Постанова Черкаський апеляційний суд № 712/8295/25

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/451/26;Головуючий по 1 інстанції Справа №712/8295/25 Категорія: 310000000Токова С.Є. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 березня 2026 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Василенко Л.І., Фетісової Т.Л., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Олененка Олександра Володимировича на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 листопада 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- в с т а н о в и в : У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 22 квітня 2021 року між АТ «Банк Форвард» та відповідачем укладено договір №200340613, відповідно до умов якого позичальнику було відкрито рахунок та надано кредит, який останній зобов`язався повернути та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору. Позивач зазначив, що банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме перерахував грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами договору. 25 липня 2024 року між АТ «Банк Форвард» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги №GL1N426202/1, відповідно до якого АТ «Банк Форвард» передало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №200340613 від 22 квітня 2021 року. Оскільки термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулася із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме: повернення кредитних коштів, відсотків у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором. Керуючись такими доводами, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №200340613 від 22 квітня 2021 року у розмірі 46 307 грн, яка складається з 25 771,37 заборгованості за тілом кредиту та 20 535,63 грн заборгованості за відсотками. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 листопада 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 200340613 від 22 квітня 2021 року в сумі 46 307,00 грн, судовий збір 2 422,40 грн та витрати за надання професійної правничої допомоги в сумі 3 500,00 грн. Ухвалюючи рішення, суд виснував про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення суми заборгованості з відповідача на користь позивача, оскільки відповідач отримала кредитні кошти, однак у порушення умов договору кредит не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість у загальному розмірі 46 307,00 грн. Крім того, суд першої інстанції стосовно заявлених до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу врахував категорію та складність справи, ціну позову, сталу судову практику щодо розгляду подібних справ, обсяг наданих адвокатом послуг та керуючись принципами справедливості і розумності, вважав за належне стягнути на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 500,00 грн. Не погоджуючись із вказаним рішення суду першої інстанції, представник відповідача адвокат Олененко О.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що суд допустив порушення норм матеріального права, не в повному обсязі дослідив обставини, що мають значення для справи, просив рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Скаржник зазначає, що позивачем не надано до суду детального розрахунку боргу, в якому було б зазначено дату та суму виданих кредитних коштів. Не вказано з яких сум та за які періоди здійснено нарахування за користування кредитом. Адвокат відповідача звертає увагу суду на те, що в даному випадку позивач діяв не добросовісно, з наданих розрахунків не вбачається за можливе визначити залишок суми боргу після припинення діяльності АТ "Банк Форвард". Також не надано до суду й доказів досудового врегулювання спору, щоб дало можливість сторонам визначити реальну заборгованість та можливість відповідачу добровільно сплатити залишок коштів. Враховуючи відсутність у справі доказів досудового врегулювання (в матеріалах справи міститься тільки вимога без доказів направлення її відповідачу) непідтвердженим є заборгованість відповідача перед позивачем. Крім того, у скарзі представник відповідача зауважує, що, при укладенні договору факторингу, первісний кредитор не направляв відповідачу документів, підтверджуючих переведення боргу. В свою чергу навий кредитор не направляв відповідачу також ці документи, не направляв вимоги про сплату заборгованості (докази направлення відсутні) та не направляв чіткого розрахунку суми боргу, якщо такий дійсно мав місце. Отже, позивач не надав суду доказів виконання договору факторингу та не довів перехід прав вимоги до нього, як до нового кредитора. У відзиві на скаргу представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зазначає про те, що аргументи апелянта, наведені у апеляційній скарзі, спрямовані на уникнення відповідальності за невиконання зобов`язання за кредитним договором. Вважає аргументи безпідставними, необґрунтованими та жодним чином не доведеними, оскільки кредитні кошти було отримано, а відтак є необхідність виконання зобов`язання за кредитним договором. Просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. За правилами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є вимоги про стягнення 46 307,00 грн. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України). Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 22 квітня 2021 року між АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 200340613 шляхом підписання споживачем анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Банк Форвард» (а.