Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/44964/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/44964/24 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Черпак Ю.К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 лютого 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Черпака Ю.К., суддів Чаку Є.В., Штульман І.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Кардаша В`ячеслава Анатолійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року, якою повернуто позовну заяву ОСОБА_1 з вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В: У вересні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач/апелянт/ ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач/ГУ ПФУ у Київській області) про: - визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Київській області від 23 травня 2024 року № 262440023995 щодо відмови в призначенні пенсії за віком як учаснику бойових дій ОСОБА_1 відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; - зобов`язання ГУ ПФУ у Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом зарахування до стажу періоди роботи з 01 серпня 1994 року по 16 лютого 1995 року, з 20 лютого 1995 року по 14 травня 1998 року та з 18 травня 1998 року по 17 травня 2000 року, починаючи з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме: 16 травня 2024 року. Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав несплати судового збору у розмірі 1 211, 20 грн. Також зазначено, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Однак, позивач звернувся до суду за захистом свого права щодо призначення пенсії, отже, даний позов не пов`язаний з порушенням прав позивача як учасника бойових дій, а тому у даному випадку пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» на ці правовідносини не розповсюджується. Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовну заяву ОСОБА_1 повернуто. Мотивами повернення позовної заяви в ухвалі зазначено, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений ухвалою суду від 13 листопада 2024 року, а саме: не надав оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 1 211, 20 грн. Подана представником заява про усунення недоліків фактично не містила виконання вимог ухвали, оскільки замість надання доказу сплати судового збору було наведено доводи про звільнення позивача від його сплати у зв`язку із соціальним характером спору. Разом із тим суд зазначив, що підстав для звільнення від сплати судового збору у цій справі немає. Зокрема, суд послався на пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Однак, спір щодо призначення пенсії не є таким, що пов`язаний із порушенням прав позивача саме як учасника бойових дій, а тому зазначена норма не підлягає застосуванню у даному випадку. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 через уповноваженого представника - адвоката Кардаша В`ячеслава Анатолійовича подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зазначив, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору. Спір у даній справі безпосередньо стосується реалізації соціального права позивача як учасника бойових дій, оскільки позовні вимоги спрямовані на призначення пенсії, у тому числі з урахуванням статусу учасника бойових дій. Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних із порушенням їхніх прав, а тому суд першої інстанції повинен був оцінити предмет та підстави позову з точки зору того, чи стосується спір захисту прав особи як учасника бойових дій. Апелянт посилається на правові позиції Верховного Суду, зокрема на постанову від 12 грудня 2023 року у справі № 600/1927/23-а, відповідно до якої при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору суд має враховувати предмет спору та з`ясовувати, чи пов`язаний він із захистом прав особи як учасника бойових дій. Також у скарзі наведено практику Великої Палати Верховного Суду та інші рішення, в яких зроблено висновок про звільнення учасника бойових дій від сплати судового збору у справах щодо реалізації соціальних гарантій. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд. Надаючи правову оцінку наявності підстав для повернення позовної заяви, колегія суддів зазначає наступне. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист (частина перша статті 5 КАС України). Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. За пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями). Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року, в якому було подано до суду позовну заяву, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» становив 3 028 грн. Отже, ставка судового збору за подачу позову - 1 211, 20 грн (3 028 грн х 0,4). У позовній заяві, а також у поданій на виконання ухвали суду заяві про усунення недоліків, позивач прямо зазначав, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки має статус учасника бойових дій та звернувся до суду з метою захисту свого права на пенсійне забезпечення саме як особа, яка користується відповідними соціальними гарантіями. На обґрунтування такої позиції позивач посилався на характер спірних правовідносин, які пов`язані з реалізацією передбачених законом пільг та гарантій для учасників бойових дій, та вважав, що у зв`язку з цим обов`язок зі сплати судового збору у нього відсутній. Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, пільги та гарантії їх соціального захисту визначені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII). За змістом частини другої статті 22 Закону № 3551-XII ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про оплату судового збору особою, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20. Колегія суддів бере до уваги, що при вирішенні питання щодо звільнення від сплати судового збору суд має оцінювати не формальне найменування вимог, а їх зміст та правову природу спірних правовідносин. Якщо вимоги спрямовані на захист прав, що випливають зі статусу учасника бойових дій, така справа є пов`язаною з порушенням прав цієї особи у розумінні пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI. Аналогічний правовий підхід викладено у постанові Верховного Суду від 01 лютого 2022 року у справі № 200/1654/21-а, в якій зазначено, що у спорах щодо реалізації соціальних гарантій, пов`язаних зі статусом учасника бойових дій, особа звільняється від сплати судового збору. У даній справі позовні вимоги стосуються відмови у призначенні дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також зарахування відповідних періодів роботи до страхового стажу з метою реалізації права на таку пенсію. Отже, спірні правовідносини безпосередньо пов`язані з реалізацією соціальної гарантії, наданої позивачу саме у зв`язку з його статусом учасника бойових дій. Предметом спору є не абстрактне пенсійне забезпечення, а право на пенсію із врахуванням спеціального правового статусу, що передбачає пільгові умови призначення. Таким чином, цей спір стосується захисту прав позивача як учасника бойових дій. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що позивач звільняється від сплати судового збору за розгляд цієї справи в судах усіх інстанцій на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у системному зв`язку з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки спір виник у зв`язку з реалізацією гарантій, установлених для учасників бойових дій. З огляду на наведене, повернення позовної заяви у даному випадку було передчасним, призвело до необґрунтованого обмеження права позивача на доступ до суду та створило перешкоду для розгляду спору по суті, у зв`язку з чим наявні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи для продовження її розгляду відповідно до статті 320 КАС України. Керуючись статтями 308, 315, 320, 321, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Кардаша В`ячеслава Анатолійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення і не може бути оскаржена. Суддя-доповідач: Черпак Ю.К. Судді: Чаку Є.В. Штульман І.В.