Постанова 4855 № 320/58039/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/58039/24 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Коротких А.Ю., суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В., при секретарі Братиці К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київтранском" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо податку на додану вартість,- В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю "Київтранском" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо податку на додану вартість. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що наказом відповідача № 5699-п від 28.08.2024 року призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Київтранском" з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за липень 2024 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за березень 2022 року, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2023 року та січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2024 року. Відповідно до зазначеного наказу № 5699-п від 28.08.2024 року датою початку податкової перевірки є 29.08.2024р., а її тривалість становить 5 робочих днів. Наказом відповідача № 5796-п від 03.09.2024 року продовжено строк податкової перевірки на 2 робочі дні. Таким чином, з урахуванням строку, на який перевірку було продовжено, останнім днем перевірки є робочий день - п`ятниця, що припадала на дату 06.09.2024 року. В перший день перевірки відповідач подав позивачу запит № 1 від 29.08.2024 року про надання документів для проведення перевірки, в якому просив надати в тому числі договори купівлі/продажу товарів (робіт, послуг); видаткові, прибуткові, податкові накладні, акти виконаних робіт рахунки-фактури, товаро-транспортні накладні; кошториси, тощо, по взаємовідносинах із контрагентами за перевіряємий період. У відповідь на зазначений запит позивач листом № 12 від 29.08.2024 року повідомив відповідача та головних державних інспекторів відповідача, які проводили перевірку, про те, що первинні та інші документи в періоді, охопленому позаплановою виїзною перевіркою, не втрачалися та не пошкоджувалися, виїмки та вилучення таких документів не проводилися, у зв`язку з чим ТОВ "Київстранском" надає такі документи за місцем проведення документальної позапланової виїзної перевірки. За три робочих дні до дати завершення перевірки відповідач звернувся до позивача з запитами № 1 від 03.09.2024 року, № 2 від 03.09.2024 року, № 3 від 03.09.2024 року, № 24422/Ж12/26-15-07-02-03-09 від 03.09.2024 року. У запиті № 1 від 03.09.2024 року про надання документів для проведення перевірки відповідач просив позивача надати документи (їх завірені копії) та пояснення щодо товару, який обліковується у позивача станом на 03.09.2024 року у розрізі місцязнаходження (точна адреса), номенклатури та кількості, загальної вартості товару та вартості за кожну одиницю. У відповідь на зазначений запит позивач листом № 15 від 03.09.2024 року повідомив відповідача, що увесь товар, який перебуває у його власності, позивач передає на зберігання ТОВ "Укрлогістикгруп", з яким укладено договір складського зберігання №УЛГ/0103/1 від 01.03.2022 року Копія договору додана до зазначеного листа. Також у вказаному листі позивач повідомив відповідача, що до 29.12.2023 року товар, що обліковувався у позивача, зберігався на складі ТОВ "Укрлогістикгруп" за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська,

102. Позивачем також у листі зазначено, що 29.12.2023 року відбувся ракетний обстріл території України збройними силами Російської Федерації, в тому числі м. Києва. По складу, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 102, на якому зберігачем (ТОВ "Укрлогістикгруп") здійснювалося зберігання товарно-матеріальних цінностей суб`єктів господарювання, в тому числі товарів позивача, було завдано удару російською ракетою, внаслідок чого відбулася масштабна пожежа та наявний на складі товар, в тому числі товар позивача був повністю знищений. Орієнтовна вартість знищеного внаслідок влучання російської ракети товару позивача становить 21 млн грн. За фактом цього ракетного обстрілу було зареєстроване кримінальне провадження № 22023101110000898 від 29.12.2023 року. Розслідування веде Слідче управління ГУ Служби безпеки України в м. Києві та Київській області. Копія Витягу з ЄРДР від 29.12.2023 року додана до зазначеного листа. Також позивач зазначеним листом повідомив відповідача, що даний факт підтверджується Актом про пожежу від 29.12.2023р., складеним представниками ГУ ДСНС України в м. Києві, власника об`єкту та орендарів складських