Постанова Київський апеляційний суд № 369/17948/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 лютого 2026 року місто Київ. Справа № 369/17948/24 Апеляційне провадження № 22-ц/824/4207/2026 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Желепи О.В., суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В., за участю секретаря судового засідання Рябошапки М. О. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 червня 2025 року (ухвалено у складі судді Янченка А.В., дата складення повного тексту рішення - 01 липня 2025 року) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Адама Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Дунай Агрос» про стягнення боргу з поручителів,- ВСТАНОВИВ 28 жовтня 2024 року позивач ТОВ «Адама Україна» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ «Дунай Агрос», про стягнення грошових коштів з поручителів в сумі 7 471 753,68 грн. Позовні вимоги обґрунтовав тим, що 26 жовтня 2021 року між позивачем - ТОВ «Адама Україна», як покупцем, та ТОВ «Дунай Агрос», як постачальником, було укладено договір поставки № ADV_DUN_1/2022 та специфікацію № 1 до нього. При цьому між ОСОБА_2 , як поручителем, та ТОВ «Адама Україна», як кредитором, укладено договір поруки від 28 жовтня 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Груєвою О.В., зареєстрованим в реєстрі за № 8562. Між ОСОБА_1 , як поручителем, та ТОВ «Адама Україна», як кредитором, було укладено договір поруки від 28 жовтня 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тригуб Є.О., зареєстрованим в реєстрі за № 8138. За вказаними договорами поруки поручителі поручились перед ТОВ «Адама Україна» за виконання ТОВ «Дунай Агрос» обов`язків, покладених на нього згідно умов згаданого вище договору поставки, додатками, доповненнями, додатковими угодами до вказаного договору поставки, в тому числі тими, які можуть укладатися в майбутньому. На виконання договору поставки ТОВ «Адама Україна» здійснило попередню оплату на користь ТОВ «Дунай Агрос» в сумі 7 027 440,03 грн, однак у встановлений договором та специфікацією строк ТОВ «Дунай Агрос» не поставило товар. Позивач зазначає, що намагався врегулювати спір у досудовому порядку шляхом надсилання претензій ТОВ «Дунай Агрос» та повідомлень (вимог) відповідачам, у яких просив повернути попередню оплату за договором поставки, а також, сплатити штрафні санкції та ін. Однак вказані претензії та повідомлення залишились без задоволення. У січні 2023 року ТОВ «Дунай Агрос» сплатило на користь ТОВ «Адама Україна» 1 474 991,77 грн, які були зараховані в рахунок оплати штрафу за договором поставки. У зв`язку з неповерненням в повному обсязі попередньої оплати, пені, штрафу, процентів, ТОВ «Адама Україна» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ «Дунай Агрос», за наслідками чого було відкрито провадження у справі № 916/3184/22. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23 березня 2023 року у справі № 916/3184/22 затверджено мирову угоду між ТОВ «Адама Україна» та ТОВ «Дунай Агрос», за умовами якої ТОВ «Дунай Агрос» зобов`язувалось до 31.07.2023 сплатити на користь ТОВ «Адама Україна» 13 638 962,22 грн за згаданим вище договором поставки (включаючи, штраф, пеню, проценти). У ході виконавчого провадження було стягнено з ТОВ «Дунай Агрос» частину заборгованості, у зв`язку з чим залишок нестягнутої заборгованості склав 7 471 753,68 грн. З огляду на не сплату ТОВ «Дунай Агрос» всієї суми заборгованості за договором поставки, позивач й просив стягнути 7 471 753,68 грн солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як поручителів. Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 червня 2025 року позовні вимоги про стягнення грошових коштів з поручителів - задоволено повністю. Стягнуто солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Адама Україна» 6 057 037,32 грн (шість мільйонів п`ятдесят сім тисяч тридцять сім гривень тридцять дві копійки). Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Адама Україна» суму судового збору за подання позовної заяви у розмірі 36 342,22 грн (тридцять шість тисяч триста сорок дві гривні двадцять дві копійки). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Адама Україна» суму судового збору за подання позовної заяви у розмірі 36 342,22 грн (тридцять шість тисяч триста сорок дві гривні двадцять дві копійки). Не погоджуючись з таким заочним рішенням суду, відповідачка ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про перегляд заочного рішення суду від 17 червня 2025 року, просила скасувати оскаржуване заочне рішення. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Не погоджуючись з таким заочним рішенням суду, відповідачка ОСОБА_1 05 листопада 2025 року подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить скасувати оскаржуване заочне рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що у суду відсутні підстави для задоволення позову ТОВ «Адама Україна» про стягнення заборгованості з поручителів з підстав припинення поруки, що узгоджується з приписами ч. 1 ст. 559 ЦК України, оскільки умовами мирової угоди збільшено обсяг відповідальності поручителів без їх згоди (збільшено розмір основного зобов`язання та строк повернення), а тому відповідно при вирішенні спору судом помилково не застосовані положення ч. 1 ст. 559 ЦК України. Зазначає, що вказаними вище договорами поруки не передбачено та не встановлено, що поручителі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є солідарними боржниками між собою перед кредитором ТОВ «Адама Україна», а тому суд першої інстанції необгрунтовано, безпідставно та з порушенням норм процесуального права і з невірним застосуванням норм матеріального права задовольнив позовні вимоги позивача до відповідачів (поручителів) про