Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/4524/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 березня 2026 року справа №200/4524/25 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 р. у справі №200/4524/25 (головуючий І інстанції Кравченко Т.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною і скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач), в якому просив: - визнати протиправною та скасувати постанову Добровеличківського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області від 11 травня 2022 року за №35007/31662/41255/33 про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 ; - зобов`язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 страхових виплат з 01 травня 2025 року; - стягнути з ГУ ПФУ в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з щомісячних страхових виплат за період з 01 квітня 2022 року по 01 травня 2025 року в сумі 370 486,49 грн. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Добровеличківського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області від 11 травня 2022 року №35007/31662/41255/33 «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної страхової виплати. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нарахувати ОСОБА_1 щомісячну страхову виплату з 01 квітня 2022 року по місяць поновлення страхових виплат та здійснити її виплату. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог. В обґрунтування зазначено, що за даними Адміністрації Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 проживає за кордоном, дата перетину державного кордону - 13.02.2021, пункт перетину кордону Гоптівка (міститься в матеріалах справи). У зв`язку з вищезазначеним, Добровеличківським відділенням було винесено постанову про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати потерпілому ОСОБА_1 від 11.05.2022 №35007/31662/41255/33, згідно з якою щомісячну страхову виплату припинено з 01 квітня 2022. За поновленням щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 до Головного управління не звертався, тому в Головному управлінні щомісячні страхові виплати потерпілому не поновлено. З заявою встановленого зразка про призначення, перерахування, продовження та здійснення страхових виплат за період з 01.01.2023 по дату розгляду справи позивач не звертався. Крім того, відповідно до ст. 122 КАС України позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду. Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке. Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , зареєстрован за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, у зв`язку з цим 14 листопада 2014 року Управління соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації видало йому довідку №3510/000073. Фактичне місце проживання/перебування позивача після переміщення: АДРЕСА_2 . Потерпілий ОСОБА_1 перебуває на обліку з 13 квітня 2004 року, має зареєстрований страховий випадок трудове каліцтво, що стався 09 грудня 1989 року. За висновком обласної психіатричної медико-соціальної експертної комісії за результатами повторного огляду, проведеного 03 червня 2008 року, ОСОБА_1 безстроково встановлена інвалідністю другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з нещасним випадком на виробництві, та 70% втрати професійної працездатності. Ці обставини підтверджені довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги серії ДОН-04 № 025740 від 03 червня 2008 року та довідкою МСЕК серії ДОН-07 № 076421 від 03 червня 2008 року. На час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 перебував на обліку в Добровеличківському відділенні Управління ВД ФСС України у Кіровоградській області та отримував щомісячні страхові виплати. Виплати проводились по 31 березня 2022 року включно. 11 травня 2022 року Добровеличківське відділення Управління ВД ФСС України у Кіровоградській області прийняло постанову № 35007/31662/41255/33 «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати». Постанова передбачала припинення потерпілому ОСОБА_1 , номер справи 31662, номер випадку 41255, щомісячної страхової виплати в розмірі 8 587,57 грн з 01 квітня 2022 року. В якості підстави припинення щомісячної страхової виплати Добровеличківське відділення Управління ВД ФСС України у Кіровоградській області покликалося на норми п. 6 ч. 1 ст. 46, ч. 2 ст. 16 Закону № 1105 та зазначило «невідоме місце мешкання». Відповідач надав суду повідомлення Міністерства фінансів України про результати запиту на відповідність повідомленої реципієнтом інформації даним, що обробляються стосовно нього в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, відповідно до статті 10 Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» (далі Повідомлення). Повідомлення складено за результатами перевірки, проведеної 16 вересня 2022 року. Перевірка проводилась на запит Управління ВД ФСС України у Кіровоградській області щодо ОСОБА_1 як реципієнта щомісячної страхової виплати в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує частину втраченого заробітку потерпілого. Міністерством фінансів України проведені такі перевірки:

1. «За даними Державної податкової служби України, на дату запиту, РНОКПП закрито/фізичну особу з вказаним серією та/або номером паспорта знято з обліку в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків»; результат перевірки невідповідності відсутні; дата отримання даних ДПС 13 вересня 2022 року;

2. «За даними Міністерства юстиції України до Державного реєстру актів цивільного стану громадян внесено актовий запис про смерть реципієнта на дату проведення перевірки»; результат перевірки невідповідності відсутні; дата отримання даних Мін`юсту 14 вересня 2022 року;

3. «За даними Адміністрації Державної прикордонної служби України особа, яка претендує на страхову виплату проживає за кордоном»; результат перевірки [«РНОКПП»: НОМЕР_2 », «Тип документу»: «закордонний паспорт», «серія та номер документу»: « НОМЕР_3 », «Дата в`їзду»:, «Дата виїзду»: «13 лютого 2021 року 10:56:50», «Пункт перетину»: «Гоптівка»; дата отримання даних системи «Аркан» 12 вересня 2022 року;

4. «За даними Державної податкової служби, на дату запиту, РНОКПП/серія (за наявності) та номер паспорта реципієнта та реквізити ПІБ реципієнта не відповідають інформації, яка наявна в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків»; результат перевірки невідповідності відсутні; дата отримання даних ДПС 13 вересня 2022 року;

5. «За даними Державної податкової служби, на дату запиту, РНОКПП недійсний (помилковий) / фізична особа з вказаним серією (за наявності) та номером паспорта на обліку в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків не перебуває»; результат перевірки невідповідності відсутні; дата отримання даних ДПС 13 вересня 2022 року. Між тим докази проведення Міністерством фінансів України верифікації державних виплат та/або перевірки щодо ОСОБА_1 , виявлення будь-яких невідповідностей та надання рекомендацій (повідомлення) за результатами такої верифікації (перевірки), до 16 вересня 2022 року, суду не надані. Також відповідачем не надані докази, які б свідчили про те, що прийняттю постанови від 11 травня 2022 року № 35007/31662/41255/33 «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати» передувало отримання Добровеличківським відділенням Управління ВД ФСС України у Кіровоградській області від Адміністрації Державної прикордонної служби України, зокрема в порядку інформаційної взаємодії, даних про перетин державного кордону України ОСОБА_1 . Докази направлення (вручення) позивачу постанови Добровеличківського відділення Управління ВД ФСС України у Кіровоградській області від 11 травня 2022 року № 35007/31662/41255/33 «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати» суду не надані. У відповідь на адвокатський запит представника позивача адвоката Ракова А.В. від 18 квітня 2025 року № 70 листом від 24 квітня 2025 року № 1100-0312-8/24592 ГУ ПФУ в Кіровоградській області повідомило, що потерпілий ОСОБА_1 перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа в Добровеличківському відділенні Управління ВД ФСС України у Кіровоградській області згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14 листопада 2014 року № 3510/000073. Щомісячні страхові виплати потерпілому здійснювались Добровеличківським відділенням Управління ВД ФСС України в період з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2022 року включно. Згідно з відомостями Міністерства фінансів України щодо даних реципієнта, що обробляються стосовно нього в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, за даними Адміністрації Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 проживає за кордоном, дата перетину державного кордону 13 лютого 2021 року, пункт перетину кордону «Гоптівка». У зв`язку з цим Добровеличківське відділення Управління ВД ФСС України у Кіровоградській області прийняло постанову від 11 травня 2022 року № 35007/31662/41255/33 про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 з 01 квітня 2022 року; За поновленням щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Кіровоградській області не звертався. Заборгованість по щомісячним страховим виплатам потерпілого за період з 01 квітня 2022 року по 01 травня 2025 року складає 370 486,49 грн. В подальшому на заміну листа від 24 квітня 2025 року № 1100-0312-8/24592 ГУ ПФУ в Кіровоградській області надало відповідь на адвокатський запит представника позивача листом від 10 липня 2025 року № 1100-0312-8/39933, в якому зазначило таке: - потерпілий ОСОБА_1 перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа в Добровеличківському відділенні Управління ВД ФСС України у Кіровоградській області згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14 листопада 2014 року № 3510/000073; - щомісячні страхові виплати потерпілому здійснювались Добровеличківським відділенням Управління ВД ФСС України в період з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2022 року включно; - згідно з відомостями Міністерства фінансів України щодо даних реципієнта, що обробляються стосовно нього в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, за даними Адміністрації Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 проживає за кордоном, дата перетину державного кордону 13 лютого 2021 року, пункт перетину кордону «Гоптівка»; - у зв`язку з цим Добровеличківське відділення Управління ВД ФСС України у Кіровоградській області прийняло постанову від 11 травня 2022 року № 35007/31662/41255/33 про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 з 01 квітня 2022 року; - з 01 січня 2023 року, тобто з дати передачі функцій призначення страхових виплат органам Пенсійного фонду України, по теперішній час (липень 2025 року) за поновленням щомісячних страхових виплати до ГУ ПФУ в Кіровоградській області ОСОБА_1 не звертався; - заборгованість по щомісячним страховим виплатам потерпілого ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2022 року по 01 травня 2025 року на обліку в ГУ ПФУ в Кіровоградській області відсутня, оскільки нарахування щомісячних страхових виплат не здійснювалось; - інформація, наведена в листі ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 24 квітня 2025 року №1100-0312-8/24592, в частині, що стосується заборгованості по щомісячним страховим виплатам потерпілого за період з 01 квітня 2022 року по 01 травня 2025 року, зазначена помилково. Згідно з довідкою про розмір нарахованої і фактично отриманої страхової виплати, яка видана ГУ ПФУ в Кіровоградській області 24 квітня 2025 року за № 1100-0312-8/24506, ОСОБА_1 нарахована і фактично виплачена щомісячна страхова виплата за період з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2022 року включно. Належні та допустимі докази нарахування і виплати ОСОБА_1 щомісячної страхової виплати, починаючи з 01 квітня 2022 року, суду не надані. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції. Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У рішенні Європейського суду з прав людини від 26 червня 2014 року у справі Суханов та Ільченко проти України (Заяви № 68385/10 та № 71378/10) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 1 Першого протоколу включає в себе три окремих норми: перша норма, викладена у першому реченні першого абзацу, має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого абзацу, стосується позбавлення власності і підпорядковує його певним умовам; третя норма, закріплена в другому абзаці, передбачає право Договірних держав, зокрема, контролювати користування власністю відповідно до загальних інтересів. Проте ці норми не є абсолютно непов`язаними між собою. Друга і третя норми стосуються конкретних випадків втручання у право на мирне володіння майном, а тому повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закріпленого першою нормою (параграф 30). Щодо соціальних виплат, стаття 1 Першого протоколу не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, мати чи ні будь-яку форму системи соціального забезпечення та обирати вид або розмір виплат за такою системою. Проте якщо Договірна держава має чинне законодавство, яке передбачає виплату як право на отримання соціальної допомоги (обумовлене попередньою сплатою внесків чи ні), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу щодо осіб, які відповідають її вимогам (параграф 31). Зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52). Суд повторив, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (параграф 53). У рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) Європейський суд з прав людини зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки на умовах, передбачених законом, а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення законів. Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (параграф 50). Статтею 173 Кодексу законів про працю України регламентовано, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку. Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105-XIV в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я. Розділом V Закону № 1105-XIV врегульовані питання загальнообов`язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Згідно з частиною першою статті 36 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Відповідно до частини сьомої статті 36 Закону № 1105-XIV страхові виплати складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу. Частиною першою статті 47 № 1105-XIV визначено, що страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду: 1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання; 2) особам, які мають право на виплати у зв`язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них (частина п`ята статті 47 Закону № 1105-XIV). Згідно з частинами четвертою, сьомою статті 47 Закону № 1105-XIV виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці». Статтею 27 Закону України від 14 січня 1997 року № 16/98-ВР Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначені підстави припинення виплат і надання соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням. Так, виплати та надання соціальних послуг, на які має право застрахована особа за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, може бути припинено: а) якщо виплати призначено на підставі документів, що містять неправдиві відомості; б) якщо страховий випадок стався внаслідок дії особи, за яку настає кримінальна відповідальність; в) якщо страховий випадок стався внаслідок умисної дії особи; г) внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов`язків щодо загальнообов`язкового державного соціального страхування; д) в інших випадках, передбачених законами. Частиною першою статті 46 Закону № 1105-XIV (у редакції, чинній на момент припинення виплат) регламентовано, що страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством. Суд встановив, що 11 травня 2022 року Добровеличківське відділення Управління ВД ФСС України у Кіровоградській області прийняло постанову №35007/31662/41255/33 «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати», яка передбачала припинення потерпілому ОСОБА_1 щомісячної страхової виплати з 01 квітня 2022 року. В якості підстави припинення щомісячної страхової виплати Добровеличківське відділення Управління ВД ФСС України у Кіровоградській області покликалося на норми п. 6 ч. 1 ст. 46, ч. 2 ст. 16 Закону № 1105 та зазначило «невідоме місце мешкання». Будь-якого іншого обґрунтування постанова Добровеличківського відділення Управління ВД ФСС України у Кіровоградській області від 11 травня 2022 року № 35007/31662/41255/33 «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати» не містить. Суд зазначає, що Законом 1105-XIV не передбачено припинення страхових виплат на підставі п. 6 ч. 1 ст. 46, ч. 2 ст. 16 Закону України №1105-XIV (невідоме місце мешкання). Суд звертає увагу, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження факту припинення позивачу страхових виплат на підставі п.6 ч.1 ст.46 та ч.2 ст.16 Закону України від 23.09.1999 «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №1105-ХІV. Крім того, з аналізу норм статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вбачається, що визначені законодавством підстави припинення виплат не є вичерпними. Проте, суд зауважує, що зі змісту наведеної норми законодавства вбачається, що «інші випадки» для припинення виплати страхових внесків повинні також бути передбачені саме законом. Відповідно до пункту 3 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1105-ХІV особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України. Визначення поняття внутрішньо переміщеної особи, надано у абзаці першому частини першої статті 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року №1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Як зазначено в статті 2 Закону № 1706-VII, Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції. Водночас частиною першою статті 3 Закону № 1706-VII встановлено, що громадянин України за обставин, визначених у статті 1 цього Закону, має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання, що враховується судом. Постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №531 Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, від 05 листопада 2014 року № 637 Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, від 07 листопада 2014 року № 595 Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства та постанова Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11 грудня 2014 року №20 Про затвердження Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції не є законом, тому не можуть звужувати чи скасовувати права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили, і у сфері спірних правовідносин, врегульованих Законом № 1105-XIV, не можуть застосовуватись. Відповідно до частин 1 та 3 статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду: 1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання; 2) особам, які мають право на виплати у зв`язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати. Якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченню трьох років з дня втрати потерпілим працездатності внаслідок нещасного випадку або з дня смерті годувальника, страхові виплати провадяться з дня звернення. Інших строків Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» для внутрішньо переміщених осіб не передбачено. За змістом конституційних норм (ст.ст. 113, 116, 117 Конституції України), Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України. Конституційний Суд України у своїх рішеннях 20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року та 2-рп-99 від 02 березня 1999 року висловив позицію, згідно з якою Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту. Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами. Жодних змін у Закон № 1105-XIV з приводу особливостей виплати заборгованості з соціальних виплат особам, які є внутрішньо переміщеними особами, Верховною Радою не приймались. Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Суд зауважує, що статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права (або "інші права", як це зазначено у ст. 9 Закону 1706-VII), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації, а тому відповідач повинен всіляко сприяти відновленню виплат, гарантованих державою внутрішньо переміщеним особам. Посилання апелянта на те, що позивач як внутрішньо переміщена особа за продовженням щомісячних страхових виплат до відділень управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області не звертався, судом не приймаються з огляду на наступне. Позивач сам має право вирішувати про необхідність звернення до Фонду про продовження страхових виплат. Відсутність такого звернення не є підставою для відмови в задоволенні позову. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2019 року у справі № 243/3505/16-ц. Щодо доводів апелянта, що за даними Адміністрації Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 проживає за кордоном, дата перетину державного кордону - 13.02.2021, пункт перетину кордону Гоптівка, суд зазначає наступне. Повідомлення Міністерства фінансів України про результати запиту на відповідність повідомленої реципієнтом інформації даним, що обробляються стосовно нього в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, відповідно до статті 10 Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», складено за результатами перевірки, проведеної 16 вересня 2022 року. Повідомлення, зокрема, містить інформацію про результати такої перевірки як «за даними Адміністрації Державної прикордонної служби України особа, яка претендує на страхову виплату проживає за кордоном»; результат перевірки [«РНОКПП»: НОМЕР_2 », «Тип документу»: «закордонний паспорт», «серія та номер документу»: « НОМЕР_3 », «Дата в`їзду»:, «Дата виїзду»: «13 лютого 2021 року 10:56:50», «Пункт перетину»: «Гоптівка»; дата отримання даних системи «Аркан» 12 вересня 2022 року. Разом з тим, повідомлення, складене за результатами перевірки, проведеної 16 вересня 2022 року, об`єктивно не могло слугувати підставою для прийняття постанови від 11 травня 2022 року. Докази проведення Міністерством фінансів України верифікації державних виплат та/або перевірки щодо ОСОБА_1 , виявлення будь-яких невідповідностей та надання рекомендацій (повідомлення) за результатами такої верифікації (перевірки), до 11 травня 2022 року, суду не надані. Отже, відповідач не довів належними і допустимими доказами наявність визначених законодавством підстав для припинення щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 з 01 квітня 2022 року. Відтак, постанова Добровеличківського відділення Управління ВД ФСС України у Кіровоградській області від 11 травня 2022 року №35007/31662/41255/33 «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати» підлягає визнанню протиправною та скасуванню. Щодо строку звернення суд зазначає наступне. Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Однак, частиною 7 статті 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці". Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовом про виплату щомісячних страхових виплат, при цьому, під час розгляду справи встановлено, що ці суми не отримані з вини управління та піддані формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції України, згідно ч. 7 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» виплата щомісячних страхових виплат позивачу підлягає поновленню з моменту її припинення. Враховуючи викладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної страхової виплати та нарахувати щомісячну страхову виплату з 01 квітня 2022 року по місяць поновлення страхових виплат та здійснити її виплату. За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 р. у справі №200/4524/25 залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 р. у справі №200/4524/25 залишити без змін. Повне судове рішення 05 березня 2026 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Сіваченко