Постанова 4806 № 309/2241/25

Справа № 309/2241/25 П О С Т А Н О В А Іменем України 27 лютого 2026 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В., суддів - Кожух О.А., Джуги С.Д. розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними в матеріалах справи доказами, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лукачко Івана Йосиповича, на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 30 вересня 2025 року, ухвалене головуючим суддею Сідей Я.Я., в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості встановив: У червні 2025 року ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 29.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансових послуг №2110639915166 «Стандратний», згідно умов якого товариство зобов`язується надати позичальникові кредит у розмірі 1 800 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту, який застосовується у разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів. Згідно п. 1.4. Договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: - 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; - починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); - починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); - починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в); - тип процентної ставки - фіксована. На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 1 800,00 грн. Дана обставина підтверджується листом ТОВ Фінансова компанія «Вей фор пей», долученого до матеріалів справи. 25.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №4452954, згідно умов якого позичальниця отримала кредитні кошти в розмірі 2 000 гривень та зобов`язалась повернути такі разом з нарахованими процентами за користування такими коштами. Кредит надано строком на 15 днів. Дата повернення кредиту - 09.01.2022. Одноразова комісія за надання кредиту - 580 грн., яка становить 29% від суми наданого кредиту. Проценти за надання кредиту становлять 2% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (600 грн.). Стандартна (базова) процентна ставка становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування таким. 01.12.2021 було укладено договір №1-12 відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2110639915166. 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2110639915166. 18.02.2025 було укладено договір №18-02/25 відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2110639915166. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №2110639915166. 26.07.2024 було укладено договір №26-07/2024 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4452954. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №4452954. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором №4452954 від 25.12.2021 та за договором №2110639915166 від 29.04.2021. Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь загальну суму заборгованості за вищезазначеними Договорами в розмірі 38 887,74 грн., з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 3 800,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 34 507,74 грн.; - заборгованість за комісіями - 580,00 грн. Крім цього, просить стягнути судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 гривень та з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 гривень. Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 30 вересня 2025 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за договорами № 2110639915166 від 29.04.2021 та № 4452954 від 25.12.2021 у розмірі 38 887,74 гривень, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень та 13 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лукачко І.Й., подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції та просить скасувати таке та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначає, що згідно кредитного договору №2110639915166 строк кредитування визначено в один рік, однак кредитна установа продовжувала нараховувати проценти за користування кредитними коштами незважаючи на закінчення строку договору. Просить застосувати строк позовної давності, оскільки такий сплив 29.04.2025, а з даним позовом позивач звернувся 23.06.2025. В суді першої інстанції відповідачка не мала змогу заявити клопотання про застосування строків позовної давності через хворобу, що підтверджується долученою нею довідкою. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Факторинг Партнерс» зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції є законним та скасуванню не підлягає. Зазначає, що нарахування відсотків за кредитними договорами №2110639915166 та №4452954 нараховувалось згідно умов кредитування погоджених сторонами. Щодо строку позовної давності, то просить звернути, що під час введення карантинних обмежень у зв`язку з поширенням гострої распіраторної хвороби COVID-19 було внесено зміни до ЦК України, згідно яких з 12.03.2020 було зупинено строк загальної позовної давності. В подальшому, з 24.02.2022 у зв`язку з повномасштабним вторгненням рф на територію України було внесено зміни до ЦК України згідно яких з цього дня строк загальної позовної давності було подовжено до 04.09.2025. Таким чином, строк загальної позовної давності позивачем пропущено не було та немає підстав для застосування такого строку та відмовити у задоволенні позову. Просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в апеляційному суді у розмірі 10 000 гривень. Докази наданих послуг буде надано протягом п`яти днів з моменту проголошення судового рішення. Згідно ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З огляду на те, що предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення суду у справі з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 29.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено Договір №2110639915166 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», який ОСОБА_1 підписала за допомогою одноразового ідентифікатора Н4. Відповідно до умов договору ТОВ «Служба миттєвого кредитування» надало відповідачу кошти у кредит на суму 1 800 грн. на строк на 16 днів, які відповідач зобов`язався повернути та сплатити проценти за ставкою 2 % за день. ТОВ «Служба миттєвого кредитування» свої зобов`язання за кредитним виконав належним чином та перерахував кошти в сумі 1 800 грн. на рахунок відповідача, що підтверджується довідкою ТОВ «Вей фор пей». 