Ухвала КАС ВС № 990/506/25

УХВАЛА 16 лютого 2026 року м. Київ справа №990/506/25 адміністративне провадження № П/990/506/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Загороднюка А.Г., суддів: Білак М. В., Мацедонської В. Е., Соколова В.М., Желєзного І.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження питання про поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду в частині позовних вимог у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і скасування рішення в частині, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: 19 жовтня 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України), у якому просив: - cкасувати пункт 9 рішення ВККС України № 162/зп-25 від 27 серпня 2025 року «Про призначення тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду» в частині встановлення Комісією КВОТИ: «у кількості не більше: 2800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду. У разі якщо двоє і більше кандидатів на посаду судді та суддів отримали однаковий найнижчий прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту, до четвертого етапу допускаються всі такі кандидати на посаду судді та судді»; - визнати протиправними дії ВККС України суддів щодо недопуску ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду, по якій в третьому етапі кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 набрано прохідний бал та середньо допустимий бал тестування щодо когнітивних здібностей, встановлений ВККС України - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, що відповідає вимогам частини п`ятої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 1402-VIII; - зобов`язати ВККС України допустити ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду, по якій в третьому етапі кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 набрано прохідний бал та середньо допустимий бал тестування щодо когнітивних здібностей, встановлений ВККС України - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, що відповідає вимогам частини п`ятої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 1402-VIII. Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху із наданням позивачу десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на звернення до суду в частині вимоги про скасування пункту 9 рішення ВККС України від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 «Про призначення тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду» в частині із зазначенням причин для його поновлення. Залишаючи позовну заяву без руху у вказаній частині позовних вимог, Суд зазначив, що згідно з частиною восьмою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо оскарження актів ВККС України під час процедури проведення добору кандидатів на посаду судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлюється місячний строк звернення до суду. Отже, для звернення до суду з наведеною вимогою установлено місячний строк, останнім днем якого за загальним правилом є 29 вересня 2025 року (понеділок). Позивач подав позовну заяву за допомогою підсистеми «Електронний суд» 19 жовтня 2025 року, тобто поза межами встановленого статтею 122 КАС України строку у відповідній частині вимог. На виконання вимог зазначеної ухвали, 03 листопада 2025 року від позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку, в якій позивач зазначив, що після прийняття рішення ВККС України від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 він не міг уяснити (дізнатися) про реальне порушення своїх прав, оскільки зазначене рішення було застосоване до нього лише 19 вересня 2025 року, і сутність порушеного права, на захист якого пред`явлено цей позов, полягає у недопуску позивача до четвертого етапу - виконання практичного завдання зі спеціалізації. Тобто, як після прийняття рішення ВККС України від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25, так і безпосередньо після складення кваліфікаційного іспиту позивач не міг спрогнозувати, що рішенням ВККС України від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 його не буде допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду - виконання практичного завдання зі спеціалізації, як наслідок, вказані події (прийняття рішення від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 та обізнаність про результат кваліфікаційного іспиту) не могли спонукати його до активних дій, направлених на захист свого права у спосіб, обраний у поданому ним позові, оскільки реальне порушення права позивача відбулося після 19 вересня 2025 року. Позивач указав, що про порушення свого права дізнався лише 19 вересня 2025 року - моменту прийняття ВККС України рішення від 19 вересня 2025 року № 173/ зп-25 «Про затвердження кодованих та декодованих результатів когнітивних здібностей та про призначення четвертого призначення четвертого етапу кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду» в частині позивача та в межах місячного строку звернувся до суду з відповідним позовом. Згідно з ухвалою від 10 листопада 2025 року Верховний Суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 20 листопада 2025 року о 16 год 30 хв. Одночасно в цій ухвалі Суд повідомив, що з урахуванням викладених в заяві про поновлення процесуального строку обставин та мотивів питання дотримання ОСОБА_1 строку звернення до суду з вимогою про скасування пункту 9 рішення ВККС України № 162/зп-25 від 27 серпня 2025 року «Про призначення тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду» в частині, буде вирішено під час розгляду справи. 20 листопада 2025 року до Верховного Суду від позивача надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 20 листопада 2025 року о 16 год 30 хв, за його відсутності. 20 листопада 2025 року до Верховного Суду від представника відповідача - Друцької Олександри Геннадіївни надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із незавершенням строку для подання відзиву на позовну заяву. Згідно з ухвалою від 20 листопада 2025 року Верховний Суд призначив справу №990/506/25 до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 19 січня 2026 року о 10 год 30 хв. 27 листопада 2025 року до Верховного Суду від представника відповідача - Друцької Олександри Геннадіївни надійшов відзив на позовну заяву. 14 січня 2026 року до Верховного Суду від позивача надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 19 січня 2026 року о 10 год 30 хв, за його відсутності. 19 січня 2026 року до Верховного Суду від представника відповідача - Друцької Олександри Геннадіївни надійшло клопотання про здійснення розгляду справи без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Згідно з протокольною ухвалою від 19 січня 2026 року Верховний Суд постановив здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами. Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши наведені у заяві позивача про поновлення процесуального строку доводи щодо дотримання ним строку звернення до суду в частині вимоги про скасування пункту 9 рішення ВККС України № 162/зп-25 від 27 серпня 2025 року «Про призначення тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду» в частині, Суд зазначає таке. Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема, щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВККС України. Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, яку відповідно до частини першої статті 122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною восьмою статті 122 КАС України установлено, що для звернення до суду у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України під час процедури проведення добору кандидатів на посаду судді, конкурсу на посаду судді чи призначення на посаду судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлюється місячний строк. Згідно з частиною першою статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою про вирішення цього спору і захист своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже строк, передбачений частиною восьмою статті 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними. Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 123 КАС України). Варто зазначити, що норми процесуального закону не містять визначення поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду. Водночас поважними є такі причини пропуску процесуального строку, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, та підтверджені належними і допустимими доказами. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду для вирішення спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки. Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду в частині вимоги про скасування пункту 9 рішення ВККС України № 162/зп-25 від 27 серпня 2025 року «Про призначення тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду» в частині, позивач зазначає, що реальне порушення його права оскаржуваним пунктом рішення ВККС України № 162/зп-25 від 27 серпня 2025 року відбулося лише 19 вересня 2025 року, саме коли воно було реалізоване шляхом прийняття ВККС України рішення від 19 вересня 2025 року № 173/ зп-25 «Про затвердження кодованих та декодованих результатів когнітивних здібностей та про призначення четвертого призначення четвертого етапу кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду», яким його фактично недопустили до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації. Виходячи з цього, оскільки позивач звернувся до суду 19 жовтня 2025 року, місячний строк звернення не є пропущеним. Оцінюючи поважність наведених доводів позивача, Суд звертає увагу на таке. За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Верховний Суд неодноразово зазначав, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо його прийнято за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2023 року у справі №803/1149/18 та від 26 жовтня 2023 року у справі №990/139/23). Разом з тим порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретного органу або посадової особи щодо неї. Отже, початок відліку строку звернення до суду пов`язується з моментом, коли позивач дізнався або мав дізнатися про рішення, дію чи бездіяльність, що спричинили порушення її прав, а не з моментом коли він усвідомив, що відповідне рішення порушує його права. Інформація про результати кваліфікаційного іспиту є загальнодоступною та оприлюднюється на офіційному вебсайті ВККС України, що передбачено частиною восьмою статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до пункту 195 параграфу 15 розділу ІІІ Регламенту ВККС України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року №81/зп-16, рішення за результатами засідань Комісії оприлюднюються на вебсайті Комісії не пізніше п`яти робочих днів після складання їх повного тексту та підписання членами Комісії. Суд установив, що рішення ВККС від 27 серпня 2025 року №162/зп-25 розміщено в мережі Інтернет на офіційному вебсайті Комісії 27 серпня 2025 року, отже саме з цього дня позивач, як учасник процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, мав змогу оцінити вплив наслідків такого рішення на його суб`єктивні права та інтереси, а також ухвалити рішення про його оскарження в судовому порядку, якщо він вважав, що спосіб, в який Комісія визначила прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту, є порушенням його прав. Виходячи з цього, доводи позивача про необхідність обчислення строку звернення до суду з 19 вересня 2025 року - дня, коли рішення ВККС від 27 серпня 2025 року №162/зп-25 фактично було реалізовано шляхом затвердження переліку учасників добору, допущених до наступного етапу, Суд визнає помилковими. Суд зазначає, що добір кандидатів на посаду судді місцевого суду, з урахуванням 1 800 прогнозованих вакантних посад, було оголошено рішенням ВККС України від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24. Подавши документи для участі в доборі і отримавши рішення ВККС про відповідний допуск, позивач набув статус учасника добору (кандидата на посаду судді), відповідно, став учасником правовідносин, пов`язаних із цим, в тому числі й особою, на права та інтереси якої впливає будь-яке рішення ВККС України, яке стосується процедури (правил) проведення добору, оскільки фактично такі рішення керують поведінкою учасників добору, визначаючи її. Право на звернення до суду з позовом про скасування рішення ВККС України у такій процедурі набув будь-який учасник добору, а датою виникнення такого права є прийняття Комісією рішення, яке відповідна особа вважає таким, що порушує її права, свободи та/або інтереси. Реалізація ж такого права має бути здійснена у строк, встановлений частиною восьмою статті 122 КАС України. Виключно, наявність поважних причин пропуску такого строку може бути підставою для його поновлення відповідно до статті 121 КАС України. Отже, прийняття ВККС України рішення, яке встановило правила, що підлягають застосуванню до усіх учасників певного добору, зумовлює застосування цих правил з моменту прийняття такого рішення, а не з моменту, коли відповідне положення реалізували до конкретної особи. Тобто, таке рішення починає діяти з моменту його прийняття, а тому саме з цього часу і належить обчислювати строк на звернення до суду з адміністративним позовом. Позивач не заперечує, що оскаржуване рішення ВККС України було ухвалено 27 серпня 2025 року і від цієї дати мав би вестися відлік строку оскарження, у той же час вважає початок такого відліку лише формальним, а фактично про порушення свого права дізналася лише 19 вересня 2025 року. Вважає, що саме зі змісту рішення Комісії від 19 вересня 2025 року № 173/ зп-25 довідався про те, що внаслідок запровадженого відповідачем квотного підходу відбулося реальне обмеження (недопуск) його права на участь у наступному етапі кваліфікаційного іспиту. Вважає, що після прийняття ВККС України рішення від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 не міг уяснити (дізнатися) про реальне порушення своїх прав, оскільки зазначене рішення застосовано до неї саме 19 вересня 2025 року - не було допущено до четвертого етапу (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду). Проте Суд вважає, що такі доводи позивача пов`язані з особистим суб`єктивним сприйняттям рішень ВККС України, які, однак, не свідчать про наявність об`єктивних обставин, які можуть бути оцінені як поважні причини пропуску строку звернення до суду. Дата 19 вересня 2025 року, фактично, є датою, з якої участь позивача в процедурі добору є припиненою, однак, не є датою, з якої він дізнався або повинен був дізнатися про стверджуване ним порушення ВККС України. Обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду причинами, які не пов`язані з наявністю об`єктивних перешкод для своєчасного вчинення процесуальної дії, не можуть бути визнані обґрунтованими підставами для його поновлення. Суд зазначає, що рішеннями ВККС України від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 (зі змінами) та від 27 серпня 2025 року №162/зп-25 визначено прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків від максимально можливого бала, у кількості не більше: 2 800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду. Отже, позивач був обізнаним про умови добору, встановлені Комісією, в тому числі і про прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту та кількість учасників, які допускаються до наступного етапу, проте його не оскаржував до ухвалення Комісією рішення від 19 вересня 2025 №173/25-зп. Відповідно до статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина друга), зокрема, виконувати процесуальні дії в установлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Під час вирішення питання поновлення ОСОБА_1 пропущеного строку звернення до суду, Суд не встановив сукупності обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення позивача, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами. Таким чином, за об`єктивним критерієм, обставини, на які посилається позивач в обґрунтування недотримання ним строків звернення до суду, не дають достатніх і переконливих підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з вимогою про скасування відповідного пункту рішення ВККС України № 162/зп-25 від 27 серпня 2025 року в частині та його поновлення. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Узагальнюючи викладене Суд дійшов висновку, що підстави пропуску позивачем строку звернення до суду з вимогою про скасування пункту 9 рішення ВККС України № 162/зп-25 від 27 серпня 2025 року «Про призначення тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду» в окресленій частині є неповажними, а тому наявні підстави для відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку звернення до Суду. У зв`язку із цим, позов ОСОБА_1 в частині вимоги про скасування пункту 9 рішення ВККС України № 162/зп-25 від 27 серпня 2025 року «Про призначення тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду» в окресленій частині слід залишити без розгляду. Керуючись статтями 22, 122, 123, 240, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду з вимогою про скасування пункту 9 рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 162/зп-25 від 27 серпня 2025 року «Про призначення тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду» в частині встановлення Комісією КВОТИ: «у кількості не більше: 2800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду. У разі якщо двоє і більше кандидатів на посаду судді та суддів отримали однаковий найнижчий прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту, до четвертого етапу допускаються всі такі кандидати на посаду судді та судді». Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку звернення до суду з вимогою про скасування пункту 9 рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 162/зп-25 від 27 серпня 2025 року «Про призначення тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду» в частині встановлення Комісією КВОТИ: «у кількості не більше: 2800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду. У разі якщо двоє і більше кандидатів на посаду судді та суддів отримали однаковий найнижчий прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту, до четвертого етапу допускаються всі такі кандидати на посаду судді та судді». Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і скасування рішення в частині, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії в частині вимоги про скасування пункту 9 рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 162/зп-25 від 27 серпня 2025 року «Про призначення тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду» в частині встановлення Комісією КВОТИ: «у кількості не більше: 2800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду. У разі якщо двоє і більше кандидатів на посаду судді та суддів отримали однаковий найнижчий прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту, до четвертого етапу допускаються всі такі кандидати на посаду судді та судді». Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга на ухвалу Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду. Головуючий суддя А. Г. Загороднюк судді М. В. Білак В. Е. Мацедонська В. М. Соколов І. В. Желєзний