Постанова 4824 № 369/10021/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 вересня 2023 рокум. Київ Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участю: особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 , захисника особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - адвоката Палій А.В., потерпілої - ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні клопотання захисника Палій А.В. в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, що міститься в апеляційній скарзі, та апеляційну скаргу на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 липня 2023 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - В С Т А Н О В И Л А: Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят гривень 00 копійок) грн., в дохід держави. Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір у розмірі 536,80 грн. Постановою суду визнано доведеним те, що 17.06.2023 близько 12 години 30 хвилин, в Київській області, в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 умисно штовхав свою матір ОСОБА_2 чим спричинив домашнє насильство фізичного характеру. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник Палій А.В. в інтересах ОСОБА_1 першочергово поставила питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, який пропущений з поважних причин, оскільки ОСОБА_1 оскаржувану постанову не отримував, а дізнався про неї після ознайомлення з матеріалами справи лише 18.07.2023. Звертає увагу захисник, що як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції не направлялось протягом трьох днів на адресу ОСОБА_1 постанову від -3.07.2023, крім того, суд першої інстанції не забезпечив участь в судове засідання та не направляв жодних судових повісток. Що стосується постанови суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 , то захисник Палій А.В. просить її скасувати та провадження у справі закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог захисник Палій А.В. вказує, що дана постанова винесена з порушенням норм як процесуального адміністративного закону, так і неправильним застосуванням норм матеріального адміністративного права, при цьому суддя місцевого суду неповно та однобічно з`ясував фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення фактичних обставин справи, а також - не сприяв повному, всебічному та неупередженому її розгляду. Звертає увагу суду захисник, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи. Як указує захисник в апеляційній скарзі, ознаки складу адміністративного правопорушення як за змістом протоколу серії ВАВ №105319 так і постанови судді суду першої інстанції, не конкретизовані, а саме не зазначені: достовірно не встановлені ознаки фізичного насильства та наслідки, які в зв`язку з цим для неї настали, що виключає в діях чи бездіяльності ОСОБА_1 наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Крім того, за змістом протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам ч. 1 ст. 256 КУпАП, так як не містить прізвищ і адреси свідків події. А також, суд першої інстанції не повно з`ясував обставини справи, оскільки з пояснень потерпілої ОСОБА_2 не вбачається, що ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство фізичного характеру, оскільки в поясненнях чітко зазначено потерпілою, що ОСОБА_1 порушує права потерпілої виключно як власника будинку. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та в його інтересах захисника Палій А.В. на підтримку в повному обсязі доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та доводів апеляційної скарги про закриття провадження в справі, пояснення потерпілої ОСОБА_2 , яка не заперечувала проти задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, однак заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, слід дійти наступних висновків. Згідно зі ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. На виконання вимог ст. 278 КУпАП, при підготовці справи про адміністративне правопорушення до розгляду, орган (посадова особа) вирішує, зокрема, питання щодо належного сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду. Як регламентують положення ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи. Дані вимоги закону під час судового провадження справи за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції у повній мірі не дотримані. Так, зі змісту постанови випливає, що ОСОБА_1 в судовому засіданні присутнім не був. Водночас, в матеріалах справи відсутні копії судових повісток про виклик ОСОБА_1 в судове засіданні Відсутні в матеріалах справи і дані про відправлення копії ухваленої постанови від 03.07.2023 ОСОБА_1 , як того вимагають положення ч. 1 ст. 285 КУпАП. За викладеним та виходячи з того, що ОСОБА_1 ознайомився з текстом постанови та матеріалами справи 18.07.2023 (а.с. 12), а апеляційну скаргу захисник Палій А.В. в інтересах ОСОБА_1 подала до місцевого суду - 21.07.2023 (а.с. 13-15, 16-17), то можна погодитися з її проханням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови від 03.07.2023 стосовно ОСОБА_3 . Апеляційний суд переглядає справу в межах обставин, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та визнані судом доведеними, за доводами апеляційної скарги//її доповненнями, підтриманими в суді апеляційними інстанції, як указано в ст. 294 КУпАП. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об?єктивне з?ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов?язаний, зокрема, з?ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом?якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з?ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дані вимоги закону судом першої інстанції в повній мірі не дотримані. А саме, за визначенням ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці правопорушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності, як указано в ч. 2 цієї норми закону. У свою чергу, відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису. Суб?єктивна сторона вказаного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року (далі Закон) визначає, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству. Фізичне насильство, згідно п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону, - є форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення у небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває у небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 105319від 17.06.2023, в цей день, близько 12 год. 30 хв., ОСОБА_1 , в АДРЕСА_1 , умисно штовхав свою матір ОСОБА_2 , чим спричинив домашнє насильство фізичного характеру, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 (а.с. 1). Предметом розгляду у суді першої інстанції можуть бути обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, яким суд і надає оцінку як таким, що можуть свідчити про вчинення адміністративного правопорушення. Між тим, суд визнав доведеним те, що ОСОБА_1 за вказаних обставин, вчинив конфлікт з матір`ю ОСОБА_2 , в ході якого її штовхав, чим скоїв насильство в сім?ї, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 8). Не є мотивованим в судовому рішенні і те, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 стосовно своєї матері ОСОБА_2 учинив насильство, бо зі змісту судового рішення від 03.07.2023 стосовно ОСОБА_1 випливає, що доказом вини останнього є протокол та пояснення потерпілої, без розкриття їх змісту. За даних подій, 17.06.2023 також було складено протокол серії ВАБ №105310, згідно якого 17.06.2023 року близько 12 год. 30 хв., ОСОБА_1 , в АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 умисно висловлювала образи словами нецензурної лайки в сторону свого сина ОСОБА_1 (а.с. 2). Так, постановою суду від 03.07.2023 ОСОБА_2 визнано винною винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят гривень 00 копійок) грн., в дохід держави (а.с. 11). Дана постанова в апеляційному порядку не оскаржена. Також, 17.06.2023 було виписано терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 282651 відносно ОСОБА_2 (а.с. 3). Згідно пояснень ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, що ніяких дій відносно своєї матері не вчиняв, однак, мати лаялась в бій його дружини та била її. Як пояснила в суді апеляційної інстанції потерпіла ОСОБА_2 , дійсно 17.06.2023 у неї стався конфлікт з сином, який триває на протязі декількох років. З долучених відеозаписів вбачається, що між ОСОБА_2 та дружиною ОСОБА_1 дійсно відбувається конфлікт, однак сам ОСОБА_1 веде себе спокійно, жодних дій відносно своєї матері не вчиняє ( а.с.39-40). Тобто доказів, що ОСОБА_1 штовхав свою матір матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять. Протокол про притягнення до адміністративної відповідальності в даному випадку не може бути джерелом доказування, тому що складений інспектором поліції, який не був очевидцем подій, лише на підставі даних, вказаних потерпілою, які не підтверджені іншими належними та допустимими доказами. Інших будь-яких доказів щоб свідчили про вчинення дій ОСОБА_1 , які за змістом п. 3 ст. 1 ЗаконуУкраїни "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 № 2229-VІІІ, з послідуючими змінами, та диспозиції ч. 1 ст. 173-2КУпАП. могли бути розцінити як домашнє насильство, в матеріалах справи не має. За викладеним, у сукупності, слід дійти висновку, що у справі відсутні переконливі докази, якими можуть вказувати на вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 33 рішення у справі "Гурепка проти України"), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого. У свою чергу, у рішеннях ЄСПЛ, зокрема в справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Лавенте проти Латвії" від 07.11.2002 зазначено, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій. Тобто, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в ст. 62 Конституції України. Підводячи підсумки, дослідивши всі докази у провадженні, слід дійти висновку, що в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 дій, які б могли бути розцінені як вчинення домашнього насильства, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постановити про закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. У разі якщо ОСОБА_1 сплачений судовий збір він підлягає поверненню ОСОБА_1 . За викладеним, апеляційна скарга захисника Палій А.В. в інтересах ОСОБА_1 підлягає задоволенню. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И Л А: Клопотання захисника Палій А.В. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 липня 2023 року стосовно ОСОБА_1 . Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 липня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят гривень 00 копійок) в дохід держави - скасувати. Прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 невинуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. У разі сплати ОСОБА_1 судового збору, він підлягає поверненню ОСОБА_1 . Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Г.О. Балацька