Постанова 4824 № 361/955/13-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 вересня 2025 року справа № 361/955/13-ц провадження № 22-ц/824/3723/2025 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Желепа О.В. при секретарі: Яхно П.А. учасники справи: позивач - Публічне акціонерне товариства "Альфа-Банк" відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - ВСТАНОВИВ: У лютому 2013 року Публічне акціонерне товариство «Альфа - Банк» звернулося до суду із позовом про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в розмірі 615 414 грн. 60 коп. посилаючись на те, що 24.07.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк», яке відповідно до ЗУ «Про акціонерні товариства» перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 490044063, за яким відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 33 275 доларів США 15 центів, із розрахунку відсоткової ставки у розмірі 12 % річних, строком до 24.07.2013 року. 24.07.2007 р. між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк», яке відповідно до ЗУ «Про акціонерні товариства» перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки 490044063-П, за яким відповідач ОСОБА_2 взяла на себе зобов`язання, які виникають з умов кредитного договору та зобов`язалась відповідати перед позивачем за невиконання обов`язків Договору солідарно з ОСОБА_1 . В порушення вимог договору про надання кредиту ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 24.12.2012 р. виникла заборгованість за кредитом - 28 202 доларів США 22 центи, що за офіційним курсом НБУ станом на 24.12.2012 року складає - 225 420,36 гривень, за відсотками 12 463 доларів США 86 центів, що за офіційним курсом НБУ складає - 99 623,66 гривень, розмір неустойки становить: пеня - 330 255 доларів США 54 цента, що за офіційним курсом НБУ складає - 2 639 732,51 грн. На дату розрахунку заборгованості за кредитним договором 490044063 від 24.07.2007 сума пені в розмірі 11 % у доларовому еквіваленті становить 36 328 доларів США 11 центів, що за офіційним курсом НБУ на 24.12.2012 складає - 290 370,58 гривень. В зв`язку з вищевикладеним, позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість в сумі 615 414 грн. 60 коп., з урахуванням зменшення позовних вимог шляхом стягнення 11 % від нарахованої пені, а також витрати по оплаті судового збору в розмірі 3 441 грн. 00 коп. Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду від 27 травня 2013 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 615 414 грн.60 коп. заборгованості за кредитним договором та судовий збір в розмірі 3 441, 00 грн. Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.05.2024 року заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення. Не погоджуючись із рішенням суду представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове про відмову в задоволенні позову. Вимоги обґрунтовані тим, що апелянт не була належним чином повідомлена про судові засідання та не мала можливості бути присутньою під час розгляду справи на призначених судових засіданнях та захищати свої права. Вважає, що розрахунок заборгованості та виписка не є належними та допустимими доказами існуючої у відповідачки заборгованості, оскільки згадані документи не містять підтвердження руху коштів по рахунку із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, не містить обчислення, порядок нарахування сум та не є фінансовим документом на підтвердження розрахунків між сторонами. Зазначає, що судом не було з`ясовано обставин щодо припинення поруки і фактично стягнуто з поручителя заборгованість за платежами, строк виконання яких настав поза межами шестимісячного строку поруки. В судовому засіданні представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги та заявила клопотання про передачу матеріалів справи на розгляд до Господарського суду міста Києв в межах справи про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що умови кредитного договору виконані не були, відповідачами не виконані договірні зобов`язання щодо належного та вчасного погашення кредиту і нарахованих процентів, відтак вважав обґрунтованим солідарне стягнення заборгованості із відповідачів. Колегія суддів погоджується з висновком суду з огляду на наступне. Судом встановлено, що 24.07.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Альфа- банк», яке відповідно до ЗУ «Про акціонерні товариства» перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 490044063, за яким відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 33 275 доларів США 15 центів, із розрахунку відсоткової ставки у розмірі 12% річних, строком по 24.07.2013 року. Цього ж дня між позивачем відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого вона поручилась перед банком за виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань, що витікають з кредитного договору. Станом на 24.12.2012 року відповідачем ОСОБА_1 прострочено виконання зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та нарахованих процентів, в зв`язку з цим заборгованість становить 615 грн. 60коп., яка складається з: 225 420 грн. 36 коп. - заборгованість за кредитом; 99 623 грн 66 коп. - заборгованість по сплаті відсотків; 290 370 грн. 58 коп. - пеня, про що зазначено у розрахунку заборгованості. Згідно п. п. 3.4. кредитного договору в разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов`язання в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно договору, позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ст. 530ЦК України). Також зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та у порядку, що встановлені договором. Відповідно до частини 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається, та сплати процентів відповідно до вимог закону. Відповідно до ст. 554 ЦК України в разі порушення зобов`язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, як і боржник, зокрема відповідає за сплату основного боргу, процентів, відшкодування збитків, за ату неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки. Судом вірно встановлено, що умови кредитного договору № 490044063 від 24.07.2007 року виконані не були, та відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виконані договірні зобов`язання щодо належного та вчасного погашення кредиту і нарахованих процентів, відтак суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачів солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості в сумі 615 414 грн. 60коп. Колегія суддів вважає необґрунтованим доводи представника апелянта про те, що здійснюючи розрахунок пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків позивач не врахував того, що валютою кредиту є долари США, проте неустойка має враховуватись виключно в національній, виходячи з наступного. Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Відповідно до п. 9.8. Кредитного договору, передбачена цим договором пеня розраховується від суми та виплачується у гривнях, виходячи з офіційного курсу гривні до валюти Кредиту, встановленого Національним банком України на день відповідного платежу по сплаті пені. На дату розрахунку заборгованості за кредитним договором № 490044063 від 24.07.2007 року сума пені в розмірі 11 % у доларовому еквіваленті становить 36 328 доларів США 11 центів, що за офіційним курсом ПБУ па 24.12.2012 року складає 290 370,58 гривень. Судом встановлено, що поручитель не оспорював розрахунку заборгованості, матеріали справи не містять відомостей про виконання відповідачами зобов`язання. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, па підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. На спростування правильності наданого позивачем розрахунку, відповідач належних та допустимих доказів до суду не надав. Колегія суддів також не приймає до уваги доводи апелянта щодо припинення договору поруки, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України, У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України, Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Відповідно до я. 1 ст. 559 ЦК України, Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання. Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання. Відповідно до п. 5.3. ст. 5 Договору поруки, Цей договір складений українською мовою у двох примірниках, які є оригіналами, по одному для кожної зі Сторін. Він набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печаткою Банку і діє до повного виконання зобов`язань Боржника за Основним договором. Зобов`язання ОСОБА_1 за Кредитним договором № 490044063 від 24.07.2007 року залишається не виконаним, відтак Договір поруки № 490044063-П - продовжує діяти. Вирішуючи клопотання представника апелянта про передачу матеріалів справи за апеляційною скаргою на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором для розгляду спору в межах справи про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , колегія суддів виходить з наступного. У постанові Верховного Суду від 04 листопада 2024 року у справі 756/3328/20 зазначено, що юрисдикція спору визначається на час відкриття провадження у справі в суді першої інстанції, тому і застосуванню підлягає процесуальне законодавство, що було чинним саме на час відкриття провадження. Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції; Норми статті 7 КУзПБ регулюють питання передачі справи господарському суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, ще на стадії розгляду справи у суді першої інстанції та до ухвалення рішення суду по суті заявлених вимог; Передача справи до господарського суду на підставі частини третьої статті 7 КУзПБ можлива лише на стадії розгляду справи в суді першої інстанції та до ухвалення рішення судом першої інстанції по суті заявлених вимог. Неможливо передати матеріали справи до суду іншої юрисдикції з ухваленим у ній рішенням по суті заявлених вимог. Не є підставою для скасування рішень при апеляційному/касаційному перегляді з передачею справи до господарського суду відкриття провадження у справі про банкрутство, яке відбулося після ухвалення судового рішення судом першої інстанції, за винятком якщо судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Оскільки, оскаржуване рішення судом ухвалено 27.05.2013, у апеляційній скарзі клопотання про передачу матеріалів справи для розгляду спору в межах справи про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 апелянтом не заявлено, відтак підстави для задоволення клопотання відсутні. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення. Заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2013 року залишити без змін. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про передачу матеріалів справи за апеляційною скаргою на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором для розгляду спору в межах справи про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний тест постанови складено 26 вересня 2025 року. Суддя-доповідач Судді