101цс11). Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") (пункт 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18), пункт 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №752/16797/14-ц (провадження №14-80цс19)). Зважаючи на викладене відмова страхової компанії не ґрунтується на жодній із передбачених статтею 30 Закону №3720-IX1 підстав, не враховує оформлення учасниками спільного повідомлення про ДТП і її фактичні обставини, за такого суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про задоволення позову. Сам факт добровільної сплати винуватцем ДТП ОСОБА_2 різниці між фактичною вартістю ремонту (який є документально підтвердженим у цій справі) з урахуванням заміни зношених деталей на нові (тобто без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховою виплатою за європротоколом (див. близький за змістом висновок у постанові Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 686/17155/15-ц), не позбавляє обов`язку страхову компанію у виплаті страхового відшкодування. У цій справі можна дійти висновку, що страхова компанія «Оранта» фактично поклала обов`язок по відшкодуванню шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, що суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують. Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно з частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення - 16 березня 2026 року. Керуючись ст. ст. 268, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» залишити без задоволення, рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Головуючий Ж.М. Яворська Судді Т.М. Базовкіна Т.В.Крамаренко Повний текст постанови складено16 березня 2026 року.