Постанова Львівський апеляційний суд № 438/1307/24

Справа № 438/1307/24 Головуючий у 1 інстанції: Ткачова С.М. Провадження № 22-ц/811/2123/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Шандри М.М. суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А. секретаря: Чижа Л.М. за участю: представника ПП «Медичний центр «Едельвейс» Вовк У.Я., ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами Приватного підприємства «Медичний центр «Едельвейс» та ОСОБА_1 на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 07 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Медичний центр «Едельвейс» про стягнення заборгованості за договором, ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Медичний центр «Едельвейс», в якому просив стягнути з відповідача на його користь суму основного боргу за Договором поворотної безвідсоткової позики від 21.12.2020 в розмірі 1122 000,00 грн, індекс інфляції в розмірі 36 390,00 грн, 3% річних в розмірі 24161,42 грн, а разом 1182 551,42 грн. В обґрунтування позову покликався на те, що 21.12.2020 між ним та ПП «Медичний центр «Едельвейс» в особі директора ОСОБА_3 було укладено договір поворотної безвідсоткової позики. Згідно з договором ОСОБА_1 зобов`язується надати ПП «Медичний центр «Едельвейс» поворотну безвідсоткову позику, а останній зобов`язується її використати для ведення фінансово - господарської діяльності і повернути позику у визначений договором строк. Сума позики за договором становила 1 122 000,00 грн в еквіваленті 40 000,00 дол. США, строк надання позики 34 місяці (тобто до 21.10.2023) з моменту підписання договору. Позивач зазначає, що належним чином виконав усі умови Договору та передав відповідачу грошові кошти в повному обсязі, однак, відповідач взяті на себе зобов`язання у строк передбачений у Договорі не виконав, чим порушив законні права та інтереси позивача. 29.04.2024 Адвокатським бюро «Андрій Мельник і Партнери» в інтересах позивача було скеровано на юридичну адресу відповідача письмову вимогу про повернення заборгованості згідно з договором поворотної безвідсоткової позики від 21.12.2020, яка отримана відповідачем 08.05.2024. Також вважає, що з відповідача підлягають стягненню штрафні санкції у зв`язку з невиконанням умов договору, а саме: 36 390,00 грн., як індекс інфляції за період прострочення та, 24 161,42 грн, як 3% річних. 02.04.2025 представник позивача Медвідь В.О. подав до суду письмові пояснення щодо остаточного розрахунку позовних вимог, відповідно до якого сума боргу за Договором поворотної безвідсоткової позики від 21.12.2020 становить 573 471,00 грн, індекс інфляції за період прострочення 89 491,99 грн, 3 % річних 24 934,20 грн. На підставі наведеного позивач просив позовні вимоги задовольнити. Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 07.05.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з ПП «Медичний центр «Едельвейс» на користь ОСОБА_1 суму боргу за Договором поворотної безвідсоткової позики від 21.12.2020 в розмірі 573 471,00 грн. Стягнуто з ПП «Медичний центр «Едельвейс» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 5735,38 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення з ПП «Медичний центр «Едельвейс» на користь ОСОБА_4 індексу інфляції в розмірі 89491,99 грн та 3% річних в розмірі 24934,20 грн відмовлено. Рішення суду в частині відмови у задоволенні позову оскаржив ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що ОСОБА_3 , який є засновником, кінцевим бенефіціарним власником та керівником ПП «Медичний центр «Едельвейс», 30.07.2023 повернув ОСОБА_1 частину заборгованості, чим фактично визнав зобов`язання за Договором поворотної безвідсоткової позики від 21.12.2020, оскільки повернення коштів здійснено в межах строку його дії відповідно до п. 5.1 Договору. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про допустимість і достовірність поданих позивачем доказів. Водночас позивач не погоджується з відмовою у стягненні інфляційних втрат та 3% річних, вважає помилковим застосування судом положень щодо звільнення від відповідальності у період воєнного стану та наполягає на наявності правових підстав для їх нарахування і стягнення. Просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ПП «Медичний центр «Едельвейс» на його користь індексу інфляції в розмірі 89491,99 грн та 3% річних в розмірі 24934,20 грн та в цій частині ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю, в іншій частині рішення залишити без змін. Рішення суду в частині задоволених вимог позову оскаржило ПП «Медичний центр «Едельвейс». В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, що зумовлене неповним з`ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, фактичним обставинам справи; а також порушенням норм процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та безпідставно визнав доведеним факт передачі грошових коштів за Договором поворотної безвідсоткової позики від 21.12.2020, хоча доказів їх фактичного передання не подано. Договір не містить підтвердження отримання коштів, фінансові документи відсутні, а відомості про момент і спосіб передачі коштів не встановлені, у зв`язку з чим грошове зобов`язання не виникло. Також вважає, що безпідставно покладено в основу рішення розписку від 30.07.2023 на суму 15 000 доларів США, яка не містить посилання на Договір, не підтверджує дій від імені підприємства та не відповідає сумі позики. Розписку подано з порушенням процесуального порядку, однак суд прийняв її без належної оцінки допустимості та правової природи, що призвело до передчасного та помилкового часткового задоволення позову. Просить скасувати рішення суду в частині задоволених вимог позову та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. Від ПП «Медичний центр «Едельвейс» надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 . У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник Медвідь В.О. підтримали його апеляційну скаргу та заперечили проти задоволення скарги відповідача; представник ПП «Медичний центр «Едельвейс» Вовк У.Я. підтримала апеляційну скаргу відповідача та заперечила проти задоволення скарги ОСОБА_1 . Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а скаргу ПП «Медичний центр «Едельвейс» задовольнити з таких підстав. Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України). Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не відповідає. З матеріалів справи вбачається, що 21.12.2020 між ОСОБА_1 та ПП «Медичний центр «Едельвейс» в особі директора Крайчика Т.Л., було укладено договір поворотної безвідсоткової позики (а.с. 6). Відповідно до п 1.1. договору ОСОБА_1 зобов`язався надати ПП «Медичний центр «Едельвейс» поворотну безвідсоткову позику, а останній зобов`язався використати її для ведення фінансово - господарської діяльності і повернути позику у визначений даним договором строк. Згідно п. 3.1. договору сума позики за даним договором становить 1 122 000,00 грн в еквіваленті 40 000,00 дол. США. Пунктом 4 договору передбачено, що кредитор зобов`язаний надати позику протягом 5-ти днів з моменту підписання даного договору. Позика надається у готівковому порядку, з послідуючим внесенням даних коштів власником підприємства на розрахунковим рахунок позичальника. Відповідно до п.5.1 договору строк надання позики становить 34 місяці з моменту підписання договору. Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами укладено договір поворотної фінансової допомоги, який за цивільно-правовою природою є позикою, а ПП «Медичний центр «Едельвейс» свої зобов`язання за укладеним договором не виконало, борг не повернуло та не довело належними та допустимими доказами факт того, що ним не отримано грошові кошти від позивача. Однак з цим висновком районного суду колегія суддів погодитись не може з огляду на таке. Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частинами першою, другою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України). Договір є обов`язковим до виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно до підпункту 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч.1 ст. 1046 ЦК України). Порівняння диспозицій наведених норм права дає підстави стверджувати про наявність спільних ознак правових відносин та, відповідно, несуперечливе правове регулювання. Отже, договір поворотної фінансової допомоги за своєю правовою природою є договором позики, а тому під час вирішення спору потрібно керуватися положеннями ЦК України, що регулюють правовідносини, які виникли з договору позики. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч.2 ст. 1046 ЦК України). Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, про що зазначено в частині першій статті 1050 ЦК України. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України). З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх позовних вимог ОСОБА_1 надав копію Договору поворотної безвідсоткової позики від 21.12.2020. Разом з тим, пунктом 4 вказаного договору передбачено, що кредитор зобов`язаний надати позику протягом п`яти днів з моменту підписання Договору. Тобто ця умова договору свідчить про те, що на момент підписання договору поворотної безвідсоткової позики грошові кошти не були передані позичальнику, сторони лише домовилися про майбутню передачу коштів. Однак жодних доказів на підтвердження виконання договору та передачі відповідачу і отримання ним у борг визначеної договором грошової суми у розмірі 1 122 000,00 грн від позивача, останнім не надано, що свідчить про відсутність підстав для стягнення вказаної суми як боргу за договором позики. Сам по собі факт підписання сторонами тексту договору, без передачі грошей або речей, не породжує у майбутнього позичальника обов`язку повернути обумовлену угодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.05.2025 у справі № 212/7460/23 (провадження № 61-17409св24) та ін. Суд першої інстанції вважав, що ОСОБА_3 , який є засновником, кінцевим бенефіціарним власником та керівником ПП «Медичний центр «Едельвейс», 30.07.2023 повернув ОСОБА_1 частину заборгованості, тим самим визнавши зобов`язання за Договором поворотної безвідсоткової позики від 21.12.2020, оскільки таке повернення коштів відбулося в межах строку дії Договору згідно з п. 5.1. Договору. Однак, відповідно до змісту розписки про передачу грошових коштів, ОСОБА_3 повернув грошові кошти в сумі 15 000,00 дол. США 30.07.2023, а ОСОБА_1 , отримав грошові кошти в сумі 15 000,00 дол. США 30.07.2023. При цьому у тексті розписки немає жодних відомостей, які б вказували на те, що, підписуючи розписку, фізична особа Крайчик Т.Л. діяв від імені та в інтересах ПП «Медичний центр «Едельвейс» у статусі директора чи представника підприємства, як і немає даних про те, що кошти у розмірі 15 000,00 дол. США були повернуті саме на виконання Договору поворотної безвідсоткової позики від 21.12.2020. Виходячи з викладеного колегія суддів дійшла до висновку про недоведеність позивачем належними і допустимими доказами позовних вимог про стягнення з відповідача суми позики, адже в матеріалах справи відстуні докази фактичної передачі грошових коштів та отримання таких ПП «Медичний центр «Едельвейс» від ОСОБА_1 . Відтак, відсутні підстави для задоволення позову також в частині стягнення штрафних санкції у зв`язку з невиконанням умов договору. З огляду на вказане помилковим є висновок районного суду про задоволення позову ОСОБА_1 . Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити його. Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, рішення суду слід скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову. В решті рішення суду залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Медичний центр «Едельвейс» задовольнити. Рішення Бориславського міського суду Львівської області від 07 травня 2025 року скасувати в частині стягнення з Приватного підприємства «Медичний центр «Едельвейс» на користь ОСОБА_1 суми боргу за Договором поворотної безвідсоткової позики від 21.12.2020 в розмірі 573 471,00 грн та судового збору у розмірі 5735,38 грн ухвалити в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 . В решті рішення суду залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її ухвалення. Повний текст постанови складено: 06.03.2026 Головуючий Судді