Постанова Рівненський апеляційний суд № 568/670/25

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 лютого 2026 року м. Рівне Справа № 568/670/25 Провадження № 22-ц/4815/229/26 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді Шимківа С.С., суддів: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М., секретар судового засідання Ковальчук Л.В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС", розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Поліщуком Дмитром Володимировичем на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 03 жовтня 2025 року (ухвалене у складі судді Делалової О.М., повний текст рішення суду складено 13 жовтня 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - в с т а н о в и в : У жовтні 2025 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Поліщука Д.В., звернувся до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позов обґрунтовував тим, що 27.05.2023 року об 11 год. 20 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Volvo FH, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом "Spitzer", д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись в напрямку м. Рівне, не вибрав безпечної швидкості руху та дистанції, допустив контактування з автомобілем "Toyota Avensis" д.н.з. НОМЕР_3 , який знаходився нерухомо на узбіччі, в попутному напрямку та місці водія, в якому перебував позивач та який в результаті ДТП отримав тілесні ушкодження і був госпіталізований в КНП "Радивилівська центральна лікарня". За фактом події було внесено відомості в ЄРДР. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ПрАТ "СГ "ТАС" згідно страхового поліса АТ4039748. Франшиза 1600 грн. У користуванні позивача перебував автомобіль "Toyota Avensis" н.з. НОМЕР_3 , переданий Литовською державною податковою інспекцією в якості гуманітарної допомоги для Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області (за довіреністю від якої діяв позивач). Для здійснення виплати страхового відшкодування 25.05.2024 року відповідачу було подано заяву про виплату відшкодування до якої додався витяг з ЄРДР. 18.02.2025 року страховику додатково було надано копію ухвали від 06.11.2024 року у справі №568/1404/24, однак відповідач своїх зобов`язань по виплаті страхового відшкодування не виконав, у зв`язку із чим позивач вимушений звернутися до суду. Просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування за шкоду завдану здоров`ю в розмірі 12 663,00 грн, страхове відшкодування за шкоду завдану майну в розмірі 76 165,35 грн, пеню 16 821,41 грн, 3% річних 1 817,94 грн, інфляційні 7 146,64, а всього 114 614,34 грн. Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 03 жовтня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовлено. Рішення мотивовано тим, що позивач не надав ПрАТ "СГ "ТАС" документів на право власності на автомобіль "Toyota Avensis", номерний знак НОМЕР_3 , а також документів, які б надавали можливість йому отримати страхове відшкодування. Позивачем також не надано суду доказів, що він має право володіння та користування даним ТЗ, відмінне від права власності. Надана позивачем довіреність №04-13/1566 від 02.05.2023р, видана на його ім`я Сухополов`янською сільською радою Прилуцького району Чернігівської області, лише надає повноваження бути представником сільської ради з питань отримання та супроводу транспортних засобів, зокрема ТЗ "Toyota Avensis", номерний знак НОМЕР_3 . Зазначена довіреність жодним чином не свідчить про виникнення будь-якого речового права позивача на ТЗ, а також не надає право позивачу отримати страхове відшкодування. Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Поліщука Дмитра Володимировича оскаржив його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до практики Верховного Суду особа, яка хоч і не є власником, але має законне право володіння майном, має також право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. Водію, який правомірно керував транспортним засобом належить право на відшкодування майнової шкоди, заподіяної цьому майну за рахунок страхової компанії (винуватця ДТП). Доказами наявності у позивача законних підстав володіння і користування автомобілем є документи, які надавалися відповідачу разом із заявою на виплату відшкодування: копія листа сільради від 15.02.2023 р. в Литовську Республіку; копія листа від 25.04.2023 р. ДПІ Литовської Республіки з перекладом листа; копія довіреності на ім`я Чернова В.О. від 02.05.2023 р. На момент ДТП та звернення до страховика за страховою виплатою ОСОБА_1 володів та керував автомобілем "Toyota Avensis" н.з. НОМЕР_3 на законних підставах, а тому він є належним користувачем автомобіля. Додає, що автомобіль було ввезено на територію України на підставі митної декларації. У ОСОБА_1 на момент ДТП був наявний повний пакет документів, що надавав йому право володіти та користуватися автомобілем "Toyota Avensis" н.