приміщень. Даний акт є невід`ємною частиною матеріалів вищевказаного досудового розслідування та становить таємницю досудового розслідування, в зв`язку із чим екземпляри або копії Акту про пожежу від 29.12.2023 року слідчими Служби безпеки України постраждалим суб`єктам господарювання не надавались. Позивачем у вказаному листі також додатково вказано, що між зберігачем - ТОВ "Укрлогістикгруп" та позивачем, як власником товарів, триває процедура відновлення інформації та точного визначення розміру завданих у зв`язку з цим збитків, номенклатури та кількості знищених товарів. Досудове розслідування по кримінальному провадженню № 22023101110000898 не завершене, інформація та документи щодо обліку товарів ще не повністю відновлені зберігачем товару. Також позивач у вищезазначеному листі вказав, що після знищення товару позивача на складі у м. Києві, його товар зберігається на складі ТОВ "Укрлогістикгруп" за адресою: 46400, м. Тернопіль, вул. Поліська, 12, згідно договору складського зберігання №УЛГ/0103/1 від 01.03.2022 року. При цьому позивачем додано до вищезазначеного листа № 15 від 03.09.2024 року запитані відповідачем у запиті № 1 від 03.09.2024 року документи щодо товару, який обліковується у позивача станом на 03.09.2024 року у розрізі місця знаходження, номенклатури та кількості, загальної вартості товару та вартості за кожну одиницю товару, про що позивачем зазначено безпосередньо у листі № 15 від 03.09.2024 року. У запиті № 2 від 03.09.2024 року відповідач просив позивача надати письмові пояснення та їх документальні підтвердження із питань загального характеру до керівника позивача, викладених у запиті, зокрема: коли він приступив до виконання своїх обов`язків на чинній посаді; які функціональні обов`язки виконує, чи виконував він раніше аналогічні обов`язки; яким чином здійснюється контроль за веденням бухобліку в частині створення (отримання) первинного документа із зазначенням процесів та стадій його формування та відображення в регістрах бухгалтерського обліку; чи має хтось фізичну чи технічну можливість вносити (коригувати, доповнювати) дані регістрів бухгалтерського обліку крім головного бухгалтера; яким документом оформлено та надано іншій особі таку можливість; хто приймає рішення про створення документа та подальше його внесення та відображення в регістрах бухгалтерського обліку; хто займається підбором постачальників та як відбувається пошук контрагентів, які джерела інформації він використовує при відборі контрагентів; то є ініціатором укладання договорів (угод) з постачальниками, від кого надходять пропозиції про співпрацю з контрагентами-постачальниками; чи передбачена у суб`єкта господарювання відповідальність за визначення постачальника товарів (робіт, послуг); чи знайомий керівник позивача з керівниками постачальників, при яких обставинах та коли з ними познайомилися; які товари (роботи, послуги) надавали постачальники-контрагенти; хто відповідає за розробку проєкту договору (угоди), або чи використовуються типові угоди. У відповідь на зазначений запит позивач у листі № 17 від 05.09.2024 року надав відповідні пояснення. У запиті № 3 від 03.09.2024 року відповідач просив позивача надати документи та пояснення за перевіряємий період, а саме: обороти по рахунках (або журнали ордери), аналізи рахунків (у розрізі субрахунків) та картки рахунків 10, 13, 15, 20, 22, 23, 26, 28, 30, 31, 33, 36, 37, 63, 64, 68, 70, 71, 73, 74, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 98 у форматі Excel, а також надати обороти по рахунках (або журнали ордери), аналізи рахунків (у розрізі субрахунків) та картки рахунків стосовно яких є вплив показників за перевіряємий період у форматі Excel, якщо взаємовідносини за перевіряємий період мали вплив на бухгалтерський облік у наступних періодах. Листом № 16 від 04.09.2024 року позивач надав відповідачу копії запитуваних документів у паперовому вигляді та додатково зазначив, що порядок надання платниками податків документів, в тому числі під час податкових перевірок, врегульовано ст. 85 Податкового кодексу України, яка не передбачає обов`язку платника податків надавати такі документи у форматі Excel, як і будь-які інші норми Податкового кодексу України. Також позивачем у вищезазначеному листі звернено увагу відповідача на ту обставину, що частина із вказаних документів вже запитувалася та була надана позивачем, що, на думку позивача, свідчить про нераціональне використання відповідачем ресурсів позивача при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки. У запиті № 24422/Ж12/26-15-07-02-03-09 від 03.09.2024 року відповідач просив позивача надати інформацію щодо проведених інвентаризацій, а також провести інвентаризацію в присутності представників ГУ ДПС у м. Києві, що здіи?