Постанова 4813 № 501/4710/23

Номер провадження: 22-ц/813/4354/26 Справа № 501/4710/23 Головуючий у першій інстанції Пушкарський Д. В. Доповідач Назарова М. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.04.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Назарової М.В. (суддя-доповідач), Коновалової В.А., Кострицького В.В., учасники справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДП Моноліт-Сервіс», відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чорноморського міського суду Одеської області від 03 липня 2025 року, ухвалене Чорноморським міським судом Одеської області у складі: судді Пушкарського Д.В. в приміщенні того ж суду, у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Моноліт-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком, в с т а н о в и в: У листопада 2023 року ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 10019,01 грн та судовий збір. Позов обґрунтував тим, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно є і співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 . На вимогу ст. 9, 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII, на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , було прийнято рішення щодо надання ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» функцій з управління даного будинку. Співвласниками також було прийнято рішення про укладення колективного договору про надання комунальної послуги з управителем, який підписується між управителем та уповноваженою особою по будинку, що відповідає вимогам Постанові КМУ від 5 вересня 2018 року № 712 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком». Згідно з умов п. 6 вказаного вище Договору, співвласники зобов`язані сплачувати щомісяця поточні платежі за отримані послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 . Однак, відповідач ОСОБА_1 , як власник квартири, не оплачував послуги з управління багатоквартирним будинком в повному обсязі, в зв`язку з чим за період з 01.11.2021 по 01.11.2023 станом на 01.11.2023 утворилась заборгованість в сумі 10019,01 грн. Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що ОСОБА_1 , будучи власником квартири з 2005 року, на підставі Договору № 48/42 від 01.03.14, регулярно та у відповідності до діючих тарифів сплачував за послуги згідно з п. 3.1.1. договору, пов`язані з утриманням будинку та прибудинкової території, на користь Дочірнього підприємства «Моноліт-Сервіс». Заперечуючи наявність договірних відносин з ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс», у зв`язку зі своєчасною сплатою послуг з утримання будинку на користь Дочірнього підприємства «Моноліт-Сервіс» на підставі діючого Договору № 48/42 від 01.03.14, відповідач просить відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог. (а.с. 98-100). Позивач надав відповідь на відзив, в якому наполягає на задоволенні позовних вимог, стверджуючи, що усі договірні правовідносини з утримання будинку та прибудинкової території між ДП «Моноліт-Сервіс» та будинком АДРЕСА_2 були припинені після обрання мешканцями цього ж будинку 28 жовтня 2021 року нової управляючої компанії ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс», а посилання та доводи відповідача спростовуються Витягом з протоколу № 1 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с. 111-113) Рішенням Чорноморського міського суду Одеської області від 03 липня 2025 року позов ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком в розмірі 10019,01 грн та судовий збір в розмірі 2684,00 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, що на момент розгляду справи у суді утворені та діють два підприємства майже з однаковими назвами та однаковими адресами реєстрації: АДРЕСА_2 та з тими самим керівниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які в різні періоди часу були керівниками обох підприємств: ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс», зареєстроване 10.06.2020, директор Суворова І.О., що є позивачем по справі; Дочірнє підприємство «ДП Моноліт-Сервіс», зареєстроване 29.026.2004, директор Пельтек Д.Г., саме створення іншого підприємства з такою ж назвою було напевно направлено на введення мешканців в оману і безпідставний збір грошових коштів. Згідно з відповіддю Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області № Вих-ЗПІ-4-2025-5-2025 від 15.01.2025 на Інформаційний запит відповідача від 10.01.2025 протокол зборів співвласників будинку АДРЕСА_2 , «Про визначення управителя» від 28.10.2021 не надходив. У зв`язку з цим на офіційному вебсайті Чорноморської міської територіальної громади Одеського району Одеської області інформація щодо результативної частини вищезазначеного протоколу не розміщувалась. Зазначає, що протокол зборів співвласників за своєю формою не відповідає приписам діючого законодавства, не містить ані зазначення чи правомочні збори, ані питання про обрання уповноваженої особи на підписання договорів, ані результати голосування по кожному питанню порядку денного у відсотковому співвідношенні. Питання щодо вартості послуг з управління багатоквартирним будинком на зборах не вирішувалося. Посилаючись на ч. 5 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», вказує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження виконання управителем зобов`язання про надання примірника такого договору. Судом не взято до уваги заперечення відповідачем факту отримання повідомлень про припинення або розірвання єдиного укладеного Договору, а також умовами договору не передбачено такої підстави його розірвання як «доведення до відома інформації про припинення нарахувань розміщеним у під`їздах на дошках оголошень». Квитанції, які наявні в матеріалах справи, підтверджують регулярні сплати відповідачем на рахунки ДП «Моноліт-Сервіс» за спожиті послуги, а саме у 2021 на суму 8602 грн, у 2022 році на суму 8515 грн, у 2023 на суму 10577 грн. Вказує, що судом першої інстанції не досліджувалася сума заборгованості, надані до матеріалів справи банківські розрахункові документи містять і платежі на користь ТОВ «ДП «Моноліт-Сервіс» на суму більше 3000 грн, які були вимушено сплачені на цей рахунок у зв`язку з тим, що рахунок ДП «Моноліт-Сервіс» був накладений арешт і сплачені кошти, повернулися відповідачу як платнику, і саме ДП «Моноліт-Сервіс» надало такі реквізити для тимчасової оплати. Крім того, вказує, що всі додані до матеріалів справи докази є копіями, які не засвідчено у передбаченому порядку, а тому є недопустимими доказами. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» просить відмовити в повному обсязі у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на те, що пунктом 26 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що протокол зборів з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, складається не менш як у двох примірниках, один з яких зберігається в управителя, а другий передається на зберігання до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за місцем розташування багатоквартирного будинку, який розміщує резолютивну частину рішення, прийнятого зборами співвласників, на своєму офіційному веб-сайті. Дана норма не визначає обов`язку управителя передавати на зберігання до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за місцем розташування багатоквартирного будинку, який розміщує резолютивну частину рішення, прийнятого зборами співвласників, на своєму офіційному веб-сайті. В свою чергу, ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» жодним чином не перешкоджало мешканцям будинку АДРЕСА_2 виконати вимоги вищезгаданої норми. Протокол зборів співвласників був складений представниками будинків, будь-які твердження скаржника про невідповідність протоколів виглядають особливо безпідставними з огляду на те, що наявні у справі протоколи повністю відповідали вимогам законодавства на момент їх оформлення. Посилання скаржника на відсутність у протоколі зборів співвласників багатоквартирного будинку конкретної вартості послуг управителя не має правового значення. Співвласники, у тому числі скаржник, фактично отримували послуги з управління, сплачували за них або користувалися результатами їх надання. Це свідчить про акцепт умов договору та узгоджену поведінку. Скаржник не довів, що через відсутність вручення йому примірника договору його права були порушені чи він не був ознайомлений з його умовами. Щодо договірних відносин з ДП «Моноліт-Сервіс вказує, що усі договірні правовідносини з утримання будинку та прибудинкової території між ДП «Моноліт-Сервіс» та будинком АДРЕСА_2 були припинені після обрання мешканцями цього ж будинку 28 жовтня 2021 року нової управляючої компанії ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс». Посилання скаржника про сплату послуги з УБПТ на рахунок ДП «Моноліт Сервіс» протягом 2021, 2022 та 2023-х років не знаходить свого підтвердження, оскільки відповідачем не було надано жодного доказу такої сплати, натомість було прикладено довідку про наявність заборгованості перед ТОВ «ДП Моноліт Сервіс», позивачем було направлено на адресу ДП «Моноліт-Сервіс» запит з метою отримання роз`яснень. Згідно з відповіддю на запит від 27 січня 2025 року ДП «Моноліт-Сервіс» зазначив наступне: «Дочірнє підприємство «Моноліт-Сервіс» з 28 жовтня 2021 року припинили договірні відносини у сфері утримання будинку та прибудинкової території, згідно рішення мешканців будинку АДРЕСА_2 .» «Підприємством не виставлялись рахунки за послугу з УБПТ». Таким чином доводи апелянта про будь-яку сплату послуги з утримання будинку та прибудинкової території предмету позову, є безпідставними, недоведеними та такими, що не відповідають дійсності. Вказує, що позиція скаржника щодо нібито чинності договору, укладеного у 2014 році з іншим управителем «на весь період експлуатації будинку», є безпідставними, з огляду на те, що рішенням зборів співвласників будинку АДРЕСА_2 від 28 жовтня 2020 року було обрано новим управителем ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс», що припинило повноваження попереднього управителя, незалежно від строку дії укладеного договору 2014 року. Щодо оплати скаржником послуги на рахунок ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» зазначає, що ОСОБА_1 самостійно оплатив на рахунок ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» у серпні 2023 року 447 гривень та у вересні 2023 року 315 гривень. Ці платежі є єдиними розрахунками боржника за ціною предмету позову та вже враховані у загальному розрахунку заборгованості. Просить звернути увагу на дані оплати, так як сплата послуги (повна чи часткова) вважається акцептуванням умов договору, а в даній справі ми маємо серію платежів, що значно зміцнює твердження позивача. Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення заборгованості за послгуи з управління багатоквартирним будинком у розмірі 10019,01 грн, тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України. Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. Згідно з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 вказаної норми). Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Судом першої інстанції встановлено, що згідно з свідоцтвом про право власності від 10.05.2005 відповідач ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно є і співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 (а.с. 16). На вимогу ст. 9, 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , було прийнято рішення щодо надання ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» функцій з управління даного будинку, що підтверджується витягом з протоколу № 1 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 від 28.10.2021 року (а.с. 5). 01 листопада 2021 року між ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в особі ОСОБА_4 , уповноваженої зборами співвласників багатоквартирного будинку, що діє на підставі протоколу № 1 від 28.10.2021, був укладений Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (а.с. 6-11). За умовами укладеного Договору управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем, а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління, забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням, додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм. Задовольняючи позов та стягуючи з відповідача заборгованість, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , як власник квартири АДРЕСА_4 , не оплачував послуги з управління багатоквартирним будинком в повному обсязі, в зв`язку з чим за період з 01.11.2021 по 01.11.2023, станом на 01.11.2023, утворилась заборгованість в сумі 10019,01 грн, що підтверджуються розрахунком заборгованості, кошторисом витрат. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке. Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до п. 6, 13 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (п. 5 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Згідно із частиною першою статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений статтею 7 цього Законуобов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Нормами ст. 525, 526 ЦК Українизазначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 319, 322 ЦК Українивласність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, обов`язок утримання квартири та сплати житлово-комунальних послуг покладається на власника квартири. Частиною 1, 2 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем. Статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що співвласник багатоквартирного будинку це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку. У справі, що переглядається, вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно є і співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 ,и що підтверджується свідоцтвом про право власності від 10.05.2005 (а.с. 16). Згідно з умов п. 6 Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.11.2021 співвласники зобов`язані сплачувати щомісяця поточні платежі за отримані послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 (а.с. 7-11). Відповідно до п. 11 Договору плата за послугу нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим. (а.