Постанова Київський апеляційний суд № 752/15423/24

Справа № 752/15423/24 № апеляційного провадження: 22-ц/824/738/2026 Головуючий у суді першої інстанції: Слободянюк А.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Крижанівської Г.В., суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А., при секретарі Шпирук Ю.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Цермолонського Івана Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 13 березня 2025 року, постановлену в м. Києві, у складі судді Слободянюк А.В., повний текст якої складено 13 березня 2025 року, у справі № 752/15423/24 за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу № 752/15423/24 від 26.02.2024 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини,- ВСТАНОВИВ: 20 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу № 752/15423/24 від 26 лютого 2024 року, виданого Голосіївським районним судом м. Києва, про стягнення із неї на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, а також порушила питання про поновлення строку на звернення із даною заявою. Зазначила, що під час подання заяви про видачу судового наказу представником ОСОБА_2 не було доведено до відома суду той факт, що у Шевченківському районному суді міста Києва з 10 серпня 2021 року суддею Макаренко І.О. розглядалася справа № 761/29063/21 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на її користь. Тобто, суд не міг об`єктивно прийняти рішення, оскільки не мав відомостей про слухання Шевченківським районним судом міста Києва справи зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Також, зазначила, що вказаний судовий наказ отримано нею 26 вересня 2024 року. 11 жовтня 2024 року вона звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою про скасування вказаного судового наказу. Ухвалою від 06 грудня 2024 Голосіївським районним судом м. Києва у скасуванні судового наказу відмовлено та роз`яснено про можливість його перегляду за нововиявленими обставинами. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13 березня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Голосіївським районним судом міста Києва 26 липня 2024 року у справі № 752/15423/24. Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Голосіївським районним судом міста Києва 26 липня 2024 року у справі №752/15423/24 за заявою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, залишено без розгляду. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, адвокат Цермолонський І.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу. Просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що пропуск ОСОБА_1 строку для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу по суті мав місце внаслідок недотримання судом першої інстанції строків розгляду її заяви про скасування судового наказу від 26 липня 2024 року. Так, заява про скасування судового наказу була подана нею 11 жовтня 2024 року, а ухвала за наслідком розгляду її заяви була постановлена лише 06 грудня 2024 року, тобто, вже після закінчення строків на звернення із заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами. Також, звертає увагу на те, що суд першої інстанції фактично перейшов до розгляду її заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, натомість самоусунувся від прийняття рішення по суті та постановив ухвалу про залишення заяви без розгляду. Адвокат Петрова О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , подала письмові пояснення, в яких зазначила, що сину сторін ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 виповнилося 14 років і з 2023 року він проживає з батьком та перебуває на його утриманні. В судовому засіданні адвокат Циганенко В.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , та приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з наведених у ній підстав. ОСОБА_2 та його представник адвокат Петрова О.В. проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на її безпідставність, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 26 липня 2024 року Голосіївським районним судом м. Києва було видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у твердій грошовій сумі на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду із заявою - 19 липня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 302,80 грн. (а.с.25). 11 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подала заяву про скасування судового наказу №752/15423/24 від 26 липня 2024 року (а.с. 29-31). 06 грудня 2024 Голосіївським районним судом м. Києва відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 26 липня 2024 року (а.с.37-38). 20 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд вказаного судового наказу за нововиявленими обставинами, та порушила питання про поновлення процесуального строку на звернення із даною заявою. З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Голосіївським районним судом міста Києва 26 липня 2024 року у справі № 752/15423/24, та залишив заяву ОСОБА_1 без розгляду. Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такої ухвали суду першої інстанції. Відповідно до положень ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом. За змістом п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, зокрема, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб. Згідно з ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Згідно з ч. 8 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Відповідно до п.1 ч.ч. 1, 2 ст. 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Як вбачається з матеріалів справи, судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у твердій грошовій сумі на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду із заявою - 19 липня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття, був виданий Голосіївським районним судом м. Києва 26 липня 2024 року. Вищевказаний судовий наказ разом із матеріалами заяви було отримано ОСОБА_1 поштою 26 вересня 2024 року (а.с. 44). Як на нововиявлені обставини ОСОБА_1 посилалася на перебування у провадженні Шевченківського районного суду міста Києва справи № 761/29063/21 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на її користь, що на її думку виключало видання вказаного судового наказу. Таким чином, ОСОБА_1 мала реальну можливість подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Голосіївським районним судом міста Києва 26 липня 2024 року у справі № 752/15423/24, до 27 жовтня 2024 року. Натомість, така заява була подана ОСОБА_1 лише 20 грудня 2024 року. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на звернення із заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 фактично посилалася лише на те, що вона спочатку звернулася із заявою про скасування судового наказу, яка судом розглядалась майже два місяці, а тому подати в тридцятиденний строк заяву про перегляд судового наказу не виявилось можливим. Разом з тим, обрання способу захисту порушеного права є суб`єктивним правом кожної особи, на яку покладається тягар відповідальності за неправильно обраний спосіб захисту і за всі наслідки пов`язані з цим, так само здійснення заявником неправильних процесуальних дій не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Тому, вказані обставини не перешкоджали ОСОБА_1 звернутися до суду із заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами. При цьому у судовому наказі від 26 липня 2024 року судом першої інстанції було роз`яснено права боржника у разі видання наказу про стягнення аліментів, зокрема, право на звернення до суду із заявою про перегляд наказу за нововиявленим обставинами або позовом про зменшення розміру аліментів. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Желтяков проти України" зазначено, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень та полягає у тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Голосіївським районним судом міста Києва 26 липня 2024 року у справі № 752/15423/24, та залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленої ухвали. Згідно вимог статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін як такої, що є законною та обґрунтованою. Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Цермолонського Івана Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 13 березня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повне судове рішення складено 20 лютого 2026 року. Суддя-доповідач Судді