снюють перевірку, та призначити і?і? на 06.09.2024 року. Листом № 18 від 05.09.2024 року позивач надав інформацію та документи щодо проведених інвентаризацій (накази про проведення інвентаризацій та призначення інвентаризаційних комісій, інвентаризаційні акти та інвентаризаційні описи). Також листом № 19 від 05.09.2024 року позивач виконав вимогу відповідача щодо проведення 06.09.2024 року інвентаризації на складі зберігача товарів позивача - ТОВ "Укрлогістикгруп". Так, 06.09.2024 року позивач провів інвентаризацію в присутності представника відповідача, про що було складено Протокол інвентаризаційної комісії від 06.09.2024 року та Інвентаризаційний опис від 06.09.2024 року, копії яких позивач в той же день надав відповідачу разом з листом № 20 від 06.09.2024 року. Будь-яких розбіжностей, в тому числі нестач, товарно-матеріальних цінностей під час інвентаризації в присутності представника відповідача, результатами інвентаризації не встановлено. В останній день перевірки, яким як встановлено судом, був робочий день - п`ятниця, що припадала на дату 06.09.2024 року, відповідач в особі головного державного інспектора, що проводили перевірку, звернувся до позивача з запитами № 1 від 06.09.2024 року, № 2 від 06.09.2024 року та № 3 від 06.09.2024 року. У запиті № 1 від 06.09.2024 року головний державний інспектор відповідача просив позивача надати завірені копії документів та пояснення за перевіряємий період щодо придбання, на думку відповідача, товарів без їх подальшої реалізації, за переліком найменувань та кодів УКТЗЕД товарів, наведеним у запиті. Відповідь на запит та відповідні документи відповідач просив надати у термін до 17 год. 00 хв. 09.09.2024 року, тобто, за межами строку перевірки. У запиті № 2 від 06.09.2024 року головний державний інспектор відповідача просив позивача надати завірені копії документів та пояснення щодо взаємовідносин позивача із зберігачем його товарів - ТОВ "Укрлогістиктикгруп" щодо товару позивача на суму 21 167,7 тис. грн, якии? перебував на складі зберігача - ТОВ "Укрлогістикгруп" та був знищении?, про що позивач повідомив відповідача листом № 15 від 03.09.2024 року. Відповідь на запит та відповідні документи відповідач просив надати у термін до 17 год. 00 хв. 09.09.2024 року, тобто, за межами строку перевірки. У запиті № 3 від 06.09.2024 року головний державний інспектор відповідача просив позивача надати завірені копії документи та пояснення щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "КТ Україна" та ТОВ "ДМ-Експорт". Відповідь на запит та відповідні документи відповідач просив надати у термін до 17 год. 00 хв. 10.09.2024 року, тобто за межами строку перевірки. Позивач листами № 21 від 10.09.2024 року, № 22 від 10.09.2024 року, № 23 від 11.09.2024 року відповів на запити відповідача, зауваживши, що дані запити направлено (подано) відповідачем з порушенням строку, визначеного пунктом 85.4. статті 85 Податкового кодексу Украі?ни (за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки), та про відсутність у позивача обов`язку і??х виконувати поза межами строку перевірки, як того вимагалося позивачем у запитах. За результатами перевірки відповідачем було складено Акт № 103655/Ж5/26-15-07-02-03-03/43871891 від 13.09.2024 року. Позивачем у зв`язку з незгодою з висновками акту перевірки були подані відповідачу письмові заперечення № 24 від 02.10.2024 року на вказаний акт перевірки. На підставі висновків акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 01218520702 від 24.10.2024 року, № 01218470702 від 24.10.2024 року, № 01218540702 від 24.10.2024 року, № 01218530702 від 24.10.2024 року. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин). Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Згідно з підпунктом 78.1.8. пункту 78.1. ст. 78 Податкового кодексу Украі?ни, документальна позапланова перевірка здіи?снюється, зокрема, якщо платником подано декларацію, в якіи? заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу Украі?ни, контролюючий? орган має право протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податковоі? декларації?, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем і?і фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної? перевірки має бути прии?нято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральніої перевірки. Згідно з пунктом 76.3. статті 76 Податкового кодексу Украі?ни камеральна перевірка податковоі? деклараціі? або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем і?х фактичного подання, крім камеральноі? перевірки податковоі? деклараціі? або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якоі? визначении? статтею 200 цього Кодексу. Відповідно до пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу Украі?ни податкова декларація з подається за базовии? звітнии? (податковии?) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Згідно з підпунктом 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, дію пунктів 200.10-200.12 статті 200 цього Кодексу зупинено до 21 липня 2022 року. До звітних податкових періодів лютий?? - липень 2022 року пункти 200.10-200.12 статті 200 цього Кодексу застосовуються з урахуванням строків для проведення камеральних, документальних податкових перевірок, передбачених підпунктом 69.2 цього пункту. За змістом пункту 198.5. статті 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). Згідно з п. 321 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, тимчасово, протягом дії воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподаткованих ПДВ операціях, або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, зокрема товари придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану. До наведених у цьому пункті операцій норми п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу не застосовуються. Пунктом 85.4. статті 85 Податкового кодексу України визначено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки. Відповідно до пункту 56.21. статті 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Щодо вимог про визнання протиправними та скасування в частині наказів відповідача № 5699-п від 28.08.2024 року та № 5796-п від 03.09.2024 року, колегія суддів зазначає наступне. Зі змісту акту перевірки вбачається, що сума від`ємого значення з податку на додану вартість в загальному розмірі 19 801 676,00 грн., що відображена в податковій декларації з № 9240610473 від 19.08.2024р. позивача, утворилася не у липні 2024 року, а утворювалася наростаючим підсумком та формувалася і була задекларована позивачем у попередніх звітних періодах, а саме: 812 469,59 грн - у вересні 2023 року; 1 138 247,97 грн - у серпні 2023 року; 715 443,00 грн - у липні 2023 року; 1 171 353,00 грн - у червні 2023 року; 1 055 370,00 грн - у травні 2023 року; 6 078 271,32 грн - у березні 2022 року; 3 526 622,09 грн - у квітні 2023 року; 1 144 745,00 грн - у жовтні 2023 року; 226 669,00 грн - у листопаді 2023 року; 933 936,00 грн - у грудні 2023 року; 743 557,00 грн - у січні 2024 року; 521 130,00 грн - у лютому 2024 року; 468 176,00 грн - у березні 2024 року; 685 094,00 грн - у квітні 2024 року; 164 943,00 грн - у травні 2024 року; 183 783,00 грн - у червні 2024 року; 231 866,00 грн - у липні 2024 року. Нормами Податкового кодексу України вичерпно врегулювані питання підстав, можливості, обсягу і граничного строку проведення документальних перевірок платника податку з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість. Так, відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу Украі?ни, контролюючии? орган має право протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки. Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача про те, що щодо сум від`ємного значення з податку на додану вартість, що утворилися у позивача та були задекларовані ним у у березні 2022 року, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2023 року та у січні, лютому, березні, квітні та травні та червні 2024 року, право відповідача на позапланову документальну виїзну перевірку з питань законності декларування ТОВ "Киі?втранском" від`ємного значення з податку на додану вартість припинилося і є втраченим. Норми Податкового кодексу України, обмежуючи строки проведення виі?зних податкових перевірок, тим самим встановлюють межі контролю з боку фіскального органу за господарською діяльністю платників та забезпечують паритет публічного та приватноправового інтересу учасників економічної діяльності. З настанням та закінченням строку закон пов`язує виникнення, зміну та припинення суб`єктивних прав та обов`язків сторін, а тому сплив законодавчо установленого строку є юридичним фактом, що припиняє відповідне правовідношення. У контексті розглядуваних правовідносин правовим наслідком закінчення строку проведення податкової перевірки є втрата податковим органом права на призначення та проведення такої перевірки (аналогічний за змістом висновок наведено у Постанові Верховного Суду від 29.10.2019 року у справі № 815/8539/13-а). Крім того, шляхи подолання колізій у податкових правовідносинах, за