Ухвала КАС ВС № 240/15905/24

УХВАЛА про залишення касаційної скарги без руху 24 лютого 2026 року м. Київ справа №240/15905/24 адміністративне провадження №К/990/5782/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі 240/15905/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №063350025849 від 09.08.2024 про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком ОСОБА_1 як матері, яка народила та виховувала дітей з інвалідністю віком до 18 років; - зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та виплачувати позивачці пенсію за віком на підставі пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" як матері особи з інвалідністю із дитинства, з дня, наступного за днем досягнення нею п`ятдесятирічного віку, а саме з 25.08.2024. Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оскаржило його в апеляційному порядку та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволені позову відмовлено. На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 09.02.2026 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025 та залишити в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.01.2025. За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлено, що останню подано без додержання вимог процесуального закону, що діяв на час її подання. Щодо підстав касаційного оскарження. В обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження, ОСОБА_1 посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Колегія суддів також звертає увагу на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник повинен обґрунтувати в чому полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідної норми права. Зазначена скаржником норма права щодо неправильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій у межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку автора касаційної скарги, неправильно. Лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження. Водночас, скаржник не визначає щодо конкретно якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду, та який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який висновок, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду. Отже, ОСОБА_1 належним чином не доведено наявності підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України. Щодо строку на касаційне оскарження Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з частиною 2 статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 19.05.2025 в порядку письмового провадження, а касаційна скарга направлена до Верховного Суду 09.02.2026, тобто з пропуском установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження. Одночасно із касаційною скаргою позивачкою заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку, в якому ОСОБА_1 зазначає, що пропуск строку стався внаслідок сукупності обставин непереборної сили, що пов`язані з військовою агресією російської федерації проти України та запровадженням воєнного стану. ОСОБА_1 стверджує, що у період, відведений для підготовки скарги, за адресою АДРЕСА_1 , відбувалися систематичні та тривалі відключення електропостачання (як планові, так і аварійні після обстрілів енергетичної інфраструктури), що унеможливило роботу з електронними реєстрами, підготовку тексту касаційної скарги на персональному комп`ютері та її вчасне подання через систему «Електронний Суд». ОСОБА_1 звертає також увагу на те, що вимкнення світла супроводжувалися зникненням мобільного зв`язку та інтернету, що блокувало доступ до матеріалів справи в електронному вигляді та комунікацію з адвокатом/судом, а постійні повітряні тривоги та загроза ракетних обстрілів змушували перебувати в укриттях, що обмежувало доступ до робочого місця та засобів зв`язку у робочий час. Оцінюючи поважність наведених скаржником причин пропуску строку на касаційне оскарження, Верховний Суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. При цьому Верховний Суд окремо зауважує, що при вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду у взаємозв`язку з інтервалом часу, а саме з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою. Перевіряючи доводи, якими скаржник обґрунтовує поважність пропуску строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції, колегією суддів з`ясовано наступне. Згідно статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Також згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Тобто особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Надаючи оцінку зазначеним ОСОБА_1 причинам пропуску на касаційне оскарження, суд касаційної інстанції погоджується, що введення в Україні воєнного стану, повітряні тривоги та перебої у постачанні електроенергії, суттєво ускладнює (подекуди унеможливлює) провадити нормальний спосіб життя, користуватися правами та виконувати певні обов`язки. Водночас колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах, самі по собі обставини щодо воєнного стану, обстрілів та відсутності електроенергії, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Аналізуючи зазначені ОСОБА_1 підстави, які вона вважає поважними причинами пропущеного процесуального строку, Верховний Суд вказує на те, що вказані нею обставини (планові і аварійні відключення світла, зникнення мобільного зв`язку та інтернету) не мали ознаки безперервності, а наведені доводи не містять обґрунтування наявності прямого причинно-наслідкового зв`язку між такими обставинами і пропуском строку на касаційне оскарження, передбачені процесуальним законом, з огляду на інтервал часу, який тривав з дати ухвалення оскаржуваного рішення (19.05.2025) до дати звернення ОСОБА_1 до Верховного Суду з касаційною скаргою (09.02.2026), що становить майже 8,5 місяців. При цьому ОСОБА_1 не наведено об`єктивних підстав неможливості оформлення, підписання та подання касаційної скарги у період подачі електроенергії в місті Житомирі. Колегія суддів звертає увагу на те, що у позивачки існували альтернативні способи звернення до суду касаційної інстанції, наприклад засобами поштового зв`язку із касаційною скаргою, оформленою в паперовій формі, або надати її безпосередньо до Верховного Суду. Верховний Суд також звертає увагу скаржника на те, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Проте ОСОБА_1 , з метою доведення наведених ним обставин, не надано жодних доказів щодо відсутності у неї можливості подати касаційну скаргу у зв`язку із плановими та/або аварійними відключеннями електроенергії, зокрема таких от, як графіки відключень, акти фіксації відсутності електроенергії та доступу до мережі Інтернет в приміщенні позивачки, при цьому позивачка лише узагальнено покликається на вказані обставини та введення в Україні воєнного стану. Також Верховний Суд вважає з необхідне зазначити, що подання касаційної скарги майже через 8,5 місяців після ухвалення оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції, не може бути визнано судом як своєчасне та належне виконання скаржником його процесуальних обов`язків. В клопотанні про поновлення строку ОСОБА_1 , серед іншого, зазначає, що касаційна скарга подається у межах строку, встановленого частиною 2 статті 329 КАС України, а відлік процесуального строку має здійснюватися з моменту фактичного ознайомлення особи з повним текстом судового рішення. Водночас, ОСОБА_1 , наголошуючи на пропуску нею строку з поважних причин, не зазначає: дати отримання оскаржуваного судового рішення; дати ознайомлення з ним; способу отримання оскаржуваної постанови; найменування доказів, що знаходяться в матеріалах справи та підтверджують отримання нею оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції. При цьому доказів щодо порушення апеляційним судом вимог частини 5 статті 251 КАС України не надано, як і доказів, що свідчать про дату отримання ОСОБА_1 оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції. Разом з цим колегія суддів наголошує, нормами КАС України обов`язок надати належні та допустимі докази на підтвердження дати отримання судового рішення покладено на особу, що просить його поновити, суд зобов`язаний лише надати їм правову оцінку. Таким чином, доводи позивачки про поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження, які наведені у клопотанні про поновлення строку, є необґрунтованими. Крім того, вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів враховує, що згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», позивачка вже реалізовувала своє право на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції, проте ухвалою Верховного Суду від 07.07.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі №240/15905/24 повернуто скаржнику як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Верховний Суд звертає увагу на те, що невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження. Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Частиною 2 статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Частинами 1, 2 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи наведене вище, касаційну скаргу слід залишити без руху для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції: - уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 328 КАС України із урахуванням роз`яснень, які надані Верховним Судом в цій ухвалі; - обгрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із зазначенням інших поважних причин його пропуску та дати отримання оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції із долученням підтверджуючих цей факт доказів. Керуючись статтями 169, 329,330, 332 КАС України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі 240/15905/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху. Встановити скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач В.М. Шарапа Судді Я.О. Берназюк С.М. Чиркін