з. НОМЕР_3 . Слідством у кримінальному провадженні, за фактом ДТП в якій було травмовано ОСОБА_1 та пошкоджено автомобіль "Toyota Avensis" н.з. НОМЕР_3 , не було встановлено порушень права користування автомобілем або інших порушень, допущених ОСОБА_1 . Отже, відмова у виплаті страхового відшкодування є неправомірною. Просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову. 28.11.2025 року та 12.12.2025 року представником Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому покликається на законність рішення суду. Вказує, що АТ "СГ "ТАС" неодноразово зверталося листами до ОСОБА_1 з проханням надати копію свідоцтва про реєстрацію ТЗ "Тойота Авенсіс", д.н.з. НОМЕР_3 та довіреність від власника ТЗ "Тойота Авенсіс" д.н.з. НОМЕР_3 на право отримання страхового відшкодування. Проте позивач вказаних документів не надав. Просить про залишення рішення суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне. Судом встановлено, що 27.05.2023 року, приблизно об 11 год. 20 хв. ОСОБА_2 , керуючи вантажним автомобілем марки "Volvo FH", реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки "Spitzer", реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по крайній правій смузі руху автодороги сполученням Київ-Чоп, 421 км.+ 620м., що поза межами населених пунктів, між населеними пунктами с. Крупець та с. Михайлівка, Дубенського району Рівненської області, у порушення п.п. 2.3б), п.10.1 "Правил дорожнього руху", затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, проявивши неуважність, відволікся під час керування, втративши контроль над джерелом підвищеної небезпеки, не врахував дорожньої обстановки, в результаті чого допустив з`їзд керованого ним спеціалізованого вантажного автомобіля марки "Volvo FH", реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки "Spitzer", реєстраційний номер НОМЕР_2 , за межі проїжджої частини в попутному напрямку, тим самим допустив контактування із автомобілем марки "Toyota Avensis", номерний знак НОМЕР_3 , який знаходився нерухомим на узбіччі, та на місці водія в якому перебував ОСОБА_1 . У результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров`я. Відносно ОСОБА_2 були внесені відомості в ЄРДР за ч.1 ст. 286 КК України. Ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області від 06.11.2024р. кримінальне провадження було закрито на підставі ст. 46 КК України (а.с. 6-7). Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ПрАТ "СГ "ТАС" згідно страхового поліса АТ4039748. Франшиза 1600 грн. Автомобіль "Toyota Avensis", номерний знак НОМЕР_3 був переданий Литовською державною податковою інспекцією Сухополов`янській сільській раді Прилуцького району Чернігівської області для використання в гуманітарних цілях. З питань отримання та супроводу зазначеного ТЗ Сухополов`янською сільською радою Прилуцького району Чернігівської області була видана довіреність №04-13/1566 від 02.05.2023 р. на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 17-19). 18.02.2025 р. та 25.05.2024 р. представник ОСОБА_1 адвокат Поліщук Д.В. звернувся до ПрАТ "СГ "ТАС" для отримання страхового відшкодування, заданого здоров`ю та майну (а.с. 6, 13). Листами від 02.06.2023 р., від 01.12.2023 р., від 29.05.2024 р. ПрАТ "СГ "ТАС" повідомила ОСОБА_1 та Сухополов`янську сільську раду Прилуцького району Чернігівської області про необхідність надати документи щодо права власності на автомобіль "Toyota Avensis", номерний знак НОМЕР_3 ; документи щодо факту завезення даного ТЗ на територію України; документи щодо передачі у користування даного ТЗ; документи, на підставі яких ОСОБА_1 керував даним ТЗ під час ДТП (а.с. 68-76). На підставі платіжної інструкції № 28322 від 09.04.2025 року ОСОБА_1 було виплачено страхове відшкодування за шкоду, завдану здоров`ю у розмірі 12 663,00 грн згідно страхового акту № 03507/56/725 від 08.04.2025 р. (а.с. 77-79). Згідно висновку експерта №557.25СЕ від 11.03.2025р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Toyota Avensis", номерний знак НОМЕР_3 , пошкодженого в ДТП 27.05.2023р., станом на момент ДТП, становить: 86095,35 грн (а.с. 34-57). Вважаючи неправомірною відмову ПрАТ "СГ "ТАС" у виплаті страхового відшкодування, ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом до суду, для захисту свого права на отримання стразового відшкодування. Згідно статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Частинами першою та другою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів права власності чи іншого речового права на пошкоджений в ДТП транспортний засіб, а отже він не має права на відшкодування шкоди завданої в наслідок ДТП. Апеляційний суд вважає такий висновок помилковим. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 06 червня 2018 року у справі № 597/1070/15-ц (провадження № 61-9445св18) зазначено, що пунктом 1 частини першої статті 395 ЦК України передбачено, що речовим правом на чуже майно є право володіння. За статтею 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також на інших підставах, встановлених законом. Таким чином, особа, яка хоч і не є власником, але має законне право володіння майном, має також право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. Враховуючи те, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) зазначено, що "факт правомірності володіння особою транспортним засобом є достатньою підставою для неї, щоб звернутися за захистом права щодо відшкодування шкоди, заподіяної вказаному майну. За змістом частини другої статті 1187 ЦК України володільцем джерела підвищеної небезпеки є юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо). Пунктом 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (в редакції, чинній на час вчинення ДТП) передбачено, що власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб". Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України. Таким чином, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху (висновок Верховного Суду України в постанові від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14). Суд встановив, що ОСОБА_1 в момент ДТП був водієм пошкодженого транспортного засобу "Toyota Avensis", номерний знак НОМЕР_3 . Позивачем до позовної заяви додані копії посвідчення водія, довіреність, яка видана Сухополов`янською сільською радою Прилуцького району Чернігівської області № 04-13/1566 від 02.05.2023 р. на ім`я ОСОБА_1 на підставі якої останній мав право супроводу вказаного транспортного засобу строком до 01 серпня 2023 року, що свідчить про правомірність володіння останнього вказаним легковим автомобілем на момент ДТП. Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV). У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов`язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди; вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди; поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси; невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально (стаття 33 Закону №1961-IV). У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону). Страховик зобов`язаний після отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування (пункт 34.1 статті 34 Закону№ 1961-IV). Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування, яка має містити певні відомості та визначені Законом додатки до заяви (пункт 35.1 статті 35 Закону № 1961-IV). Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної витати), є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди ( підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV). З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 правомірно володів легковим автомобілем "Toyota Avensis", номерний знак НОМЕР_3 в момент ДТП, а також звернувся у встановлений Законом строк до ПАТ "СГ "ТАС" із заявою про отримання страхового відшкодування, отже не виплата ПАТ "СГ "ТАС" страхового відшкодування є неправомірною. Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 12 травня 2022 року у справі № 623/290/21 (провадження № 61-9224св21). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми. Оскільки відповідачем, в порушення вимог чинного законодавства, не відшкодовано шкоду, завдану в ДТП 27.05.2023 р майну - транспортному засобу "Toyota Avensis", номерний знак НОМЕР_3 , відповідні позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ "Страхова група "ТАС" підлягають до задоволення. Як вбачається з висновку експерта №557.25СЕ від 11.03.2025р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Toyota Avensis", номерний знак НОМЕР_3 , пошкодженого в ДТП 27.05.2023р., станом на момент ДТП, становить: 86095,35 грн; ринкова вартість автомобіля "Toyota Avensis", номерний знак НОМЕР_3 , з врахуванням пошкоджень наявних після ДТП 27.05.2023 року, станом на момент ДТП, становить 8330 грн (а.