с. 7-11) Згідно з Вимогами до якості послуги з управління будинком та кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території та поточного ремонту спільного майна (Додаток 2 до Договору від 01.11.2021 року) витрати на утримання будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_2 складаються з таких послуг: - технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: холодне водопостачання та водовідведення 0,29 грн/кв.м (обхід за графіком, аварійний виклик постійно, малий ремонт та обслуговування постійно); - технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: електропостачання та електрообладнання 0,34 грн/кв.м (обхід за графіком, аварійний виклик постійно, малий ремонт та обслуговування постійно); - витратні матеріали 0,01 грн/кв.м (обхід за графіком, аварійний виклик постійно, малий ремонт та обслуговування постійно); - технічне обслуговування ліфтів 0,51 грн/кв.м (постійно); - обслуговування систем диспетчеризації 0,27 грн/кв.м (постійно); - перевірка димових та вентиляційних каналів 0,24 грн/кв.м (один раз на рік); - поточний ремонт спільного майна 0,50 грн/кв.м (по мірі необхідності); - прибирання прибудинкової території 1,39 грн/кв.м (5 р/тиждень); - прибирання сходових кліток 1,08 грн/кв.м; (сухе-2р/тиждень, вологе 1р/тиждень, інше за графіком); - придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку 0,68 грн/кв.м. (постійно). Загальна сума витрат 5,29 грн/кв.м, винагорода управителю 0,21 грн/кв.м, ціна почлуги з управління (1-4 п) 5,50 грн/кв.м, ціна послуги з управління (5-6 п) 5,00 грн/кв.м. Згідно з листку розрахунків з 11/2021 по 10/2023 за особовим рахунком: НОМЕР_1 ОСОБА_1 заборгованість складає 10781,01 грн (а.с. 14-15). Цивільне судочинство здійснюється за засадах змагальності (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідач з приводу неналежної якості послуг або їх відсутності до ТОВ «ДП «Моноліт-Сервіс» не звертався. Таким чином факт надання послуг у зазначений період є підтвердженим та доведеним. Колегія суддів погоджується з висновком суду, що договірні правовідносини з утримання будинку та прибудинкової території з ДП «Моноліт-Сервіс» по АДРЕСА_2 були припинені після обрання мешканцями цього ж будинку 28 жовтня 2021 року нової управляючої компанії ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс», що підтверджується протоколом № 1 від 28.10.2021 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Доказів неправомірності або недійсності вказаного протоколу та прийнятих рішень матеріали справи не містять, протокол відповідач не оскаржував. Крім того, згідно з відповіді на запит № 6 від 27 січня 2025 року ДП «Моноліт-Сервіс» зазначило наступне: «Дочірнє підприємство «Моноліт-Сервіс» з 28 жовтня 2021 року припинили договірні відносини у сфері утримання будинку та прибудинкової території, згідно з рішенням мешканців будинку АДРЕСА_2 . Підприємством не виставлялись рахунки за послугу з УБПТ». (а.с. 116) Також дочірнє підприємство «Моноліт-Сервіс» супровідним листом № 16 від 08.04.2025 повідомило про неможливість надання суду завіреної належним чином копії повідомлення про розірвання договірних відносин ДП «Моноліт-Сервіс» з мешканцями будинку, зокрема про розірвання або припинення договору № 48/42 від 01.03.2014 з тих підстав, що замість повідомлення про припинення нарахувань за послугу УБПТ кожному з мешканців окремо, було доведено до відома інформацію про припинення нарахувань розміщеним у під`їздах на дошках оголошень наказом №18/п, копію якого надано суду. Рішення про припинення правовідносин було ініційоване не Дочірнім підприємством «Моноліт-Сервіс», а загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 . (а.с. 161) Згідно з наказу ДП «Моноліт-Сервіс» № 18/п від 01.11.2021 з 01 листопада 2021 року припинено нарахування за послугу УБПТ (управління будинку та прибудинкової території) власникам квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 . (а.с. 162). Отже, посилання та доводи відповідача спростовуються наданими суду доказами, в тому й числі, протоколом № 1від 28.10.2021 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.11.2021, які судом вірно оцінені. Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 самостійно платив на рахунок позивача, зокрема у серпні 2023 року 447 грн (а.с. 62) та у вересні 2023 315 грн (а.с. 52), що підтверджують наявність спірних правовідносин. Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30). Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2). Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Чорноморського міського суду Одеської області від 03 липня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Дата складення повного тексту постанови - 21 квітня 2026 року Судді: М.В. Назарова В.А. Коновалова В.В. Кострицький