солідарне стягнення заборгованості, оскільки спільний розгляд таких позовних вимог не створює солідарного обов`язку для останніх (поручителів), що є самостійною підставою для скасування заочного рішення та прийняття нового рішення судом апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову. Наголошує, що що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки відповідача-1 судом не повідомлено належним чином про розгляд зазначеної справи, що призвело до неможливості відповідачу-1 своєчасно скористатися своїми процесуальними правами на подання відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову та відповідних доказів. У відзиві позивач вважає апеляційну скаргу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а заочне рішення є законним, обґрунтованим. Просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 червня 2025року - без змін. Також просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» судові витрати на професійну правничу допомогуу розмірі 50 000,00 грн і повідомляє, що докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом 5 днів з дня ухвалення Київським апеляційним судом постанови. У судове засідання, призначене на 10 лютого 2026 року року, ОСОБА_1 та її представниця - адвокат Білоус Т.А. не з'явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені. Проте, 06 лютого 2026 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання від адвоката Білоус Т.А. про відкладення розгляду справи у зв`язку із участю адвоката у судовому засіданні у Господарському суді Київської області у іншій справі. Колегія суддів відхиляє вказане клопотання, оскільки доказів зайнятості адвоката у іншій справі матеріали справи не містять. У судове засідання, призначене на 10 лютого 2026 року, інші учасники справи не з'явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені, клопотань про відкладення чи розгляду без їх участі до суду не надходило, про причини неявки суд не повідомляли. Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року по справі №361/8331/18 висловився, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. У постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16 викладено позицію, що неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи є їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, а тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті. З урахуванням наведено та з огляду на приписи ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Так як розгляд справи відбувся за відсутності її учасників відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення постанови суду є дата складання її повного тексту. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. За правилами ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено, що 26жовтня 2021 року між ТОВ «Адама Україна», як покупцем, та ТОВ «Дунай Агрос», як постачальником, було укладено договір поставки № ADV_DUN_1/2022. Відповідно до п. 1.1. Договору поставки на умовах та в порядку, визначених Договором, Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар українського походження, вказаний у специфікації до Договору, а позивач зобов`язується прийняти такий Товар та оплатити його вартість. У п. 1.2. Договору поставки вказано, що найменування Товару, його номенклатура, кількість, якісні показники, умови поставки, період поставки, ціна та порядок ціноутворення, а також загальна вартість Товару визначається Сторонами у специфікаціях до Договору, які є його невід`ємними частинами. 26 жовтня 2021 року на виконання умов Договору поставки між ТОВ «Адама Україна» та ТОВ «Дунай Агрос» було укладено специфікацію № 1 до Договору. Згідно з пп. 1.1.-1.4. Специфікації характеристика, базис поставки, кількість та попередня ціна Товару, який підлягає поставці за Договором поставки, є наступними: - найменування, вид, клас, рік врожаю товару: ячмінь 3 клас, врожаю 2022 року, код УКТ ЗЕД 1003; - кількість товару, т +/- 5% за згодою Покупця: 1820,893; - попередня ціна Товару за 1 т без ПДВ, грн: 4 252,63; ПДВ 14% за 1 т Товару, грн: 595,37; попередня ціна Товару за 1 т з ПДВ, грн: 4 848,00; попередня вартість Товару без ПДВ, грн: 7 743 584,20 грн; сума ПДВ 14%, грн: 1 084 101,79; попередня загальна вартість Товару з ПДВ, грн: 8 827 685,99; - строк поставки Товару: з 20 червня 2022 року до 20 липня 2022 року, обидві дати включно; - базис поставки та місце поставки Товару: поставка Товару здійснюється згідно з правилами Інкотермс 2010 за вибором Покупця на наступних умовах: DAP. Місце поставки: ТОВ ІЗТ (68093, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Паромна, 20а). Відповідно до п. 1.8.1 Специфікації Покупець має право здійснити попередню оплату у сумі, що становить гривневий еквівалент 267 000,00 (двісті шістдесят сім тисяч) доларів США 00 центів, в тому числі ПДВ, розрахований за курсом продажу долара США, який складеться на міжбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів на нього в робочий день, що передує даті здійснення попередньої оплати за Товар, і який публікується на сайті www.kurs.com.ua. Пунктом 1.8.3 Специфікації передбачено, що оплата решти вартості Товару, яка перевищує суму попередньої оплати, сплаченої на виконання умов Специфікації, має бути здійснена Покупцем на умовах післяплати (тобто на умовах оплати Товару після поставки Товару) (повної або часткової), протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дати прийому Товару, але в будь-якому випадку не раніше отримання Покупцем належним чином оформлених документів згідно з п. 6.1, 6.5, 6.6 та 6.7 Договору. 28 жовтня 2021 року між ОСОБА_2 , як поручителем, та ТОВ «Адама Україна», як кредитором, укладено договір поруки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Груєвою О.