с. 34). Згідно п. 8.2. а) Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, що затверджена Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, якщо вартість відновлювального ремонту КТЗ не менша за його ринкову вартість то матеріальний збиток визначається в розмірі, що дорівнює ринковій вартості транспортного засобу, у даному випадку 86095,35 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону № 1961-IV якщо транспортний засіб вважається знищеним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхова (регламентна) виплата розраховується як сума: матеріальних збитків, що визначаються як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Отже, до стягнення з ПАТ "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_1 підлягає борг по страховому відшкодуванню за шкоду завдану майну в розмірі 76165,35 грн (86095,35 грн (ринкова вартість транспортного засобу на день настання ДТП до його пошкодження внаслідок ДТП) 8330,00 грн (ринкова вартість транспортного засобу після його пошкодження внаслідок ДТП) 1600 грн (франшиза). За частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З урахуванням положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, до стягнення з ПАТ "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_1 підлягають 3 % річних за період з 24.08.2024 року по 29.04.2025 року у сумі 1556,56 грн (з 24.08.2024 по 31.12.2024: 76165,35 * 3 % * 130 : 366 : 100 = 811,60 грн; з 01.01.2025 по 29.04.2025: 76 165,35 * 3 % * 119 : 365 : 100 = 744,96 грн; 811,60 грн + 744,96 грн = 1556,56 грн) та інфляційні втрати у сумі 8619,83 грн (76165,35 * 1,11317262 76 165,35 = 8 619,83). Крім того, відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. Отже, з ПАТ "Страхова група "ТАС" підлягає до стягнення на користь ОСОБА_1 пеня, розрахована на підставі п. 36.5 ст. 36 Закону № 1961-IV з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 24.08.2024 року по 29.04.2025 року в розмірі 14 404,04 грн. Позовні вимоги про стягнення боргу зі страхового відшкодування за шкоду завдану здоров`ю в розмірі 12663 грн не підлягають до задоволення, оскільки вказана сума страхового відшкодування відповідачем виплачена ОСОБА_1 на підставі платіжної інструкції № 28322 від 09.04.2025 року. Ураховуючи те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано фактичні обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, постановлене ним рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України). Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем ОСОБА_1 понесено витрати на проведення експертизи у розмірі 11 000 грн, які підлягають до стягнення з ПАТ "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_1 . Окрім витрат за проведення експертизи ОСОБА_1 у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 18 000 грн. У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 суд дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України). Аналогічний висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження №61- 21442св 19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-2213 Ісв 19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61 -44217св 18). При цьому, постанова Верховного Суду від 01.11.2022 року по справі № 757/24445/21-ц передбачає, що відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може виступати самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу. Оскільки стороною позивача, з дотриманням вимог ч. 3 ст. 141 ЦПК України, до закінчення судових дебатів у суді першої інстанції зроблено заяву про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача витрати на правничу допомогу, отриману позивачем під час розгляду справи судом першої інстанції, у розмірі 15 822 грн (пропорційно задоволених позовних вимог). Так як позивач ОСОБА_1 не поніс судові витрати по сплаті судового збору, за розгляд судами першої та апеляційної інстанцій його позову, такі витрати підлягають до стягнення з відповідача в дохід держави: 1211,20 грн судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції та 1816,80 грн судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції. На підставі ч. 2 ст. 625, ч. 1, 2 ст. 1166, 1187 ЦК України, п. 22.1 ст. 22, ч. 2 ст. 28, п. 34.1 ст. 34, п. 35.1 ст. 35, п.п.37.1.4 п. 37.1 ст. 37, Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 1961-IV, керуючись ст.ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Поліщуком Дмитром Володимировичем задовольнити частково. Рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 03 жовтня 2025 року скасувати. Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_1 76165,35 грн - матеріальний збиток, завданий внаслідок пошкодження в ДТП автомобіля "Toyota Avensis", номерний знак НОМЕР_3 , 3 % річних за період з 24.08.2024 року по 29.04.2025 року в розмірі 1556,56 грн, інфляційні втрати в розмірі 8619,83 грн, пеню в розмірі 14 404,04 грн. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на проведення експертизи у розмірі 11 000 грн та витрати на правничу допомогу, отриману під час розгляду справи судом першої інстанції у розмірі 15 822 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" в дохід держави 1211,20 грн судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції та 1816,80 грн судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Головуючий-суддя Шимків С.С. Судді: Гордійчук С.О. Ковальчук Н.М.