Постанова 4852 № 160/5447/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/5447/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 (суддя Маковська О.В.) в адміністративній справі №160/5447/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить: визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до положень статті 36, п.3.ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" після смерті чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 21.07.2024; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника - чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до положень статті 36, п.3.ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 21.07.2024. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі закон №1058) призначив їй пенсію у зв`язку з втратою годувальника не з дня, що настає за днем смерті годувальника, а з дня звернення із відповідною заявою. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 2025 в задоволені адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи. Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову. Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що позивач з 16.09.2008 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058. 29.07.2024 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про переведення на інший вид пенсії (із пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника), яка відповідно до принципу екстериторіальності передано на розгляд до ГУ ПФУ в Одеській області. Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 09.08.2024 №912420801508 позивачу відмовлено у переведенні на пенсію по втраті годувальника, оскільки не надано документи про перебування на утриманні померлого чоловіка. Доказів оскарження даного рішення матеріали справи не містять та судом не встановлено. Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31.10.2024 у справі №214/7398/24 встановлено факт спільного проживання позивача з померлим годувальником та перебування на його утриманні. З матеріалів справи вбачається, що позивач 16.12.2024 повторно звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про перехід на інший вид пенсії (із пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника). Відповідно до Рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 20.01.2025 №912420801508 позивача з 16.12.2024 переведено з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника. Вважаючи, що пенсія по втраті годувальника повинна бути призначена позивачу з дня, що настає за днем смерті годувальника, а не з дня звернення із відповідною заявою, позивач звернулась до відповідача із відповідним зверненням. Відповідач листом від 03.2.2025 №6066-2814/С-01/8-0400/25 повідомив позивача, що відповідно до статті 45 Закону №1058, пенсія у зв`язку із втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Відповідач у листі зазначив, що ним розглянуто заяву та прийнято рішення про переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію у зв`язку із втратою годувальника відповідно до Закону №1058 з 16.12.2024. Незгода позивача із датою переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника стала підставою для звернення до суду з даним позовом. Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року /далі - Закон №1058-IV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/. Згідно з частиною першою статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. За приписами частини першої статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Згідно з частиною першою статті 36 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності. За приписами частини другої статті 36 Закону №1058-IV непрацездатними членами сім`ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років. Відповідно до частини третьої статті 36 Закону № 1058-IV до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Виходячи з аналізу наведених норм, юридичне значення для призначення пенсії у разі втрати годувальника має встановлення факту перебування особи на утриманні. Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Порядок №22-1). Пунктом 2.3 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу. Також надаються такі документи: 1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) особи, якій призначається пенсія (надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків), та померлого годувальника (надається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи); 2) свідоцтво про народження або документ, що посвідчує особу, зазначений у пункті 2.9 цього розділу, якій призначається пенсія; 3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником; 4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; 5) документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів освіти за кордоном про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання; 7) документи про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; 8) відомості про місце проживання; 9) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника; 10) експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника). 11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону). Спір у цій справі стосується оцінки правомірності дій пенсійного органу щодо призначення/переведення позивача на пенсію у зв`язку з втратою годувальника з дати повторного звернення 16.12.2024, тоді як позивач вважає правильним переведення її таку пенсію з дня, наступного за днем смерті годувальника. Так, приписами пункту 3 частини першої статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника. Тож на переконання позивача, вона має право на отримання пенсії з дня, що настає за днем смерті годувальника, тобто з 21.07.2024. Проте частина перша статті 45 Закону №1058-IV регулює строки призначення пенсії вперше, тоді як частина третя цієї норми регламентує переведення з одного виду пенсії на інший та обумовлює, що таке переведення здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Враховуючи обставини того, що позивачка, отримуючи пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", звернулася із заявою про переведення на інший вид пенсії з усіма необхідними документами лише 16.12.2024, то колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що до спірних правовідносин застосуванню підлягає частина третя статті 45 Закону №1058-IV. Окрім того, слід зауважити на тому, що як убачається з матеріалів справи, рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 09.08.2024 №912420801508, яким відмовлено позивачці (у зв`язку з ненаданням усіх необхідних документів) у призначенні пенсії по втраті годувальника, не оскаржувалося. У зв`язку з цим висновок пенсійного органу про відсутність підстав для перегляду строку призначення пенсії в разі втрати годувальника є правомірним, а заявлений позов - безпідставним, а отже залишення судом першої інстанції такого без задоволення у повному обсязі є обґрунтованим і законним. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним. Фактично доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому неправильного застосування норм матеріального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, позивачем не зазначено. Позивачем наводяться доводи, аналогічні тим, які містяться в позовній заяві, та були предметом розгляду судом першої інстанції та спростовані ним. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 в адміністративній справі №160/5447/25 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 12 лютого 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Повне судове рішення складено 17 лютого 2026 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко