Постанова 4851 № 440/12944/25

Головуючий І інстанції: С.О. Удовіченко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2026 р. Справа № 440/12944/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2025, по справі № 440/12944/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії за період з 01.04.2019 по 30.07.2024 (день, з якого розпочалась виплата перерахованої пенсії) на виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду у справах за №440/7677/20, №440/7466/22, №440/3602/23, №440/3812/24 на підставі Закону України Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків виплати; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії за період з 01.04.2019 по 30.07.2024 (день, з якого розпочалась виплата перерахованої пенсії) на виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду у справах за №440/7677/20, №440/7466/22, №440/3602/23, №440/3812/24 на підставі Закону України "Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків виплати". Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 відмовлено у задоволенні позову. Позивач, не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не встановив, що виплату позивачу перерахованої пенсії на виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду у справах розпочато 01.04.2019, тобто пенсія позивачу була перерахована та виплачена за винятком боргу і обставини щодо заяви позовних вимог в справі настали та не є передчасно заявленими. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", починаючи з 2009 року. ОСОБА_1 20.08.2025 звернувся до відповідача із запитом на інформацію щодо розрахунків сум недоотриманої (заборгованої) пенсії починаючи з 2021 по теперішній час та надати інформацію щодо термінів отримання недоотриманої (заборгованої) пенсії. Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області листом від 25.08.2025 №1600-0309-8/63394 надало копії розрахунків про перерахунок пенсії згідно рішень Полтавського окружного адміністративного суду та вказало номера черг в реєстрі судових рішень. На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 по справі №440/7677/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1601002766 за Дорученням №Д1601002766/41 за період з квітня 2019 по березень 2021 включно в розмірі 133919,36 грн. На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2022 по справі № 440/7466/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області проведено нарахування доплати до пенсії в розмірі 8179 грн., що підтверджується розрахунком суми, що підлягає виплаті. На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 по справі № 440/3602/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України проведено перерахунок пенсії з березня 2023, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1601002766 за Дорученням №Д1601002766/43 за період з березень 2023 по червень 2023 включно в розмірі 14425,52 грн. На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 по справі № 440/3812/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України проведено перерахунок пенсії з березня 2024, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1601002766 за Дорученням №Д1601002766/45 за період з березень 2024 по липень 2024 включно в розмірі 8143,20 грн. ОСОБА_1 03.09.2025 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати інформацію щодо нарахування компенсації втрати частини доходів по судовим рішенням у справах №440/7677/20; №440/7466/22; №440/3602/23; №440/3812/24, у зв`язку з порушенням строків виплати частини основного розміру пенсії та провести відповідне нарахування та виплатити компенсації втрати частини доходів по зазначеним судовим рішенням у зв`язку з порушенням строків виплати частини основного розміру пенсії. Листом від 11.09.2025 №15545-15687/К-02/8-1600/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повідомило позивача про те, що профінансовано виплату заборгованості по рішеннях суду, які набрали законної сили у період по 19.11.2020. Кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, а відтак виплата коштів на виконання рішень судів буде здійснюватися в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Зазначено, що Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 не передбачено нарахування компенсації втрати частини доходів на суми, що виплачуються за минулий час за рішенням суду. Позивач, вважаючи дії відповідача протиправними, звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159). Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Згідно зі ст. З Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Отже, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу. При цьому, суд враховує, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої положеннями зазначеного Закону компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159 (далі - Порядок), № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Згідно з п. 3 Порядку № 195, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: - пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); - соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення). Відповідно до п. 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на

100. З системного аналізу вищезазначених норм права, встановлено, що компенсації підлягають нараховані грошові доходи, зазначені у п. 3 Порядку, разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у разі затримки їх виплати на один і більше календарних місяців. Таким чином, обов`язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати. Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що вказана постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 520/2020/19 та від 25.03.2023 у справі № 400/8389/21, від 24.07.2024 у справі № 520/2674/2020 та від 31.07.2024 у справі № 480/1704/19. Отже, виникненню права на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати передує несвоєчасне нарахування та виплата доходу, за певний період, адже нарахування такого виду компенсації проводиться шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу. Для проведення компенсації обов`язковою умовою є наявність нарахованого, але не виплаченого доходу, а також порушення встановлених строків його виплати на один і більше календарний місяць. Компенсація втрати частини доходів є спеціальною державною гарантією, спрямованою на відновлення реальної вартості грошового доходу у разі порушення строків його виплати. Така компенсація: нараховується на суму нарахованого, але не виплаченого доходу; має допоміжний характер відносно основного боргу, оскільки її розмір та існування залежать від суми (і факту) невиплаченого доходу; відповідно до статті 4 Закону України № 2050-III підлягає виплаті в тому ж місяці, у якому здійснюється фактична виплата заборгованості за відповідний період. Судовим розглядом встановлено, що виплат заборгованості на виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 №440/7677/20, від 11.10.2022 №440/7466/22, від 08.05.2023 №440/3602/23, від 07.05.2024 №440/3812/24 відповідачем проведено не було. Отже, у даному випадку позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація. Законодавець визначив, що обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо виплати компенсації виникає не з моменту нарахування доходу, а з моменту фактичної виплати основної суми заборгованості. Саме тоді відповідач набуває реальної можливості виконати або не виконати покладений на нього обов`язок щодо виплати компенсації. Відповідно, лише з цього моменту може виникнути порушення права позивача на компенсацію, яке підлягає судовому захисту. Закон України № 2050-III не передбачає можливості присудження компенсації наперед, оскільки вона є правовим наслідком уже допущеного прострочення виплати доходу. До здійснення фактичної виплати заборгованості обов`язок щодо компенсації ще не виник, а отже й порушення права позивача не настало. Таким чином, вимоги позивача про нараховування і виплати компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» є передчасними та не підлягають задоволенню, оскільки відповідні суми заборгованості ще не були виплачені. Наведені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 08.12.2025 по справі № 420/13975/24. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 по справі № 440/12944/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло