Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/22739/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/22739/25 Головуючий у 1-й інстанції: Капинос Оксана Валентинівна Суддя-доповідач: Граб Л.С. 03 березня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Матохнюка Д.Б. Сторчака В. Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив: -визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 10.09.2025 № 25 "Про застосування до працівника УПП у Житомирській області ДПП дисциплінарного стягнення" щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 позов задоволено: -визнано протиправним та скасовано наказ Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції від 10.09.2025 № 25 "Про застосування до працівника УПП у Житомирській області ДПП дисциплінарного стягнення" щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Враховуючи норми ч.2 ст.313 КАС України, згідно яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегією суддів вирішено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції № 101 від 01.07.2025 "Про призначення та проведення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" призначено службове розслідування щодо своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин можливого порушення службової дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , інспектором взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції. Підставою вказаного наказу слугував рапорт лейтенанта поліції ОСОБА_2 , інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП №8208ВН/41/28/01-2025 від 01.07.2025, зі змісту якого вбачається, що нарядом відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП, здійснено моніторинг соціальних мереж, засобів масової інформації щодо виявлення критичних публікацій за участі працівників патрульної поліції. Під час вибіркового перегляду відеозаписів в соціальних мережах та засобах масової інформації з метою контролю за належним дотриманням, професійно-етичних норм поведінки працівниками УПП в Житомирській області ДПП, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, виявлено відеозаписи, на яких зафіксовано старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Житомирській області ДПП. В результаті перегляду вказаних записів встановлено, що останній перебуваючи на вихідному дні, під час спілкування з групою підлітків, неввічливо та нетактовно висловлював свої зауваження на їхню адресу, не контролював свою поведінку, поводив себе нестримано, чим порушив вимоги Закону України "Про Національну поліцію". З урахуванням викладеного, в діях старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , наявні ознаки дисциплінарного проступку. Наказом №110 від 14.07.2025 продовжено строк проведення службового розслідування, призначеного наказом управління патрульної поліції Житомирської області Департаменту патрульної поліції №101 від 01.07.2025 на 15 календарних днів. За наслідками проведеного службового розслідування складено висновок від 15 серпня 2025 року, у якому вказується про вчинення ОСОБА_1 , інспектором взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Житомирській області Департаменту патрульної поліції порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, що полягає у порушенні вимог пункту 1,2 першої частини статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1,3,4,6,7,13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року №893, відповідно до пункту 3 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту. У висновку комісія рекомендувала за вчинення дисциплінарного проступку накласти на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани. Згідно наказу УПП Департаменту патрульної поліції від 10.09.2025 № 25 "Про застосування до працівника УПП у Житомирській області ДПП дисциплінарного стягнення" до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани. Позивач, вважаючи такий наказ протиправним, звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02.07.2015 року №580-VIII Про Національну поліцію (далі Закон №580-VIII). Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону №580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Згідно з ч.1 ст.8 Закону №580-VIII, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Положеннями ч.1 ст.59 Закону №580-VIII передбачено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Водночас, на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України від 15.03.2018р. №2337-VII (далі Дисциплінарний статут). За визначенням, наведеним у ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна-дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Ст. 11 Дисциплінарного статуту врегульовано, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Статтею 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Не дотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, сувора догана. Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Наведені правові норми дають підстави для висновку, що питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення. Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування передбачена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 р. №893 (далі - Порядок №893). Пунктом 1-3 розділу V Порядку №893 встановлено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. За приписами пункту 4 розділу V Порядку №893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. На підставі пункту першого Розділу VІ Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Верховний Суд у постанові від 17.11.2022 у справі № 480/9492/20 зазначив, що суди надаючи правову оцінку правильності й обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, повинні фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням. Отже, в аспекті спірних правовідносин необхідно зазначити, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях. Вказане узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постановах від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 та від 21.07.2022 у справі № 160/11795/20. Визначаючись щодо правильності та обґрунтованості оскаржуваного наказу, колегія суддів виходить із наступного. З матеріалів справи з`ясовано, що 01.07.2025 інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП лейтенантом поліції М. Перехрестюком, подано рапорт про можливе порушення службової дисципліни, згідно якого нарядом відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП, здійснено моніторинг соціальних мереж, засобів масової інформації щодо виявлення критичних публікацій за участі працівників патрульної поліції. Під час вибіркового перегляду відеозаписів в соціальних мережах та засобах масової інформації виявлено відеозаписи, на яких зокрема зафіксовано старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Житомирській області ДПП. В результаті перегляду вказаних записів встановлено, що позивач у вихідний день, під час спілкування з невідомими особами не контролював свою поведінку та емоції, не дозволив особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою, вплинути на свою службову поведінку, чим порушив вимоги Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179. З метою проведення своєчасного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин, на підставі зазначеного рапорту, відповідно до частини першої-четвертої статті 14, частин першої, другої статті 15, статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, об`єктивного з`ясування всіх обставин вин можливого порушення службової дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській УПП в Житомирській області Департаменту патрульної поліції (далі області ДПП), відомості про яке викладено у рапорті лейтенанта поліції ОСОБА_2 , інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП №8208ВН/41/28/01-2025 від 01.07.2025, призначено службове розслідування у формі письмового провадження. За результатами службового розслідування 15.08.2025 складено Висновок службового розслідування, призначеного з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин можливого порушення службової дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції (далі УПП в Житомирській області ДПП), відомості про яке викладено у рапорті лейтенанта поліції ОСОБА_2 , інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП від 01.07.2025 № 8208BH/41/28/01-2025. Службовим розслідуванням встановлено наступне. Під час вибіркового перегляду відеозаписів в соціальних мережах та засобах масової інформації з метою контролю за належним дотриманням, професійно-етичних норм поведінки працівниками УПП в Житомирській області ДПП, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, виявлено відеозаписи на яких, зафіксовано старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Житомирській області ДПП. Фрагменти відеозаписів у соціальних мережах за участі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 опубліковані у багатоплатформовому месенджері «Telegram» на каналах «Новини Житомира/pzzhytomyr» та «Підслухано Житомир». На відеозаписі № 1 тривалістю 11 секунд, встановлено, що з початку відеозапису на якому зафіксований старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , який перебуває у цивільному одязі, не контролюючи свою поведінку, перебуваючи в недоброму настрої, спілкується у грубій та агресивній формі з групою підлітків. На 7 секунді відеозапису старший лейтенант поліції ОСОБА_4 погрожує застосуванням фізичної сили «дати ляща», надалі останній простягає руки до осіб, які здійснювали відеозапис, на чому запис закінчився. На відеозаписі № 2 тривалістю 32 секунди, зафіксовано що з 1 секунди старший лейтенант поліції Вериженко Є. здійснює спробу схопити за руки особу, однак спроба не вдалася та надалі з 8 по 32 секунду в грубій формі, не контролюючи свої емоції продовжує спілкуватися з групою підлітків, змушуючи останніх залишити місце події, на чому відеозапис закінчується. Також із висновку слідує, що з метою отримання пояснень щодо обставин справи, листом УПП в Житомирській області ДПП від 24.07.2025 № 9281/41/28/02-2025, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , викликано прибути у будь-який зручний час з 25.07.2025 до 28.07.2025 для надання пояснень щодо обставин справи які досліджуються, до підрозділу за адресою: M. Житомир. вул. Покровська, 96, та у разі неможливості прибути з вагомих причин поінформувати про це членів дисциплінарної комісії, однак останній до підрозділу не з`явився, проте поінформував, що знаходиться на стаціонарному лікуванні. Відповідно до довідок про непрацездатність та перебування на стаціонарному лікуванні ОСОБА_1 , за рапортом голови дисциплінарної комісії від 30.07.2025, виданий наказ УПП в Житомирській області ДПП «Про відсутність на службі за вагомих причин» від 30.07.2025 № 128, згідно якого, час перебування на стаціонарному лікуванні у період з 15.07.2025 до 30.07.2025 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до строку проведення службового розслідування не зараховано. Як вбачається із Висновку, в подальшому, в процесі проведення службового розслідування у позивача відібрано пояснення, у яких останній стверджував, що на відеозаписі відображена схожа на нього особа, проте це не він і будь-яким чином зазначені відеозаписи старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 не стосуються. Поряд з цим, опитані під час проведення службового розслідування командир роти № 1 батальйону УПП в Житомирській області ДПП капітан поліції ОСОБА_5 , т.в.о. заступник командира області роти №1 батальйону УПП в Житомирській області ДПП капітан поліції ОСОБА_6 та командир взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Житомирській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_7 яким продемонстровано вищезазначені відеозаписи, підтвердили, що людина, яка зафіксована на відеозаписі, це старший лейтенант поліції ОСОБА_1 . На підставі вищезазначеного, дисциплінарною комісією встановлено, що 30.07.2025 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , перебуваючи у запланованій відпустці, вчинив конфлікт з групою підлітків, під час спілкування з якими, не усвідомлюючи можливі наслідки, легковажно розраховуючи на їх відвернення, неввічливо та нетактовно висловлював свої зауваження на їхню адресу, не контролював свою поведінку, поводив себе нестримано, погрожував застосуванням фізичної сили, що зафіксовано на відеозаписах, які опубліковано в соціальних мережах. Вказано, що дисциплінарною комісією також досліджено телеграм канали, на яких опубліковані зазначені відеозаписи за участі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , аналізом яких встановлено, що аудиторія охоплення каналу «Підслухано Житомир» сягає близько 12 тисяч осіб, а каналу «Новини Житомира» 112 тисяч осіб, що свідчить про наявність значного суспільного інтересу. За висновками дисциплінарною комісії, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 своєю поведінкою, що не відповідає високим морально-етичним стандартам поліцейського та виразилась у формі агресивної та грубої поведінки в громадському місці, вчинив дисциплінарний проступок, що міг призвести до підриву авторитету, зниження суспільної довіри до Національної поліції України, виключно через особисту недисциплінованість, внаслідок нехтуванням обов`язку поліцейського щодо неухильного дотримання вимог Конституції і законів України, нормативно-правових актів МВС, Присяги працівника поліції, порушення обов`язку професійно виконувати свої службові обов`язки і накази керівництва, підвищувати рівень довіри суспільства до поліції, а також порушення обов`язку утримуватись від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини. Вирішено, що за вчинення дисциплінарного проступку, що полягає в порушенні пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 3, 4, 6, 7, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року № 893, відповідно до пункту 3 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту застосувати до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0174588), інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Житомирській області ДПП, необхідно застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани. При цьому, як слідує із Висновку, дисциплінарною комісією, окрім іншого, враховано надану капітаном поліції ОСОБА_8 , т.в.о. заступника командира батальйону УПП в Житомирській області ДПП характеристику на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , згідно якої останній характеризований негативно, ставиться до служби недбало, проявляє незібраність, неуважність та халатність. Таким чином, результатами службового розслідування підтверджується вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що полягає в порушенні пунктів пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 3, 4, 6, 7, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту. Суд першої інстанції, під час розгляду даної справи, дослідивши відеозаписи, долучені до матеріалів службового розслідування та надані до суду, вважає, що особа, зображена на відео, за сукупністю ознак зовнішності, зокрема рис обличчя, тілобудови, манери говорити, тотожна позивачу. Таким чином, відеозапис підтверджує участь позивача у подіях, що були предметом службового розслідування. На спростування такої позиції, позивачем не надано жодного доказу. Разом з тим, суд першої інстанції, проаналізувавши положення частин першої, другої статті 29 Дисциплінарного статуту та посилаючись на правову позицію Верховного Суду у справах № 420/14443/22, № 260/5566/22 та №420/11778/22 дійшов висновку, що вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно. Таким чином, суд дійшов висновку, що застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, відповідачем порушено порядок накладення дисциплінарних стягнень від менш суворого до більш суворого виду та не доведено відповідність такого стягнення ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку. В свою чергу, колегія суддів зазначає, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. Отже, порушення Присяги-це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них. При цьому, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, зобов`язаний не допускати зв`язків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер. Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 у справі №320/3085/20 зазначив, що працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту. Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Порушення позивачем моральних та етичних приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава, а це безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, Верховний Суд у постанові від 12 листопада 2025 року у справі №320/22798/24 зауважив, що вона повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням. Тобто, колегія суддів звертає увагу, що правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є ознаки дисциплінарного проступку та установлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення. Водночас, обставин, які вказували б на порушення порядку чи процедури проведення службового розслідування, судами першої та апеляційної інстанцій не встановлені. При цьому, Верховний Суд у справі №320/22798/24 звернув увагу, що поведінка працівника Національної поліції України завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам стража правопорядку. Така правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 31 травня 2023 року у справі № 600/1542/22-а. За висновками Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №810/2073/16, від 14 липня 2022 року у справі № 520/1795/19 вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання офіцера поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, участь позивача в конфлікті була зафіксована та опублікована в мережі Інтернет («Telegram» на каналах «Новини Житомира/pzzhytomyr» та «Підслухано Житомир»), та, як наслідок, набула розголосу. А відтак позивачем вчинено проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам та підриває довіру до нього як до носія влади. Зазначена подія стала наслідком низьких ділових та моральних якостей, недотриманні позивачем вимог вказаних норм Правил етичної поведінки поліцейських, Дисциплінарного статуту, а також ігнорування Закону № 580-VIII, зокрема Присяги поліцейського. Такий вчинок компрометує позивача, як поліцейського і дискредитує поліцію в цілому. Поряд з цим, Верховний Суд у справі № 320/22798/24 зауважив, що визначення виду дисциплінарного стягнення є дискреційними повноваженнями відповідача. При цьому, суд вправі лише перевірити аргументованість, вмотивованість застосованого виду дисциплінарного стягнення, в аспекті вимог статті 19 Дисциплінарного статуту. Колегія суддів в контексті встановлених обставин наголошує, що встановлена груба, нетактовна поведінка, некоректне ставлення до інших осіб є несумісним з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських під час проходження служби в поліції, при цьому, як в робочий, так і позаробочий час, що підтверджується наведеними вище нормативними приписами. Отже, зважаючи на те, що дії позивача негативно позначаються на авторитеті органів поліції, оскільки поліцейські повинні дотримуватися Конституції та законів України, з гідністю нести високе звання поліцейського, сумлінно виконувати свої службові обов`язки, з гідністю і честю поводити себе як у робочий так і позаслужбовий час, бути взірцем у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють, то відповідачем обгрунтовано застосовано до останнього дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани. При цьому, закон не містить заборони застосування більш суворого заходу дисциплінарного впливу у вигляді "сувора догана", якщо до працівника поліції не застосувався менш суворий вид стягнення у вигляді "догани". Такі висновки суду є власним трактуванням статті 29 Дисциплінарного статуту. Колегія суддів повторно звертає увагу, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до служби в сукупності, а не виключно наявність чи відсутність менш суворого виду стягнення. Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення та практику Верховного Суду з аналогічних правовідносин, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд У Х В А Л И В : апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити повністю. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України. Головуючий Граб Л.С. Судді Матохнюк Д.Б. Сторчак В. Ю.