наявності яких рішення приймається на користь платника податків, визначені пунктом 56.21. статті 56 Податкового кодексу України. Відповідно до висновку, наведеного у Постанові Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 300/2906/22, щодо застосування пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких, платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржувані накази відповідача № 5699-п від 28.08.2024 року та № 5796-п від 03.09.2024 року вичерпали свою дію, оскільки позивач допустив відповідача до проведення перевірки. У зв`язку з вичерпанням дії оскаржуваних наказів позовні вимоги позивача про їх скасування у відповідній частині не підлягають задоволенню. Однак, вказане не виключає протиправності оскаржуваних наказів відповідача № 5699-п від 28.08.2024 року та № 5796-п від 03.09.2024 року у відповідній частині, у зв`язку з чим дані позовні вимоги підлягають задоволенню. Також суд зауважує, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеноі? контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такоі? перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу (аналогічний за змістом висновок наведено у Постанові Верховного Суду від 21.02.2020р. у справі № 826/17123/18). Щодо доводів та доказів відповідача з приводу ненадання позивачем пояснень та документального підтвердження (завірених копій документів), суд прийшов до наступних висновків. Дослідження судом змісту поданої позивачем копії запиту № 1 від 29.08.2024 року відповідача свідчить, що у запиті наявна вимога до позивача надати саме оригінали зазначених у запиті документів, а не їх копій. Судом першої інстанції встановлено, що позивач листом № 12 від 29.08.2024 року повідомив відповідача та головних державних інспекторів відповідача, які проводили перевірку, про те, що первинні та інші документи в періоді, охопленому позаплановою виїзною перевіркою, не втрачалися та не пошкоджувалися, виїмки та вилучення таких документів не проводилися, у зв`язку з чим ТОВ "Київстранском" надає такі документи за місцем проведення документальної позапланової виїзної перевірки. При цьому жодною із сторін не заперечується та обставина, що відповідач був допущений позивачем до проведення перевірки, і дана перевірка проводилася за місцезнаходженням позивача. Таким чином, з поданих сторонами доказів вбачається, що позивач виконав запит № 1 від 29.08.2024 року відповідача щодо надання оригіналів документів для перевірки, допустивши відповідача до них за місцезнаходженням позивача. Відповідачем не подано належних доказів протилежного, зокрема відповідачем не подані до суду акт про ненадання оригіналів документів на запит № 1 від 29.08.2024 року та/або акт про недопущення відповідача до проведення перевірки чи їх належним чином завірені копії. В матеріалах справи наявні копії складених позивачем актів про ненадання позивачем лише завірених копіи? документів, а не їх оригіналів. Судом першої інстанції встановлено, що позивач виконав запити відповідача № 1 від 29.08.2024р., № 1 від 03.09.2024р., № 2 від 03.09.2024р., № 3 від 03.09.2024р., № 24422/Ж12/26-15-07-02-03-09 від 03.09.2024р. Виконання вимог зазначених запитів підтверджується листами позивача № 15 від 03.09.2024р., № 17 від 05.09.2024р., № 16 від 04.09.2024р., № 18 від 05.09.2024р., № 19 від 05.09.2024р. та № 20 від 06.09.2024р. Так, згідно з підпунктом 78.1.8. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Тобто, документальна позапланова перевірка законності декларування від`ємного значення не може підміняти за своєю суттю та обсягом планову перевірку платника податків, в тому числі перевіряти звітні (податкові) періоди, право податкового органу на перевірку яких в межах даного виду перевірок припинилося і є втраченим. Дана обставина не виключає як таке право відповідача перевіряти від`ємне значення позивача в минулих податкових періодах, однак реалізувати дане право відповідач може лише у встановлені законом порядку та спосіб, тобто, під час планових перевірок. При цьому нормами Податкового кодексу України, в тому числі статтею 85 Податкового кодексу України, не передбачено обов`язку платника податків під час податкових перевірок додатково надавати податковому органу будь-які документи у електронному вигляді, в тому числі у форматі Excel. Виключення законом встановлене лише для великих платників податків, яким позивач не є (пункт 85.2. статтею 85 Податкового кодексу України). Суд критично ставиться до доводів відповідача щодо ненадання позивачем пояснень та документального підтвердження (завірених копій документів) на запити № 1 від 06.09.2024р., № 2 від 06.09.2024р. та № 3 від 06.09.2024р. Суд зауважує, що вказані запити подані відповідачем позивачу в останній день перевірки, тобто з порушенням, визначеного пунктом 85.4. статті 85 Податкового кодексу України, а також містять вимогу до позивача подати копії документів поза межами строку перевірки. Як вбачається із змісту наказу відповідача № 5699-п від 28.08.2024р. та направлень на перевірку від 29.08.2024р. головних державних інспекторів відповідача, строк перевірки встановлено тривалістю п`ять робочих днів. Наказом № 5796-п від 03.09.2024р. відповідача продовжено строк податкової перевірки на 2 робочі дні. Отже, головні державні інспектори відповідача не мали повноважень встановлювати строки подання позивачем завірених копіи? документів на запити № 1 від 06.09.2024р., № 2 від 06.09.2024р. та № 3 від 06.09.2024р. поза межами строку перевірки (09.09.2024р. та 10.09.2024р.) та відповідно не мали права перевіряти вказані документи поза межами строку перевірки. Крім того, як встановлено судом, позивач надав відповідачу доступ до оригіналів документів, пов`язаних із предметом перевірки, і дана обставина відповідачем не спростована. Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 01218520702 від 24.10.2024р., суд дійшов наступних висновків. Зазначеним податковим повідомленням-рішенням відповідач зменшив суму від`ємного значення з податку на додану вартість позивача, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, яке було задеклароване позивачем в податковій декларації з № 9240610473 від 19.08.2024р. на загальну суму 19 801 676,00 грн. Судом першої інстанції встановлено, що від`ємне значення у вказаній сумі утворилося не у липні 2024 року, а утворювалося наростаючим підсумком та формувалося і було задеклароване позивачем у попередніх звітних періодах. Право відповідача на позапланову документальну виі?зну перевірку з питань законності декларування позивачем від`ємних значень з податку на додану вартість у таких періодах, припинилося і є для відповідача втраченим, окрім права на перевірку від`ємного значення в сумі 231 866,00 грн, що утворилося у позивача безпосередньо у липні 2024 року. Позивач виконав запити відповідача № 1 від 29.08.2024р., № 1 від 03.09.2024р., № 2 від 03.09.2024р., № 3 від 03.09.2024р., № 24422/Ж12/26-15-07-02-03-09 від 03.09.2024р. щодо надання пояснень та документальних підтверджень. Позивач виконав вимогу відповідача щодо проведення 06.09.2024р. інвентаризації на складі зберігача товарів позивача - ТОВ "Укрлогістикгруп" в присутності представника відповідача, та подав відповідачу документально оформлені результати зазначеної інвентаризацій. Також позивачем виконана вимога відповідача про надання інформації та документів щодо проведених позивачем інвентаризацій в минулих періодах. За результатами інвентаризацій не встановлено розбіжностей, в тому числі нестач, товарно-матеріальних цінностей позивача, що жодною із сторін не заперечується. За таких обставин вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 01218520702 від 24.10.2024р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 01218470702 від 24.10.2024р., колегія зазначає наступне. Зазначеним податковим повідомленням-рішенням відповідачем донараховано позивачу податкові зобов`язання з податку на додану вартість та штрафні санкції на загальну суму 15 242 430,00 грн., з яких 12 193 944,00 грн зобов`язань з податку на додану вартість та 3 048 486,00 грн сума штрафної (фінансової) санкції. Щодо знищених товарів позивача суд вважає, що позивачем вжито всіх можливих заходів для визначення розміру завданих позивачу збитків, номенклатури та кількості знищених товарів, з метою їх списання з балансу з відображенням сум списання у фінансовій звітності. Зокрема позивачем отримано копію Витягу з ЄРДР від 29.12.2023р., про реєстрацію кримінального провадження № 22023101110000898 від 29.12.2023р., проведено звірку із зберігачем (ТОВ "Укрлогістикгруп") щодо знищених товарів позивача, які перебували на зберіганні на знищеному складі станом на дату їх знищення - 29.12.2023р., та оформлено її результати у вигляді Акту звірки товаро-матеріальних цінностей, що перебували на зберіганні станом на 29.12.2023р., відповідно до якого зберігачем була підтверджена вартість 115 788 шт знищених товарів позивача в сумі 21 167 795,12 грн. Крім того, позивач отримав копію Акта про пожежу від 29.12.2023р., та Постанову слідчого від 06.11.2024р. про визнання позивача потерпілим у кримінальному провадженні № 22023101110000898 від 29.12.2023р. Також позивач замовив та отримав Звіт № Б-23/12/24/02 суб`єкта оціночної