В., зареєстрованим в реєстрі за № 8562. 28 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 , як поручителем, та ТОВ «Адама Україна», як кредитором, було укладено договір поруки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тригуб Є.О., зареєстрованим в реєстрі за № 8138. У пунктах 1.1 Договору поруки № 1 та Договору поруки № 2 вказано, що у відповідності до цього Договору Поручитель поручається перед Кредитором за виконання ТОВ «Дунай Агрос», обов`язків, покладених на Боржника згідно умов договору поставки № ADV_DUN_1/2022 від 26 жовтня 2021 року, який укладений між Кредитором та Боржником, та додатками, доповненнями, додатковими угодами до вказаного договору поставки, в тому числі тими, які можуть укладатися в майбутньому, в тому числі, але не виключно обов`язків Боржника щодо поставки Товару, передбаченого Основним договором, та повернення попередньої оплати за такий Товар, у випадку його непоставки, сплати неустойок, процентів тощо. Згідно з п. 1.2 Договору поруки № 1 та Договору поруки № 2 у разі порушення Боржником обов`язків, вказаних у п. 1 цього Договору та в Основному договорі, то Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Відповідно до п. 1.3 Договору поруки № 1 та Договору поруки № 2 Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зробив висновок, що ОСОБА_2 за Договором поруки № 1 та ОСОБА_1 за Договором поруки № 2 поручились перед ТОВ «Адама Україна» за виконання ТОВ «Дунай Агрос» зобов`язань за Договором поставки, та з огляду на те, що в договорах поруки не встановлено відступлення від норм ч. 3 ст. 554 ЦК України, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є солідарними боржниками. За таких обставин, заборгованість в сумі 6 057 037,32 грн підлягає стягненню з них солідарно. Колегія суддів не може погодитися з таким висновками суду першої інстанції, виходячи із наступних обставин. Відповідно до вимог статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування. Згідно зі статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, у тому числі й фізичні особи, які не є підприємцями. Випадки, коли справи у спорах, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, підвідомчі господарському суду, визначені статтею 20 ГПК України. Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. Тобто, критерієм розмежування юрисдикції у таких спорах є суб`єктний склад основного зобов`язання. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 (провадження № 12-170гс18) та від 19 березня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18). Верховний Суд у постанові від 21 квітня 2020 року в справі № 910/17433/19 дійшов висновку про те, що у спорах, які виникають з кредитних та іпотечних правовідносин, цілком достатнім для їх належності до господарської юрисдикції є те, що сторонами основного зобов`язання мають бути юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цій справі позивач ТОВ «Адама Україна» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів з поручителів. Сторонами основного зобов`язання - договору поставки № ADV_DUN_1/2022 та специфікацію № 1 до нього є юридичні особи: ТОВ «Адама Україна» та ТОВ «Дунай Агрос». Спірні правовідносини пов`язані з виконанням договору поставки, сторонами якого є юридичні особи. У постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 201/5876/22 (провадження № 61-4378сво23) Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що справи щодо правочину, у тому числі оскарження реєстраційних дій щодо такого правочину, укладеного на забезпечення виконання основного зобов`язання між юридичними особами, належить до юрисдикції господарського суду, оскільки такий правочин є похідними від кредитних правовідносин господарюючих суб`єктів. Отже спір у цій справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Частинами першою та другою статті 377 ЦПК України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги. Аналогічний за змістом висновок щодо наслідків порушення правил юрисдикції також викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 2а-15020/11/2670 (провадження № 11-169апп19)). З огляду на те, що суд першої інстанції розглянув справу з порушенням правил юрисдикції, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішень із закриттям провадження у справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Щодо наслідків закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України. Відповідно до частин третьої та четвертої статті 258 ЦПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови. Отже, закінчивши апеляційний розгляд і закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд апеляційної інстанції має роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів із дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. З огляду на те, що Київський апеляційний суд дійшов висновку на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, суд відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів із дня отримання цієї постанови звернутися до Київського апеляційного суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції. Керуючись ст.ст. 367, 368, 372, 374, 377, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 червня 2025 року - скасувати. Повадження у справі №369/17948/24 товариства з обмеженою відповідальністю «Адама Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Дунай Агрос» про стягнення грошових коштів з поручителів - закрити. Роз`яснити товариству з обмеженою відповідальністю «АДАМА Україна» , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду, і протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови вони мають право звернутися до Київського апеляційного суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів. Головуючий О.В. Желепа Судді Н.В. Поліщук В.В. Соколова