LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Центральний апеляційний господарський суд908/2972/25

від 09.03.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ФОБОС-94 - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 27.11.2025р. у справі №908/2972/25 - залишити без змін.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.03.2026 року м. Дніпро Справа № 908/2972/25 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач) суддів: Дарміна М.О., Чус О.В. розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ФОБОС-94 на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.11.2025р. (суддя Зінченко Н.Г., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 27.11.2025р.) у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Новокузнецька 27, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю ФОБОС-94, м. Запоріжжя про стягнення 37 279,20 грн. ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Новокузнецька 27 звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ФОБОС-94, про стягнення 37279,20 грн. заборгованості по внескам на управління багатоквартирним будинком. Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням ст., ст. 319, 322, 382, 599ЦК України, ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, на підставі яких позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 37279,20 грн. заборгованості по внескам на управління багатоквартирним будинком.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.11.2025р. у справі №908/2972/25 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ФОБОС-94 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Новокузнецька 27 37279 грн. 20 коп. заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території та 3028 грн. 00 коп. судового збору.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю ФОБОС-94, через систему "Електронний суд", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 27.11.2025р. у справі №908/2972/25 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач не був належним чином повідомлений про прийняте Загальними зборами рішення про затвердження внесків і платежів співвласниками на утримання будинку (управління будинку) за один квадратнии? метр 7,00 грн. з вересня 2023 року. Також, вважає, що підставою для здійснення розрахунків між юридичними особами є договір, оскільки він є правовою основою для підтвердження правовідносин між Позивачем та Відповідачем встановлює права та обов?язки сторін, а також визначає істотні умови, такі як предмет, ціна та строк дії. Крім того, відповідач зауважив, що позивач не надав доказів на підтвердження надання ним послуг Відповідачу по утриманню багатоквартирного будинку та прибудинкової території, надання комунальних послуг, проведення ремонтних робіт та виставлення рахунків на оплату на загальну 37 279,20 грн.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи. У відзиві на апеляційну скаргу Позивач проти її задоволення заперечив. Зауважує, що предметом позову у господарській справі №908/2972/25 є стягнення заборгованості з ТОВ «ФОБОС-94» за утримання багатоквартирного будинку, а не оскарження рішення щодо встановлення розміру плати, яку співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані здійснювати за його утримання. Відсутність у розпорядженні Відповідача протоколу загальних зборів, яким встановлений розмір плати за управління будинком, не звільняє його від обов`язку здійснювати відповідні платежі. Посилається на те, що відсутність між сторонами окремих договорів щодо відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території не є тією обставиною з якою Закон пов`язує можливість звільнення Відповідача від обов`язку здійснення вказаних витрат, які є обов`язковими в силу законодавства України. Також, ОСББ «Новокузнецька 27» є неприбутковою організацією, кошти об`єднання складаються з внесків і платежів співвласників і несплата співвласником в об`єднанні платежів і внесків порушує права інших співвласників. Відповідач не виконує свої зобов`язання щодо сплати внесків за утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, що і призвело до звернення ОСББ Новокузнецька 27 до Суду першої інстанції. 23.01.2026 Відповідач подав відповідь на відзив, в якому звертає увагу, що приміщенням № 111, яке належить Відповідачу, фактично розташоване на вулиці Водограйна в м. Запоріжжя. Під час укладення договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:03:040:0212 на якій розташоване належне Відповідачу приміщення № 111 на одному з додатків до договору оренди, а саме Плану меж земельної ділянки видно, що багатоквартирний житловий будинок № 27 ніякого спільного майна з приміщенням № 111 не має, більше того між багатоквартирним будинком № 27 та приміщенням № 111, яке належить Відповідачу є ще магазин. На вказаному плані червоними лініями виділена земельна ділянка Відповідача та розташованого на ній приміщення № 111, потім іде «магазин», а після багатоквартирний житловий будинок № 27 (9КЖ 27). Всі комунікації в приміщенні № 111 Відповідач має власні, крівля приміщеннявласна, жодного спільного майна багатоквартирного будинку в розумінні ст. 1 Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» Приміщення відповідача та багатоквартирний будинок не мають. Тож, Відповідач не має здійснювати плату, оскільки жодного спільного майна між Позивачем та Відповідачем, тим більше в управлінні не має.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Дармін М.О., Чус О.В. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.12.2025р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/2972/25. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ФОБОС-94 на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.11.2025р. у справі №908/2972/25 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції. Матеріали справи № 908/2972/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду. Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи. Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ч.1 ст.270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Ч.10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.01.2026 відкрито апеляційне провадження у даній справі для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи. В багатоквартирному будинку по вул. Володимира Украі?нця (раніше Новокузнецька) створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Новокузнецька 27 (позивач у справі). 17.05.2023 проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Новокузнецька 27, якому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 45047426. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.05.2023 внесено запис щодо державної реєстрації юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Новокузнецька 27, з місцезнаходженням: 69118, м. Запоріжжя, вул. Володимира Украі?нця (раніше Новокузнецька), буд. 27. 13.08.2023 відбулися Загальні збори ОСББ Новокузнецька 27, за результатами голосування щодо порядку денного яких прийнято рішення затвердити внески і кошторис на управління будинку, за один квадратний метр 7,00 грн. з вересня 2023р. Відповідне рішення, прийняте Загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку, оформлене протоколом Загальних зборів від 13.08.2023. Згідно інформаціи?ноі? довідки за №442301207 з Державного реєстру речових прав на нерухоме маи?но та Реєстру прав власності на нерухоме маи?но, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого маи?на щодо об`єкта нерухомого маи?на за Товариством з обмеженою відповідальністю ФОБОС-94 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме маи?но серіі?: ЯЯЯ №448746, видане 09.03.2006, зареєстровано право власності на приміщення №111 в будинку 27 по вулиці Новокузнецькіи? в м. Запоріжжя Запорізькоі? області. Загальна площа зазначеного приміщення №111 в будинку 27 по вулиці вул. Володимира Украі?нця (раніше Новокузнецька) в м. Запоріжжя Запорізькоі? області складає 221.9 кв. м. Також, на приміщення №111 в будинку 27 по вулиці Володимира Украі?нця (раніше Новокузнецька) в м. Запоріжжя Запорізькоі? області у ОСББ Новокузнецька 27 оформлено особовии? рахунок ТОВ ФОБОС-94. Згідно довідки по особовому рахунку ТОВ ФОБОС-94 від 19.09.2025, що складена головою правління ОСББ Новокузнецька 27 Михаи?ловим В.В., за адресою: приміщення №111 в будинку 27 по вулиці Володимира Украі?нця (раніше Новокузнецька) в м. Запоріжжя, Запорізькоі? області, станом на 01.09.2025 заборгованість по платежам на управління багатоквартирним будинком складає 37 279, 20 грн. Позивач звернувся до суду з позовом у даній справі з вимогами про стягнення з ТОВ ФОБОС-94 37 279, 20грн. заборгованості по внескам на управління багатоквартирним будинком. За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4). Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного. Згідно зі статтею 41 Конституції України, статтею 319 Цивільного кодексу України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. У статті 13 Конституції України закріплено, що власність зобов`язує. Відповідно до частини четвертої статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України). Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав (частина друга статті 382 ЦК України). Статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (стаття 4 Закону України "Про ОСББ"). Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання (стаття 12 Закону України "Про ОСББ"). Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. До виключної компетенції загальних зборів об`єднання відноситься, зокрема визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників (стаття 10 Закону України "Про ОСББ"). У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (стаття 13 Закону України "Про ОСББ"). Відповідно до статті 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням. Статутом об`єднання можуть бути встановлені інші обов`язки співвласників. Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів (стаття 16 Закону України "Про ОСББ"). Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів (стаття 17 Закону України "Про ОСББ"). Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (частина перша статті 20 Закону України "Про ОСББ"). Стаття 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" регулює питання забезпечення об`єднанням утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку. Так, для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулювалися у спірний період Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів. Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи. Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 174 Господарського кодексу України, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність. Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що у відповідача виникла станом на 01.09.2025 року заборгованість по платежам на управління багатоквартирним будинком складає 37 279 гривень 20 копійок. За загальним правилом частини першої статті 903 ЦК України замовник зобов`язаний оплатити надані йому послуги. Закон України "Про житлово-комунальні послуги" регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг. Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач. Статтею 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління. Відповідно до статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку. Частиною першою статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (частина друга статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"). Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку) (частина перша статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"). Витрати на управління багатоквартирним будинком включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом (частина перша статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"). Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат (частина друга статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"). Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком. Зобов`язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень (частини третя, четверта статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"). Отже прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів ОСББ є обов`язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов`язані його утримувати в силу прямої норми статті 322 ЦК України та частини другої статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Розмір обов`язкових внесків співвласників багатоквартирного будинку затверджено рішенням Загальних зборів ОСББ Новокузнецька 27, що оформлено протоколом від 13.08.2023, та встановлено внески ікошторис на управління будинку, за один квадратний метр 7,00 грн. з вересня 2023р. Особа, яка є власником приміщення, де створено ОСББ, зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна незалежно від членства в об`єднанні, а тому така сума боргу підлягає стягненню (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі №916/2197/13 (№3-28гс15), від 11.11.2015 у справі № 914/189/14 (№ 3-945гс15), постанові Верховного суду України від 27.07.2016 у справі №904/8242/14). Витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.02.2018 у справі №910/13182/17). Судом враховано правову позицію Верховного Суду, яку викладено у постанові від 06.07.2018 у справі №910/582/17 стосовно того, що законодавством, в будь-якому випадку (незалежно від встановлення строків сплати внесків і платежів у статуті) покладено на співвласника обов`язок своєчасної сплати відповідних платежів, які є щомісячними. Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість по внескам та обов`язковим платежам співвласника ОСББ Новокузнецька 27 власника приміщення №111 площею 221.9 кв. мв будинку 27 по вулиці вул. Володимира Украі?нця (раніше Новокузнецька) в м. Запоріжжя Запорізькоі? області ТОВ ФОБОС-94, складала 37279,20 грн., що підтверджується матеріалами справи, тому вірно було стягнуто судом першої інстанції. Спростовуючи доводи апеляційної скраги, колегія суддів зазначає наступне. Згідно інформаціи?ноі? довідки за №442301207 з Державного реєстру речових прав на нерухоме маи?но та Реєстру прав власності на нерухоме маи?но, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого маи?на щодо об`єкта нерухомого маи?на за Товариством з обмеженою відповідальністю ФОБОС-94 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме маи?но серіі?: ЯЯЯ №448746, видане 09.03.2006, зареєстровано право власності на приміщення №111 в будинку 27 по вулиці Новокузнецькіи? в м. Запоріжжя Запорізькоі? області. Загальна площа зазначеного приміщення №111 в будинку 27 по вулиці вул. Володимира Украі??нця (раніше Новокузнецька) в м. Запоріжжя Запорізькоі? області складає 221.9 кв. м. Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості з ТОВ «ФОБОС-94» за утримання багатоквартирного будинку, а не оскарження рішення щодо встановлення розміру плати, яку співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані здійснювати за його утримання. Відсутність у розпорядженні Відповідача протоколу загальних зборів, яким встановлений розмір плати за управління будинком, не звільняє його від обов`язку здійснювати відповідні платежі. Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. В свою чергу, відсутність між сторонами окремих договорів щодо відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території не є тією обставиною з якою Закон пов`язує можливість звільнення Відповідача від обов`язку здійснення вказаних витрат, які є обов`язковими в силу законодавства України. Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки місцевого господарського суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами. Доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду. Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що у сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Відповідача.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права. Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження. За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Згідно із ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

10. Судові витрати. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника. На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ФОБОС-94 - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 27.11.2025р. у справі №908/2972/25 - залишити без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України. Головуючий суддя І.М. Кощеєв Суддя М.О.Дармін Суддя О.В. Чус

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»