діяльності, затверджений директором Товарної біржі "УРТБ" 31.01.2025р. про оцінку розміру реальних збитків, завданих позивачу у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації внаслідок знищення рухомого майна - товарно-матеріальних запасів. При цьому, як вбачається із змісту вищевказаних документів, строки їх отримання позивачем не залежать в повній мірі від позивача, а об`єктивно залежать зокрема від можливостей та процедур третіх осіб (зберігача, суб`єкта оціночної діяльності, органу досудового розслідування тощо). Висновки акту перевірки не спростовують та не заперечують надання ТОВ "Укрлогістикгруп" послуг із складського зберігання товарів позивача. Висновками акту перевірки не встановлено завищення або заниження податкових зобов`язань з ПДВ за наданими ТОВ "Укрлогістикгруп" позивачу послугами із складського зберігання його товарів. Позивачем у відповідь на запит № 1 від 03.09.2024р. надано відповідачу лист № 15 від 03.09.2024р. з доданими до нього запитаними відповідачем у запиті документами щодо товару, який обліковується у позивача станом на 03.09.2024р. у розрізі місця знаходження, номенклатури та кількості, загальної вартості товару та вартості за кожну одиницю товару. Наявність господарських взаємовідносин зі зберігання товару підтверджується матеріалами справи та поданими позивачем доказами, зокрема договором складського зберігання № УЛГ/0103/1 від 01.03.2022р. Надання послуг зі зберігання товарів за вказаним договором та їх оплата підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 16 від 31.03.2022р., № 17 від 30.04.2022р., № 18 від 31.05.2022р., № 19 від 30.06.2022р., № 44 від 31.07.2022р., № 85 від 31.08.2022р., № 86 від 30.09.2022р., № 87 від 31.10.2022р., № 88 від 30.11.2022р.; № 198 від 31.12.2022р., № 2 від 31.01.2023р., № 16 від 28.02.2023р., № 26 від 31.03.2023р., № 55 від 30.04.2023р., № 83 від 31.05.2023р., № 84 від 30.06.2023р., № 110 від 31.07.2023р., № 113 від 31.08.2023р.; № 130 від 30.09.2023р., № 154 від 31.10.2023р., № 176 від 30.11.2023р., № 183 від 31.12.2023р., № 4 від 31.01.2024р., № 19 від 29.02.2024р., № 34 від 31.03.2024р., № 57 від 30.04.2024р., № 75 від 31.05.2024р.; № 88 від 30.06.2024р., № 107 від 31.07.2024р. Відповідно до вказаних актів здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з березня 2022 року по липень 2024 року включно ТОВ "Укрлогістикгруп" надало позивачу послуг із складського зберігання товарів на загальну суму 7 792 906,00 грн, в тому числі ПДВ 444 282,67 грн, які є оплаченими позивачем, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями. Пунктом 321 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, прямо визначено, що тимчасово, протягом дії воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподаткованих ПДВ операціях, або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, зокрема товари придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану. До наведених у цьому пункті операцій норми п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу не застосовуються. Щодо висновків акту перевірки про донарахування позивачу зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 8 978 257,29 грн придбаними, але нереалізованим товарами, суд зауважує їх очевидну необґрунтованість та бездоказовість. Визначена відповідачем в таблиці загальна сума залишку товарів складає 44 891 286,46 грн. Арифметична перевірка значення загальної суми залишку (сума рядків колонки 9 таблиці після арифметичної перевірки кожного коду товару) надає значення 35 847 784,00 грн. Отже, невідповідність (розбіжність) у розрахунках самого відповідача в даному випадку складає 9 043 502,46 грн. Судом першої інстанції було надано відповідачу додатковий час для пояснення вказаних обставин. Однак відповідач не зміг пояснити суду ані джерела вказаних числових значень залишків товарів, ані докази якими вони підтверджуються, ані якими числовими значеннями в розрахунках відповідача слід керуватися з урахуванням виявленої помилки. Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "КТ Україна" та ТОВ "ДМ-Експорт" судом першої інстанції встановлено, що головні державні інспектори відповідача не мали повноважень встановлювати строки подання позивачем завірених копіи? документів щодо вказаних контрагентів зокрема на запит № 3 від 06.09.2024р. поза межами строку перевірки та відповідно не мали права перевіряти вказані документи поза межами строку перевірки. Також судом першої інстанції встановлено, що позивач надав відповідачу доступ до оригіналів документів, пов`язаних із предметом перевірки, і дана обставина відповідачем не спростована. Як вбачається із матеріалів справи та поданих позивачем доказів, господарські взаємовідносини позивача з ТОВ "КТ Україна" щодо придбання товарів зокрема підтверджуються договорами поставки товару № КТУ/0103/1 від 01.03.2022р. та № КТУ-08-04-22 від 08.04.2022р.; видатковими накладними до договорів поставки за березень 2022 року, за квітень-червень 2022 року, за липень-грудень 2022 року, за березень-червень 2023 року, за липень-грудень 2023 року, за січень-червень 2024 року; накладними на передачу товару на зберігання зберігачу - ТОВ "Укрлогістикгруп" за березень 2022 року, за квітень 2022 року, за квітень 2022 року, за квітень-грудень 2022 року, за березень-червень 2023 року, за липень-грудень 2023 року, за січень-червень 2024 року; платіжними інструкціями на оплату поставленого товару за 2022 - 2024 роки. Також матеріалами справи та поданими позивачем доказами підтверджуються господарські взаємовідносини позивача з ТОВ "ДМ-Експорт" щодо придбання товарів. В т.ч. такі господарські взаємовідносини підтверджуються зокрема договором поставки № ДМЕ-01-03-22 від 01.03.2023р.; видатковими накладними до договору поставки за 2023 - 2024 роки на придбання товару; накладними на передачу товару на зберігання зберігачу - ТОВ "Укрлогістикгруп" за 2023 - 2024 роки; платіжними інструкціями на оплату поставленого позивачу ТОВ "ДМ-Експорт" товару за 2023 - 2024 роки. З таких обставин вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 01218470702 від 24.10.2024р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 01218540702 від 24.10.2024р. суд зауважує, що означеним податковим повідомленням-рішенням відповідачем на було накладено на позивача штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 1 020,00 грн за незабезпечення зберігання документів, визначених у пункті 44.6 статті 44, пункті 85.2 статті 85 Податкового кодексу України. При цьому в матеріалах справи наявні копії складених позивачем актів про ненадання позивачем лише завірених копіи? документів, а не їх оригіналів. Судом першої інстанції встановлено, що головні державні інспектори відповідача не мали повноважень встановлювати строки подання позивачем завірених копіи? документів на запити № 1 від 06.09.2024р., № 2 від 06.09.2024р. та № 3 від 06.09.2024р. поза межами строку перевірки та відповідно не мали права перевіряти вказані документи поза межами строку перевірки. Також судом встановлено, що на решту запитів відповідача позивачем надані відповіді та запитувані документи. Крім того, позивачем виконано запит № 1 від 29.08.2024р. відповідача щодо надання оригіналів документів для перевірки, а відповідачем не подано належних доказів протилежного, зокрема відповідачем не подані до суду акт про ненадання саме оригіналів документів на запит № 1 від 29.08.2024р., а не їх копій, позаяк вказаним запитом відповідач не вимагав від позивача надавати саме завірені копії документів. За таких обставин вимога позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 01218540702 від 24.10.2024р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 01218530702 від 24.10.2024р., колегія суддів дійшла наступного висновку. Зазначеним податковим повідомленням-рішенням відповідачем накладено на позивача штраф в сумі 3 400,00 грн за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 4 233 559,00 грн. Тобто, на думку відповідача, позивач мав скласти податкову накладну з податку на додану вартість на суму знищених 29.12.2023р. внаслідок влучання російської ракети товарів позивача, які зберігалися на складі його зберігача - ТОВ "Укрлогістикгруп" (вартість без ПДВ - 21 167 795,12 грн., ПДВ - 4 233 559,00 грн). Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що до вказаних податкових правовідносин норми п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу не підлягають застосуванню. В даному випадку підлягає застосуванню спеціальна норма п. 321 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, відповідно до якого тимчасово, протягом дії воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподаткованих ПДВ операціях, або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, зокрема товари придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану. До наведених у цьому пункті операцій норми п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу не застосовуються. За таких обставин вимога позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 01218530702 від 24.10.2024р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя: Коротких А.Ю. Судді: Сорочко Є.О. Чаку Є.В. Повний текст виготовлено: 03 березня 2026 року.