Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/24444/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 лютого 2026 року м. Хмельницький Справа № 686/24444/25 Провадження № 22-ц/820/342/26 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В. розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційними скаргами фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 листопада 2025 року (суддя Чевилюк З. А., повне судове рішення складено 10 листопада 2025 року) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, суд у с т а н о в и в : У серпні 2025 року ФОП ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаним позовом зазначав, що постановою Господарського суду Хмельницької області від 03.05.2023 у справі № 924/869/22 Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький було визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. 21.11.2024 відбувся електронний аукціон з продажу майна банкрута по лоту № 1, а саме: право вимоги грошової заборгованості станом на 01.02.2024. Відповідно до протоколу електронного аукціону від 21.11.2024 його визнано переможцем аукціону. 29.11.2024 Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький та ФОП ОСОБА_1 уклали договір № 1 купівлі-продажу права вимоги. Згідно з пунктом 1.1. договору новий кредитор набув портфель заборгованості, а саме права грошової вимоги до 509 фізичних осіб боржників за комунальними платежами на загальну суму 1560757,91 грн. За адресою АДРЕСА_1 обліковується заборгованість по комунальних платежах. ОСОБА_2 є власником вказаної квартири. Її заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з січня 2019 по грудень 2021 року складає 2262,73 грн. Тому позивач просив стягнути з відповідачки вказану заборгованість, а також на підставі частини 2 статті 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з січня 2024 року по 25 серпня 2025 року інфляційні втрати у сумі 429,73 грн і 3% річних у сумі 111,96 грн. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 листопада 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 2262,73 грн, інфляційні втрати - 136,67 грн, 3% річних - 44,08 грн, всього 2443,48 грн та судовий збір у розмірі 844,32 грн. Відмовлено у стягненні витрат на правничу допомогу. ФОП ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його змінити та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі та стягнення судових витрат. Посилається на незаконність рішення суду. Суд не взяв до уваги те, що відповідачка допустила прострочення виконання грошового зобов`язання щодо оплати житлово-комунальних послуг, заборгованість виникла до лютого 2022 року. На час переходу до нього права вимоги до ОСОБА_2 заборгованість уже існувала, а тому правомірним є нарахування інфляційних втрат та 3% річних за період з січня 2024 року по 25 серпня 2025 року. Докази виконання відповідачкою зобов`язань суду не надано. 3% річних та інфляційні втрати підлягають стягненню з часу виникнення заборгованості, а не з часу повідомлення відповідачки про заміну кредитора. Не погоджується з відмовою суду у стягненні витрат на правничу допомогу. Надання правничої допомоги у справі здійснювалося адвокатом Біжко Ю. О. на підставі договору про надання професійної правничої допомоги № 14/02 від 14.07.2025, укладеного між Адвокатським бюро «Юлії Біжко» та ФОП ОСОБА_1 . Згідно з умовами договору та актом здачі-приймання до нього адвокат здійснила аналіз наданих замовником документів, склала позовну заяву, здійснила розрахунок інфляційних втрат і 3% річних. У разі задоволення позову він має право на стягнення витрат на правничу допомогу, про не співмірність яких не заявила відповідачка. ОСОБА_2 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на незаконність судового рішення, порушення норм права. Вважає, що сума боргу перед первісним кредитором не підтверджена належними та допустимими доказами. Сам по собі акт передачі майнових прав чи права вимоги та виписка по особовому рахунку не свідчать про набуття новим кредитором права вимоги, якщо відсутнє таке право вимоги у первісного кредитора. Суд не взяв до уваги відсутність договору про надання послуг з утримання будинку, первинних бухгалтерських документів, що свідчать про виникнення у неї заборгованості перед Будинкоуправління №