с. 5 зв-7). Крім того, 22 квітня 2021 року між сторонами також підписано Паспорт споживчого кредиту щодо продукту Кредитна картка КОКО КАРД MasterCard Noname, у розділі ІІ якого визначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, зокрема щодо надання позичальнику відновлювальної кредитної лінії із сумою кредиту до 100 000,00 грн строком на 11 місяців* , шляхом зарахування суми кредиту на банківський рахунок відповідача зі сплатою 48% річних. Спосіб та строк надання кредиту: безготівковим шляхом протягом банківського дня, наступного за активацією картки споживачем (а.с. 7 зв.-8). Того ж дня ОСОБА_1 підписала заяву про відкриття поточного рахунку НОМЕР_1 та отримала кредитну картку НОМЕР_2 , терміном дії до 31 березня 2025 року (а.с. 9 зв. -10). Із розрахунку заборгованості за кредитним договором №200340613 від 22 квітня 2021 року, який сформований ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем складає 46 307,00 грн, з яких 25 771,37 грн заборгованість за тілом кредиту, 20 535,63 грн заборгованість за відсотками (а.с. 10 зв). Згідно з виписками по рахунку за період з 12 квітня 2013 року по 10 червня 2023 року АТ «Банк Форвард», та з 11 червня 2023 року по 24 липня 2024 року вбачається, що кредиті кошти були надані відповідачу та остання здійснювала часткову сплату за договором (а.с.11-32). 25 липня 2024 року між АТ «Банк Форвард», від імені якого діяв виконуючий обов`язки уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк Форвард» на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та рішень Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №276 від 07 березня 2023 року «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк Форвард» та делегування повноважень ліквідатора банку», з однієї сторони та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» з другої сторони укладено Договір про відступлення прав вимоги №GL1N426202/1, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги за договорами кредиту, в тому числі за Договором про банківське обслуговування фізичних осіб №200340613 від 22 квітня 2021 року, боржником в якому є ОСОБА_1 (а.с. 34 зв-37). В абзаці другому п. 4 Договору про відступлення прав вимоги №GL1N426202/1 зазначено, що загальна ціна активів, що входять до складу лоту, за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протколом електронного аукціону №GFD001-UA-20240610-40652 від 03 липня 2024 року, переможцем яких став новий кредитор, та яка підлягає сплаті новим кредитором за результатами зазначених відкритих торгів, складає 70 122 419,74 грн. без ПДВ. Платіжною інструкцією №4170 від 23 липня 2024 року підтверджується сплата новим кредитором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на рахунок АТ «Банк Форвард» коштів в сумі 70122419,74 грн. (а.с. 38). Відповідно до Витягу із реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами до Договору №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги, підписаного представниками ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та АТ «Банк Форвард», ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги за Кредитним договором №200340613 від 22 квітня 2021 року, укладеним ОСОБА_1 на загальну суму 46 307,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 25 771,37 грн, за відсотками - 20 535,63 грн. (а.с. 37, зв). 09 червня 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило ОСОБА_1 досудову вимогу, в якій повідомило про відступлення права вимоги за Кредитним договором №200340613, виникнення заборгованості за договором в сумі 46 307,00 грн та необхідність негайної сплатити заборгованості із зазначенням реквізитів для сплати (а.с. 38 зв). Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України). Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Як передбачено частинами 1, 2 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 ЦК України). Згідно з частинами 1, 2 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини 1 статті 512 ЦК України). Як передбачено статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини 1, 6 статті 81 ЦПК України). Отже, принцип змагальності сторін визначений законом і він передбачає, що кожна сторона повинна довести перед судом обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У кожної із сторін не має процесуальних переваг у доведенні своїх вимог і заперечень. Судом першої інстанції встановлено, що позивачем доведено укладення між АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 кредитного договору 22 квітня 2021 року № 200340613, наявність заборгованості за тілом кредиту в сумі 46 307,00 грн. Факт укладення кредитного договору визнається відповідачем і у апеляційній скарзі. Проте відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, надані в користування кредитні кошти в повному обсязі кредитору не повернула, нараховані відсотки не сплатила, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого станом на 09 червня 2025 року заборгованість позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором складає 46 307,00 грн, з яких 25 771,37 грн заборгованість за тілом кредиту, 20 535,63 грн - заборгованість за відсотками. Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором сторона відповідача суду не надала. Також судом встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача на підставі договору про відступлення прав вимоги № GL1N426202/1 від 25 липня 2024 року. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», оскільки відповідач ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, отримані грошові кошти та нараховані відсотки не повернула ні первісному, ні новому кредитору. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал». Щодо доводів скаржника в частині наданого позивачем розрахунку, ненадання позивачем детального розрахунку боргу, в котрому б було зазначено дати та суми виданих кредитних коштів, не зазначення сум та періодів, за які здійснено нарахування за користування кредитом, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» кредитовий переказ - платіжна операція з рахунку платника на підставі платіжної інструкції, наданої платником або надавачем послуг з ініціювання платіжних операцій, за умови отримання згоди платника на виконання платіжної операції, наданої надавачу платіжних послуг платника. У пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, передбачено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року в справі № 554/4300/16-ц вказано, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Надана позивачем банківська виписка з особового рахунку відповідача є належним та допустимим доказом у справі, оскільки містить інформацію про рух коштів по рахунку, всі операції за кредитом, відображає суми сплачених основного боргу і процентів. Виписка з особового рахунку ОСОБА_1 складена саме АТ «Банк Форвард» як первісним кредитором та банківською установою, якою відкрито позичальниці рахунок, перераховано кредитні кошти та обліковано заборгованість. Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не є банком, тож позбавлений можливості самостійно сформувати виписку з банківського рахунку. Надана виписка охоплює період до 24 липня 2024 року, коли право вимоги було відступлене АТ «Банк Форвард» на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», та сума заборгованості залишилась незмінною, а позивачем як новим кредитором будь-які нарахування заборгованості не здійснювались. Виписка містить обов`язкові реквізити і є належним доказом на підтвердження видачі кредитних коштів та наявності заборгованості. Належних та допустимих доказів на спростування зазначеного позивачем розміру заборгованості та власного контррозрахунку відповідачем не надано. Доводи апеляційної скарги про ненадання позивачем до суду доказів виконання договору факторингу та недоведення переходу прав вимоги до нього, як до нового кредитора, апеляційний суд відхиляє як безпідставні з огляду на наступне. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Як вбачається з вищевказаного Договору про відступлення прав вимоги від 25 липня 2024 року, сторони погодили, що ціна Договору сплачується новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, на підставі протоколу електронного аукціону №GFD001-UA-20240610-40652 від 03 липня 2024 року, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор. А за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону №GFD001-UA-20240610-40652 від 03 липня 2024 року, переможцем яких став новий кредитор, загальна ціна активів, що входять до складу лоту, та яка підлягає сплаті новим кредитором за результатами зазначених відкритих торгів, складає 70 122 419,74 грн без ПДВ (п. 4 Договору). Зазначена сума сплачена 23 липня 2024 року новим кредитором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на рахунок АТ «Банк Форвард», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції №4170 від 23 липня 2024 року Право вимоги за кредитним договором від 22 квітня 2021 року включене до Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються під №26562. Слід зазначити, що ні кредитний договір №200340613 від 22 квітня 2021 року, ні договір про відступлення прав вимоги від 25 липня 2024 року відповідачем не оспорювалися і є чинними. Відповідно до положень ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Пунктом 3 Договору про відступлення прав вимоги №GL1N426202/1 від 25 липня 2024 року визначені аналогічні вимоги ст. 516 ЦК України. Таким чином, твердження скаржника про неповідомлення його новим кредитором про відступлення права вимоги не спростовують правильності висновків суду щодо переходу права вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем, від АТ «Банк Форвард» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». Доводи скаржника щодо не надання до суду доказів досудового врегулювання спору та не підтвердження заборгованість відповідача перед позивачем не спростовують висновків суду першої інстанції щодо обов`язку відповідача виконати взяті на себе кредитні зобов`язання перед новим кредитором у відповідному розмірі. Позивачем направлена ОСОБА_1 вимога щодо негайного погашення заборгованості у сумі 46 307,00 грн на адресу, вказану позичальником у кредитному договорі, що підтверджується матеріалами справи. Суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, що виникли в даному випадку та застосував закон, що їх регулює. За наслідком апеляційного перегляду порушень матеріального чи процесуального закону судом першої інстанції не встановлено. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, то, відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, розподіл судового збору не проводиться. Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, - у х в а л и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Олененка Олександра Володимировича - залишити без задоволення. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 листопада 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Судді