Постанова 4814 № 524/15748/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 524/15748/24 Номер провадження 22-ц/814/385/26Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О. С. Доповідач ап. інст. Триголов В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 січня 2026 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючий суддя: Триголов В.М. Судді: Дорош А.І., Лобов О.А. розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , адвоката Ковальчука Олександра Миколайовича на рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 16 червня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В : У грудні 2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просили стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1269-1859 від 08.09.2023 року у розмірі 41000 грн. та судові витрати. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 08.09.2023 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1269-1859. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту - 8400 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період 21 днів; знижена відсоткова ставка 2,50% в день; стандартна відсоткова ставка 3,00% в день. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору. Отримавши кошти за укладеною угодою, відповідач свої зобов`язання з повернення коштів не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 25.11.2024 складає 82118 грн. і включає: заборгованість за кредитом 8400 грн., заборгованість за нарахованими процентами 73718 грн. Проте , кредитодавцем було ухвалено рішення про застосування до позичальника Програми лояльності , та списання заборгованості у сумі 41 118 грн , за умови погашення відповідачем решти заборгованості у сумі 41 000 грн. Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 16 червня 2025 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1269-1859 від 08.09.2023 року в розмірі 82 118 грн, та у повернення сплаченого судового збору 2422,40 грн. Не погодившись із вказаним судовим рішенням його в апеляційному порядку оскаржив відповідач ОСОБА_1 . Скарга мотивована тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права судом допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, наявна недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленим. Апелянт вказує, що важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору, в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін, співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (латиною: verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem. Себто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог стягнувши з відповідача заборгованості у сумі 82 118 грн, попри те , що позивачем заявлялась вимога про стягнення заборгованості у сумі 41 000 грн. Окрім того, відповідач зауважує, що зазначення в кредитному договорі двох різних строків кредитування призвело до неясності такої умови договору, як строк кредитування, що в даному випадку слід тлумачити проти того, хто їх написав «Contra proferentem», зазначене свідчить про відсутність підстав для стягнення нарахованих відсотків за кредитним договором після закінчення строку дії кредитного договору . Також зауважувала , що наявність в наданій копії кредитного договору алфавітно-цифрової послідовності, яку позивач вважає електронним підписом, ще не є доказом того, що Відповідачем підписано весь кредитний договір саме на заявлених умовах, оскільки такий ідентифікатор міститься тільки на останній сторінці наданого документу, і не міститься на всіх його сторінках, що ставить під сумнів погодження відповідачем будь-яких умов договору. Підсумовуючи викладене ОСОБА_1 просить скасувати рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 16 червня 2025 року та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Судом встановлено, що 08.09.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.ua) укладено договір про відкриття кредитної лінії №1269-1859 у вигляді електронного документа, який разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) складає єдиний договір, в якому визначаються всі істотні умови та з яким позичальник попередньо ознайомлений. Відповідно до умов кредитного договору, позивач відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності, згідно якого відповідач отримав кредит для задоволення особистих потреб в розмірі 8400 грн., строком кредитування 300 днів, базовий період 21 днів (п.2.2, 2.4, п.4.1, 4.8); строк кредитування - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, тобто до 03.07.2024 (п. 4.12). Пунктом 1.1. кредитного договору передбачено, що базовий період проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування кредитом. Відсоткова ставка стандартна 3,00 % за кожен день користування кредитом (п. 4.10), знижена процентна ставка 2,5 % (п.10.1). Сторонами погоджено орієнтовну вартість кредиту 84 000 грн., що включає суму кредиту та відсотки за користування кредитом (п.4.14). Видача кредитних коштів в сумі 8400 грн. ОСОБА_1 згідно з кредитним договором №1269-1859 від 08.09.2023 року підтверджена довідкою про перерахування суми кредиту (а.с.36). Відповідно до наданого розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1269-1859 від 08.09.2023 становить 82118 грн., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом 8 400 грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами 73 718 грн. Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Статтею 10 ЦПК визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України) Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Як вбачається з матеріалів справи, 08.09.2023 року в електронній формі між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1269-1859, відповідно до якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало кредит в розмірі 8 400,00 грн. При цьому ОСОБА_1 не спростовувала укладення нею вказаного кредитного договору та отримання кредиту. Доказів неотримання на її картку вищезазначеної суми коштів суду не надано. Відтак, установивши, що ОСОБА_1 неналежним чином виконувала свої зобов`язання за договором про відкриття кредитної лінії, суд першої інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надано розрахунок заборгованості за договором, відповідно до якого станом на 25.11.2024 року утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 82 118 грн. Що в подальшому , згідно програми лояльності була зменшена на 41 118 грн , шляхом списання частини відсотків. Розрахунок, наданий позивачем, не спростований. Обґрунтовуючи вимоги про стягнення відсотків ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зазначає, що відповідач при укладенні договору була належним чином повідомлена про умови кредитування у тому числі щодо сплати процентів. Згідно чинного законодавства включення у договори із споживачем умов, які є несправедливими, є підставою для визнання таких умов недійсними. Проте , ОСОБА_1 не оспорювала укладений між нею та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» договір та з позовом про визнання його недійсним, в цілому або в його частині, до суду не зверталась. Відтак , сторони належним чином узгодили умови та відповідний розмір відсоткової ставки. Вказані умови кредитування є результатом домовленості сторін, не були визнані судом недійсними, а отже, з урахуванням положень ст.ст. 627-629 ЦК України, є обов`язковими для врахування та виконання сторонами. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. У ч. 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення» роз`яснено, що вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. За викладених обставин колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вийшов за межі позовних вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та, як наслідок, порушив цим норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті в частині стягнення заборгованості з відповідача згідно розрахунку позивача у сумі 82 118 грн , а не згідно прохальної частини позовної заяви в якій самим товариством наголошено про застосування програми лояльності та зменшення заборгованості до 41 000 грн. Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування судом норм процесуального права. Колегія суддів приходить до висновку про зміну оскаржуваного судового рішення , шляхом зменшення заборгованості , що стягнута з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» за кредитним договором № 1269-1859 від 08.09.2023 року з 82 118 грн до 41 000 грн. Керуючись ст. 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Ковальчука Олександра Миколайовича задовольнити частково. Рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 16 червня 2025 року змінити , шляхом зменшення заборгованості , що стягнута з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» за кредитним договором № 1269-1859 від 08.09.2023 року з 82 118 грн до 41 000 грн. В іншій частині рішення судду першої інстанції залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя: В.М. Триголов Судді: А.І. Дорош О.А. Лобов