01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №1-12 згідно якого первісний кредитор відступив фактору права грошової вимоги у сумі 60 183 678,63 гривень. Згідно додатку №2 та №4 до Договору факторингу №1-12 відбулось підписання акту приймання-передавання реєстру боржників в електронному вигляді, в тому числі до відповідача, що підтверджується Додатком №3 до Договору факторингу №1-12. Також позивачем долучено до матеріалів справи платіжну інструкцію про часткове перерахування коштів за Договором факторингу №1-12. 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, згідно умов якого первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні первісному кредитору права вимоги до боржників. 10.01.2023 права вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 передано від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр», що підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників. 28.01.2023 між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал» було підписано акт зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно якого сторони погодились припинити частину зобов`язань в певних сумах. Відповідно до договору факторингу №18-02/25від 18.02.2025 укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» (Фактор) відступлено права грошової вимоги до боржників за договорами позики вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між кредитором та боржникам. А згідно витягу з реєстру боржників до даного договору, відбулося і відступлення прав вимоги за договором №2110639915166 де боржником є ОСОБА_1 , з загальним боргом 33 527.74 грн., який складається з 1 800 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 31 727.74 грн. заборгованість за відсотками. Також вбачається, що 25.12.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір №4452954 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію. Відповідно до умов договору ТОВ «Мілоан» надав відповідачу кошти у боргу на суму 2 000 грн. на строк 15 днів, які відповідач зобов`язався повернути та сплатити проценти за ставкою 2 % за день. ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним виконав належним чином та перерахував кошти в сумі 2 000 грн. на рахунок відповідача. Відповідно до договору про відступлення прав вимоги №26-07/2024 від 26.07.2024 укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» відступлено права грошової вимоги до боржників за договорами вказаними у Реєстрі Боржників. Згідно витягу з реєстру боржників до даного договору, відбулося і відступлення прав вимоги за договором №4452954, де боржником є ОСОБА_1 , з загальним боргом 5 360 грн., який складається з 2 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2 780 грн. - заборгованість за відсотками; 580 грн. - заборгованість за комісією. Тобто, загальна заборгованість за Договорами становить суму 38 887,74 грн., з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 3 800,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 34 507,74 грн.; - заборгованість за комісіями - 580,00 грн. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного. За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України). Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19. Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. В своїх доводах апеляційної скарги відповідачкою заявлено клопотання про застосування строків загальної позовної давності, однак такі застосовуються тільки в разі наявності підстав для задоволення позовних вимог. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 14.06.2023 у справі №755/13805/16-ц виснувала, що перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушено, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Апеляційний суд повинен перевірити чи є підстави для задоволення позову та тільки після цього вирішити чи підлягає до застосування строк загальної позовної давності. З матеріалів справи слідує, що правовідносини, які виникли між сторонами спору регулюються положеннями ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Щодо договору №2110639915166 від 29.04.2021. 29.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансових послуг №2110639915166 «Стандартний». Згідно п. 1.1. Договору товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в анкеті-заяві та складає 1 800 гривень на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього Договору, його додатків та правил. Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту, однак такий застосовується тільки у разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів (п.1.3. Договору). Згідно п. 1.4. Договору, проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: - 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; - починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); - починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); - починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в); - тип процентної ставки - фіксована. Граничний строк кредитування - 1 рік, тобто 365 днів (п. 1.9. Договору). З вищезазначених умов кредитування вбачається, що протягом перших 16 днів нарахування процентів відбувається за ставкою 2% від суми наданого кредиту, наступні 14 днів за ставкою 3,64%, на п`ятнадцятий день після початку нарахування за даною ставкою збільшується до 5,02% та ще через 30 днів збільшується до ставки 7,67% в день від залишки непогашеної суми кредитування. Даний кредитний договір укладено відповідно до умов Закону України «Про електронну комерцію» шляхом акцептування відповідачкою відкритої оферти розміщеної на сайті кредитодавця. Відповідачка підписала кредитний договір та всі додатки до нього одноразовим цифровим ідентифікатором Н4, який отримала на вказаний нею мобільний номер телефону НОМЕР_1 . Товариство також підписало кредитний договір одноразовим ідентифікатором 2110639915166Z. Згідно довідки ТОВ «Вей Фор Пей» від 05.03.2025 було здійснено успішний переказ коштів на суму 1 800 гривень номер карти № НОМЕР_2 , емітент - АТ КБ «ПриватБанк». Номер договору - 2110639915166. З долученого розрахунку заборгованості за кредитним договором №2110639915166 від 29.04.2021 вбачається, що за період з 29.04.2021 по 30.11.2021 товариство нарахувало заборгованість в розмірі 12 956,80 гривень, яке складається з: тіло кредиту - 1 800 гривень; відсотки - 11 433,60 гривень; відсотки - 276,80 гривень. Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу; при цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи №127/23910/14-ц у постанові від 23.12.2020. 19.05.2021 ОСОБА_1 здійснено платіж на погашення заборгованості в розмірі 276,80 гривень, що є визнанням відповідачкою даного боргу. Після отримання права вимоги 01.12.2021 ТОВ «Вердикт Капітал» здійснило донарахування боргу за період з 01.12.2021 по 10.01.2023. За цей період було нараховано відсотки в загальному розмірі 31 727,74 гривень, а разом з тілом кредиту заборгованість становила суму 33 527,74 гривень. Тобто, подальше нарахування ТОВ «Вердикт Капітал» здійснювало за стандартною відсотковою ставкою 7,67% від суми кредиту за період з 01.12.2021 по 29.04.2022, що становить 150 календарних днів та нарахувало вищезгадану заборгованість. З цього слідує, що нарахування за даним кредитним договором здійснювалось відповідно до умов кредитування. Таким чином, колегія суддів констатує, що у ОСОБА_1 перед ТОВ «Факторинг Партнерс» існує непогашена заборгованість за Договір про надання фінансових послуг №2110639915166 від 29.04.2021 у розмірі 33 527,74 гривень. Отримання права вимоги позивачем підтверджено належними та допустимими доказами. Крім цього, відповідачка у своїх доводах апеляційної скарги не зазначає щодо безпідставності отримання права вимоги за даним договором, а тому апеляційний суд не перевіряє дані обставини, оскільки такі встановлені судом першої інстанції, а тому слід вважати, що відповідачка погодилась з такими. Щодо договору про споживчий кредит №4452954 від 25.12.2021. 25.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4452954, згідно умов якого сума кредитування становить 2 000 гривень, зі строком кредитування на 15 днів. Комісія за надання кредиту склала 580 гривень. Проценти за користування кредитом становлять 2% від фактичного залишку кредиту, однак базова процентна ставка визначена у розмірі 5% від фактичного залишку кредиту. Кредит укладено шляхом подання ОСОБА_1 анкети-заяви на кредит, в якій остання заповнила всі анкетні дані та зазначила суму бажаного кредиту. Після ініціювання укладення даного договору підписання останнього відбулось шляхом підписання ОСОБА_1 кредитного договору та всіх додатків до нього в тому числі паспорту споживчого кредиту та графіку платежів за допомогою одноразового цифрового ідентифікатора L50812, що підтверджується довідкою про ідентифікацію наданою ТОВ «Мілоан». Номер телефону на який було надіслано ідентифікатор - НОМЕР_1 . Згідно довідки «Лікпей» (Liqpay) від 25.12.2021 кошти в розмірі 2 000 гривень було перераховано на кредитну картку НОМЕР_3 , IBAN: НОМЕР_4 . З розрахунку заборгованості долученого до матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Мілоан» нараховано заборгованість за період з 25.12.2021 по 04.03.2022 в загальному розмірі 5 360 гривень, яка складається з: 2 000 гривень - заборгованість за кредитом, 2 780 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом та 580 гривень - заборгованість по комісії за надання кредиту. Вищезазначену суму заборгованості ТОВ «Факторинг Партнерс» отримало 26.07.2024 від ТОВ «Мілоан» згідно укладеного між сторонами договору факторингу №26-07/2024, що підтверджується наявними у справі матеріалами. Крім цього, щодо факту перерахування коштів судом першої інстанції витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо перерахування кредитних коштів відповідачці та про належність банківської картки такій. Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 12.08.2025 на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_5 (IBAN: НОМЕР_6 ). Додано виписку по картковому рахунку за період з 29.04.2021 по 04.05.2021 по рахунку № НОМЕР_5 та за період з 25.12.2021 по 01.01.2022. Фінансовий номер телефону НОМЕР_1 . З даної виписки вбачається, що кредитні кошти було перераховано відповідачці згідно умов укладених Договорів. Таким чином, колегія суддів констатує, що заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь підтверджена належними та допустимими доказами. Щодо строку позовної давності. Так, відповідачка зазначає, що не змогла заявити клопотання про застосування строків позовної давності в суді першої інстанції через поважні причини, а саме - хворобу, що підтверджується долученою до апеляційної скарги довідкою. Строк позовної давності за кредитним договором №2110639915166 від 29.04.2021 розпочався 29.04.2022, тобто з моменту закінчення строку кредитування. Строк позовної давності за договором про споживчий кредит №4452954 від 25.12.2021 розпочався 09.03.2022 (15 днів строк кредитування + 60 днів пролонгація). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). відповідно до п. 12 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) 12 березня 2020 року на території України був встановлений карантин, дію якого неодноразово продовжено. Дію карантину скасовано 01 липня 2023 року. Крім того, відповідно до п. 19 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України (чинний на момент звернення з позовною заявою) у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Таким чином, з 12.03.2020 по 01.07.2023 перебіг строків позовної давності продовжено, а з 24.02.2022 та по 04.09.2025 перебіг строків позовної давності зупинено. Отже, строки позовної давності не були пропущені позивачем, а підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності у апеляційного суду відсутні. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 30 вересня 2025 року, а тому колегія суддів керуючись ст. 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 12, 18, 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд ухвалив: апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лукачко Івана Йосиповича, залишити без задоволення. Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 30 вересня 2025 року, залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови суду складено 27 лютого 2026 року. Суддя-доповідач: Судді: