Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/32373/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 березня 2026 року м. Хмельницький Справа № 686/32373/25 Провадження № 22-ц/820/717/26 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І., секретар судового засідання Шевчук Ю.Г., з участю представників апелянта, розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2025 року в складі судді Павловської А.А. Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в : У листопаді 2025 року ФОП ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідачів, вказував, що постановою Господарського суду Хмельницької області від 03.05.2023 року у справі №924/869/22 Будинкоуправління №2 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. 21.11.2024 року відбувся електронний аукціон №BRD001-UA-20241111-01374 з продажу майна банкрута по лоту №1, а саме: права вимоги грошової (дебіторської) заборгованості Будинкоуправління №2 квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького станом на 01.02.2024 року. Відповідно до протоколу електронного аукціону переможцем аукціону є ФОП ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі сплатив запропоновану ціну під час проведення аукціону з продажу майна банкрута Будинкоуправління №2 квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький. 29.11.2024 року БУ №2 КЕВ м. Хмельницький та ФОП ОСОБА_1 уклали Договір №1 купівлі-продажу права вимоги. Згідно з пунктом 1.1 даного договору на підставі протоколу про проведення аукціону № BRD001-UA-20241111-01374 від 21.11.2024 року з продажу активів Будинкоуправління №2 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький, первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору, а новий кредитор набув наступні права вимоги: портфель заборгованості, а саме: права грошової вимоги до 509 фізичних осіб боржників за комунальними платежами на загальну суму 1560757,91 грн. (згідно списку власників та квартиронаймачів). Таким чином, ФОП ОСОБА_1 є новим кредитором на підставі договору №1 купівлі-продажу права вимоги від 29.11.2024 року до 509 фізичних осіб боржників за комунальними платежами згідно з списком власників та квартиронаймачів, в тому числі і до боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за адресою АДРЕСА_1 . Позивачем набуто право вимоги до відповідачів в сумі 7874,22 грн. заборгованості за житлово-комунальні послуги за березень 2017 року січень 2022 року. Відповідно до виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_1 наймачем/власником є ОСОБА_4 . За вказаною адресою обліковується заборгованість у розмірі 7874,22 грн. станом на 01.02.2024 року. Проте за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іптек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 449379067 від 27.10.2025 року за адресою АДРЕСА_1 на період виникнення заборгованості з березня 2017 року до січня 2022 року були ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Відповідачі не погасили заборгованість перед позивачем як правонаступником БУ №2 КЕВ м. Хмельницький, тому наявні підстави для стягнення інфляційних втрат, що згідно розрахунку складають 2859,76 грн., та 3% річних - 892,39 грн. З врахуванням наведеного позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_5 заборгованість у розмірі 11626,37 грн., яка складається з 7874,22 грн. за житлово-комунальні послуги, інфляційні втрати у розмірі 2859,76 грн., 3% річних у розмірі 892,39 грн., а також понесені судові витрати 7968,96 грн. Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2025 року в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовлено. В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати як незаконне та задовольнити позов. На думку апелянта, суд першої інстанції не дав належної оцінки поданим доказам і дійшов помилкового висновку, що заявлені вимоги є недоведеними. Так, позивачем надано суду протокол про проведення аукціону, акт про придбання майна на аукціоні, а також договір №1 купiвлi-продажу права вимоги від 29.11.2024 року, які в сукупності підтверджують правові підстави переходу до позивача права вимоги до боржників за зобов`язаннями зі сплати житлово-комунальних послуг, повний перелік яких сформований в списку власників та квартиронаймачів, які мають заборгованість по комунальним платежам підприємства (Б/У-2 КЕВ Хмельницький) станом на 01.02.2024 року. Виписка по особовому рахунку № НОМЕР_1 (наймач ОСОБА_4 ) містить усі необхідні складові нарахування, інформацію про абонента, періоди нарахування, інформацію про частково сплачені кошти, та підтверджує суму заборгованості за надані житлово-комунальні послуги. Водночас за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (довідка №449379067 від 27.10.2025 року) власниками квартири АДРЕСА_2 в період з 2016 по 2024 роки були відповідачки - ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину №499 від 08.06.2016 року, та ОСОБА_2 - на підставі про право на спадщину №1-1080 від 15.11.2018 року. Тому відповідачі мають обов`язок сплатити заборгованість за надані їм житлово-комунальні послуги, а також нести відповідальність за прострочення боргу згідно ч.2 ст. 625 ЦК України. В засіданні апеляційного суду представники апелянта підтримали апеляційну скаргу з викладених в ній мотивів. Відповідачі в судове засідання не з`явилися, будучи належно повідомленими про розгляд справи. Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення. Так, встановлено, що 01.11.2024 року відбувся електронний аукціон №BRD001-UA-20241111-01374 з продажу майна боржника Будинкоуправління №2 квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького по лоту №1, - права грошової вимоги (дебіторської) заборгованості до 509 фізичних осіб боржників за комунальними платежами на загальну суму 1560757,91 грн. Відповідно до протоколу електронного аукціону №BRD001-UA-20241111-01374 сформованого 21.11.2024 року переможцем аукціону став ФОП ОСОБА_1 29.11.2024 року Будинкоуправління №2 квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького та ФОП ОСОБА_1 склали Акт про придбання майна на аукціоні. 29.11.2024 року між БУ №2 КЕВ м. Хмельницький та ФОП ОСОБА_1 на підставі ст.ст. 82, 87 Кодексу України з процедур банкрутства укладено Договір №1 купівлі-продажу права вимоги, згідно з пунктом 1.1 якого, на умовах даного договору та на підставі протоколу про проведення аукціону № BRD001-UA-20241111-01374 від 21.11.2024 року з продажу активів Будинкоуправління №2 квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький (код ЄДРПОУ 24293350), Первісний кредитор передав (відступив) Новому кредитору, а Новий кредитор набув наступні права вимоги: портфель заборгованості, а саме: права грошової вимоги до 509 фізичних осіб боржників за комунальними платежами на загальну суму 1560757,91 грн. (згідно списку власників та квартиронаймачів), в тому числі до ОСОБА_4 щодо заборгованості по квартирі АДРЕСА_2 . Згідно п.2.1 Договору за цим договором новий кредитор набуває права вимагати від боржників належного виконання зобов`язань щодо сплати боргів, а саме від 509 фізичних осіб - боржників сплатити 1560757,91 грн. заборгованості по комунальним платежів (згідно списку власників та квартиронаймачів). Випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 зафіксовано заборгованість за спожиті послуги, надані Будинкоуправлінням №2 КЕВ м. Хмельницький, щодо квартири АДРЕСА_2 , споживачем зазначено ОСОБА_4 . ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після її смерті спадщину прийняли її доньки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Наведене підтверджується матеріалами справи. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами набуття ним права вимоги до відповідачок, оскільки позивач набув право вимоги до конкретних 509 фізичних осіб, серед яких зазначено ОСОБА_4 (щодо боргу 7874,22 грн. за житлово-комунальні послуги при цьому у справі немає даних, що позивач заявляв у встановлені строки претензії кредитора до відповідачок як її спадкоємиць згідно ст. 1281 ЦК України. Проте з цим висновком не можна погодитися, зважаючи на таке. Згідно п.6 ч.1 ст.1 Закону України №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон №2189-VIII) індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 7 Закону №2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. За змістом ст. 9 Закону №2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Згідно ч.1 ст. 10 Закону №2189-VIII ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За змістом статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд першої інстанції правильно констатував, що за результатами проведення електронного аукціону №BRD001-UA-20241111-01374 від 21.11.2024 року між БУ №2 КЕВ м. Хмельницький та ФОП ОСОБА_1 на підставі ст.ст. 82, 87 Кодексу України з процедур банкрутства укладено Договір №1 купівлі-продажу права вимоги від 29.11.2024 року, за яким первісний кредитор передав (відступив), а новий кредитор набув право грошової вимоги (портфель заборгованості) до 509 фізичних осіб боржників за комунальними платежами на загальну суму 1560757,91 грн. (згідно списку власників та квартиронаймачів), в тому числі щодо ОСОБА_4 (заборгованість по квартирі АДРЕСА_2 станом на 01.02.2024 року в сумі 8456,04 грн.). Разом з тим, суд першої інстанції не дав належної оцінки представленим доказам і не врахував, що позивач заявив вимогу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з березня 2017 року до лютого 2022 року. ОСОБА_4 , яка була власницею квартири АДРЕСА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідачки у справі є доньками ОСОБА_4 та прийняли спадщину після її смерті. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину №499 від 08.06.2016 року ОСОБА_3 та свідоцтва про право на спадщину №1-1080 від 15.11.2018 року ОСОБА_2 набули у власність по частки квартири АДРЕСА_2 . Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. За ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Отже, відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України відповідачки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 набули право власності на вказану квартиру 09.10.2014 року, з дня відкриття спадщини незалежно від дати її оформлення. Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України). За змістом ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Заявлена до стягнення заборгованість за житлово-комунальні послуги згідно особового рахунку по квартирі АДРЕСА_2 виникла за період з березня 2017 року по лютий 2022 року, тому вказаний борг не є боргом спадкодавця, а фактично є заборгованістю відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як власників квартири. Тож суд першої інстанції помилково вказав необхідність застосування норми ст. 1281 ЦК України за спірних відносин, хоча заявлена вимога стосується не боргів спадкодавиці ОСОБА_4 , а саме заборгованості відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як співвласників квартири. У зв`язку з цим, виходячи зі змісту ч. 4 ст. 319 ЦК України, ст. 322 ЦК України не мають істотного значення відомості у виписці по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 щодо власника ОСОБА_4 . Водночас апеляційний суд констатує, що позивач не довів наявність заборгованості відповідачів за житлово-комунальні послуги за заявлений період з березня 2017 року по лютий 2022 року в сумі 7874,22 грн. Так, згідно виписки з особового рахунку НОМЕР_1 заборгованість відповідачів у період з березня 2017 року по лютий 2022 року становить 6800,52 грн., тож наявні підстави для стягнення саме цього боргу з відповідачів. Також відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України наявні підстави для стягнення з відповідачів інфляційних втрат: за заявлені періоди з березня 2017 року по лютий 2022 року 1326,62 грн. з 01.01.2024 року по 05.11.2025 року 1371,76 грн. (всього 2698,38 грн. інфляційних втрат), та 828,99 грн. 3% річних, з них за період з березня 2017 року по лютий 2022 року - 452,26 грн., за період з 01.01.2024 року по 05.11.2025 року - 376,73 грн. З врахуванням наведеного оскаржуване рішення слід скасувати та задовольнити частково позов - стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 6800,52 грн. заборгованості за житлово-комунальні послуги, 2698,38 грн. інфляційних втрат та 829,99 грн. 3% річних, в решті позову слід відмовити. Відповідно до ч.ч.1, 13 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідачів пропорційно до задоволених вимог (88,83%) на користь позивача по 1075,91 грн. понесених ним судових витрат на сплату судового збору з кожного ((968,96 грн. + 1453,44 грн.)/2). Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково. Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов задовольнити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) 6800,52 грн. заборгованості за житлово-комунальні послуги, 2698,38 грн. інфляційних втрат та 829,99 грн. 3% річних. В решті позову відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) по 1075,21 грн. понесених судових витрат з кожного. Повна постанова складена 27 березня 2026 року. Судді Л.М. Грох Т.О. Янчук О.І. Ярмолюк