Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/717/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/717/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Ганна Валеріївна Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 28 грудня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Сапальової Т.В. Смілянця Е. С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року (прийнятого в м.Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила: - визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до постанови Народицького районного суду Житомирської області від 18.07.2014 року у справі №284/1416/14-а за період з 04.02.2014 року до 30.06.2014 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії протиправними; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Народицького районного суду Житомирської області від 18.07.2014 року у справі №284/1416/14-а за період з 04.02.2014 року до 30.06.2014, починаючи з 30.10.2014 року до 18.07.2019 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії. В обґрунтування позову зазначає, що на виконання постанови Народицького районного суду Житомирської області від 21.08.2014 у справі №284/1416/14-а відповідач провів перерахунок та виплату належної позивачу пенсії, однак заборгованість сплатив лише 18.07.2019, тобто з порушенням строків виплати. На своє звернення щодо компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії позивач отримав відмову, викладену в листі від 09.01.2020 №Д-6487, Д-6488. Таку відмову позивач вважає протиправною, оскільки має право на компенсацію на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати". В зв`язку із наведеним обґрунтуванням, суд вважав, що позивачем допущено описку в частині дати винесення постанови у справі №284/1416/14-а (18.07.2014 замість правильної 21.08.2014) в пункті 3 позовних вимог. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року позов задоволено. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Головне управління ПФУ в Житомирській області, оскаржило його в апеляційному порядку та просило рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що кошти позивачу на виконання рішення Народницького районного суду від 21.08.2014 в сумі 18371,11 виплачені у Порядку №440 встановленому Кабінетом Міністрів України, у порядку черговості, таким чином Управління жодним чином не порушило строки виплати сум перерахованої пенсії, оскільки така виплата проводиться у порядку та умовах визначених чинним законодавством. Позивач подала відзив на позовну заяву, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. В обґрунтування зазначає, що основною умовою для виплати громадянину предбаченої ч. 2 ст. 46 Закону України від 09.07.2003 року №1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ст.2 Закону №2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією, добровільно чи на виконання судового рішення, даний факт підтверджується постановою Верховного суду України у справі №21-51а14 від 18.11.2014. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Житомирській області м. Житомир та має статус постраждалої внаслідок аварії від ЧАЕС 2-ї категорії. На виконання постанови Народицького районного суду Житомирської області від 21.08.2014 у справі №284/1416/14-а (набрала законної сили 30.10.2014) відповідачем проведено позивачу виплату додаткової пенсії та підвищення до пенсії, які передбачені ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 04.02.2014 по 30.06.2014 у розмірі 18371,11 грн.. лише 18.07.2019, що підтверджується випискою по картковому рахунку. На заяву позивача про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 09.01.2020 №Д-6487, Д-6488 повідомило, що компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що виплата позивачу доплати до пенсії та додаткової пенсії передбачених ст. ст. 39 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 04.02.2014 по 30.06.2014 відбулася на виконання судового рішення лише 18.07.2019, з врахуванням чого пенсійним фондом було допущено порушення встановленого строку виплати пенсії, а тому у позивача виникло право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за спірний період. Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Питання, пов`язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159). Згідно із ст. 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Згідно з п. 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159) компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат). Системний аналіз викладеного дозволяє дійти висновку, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.2 Закону №2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії). Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена постанові Верховного Суду від 03.07.2018 справа № 521/940/17, а згідно п.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З матеріалів справи встановлено, що виплата позивачу доплати до пенсії та додаткової пенсії, передбачених ст.ст.39, 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 04.02.2014 по 30.06.2014 відбулась на виконання судового рішення лише 18.07.2019. Положення статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ та окремі положення Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Колегія суддів вважає, що суму такої пенсії нарахованої на виконання постанови Народницького районного суду Житомирської області від 21.08.2014 у справі №284/1416/14-а (набрала законної сили 30.10.2014) відповідачем проведено позивачу виплату додаткової пенсії та підвищення до пенсії, які передбачені ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 04.02.2014 по 30.06.2014 лише 18.07.2019, що підтверджується випискою по картковому рахунку, а тому позивач має право на одержання компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відмова відповідача у нарахуванні та виплаті позивачеві компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, викладена у листі від 09.01.2020 року №Д-6487; Д6488 є протиправною, пенсійним органом допущено порушення встановленого строку виплати пенсії, а тому у позивача виникло право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за спірний період, відтак позов підлягає задоволенню. Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку задоволення позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 28 грудня 2020 року . Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Смілянець Е. С.