Постанова Київський апеляційний суд № 757/51204/25-п

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 лютого 2026 року м. Київ Унікальний номер справи № 757/51204/25-п Суддя в суді першої інстанції: Соловйов О.Л. Провадження № 33/824/1716/2026 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., вирішуючи питання про поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 22 січня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджанської Республіки, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) за частиною першою ст. 130 КпАП України, - в с т а н о в и в : Постановою Печерського районного суду міста Києва від 22 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000, 00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605, 60 грн (а.с. 19-20). Не погодившись з вказаною постановою, 10 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, на обґрунтування якої зазначив, що розгляд справи відбувався без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а постанову Печерського районного суду міста Києва від 22 січня 2026 року було отримано поштовим зв`язком лише 07 лютого 2026 року. Тому апелянт вважав, що строк на оскарження постанови пропущений з поважних причин та має бути поновлений (а.с. 22-29). 25 лютого 2026 року зазначена апеляційна скарга отримана Київським апеляційним судом та 26 лютого 2026року справа передана судді-доповідачу. Перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав. За змістом частини другої ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об`єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу. Так, з матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову Печерського районного суду міста Києва було постановлено 22 січня 2026 року(а.с. 19-20). В матеріалах справи містяться докази, які свідчать про обізнаність ОСОБА_1 про розгляд Печерським районним судом міста Києва цієї справи, а саме: заява ОСОБА_1 від 03 листопада 2025 року із запереченнями проти протоколу (а.с. 12-16). Проте, будучи обізнаним про розгляд Печерським районним судом міста Києва цієї справи, апелянт не вживав жодних заходів для того, щоб дізнатися про стан достеменно відомого йому провадження, зокрема, не подавав до суду заяв про отримання інформації про розгляд цієї справи чи про отримання копії повного тексту постанови. В своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п. 27 від 26 квітня 2007 року у справі Олександр Шевченко проти України та Трух проти України (ухвала) від 14 жовтня 2003 року). При визначеності наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об`єктивних причин, які унеможливлювали особу вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення. Посилання апелянта на те, що він отримав копію оскаржуваної постанови 07 лютого 2026 року, не може бути визнано поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки початок строку апеляційного оскарження постанови судді обраховується з дня винесення постанови і цей строк ніяким чином не пов`язаний з отриманням копії судового рішення. Отже, за відсутності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду необхідно відмовити, а апеляційну скаргу з доданими матеріалами повернути особі, яка її подала. Керуючись ст. 294 КУпАП,- п о с т а н о в и в : Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 22 січня 2026 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 22 січня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджанської Республіки, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) за частиною першою ст. 130 КпАП України - повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя _________________ Б.Б. Левенець