2. Як особа з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи вона має пільгу по сплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 100% відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Безпідставним вважає нарахування 3% річних та інфляційних втрат. У відзиві ФОП ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, посилаючись на необґрунтованість її доводів. Відповідно до особового рахунку при визначенні боргу наявність пільг у відповідачки врахована. У відзиві ОСОБА_2 просить залишити апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 без задоволення. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Апеляційна скарга ФОП ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно задовольнити з таких підстав. Установлено, що постановою Господарського суду Хмельницької області від 03.05.2023 у справі № 924/869/22 Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький було визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. 21.11.2024 відбувся електронний аукціон № BRD001-UA-20241111-01374 з продажу майна банкрута по лоту № 1, а саме право вимоги грошової заборгованості Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький станом на 01.02.2024. Відповідно до протоколу електронного аукціону № BRD001-UA-20241111-01374 від 21.11.2024 переможцем аукціону визнано ФОП ОСОБА_1 . Згідно з повідомленням про повний розрахунок за майно, придбане на електронному аукціоні № BRD001-UA-20241111-01374 від 27.11.2024, ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі сплатив ціну під час проведення аукціону з продажу майна банкрута Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький. 29.11.2024 Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький і ФОП ОСОБА_1 уклали договір № 1 купівлі-продажу права вимоги. Згідно з пунктом 1.1. договору та на підставі протоколу про проведення аукціону № BRD001-UA-20241111-01374 від 21.11.2024 з продажу активів Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький первісний кредитор Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький передав (відступив) новому кредитору, а новий кредитор ФОП ОСОБА_1 набув права грошової вимоги до 509 фізичних осіб боржників за комунальними платежами на загальну суму 1560757,91 грн. За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 440417492 від 21.08.2025 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 . Позивач посилався на те, що до нього перейшло право вимоги до відповідачки на суму заборгованості за житлово-комунальні послуги 2262,73 грн. Така заборгованість виникла за період з січня 2019 року по грудень 2021 року. ОСОБА_2 є особою з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи. Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи. Рішення про стягнення вказаної заборгованостіза житлово-комунальні послуги суд мотивував тим, що споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги. ОСОБА_2 свої зобов`язання належним чином не виконувала. Такий висновок суду не в повній мірі відповідає обставинам справи. Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VІІІ індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (частина 1 статті 9 Закону № 2189-VІІІ). Зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України). На підставі частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно з частинами 1 і 2 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦПК України). Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються пільги, серед іншого, 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Зі змісту особового рахунку НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_2 (а. с. 36) вбачається, що станом на початок січня 2019 року борг складав 3220,75 грн. За період з січня 2019 року по грудень 2021 року за послуги (квартирна плата і холодне водопостачання) нараховано 4604,61 грн. У вказаний період зроблено перерахунок на суму -1002,20 грн, -269,76 грн, зарахування по пільзі відповідачки складає 4184,83 грн. Отже, за період з січня 2019 року по грудень 2021 року заборгованість за послуги відсутня (4604,61 грн - 1002,20 грн - 269,76 грн - 4184,83 грн). При визначенні заборгованості, яку позивач просив стягнути, враховано заборгованість, що виникла станом на січень 2019 року в сумі 3220,75 грн. Проте вимоги про стягнення заборгованості, що виникла до січня 2019 року ФОП ОСОБА_1 не заявляв. Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суд першої інстанції вказані обставини не врахував і помилково прийшов до висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за жилого-комунальні послуги за період з січня 2019 року по грудень 2021 року в сумі 2262,73 грн. За відсутності заборгованості немає підстав для застосування частини 2 статті 625 ЦК України і стягнення з ОСОБА_2 інфляційних втрат і 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання. З урахуванням наведеного заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги відповідачки про відсутність правових підстав для задоволення позову. Відповідно апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги позивача про необхідність зміни рішення суду та збільшення суми інфляційних втрат і 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання. З огляду на викладене рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. На підставі частин 1 і 2 статті 141 ЦПК України підстав для розподілу судових витрат немає. Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд у х в а л и в : Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відхилити. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. В позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 12 лютого 2026 року. Суддя-доповідач О. І. Талалай Судді А. П. Корніюк І. В. П`єнта