Постанова КЦС ВС № 757/46124/23-ц

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2026 року м. Київ справа № 757/46124/23 провадження № 61-13965св25 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідачка), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: Національна поліція України, Офіс Генерального прокурора, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Баховського Михайла Михайловича на постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року у складі колегії суддів: Мостової Г. І., Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф., ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст вимог і підстав позовної заяви

1. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора про відшкодування шкоди завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури.

2. Вимоги обґрунтовані тим, що 29 березня 2019 року його затримано у порядку статті 208 КПК України слідчим ГУ НП в Київській області у кримінальному провадженні № 12014110130000360 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною четвертою статті 28 частини п`ятої статті 191, частиною четвертою статті 28 частиною другою статті 364, частиною четвертою статті 28 частиною третьою статті 209 КК України.

3. Цього ж дня прокурором Київської області Чібісовим Д. О. оголошено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень передбачених частиною першою статті 255, частиною четвертою статті 28 частиною п`ятою статті 191, частиною четвертою статті 28 частиною другою статті 364, частиною четвертою статті 28 частиною третьою статті 209 КК України. 4. 30 березня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Сидоров Є. В. ухвалою застосував до запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12014110130000360. Визначив розмір застави у розмірі 881 000 грн (справа № 761/11474/18; провадження № 1-кс/761/7896/2018). 5. 02 квітня 2018 року заставодавцями ОСОБА_2 , Славяніним М. О. , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 внесено заставу у сумі 881 000,00 грн. 6. 02 квітня 2018 року його звільнено з-під варти. 7. 20 березня 2019 року кримінальне провадження № 12014110130000360 закрито постановою прокурора Генеральної прокуратури України згідно з пунктом 3 частини першої статті 294 КПК України.

8. До участі у провадженні як його захисників залучено адвокатів за договорами Баховського М. М. Славяніна М. О . Чумака В. В. , які надавали правову допомогу з дня затримання 29 березня 2018 року до дня закриття кримінального провадження 20 березня 2019 року.

9. За надання правової допомоги адвокату Баховському М. М. сплачено 606 000,00 грн, адвокату Славяніну М. О. - 232 200,00 грн, адвокату Чумаку В. В. - 135 000,00 грн, а разом 973 200,00 грн.

10. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив стягнути з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на його користь за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів матеріальну шкоду у розмірі 973 200,00 грн. Стислий виклад змісту судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

11. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 12 березня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 973 200,00 грн.

12. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що кримінальне провадження закрито з реабілітуючих обставин, що підтверджує незаконність дій органів досудового розслідування, а позивачем доведено розмір понесених ним витрат на правову допомогу у межах кримінального провадження, а заявлені витрати є співмірними зі складністю справи.

13. Постановою Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Національної поліції України задоволено частково. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 березня 2024 року скасовано з ухваленням нового судового рішення. Позов ОСОБА_1 до Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора про відшкодування шкоди завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури - задоволено частково. Стягнуто з Держави України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 20 100,00 грн. В іншій частині вимог - залишено без задоволення. Вирішено розподіл судових витрат.

14. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що наявні у матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

15. ОСОБА_1 незаконно перебував під слідством, що відповідно до статті 1176 ЦК України, Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі -в тому числі Закон № 266/94-ВР), що є підставою для відшкодування суми, сплаченої позивачем у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги. Матеріалами справи підтверджується присутність захисників ОСОБА_1 - адвокатів Баховського М. М., Славяніна М. О., Чумака В. В. при здійсненні процесуальних дій щодо вручення йому повідомлення та його затримання у межах кримінального провадження, тривалість здійснення вказаних процесуальних дій у процесуальних документах не визначена та позивачем у позовній заяві не зазначена, а тому апеляційний суд, виходячи із досвіду та судової практики щодо тривалості вказаних процесуальних дій, вважав за можливе самостійно визначити розмір витрат позивача на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню у розмірі 20 100,00 грн. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Стислий виклад доводів і вимог касаційної скарги та відзивів на касаційну скаргу 16. 08 листопада 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Баховського М. М. звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року.

17. У касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень міститься посилання на пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду).

18. Зокрема, у касаційній скарзі зазначено, що апеляційним судом в оскаржуваному рішенні не враховано такі висновки: - щодо застосування норми права, а саме статті 1176 ЦК України у подібних правовідносинах, сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц; - щодо можливості стягнення витрат на правничу допомогу як шкоди за пунктом 4 частини першої статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», сформульовані у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 квітня 2022 року у справі № 339/233/20; - щодо відповідального суб`єкта за визначення розміру відшкодування шкоди, сформульованого у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 вересня 2023 року у справі № 757/13017/20-ц; - щодо фіксованого гонораром розміру витрат на правничу допомогу, сформульовані у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судувід 08 квітня 2020 року у справі № 306/1198/17; - щодо доказів підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, викладені у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц, від 09 червня 2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Судувід 11 червня 2020 року у справі № 821/227/17, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19, від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18, у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19; - щодо критерію реальності витрат на правничу допомогу, сформульованого у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц; -щодо домовленості про сплату гонорару, сформульованого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18. 26. 09 грудня 2025 року через підсистему «Електронний суд» Національною поліцією України подано відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України на думку Національної поліції України передбачає не лише констатацію факту неврахування судом висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і обов`язкове зазначення скаржником відповідної норми права, яку на її думку застосовано судом невірно, тобто всупереч наявному висновку Верховного Суду щодо її застосування. 27. 10 грудня 2025 року через підсистему «Електронний суд» Офісом Генерального прокурора подано відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що судом апеляційної інстанції враховано вимоги нормативних актів, висновків Верховного Суду про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

28. Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2025 року відкрито касаційне провадження у справі. 29. 29 січня 2026 року справа надійшла до Верховного Суду.

30. Відзив на касаційну скаргу не налходив. ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

31. Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні від 29 січня 2014 року № 12014110130000360 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною четвертою статті 28 і частиною п`ятою статті 191, частиною четвертою статті 28 і частиною другою статті 364, частиною четвертою статті 28 і частиною третьою статті 209 КК України, за підозрою у вчиненні яких 29 березня 2018 року повідомлено ОСОБА_1 . 32. 29 березня 2018 року ОСОБА_1 затриманий у порядку статті 208 КПК України як особа, що підозрюється у вчиненні злочинів у кримінальному провадженні № 12014110130000360.

33. Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 березня 2018 року у справі № 761/11474/18 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб та альтернативний захід - заставу у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму, передбачених КПК України, що становить 881 000,00 грн. 34. 02 квітня 2018 року за ОСОБА_1 сплачено заставу у визначеному ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 30 березня 2018 року розмірі та звільнено з-під варти.

35. Постановою заступника начальника Відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України від 20 березня 2019 року закрито кримінальне провадження від 29 січня 2014 року № 12014110130000360 у частині підозри ОСОБА_1 у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпання можливості їх отримати.

36. У позові ОСОБА_1 просив стягнути на свою користь 973 200,00 грн витрат на правову допомогу у кримінальному провадженні, які складаються із: 606 000,00 грн за правову допомогу адвоката Баховського М. М., 232 200,00 грн за правову допомогу адвоката Славяніна М. О., 135 000,00 грн за правову допомогу адвоката Чумака В. В.

37. На підтвердження витрат на правову допомогу, надану адвокатом Баховським М. М., позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 29 березня 2018 року (т. 1, а. с. 78); акт приймання-передачі від 20 березня 2019 року (т. 1, а. с. 81); квитанцію до прибуткового касового ордера від 20 березня 2019 року № 99 (т. 1, а. с. 84).

38. Відповідно до пункту 3.2 договору про надання правової допомоги довіритель зобов`язаний здійснити виплату адвокату гонорару за надання юридичних послуг. Пунктом 4.1 договору визначено, що правова допомога надається за домовленістю.

39. Відповідно до акта приймання-передачі від 20 березня 2019 року, підписаного ОСОБА_1 та адвокатом Баховським М. М., сторони узгодили повне виконання адвокатом своїх зобов`язань згідно з договором про надання правової допомоги у кримінальному провадженні № 12014110130000360.

40. Пунктами 2, 3 акта визначено, що сторони узгодили ціну 1 години правової допомоги у сумі 6 000,00 грн. Адвокат Баховський М. М. передав, а ОСОБА_1. прийняв правову допомогу надану адвокатом: участь у слідчих діях - 36 годин; участь у судових засіданнях - 15 годин; підготовка клопотань, скарг, апеляційних скарг, заяв, збирання доказів захисту - 50 годин, а разом 101 година. До сплати 101 x 6 000 = 606 000 грн.

41. Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера від 20 березня 2019 року № 99 ОСОБА_1 сплатив адвокату Баховському М. М. 606 000,00 грн.

42. На підтвердження витрат на правову допомогу, надану адвокатом Славяніним М. О., позивачем надано: договір про надання правової допомоги (т. 1, а. с. 79); акт приймання-передачі від 20 березня 2019 року (т. 1, а. с. 83); квитанція до прибуткового касового ордеру від 20 березня 2019 року № 99 (т. 1, а. с. 85).

43. Відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 29 березня 2018 року підзахисний зобов`язаний здійснити виплату адвокату гонорару відповідно до умов договору. Гонорар адвоката - за домовленістю.

44. Актом приймання-передачі від 20 березня 2019 року, підписаним ОСОБА_1 та адвокатом Славяніним М. О., сторони узгодили повне виконання адвокатом своїх зобов`язань за договором про надання правової допомоги у кримінальному провадженні № 12014110130000360. Пунктами 2, 3 акта визначено, що сторони узгодили ціну 1 години правової допомоги у сумі 2 700,00 грн. Адвокат Славянін М. О. передав, а ОСОБА_1 прийняв правову допомогу надану адвокатом: участь у слідчих діях 36 годин; участь у судових засіданнях - 10 годин; підготовка клопотань, скарг, апеляційних скарг, заяв, збирання доказів захисту - 40 годин, а разом 86 годин. До сплати 86 х 2 700 = 232 200,00 грн.

45. Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера від 20 березня 2019 року № 01 ОСОБА_1 сплатив адвокату Славяніну М. О. 232 200,00 грн.

46. На підтвердження витрат на правову допомогу, надану адвокатом Чумаком В. В. позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 24 січня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Чумаком В. В. (т. 1, а. с. 96-98); акт приймання-передачі від 20 березня 2019 року (т. 1, а. с. 82); квитанція до прибуткового касового ордеру № 99 від 20 березня 2019 року (т. 1, а. с. 86).

47. Відповідно до пункту 4.1 договору про надання правової допомоги від 24 січня 2018 року порядок та розміри оплати послуг адвоката визначаються сторонами за домовленістю.

48. Актом приймання-передачі від 20 березня 2019 року, підписаного ОСОБА_1 та адвокатом Чумаком В. В., сторони узгодили повне виконання адвокатом своїх зобов`язань згідно з договором про надання правової допомоги у кримінальному провадженні № 12014110130000360.

49. Пунктами 2, 3 акта визначено, що сторони узгодили ціну 1 години правової допомоги у розмірі 2 700,00 грн. Адвокат Чумак В. В. передав, а ОСОБА_1. прийняв правову допомогу надану адвокатом: участь у слідчих діях - 28 годин; участь у судових засіданнях - 7 годин; підготовка клопотань, скарг, апеляційних скарг, заяв, збирання доказів захисту - 15 годин, а разом 86 годин. До сплати 50 х 2 700 = 135 200,00 грн.

50. Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера від 20 березня 2019 року № 1 ОСОБА_1 сплатив адвокату Чумаку В. В. 135 200,00 грн. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Право, застосоване судом, та оцінка доводів касаційної скарги

51. Право на відшкодування сум, сплачених громадянином у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги у випадку незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, передбачено пунктом 4 статті 3 Закону.

52. Визначені наведеним Законом № 266/94-ВР суми, сплачені громадянином у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги не є тотожними витратам на правничу допомогу, передбаченим статтею 137 ЦПК України, а тому, у зазначеному випадку застосуванню підлягає спеціальна норма закону.

53. У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 335/4358/21 зазначено, що порядок застосування цього Закону визначено Положенням про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41 (далі - Положення).

54. Абзацом 3 пункту 10 Положення встановлено, що до сум, які підлягають поверненню на підставі пункту 4 статті 3 Закону № 266/94-ВР, відносяться суми, сплачені ним адвокатському об`єднанню (адвокату) за участь адвоката у справі, написання касаційної скарги, а також внесені ним у рахунок оплати витрат адвоката у зв`язку з поїздками у справі до касаційної інстанції.

55. Тобто позивач має право на відшкодування шкоди, у тому числі, відшкодування (повернення) сум, сплачених за надання йому юридичної допомоги, і право на таке відшкодування виникає на підставі прямої вказівки закону.

56. Аналогічні висновки щодо стягнення майнової шкоди у розмірі витрат громадянина, сплачених ним у зв`язку із наданням юридичної допомоги у кримінальному провадженні, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 383/596/15, у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 333/7311/16-ц.

57. При цьому передбачені статтею 137 ЦПК України підстави зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути застосовані у разі вирішення питання про відшкодування (повернення) на підставі пункту 4 статті 3 Закону № 266/94-ВР суми, сплаченої громадянином у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги.

58. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 750/958/20.

59. Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якої надано Конституційним Судом України у Рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

60. У Рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

61. На підтвердження понесених витрат на правову допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

62. Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

63. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування (див. постанову Верховного Суду від 11 травня 2022 року у справі № 201/4534/20 та від 01 травня 2024 року у справі № 461/2033/23).

64. За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

65. Верховний Суд вважає, що наведений висновок Великої Палати Верховного Суду є застосовним і при вирішення питання про відшкодування шкоди, на підставі пункту 4 статті 3 Закону № 266/94-ВР, розмір якої обґрунтовується наданням юридичної допомоги у випадку незаконного притягнення особи до кримінальної відповідальності,

66. Отже, вирішуючи питання про відшкодування шкоди, суд має пересвідчитись що заявлені витрати, які понесені особою на оплату юридичних послуг в рамках кримінального провадження, були співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат.

67. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine), заява № 19336/04, § 268).

68. Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 просив стягнути на його користь 973 200,00 грн у відшкодування витрат на юридичну допомогу у кримінальному провадженні.

69. Разом з тим, суд апеляційної інстанції, зменшуючи присуджений судом першої інстанції розмір майнової шкоди до 20 100,00 грн за надання позивачу юридичної допомоги у кримінальному провадженні, дійшов висновку, з яким погоджується й суд касаційної інстанції, про те, що наданими ОСОБА_1 доказами не підтверджуються понесені ним витрати на правничу допомогу саме у розмірі 973 200,00 грн, оскільки з поданих доказів неможливо встановити, які саме послуги були надані адвокатами у межах кримінального провадження, так як відсутній детальний опис робіт, виконаних адвокатами. Стороною позивача не надано доказів, які б підтверджували кількість витраченого часу адвокатами для надання юридичної допомоги ОСОБА_1 у межах кримінального провадження.

70. В актах приймання-передачі зазначено загальне формулювання про те, що адвокатами здійснювалася підготовка клопотань, скарг, апеляційних скарг, заяв, збирання доказів, але які саме клопотання, скарги та заяви були підготовлені адвокатами - не зазначено. Також позивачем не надано доказів кількості та тривалості судових засідань, у яких за його доводами брали участь його захисники, клопотання про витребування матеріалів кримінального провадження № 12014110130000360 позивачем заявлене не було, а матеріали цивільної справи таких відомостей не містять. Докази того, що кримінальне провадження № 12014110130000360 розглядалося судом відсутні, заявлена в актах кількість судових засідань не конкретизована, а також не підтверджена участь захисників позивача у таких судових засіданнях.

71. Позивачем як доказ надання адвокатами правничої допомоги надано суду лише копію повідомлення про підозру у межах кримінального провадження № 12014110130000360, згідно з яким це повідомлення вручено позивачу у присутності адвокатів Баховського М. М., Славяніна М. О., що підтверджується їх розпискою, тривалість здійснення вказаної процесуальної дії не визначена, та протокол затримання, за яким затримання ОСОБА_1 здійснювалося у присутності адвокатів Баховського М. М., Славяніна М. О., Чумака В. В., які зазначили у ньому свої зауваження до протоколу, тривалість здійснення вказаної процесуальної дії також не визначена (т. 1, а. с. 74-75).

72. Отже, у цій справі суд апеляційної інстанції належно оцінив докази, надані в підтвердження розміру витрат на юридичну допомогу в рамках кримінального провадження, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивача на відшкодування шкоди 20 100,00 грн. Щодо доводів касаційної скарги про неврахування висновків Верховного Суду

73. У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що апеляційним судом не враховано висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

74. Висновки суду апеляційної інстанції, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, не суперечать таким висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання у касаційній скарзі. Посилання на загальні висновки у постановах Верховного Суду щодо застосування норм права не підтверджують доводів касаційної скарги про те, що суд неправильно застосував норми матеріального права чи порушив норми процесуального права під час ухвалення оскаржуваного рішення, оскільки фактичні обставини у наведених як приклад справах відрізняються від тих, що установлені судами у розглядуваній справі.

75. Доводи касаційної скарги про не застосування судом апеляційної інстанції при визначенні розміру стягнення витрат за надання правової допомоги у кримінальному провадженні критеріїв, визначених процесуальним законодавством та судовою практикою при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, є необґрунтованими, оскільки зводяться до переоцінки доказів.

76. Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин та спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів, водночас суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

77. Оскаржена постанова апеляційного суду є вмотивованою та містить висновки суду щодо питань, які мають значення для вирішення справи. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

78. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

79. Верховний Суд розглянув справу в межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, і підстав вийти за їх межі судом касаційної інстанції не встановлено.

80. Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Баховського Михайла Михайловича залишити без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: О. В. Ступак О. М. Осіян Н. Ю. Сакара