Постанова 4821 № 711/7051/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 січня 2026 року м. Черкаси Справа № 711/7051/25 Провадження № 22-ц/821/320/26 категорія: 304090000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої: Карпенко О.В. суддів: Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л. за участю секретаря: Івануси А.Д. учасники справи: позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» представник позивача: Хлопкова Марія Сергіївна відповідач: ОСОБА_1 представник відповідача: адвокат Дончак Дмитро Михайлович розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дончака Дмитра Михайловича на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 12 листопада 2025 року (ухваленого під головуванням судді Жежер Ю.М. в приміщенні Монастирищенського районного суду Черкаської області) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- в с т а н о в и в : Короткий зміст позовних вимог 01 серпня 2025 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 05.06.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 154742500 у формі електронного документу з використанням електронного підпису на суму 30 000,00 грн. Відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений. Одночасно з підписанням кредитного договору, первісний кредитор відправив на електронну адресу, вказану відповідачем у заявці, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору у формі, що унеможливлює зміну його змісту. У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі, щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строку та умов користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 30 000,00 грн 05.06.2019 на банківську карту № НОМЕР_1 відповідача, яку відповідач вказав у заявці при укладенні кредитного договору. Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі. Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором становить - 46 800,00 грн, яка складається з наступного: 30 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 16 800,008 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому, до договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди, у тому числі, щодо продовження терміну дії договору факторингу

1. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 87 від 03.07.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 46 800,00 грн. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.00.2023 до договору факторингу 2 № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 46 800,00 грн. 04.06.2025 TOB «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 04/06/25/Ю відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу б/н від 04.06.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 46 800,00 грн. Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт капітал» заборгованість за договором від 5.06.2019 року у розмірі 46 800,00 грн та судові витрати: судовий збір в сумі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 серпня 2025 року позовну заяву ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -передано за підсудністю на розгляд Монастирищенського районного суду Черкаської області. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 12 листопада 2025 року позовні вимоги - задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за договором № 154742500 від 05.06.2019 в сумі 46 800,00 грн, яка складається з: 30 000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 16 800,00 грн - сума заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» судові витрати в сумі 5 422,40 грн, які складаються з: судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн. Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивовано тим, що всупереч умовам кредитного договору, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача , останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ні на рахунки ТОВ «Таліон Плюс», ні на рахунки ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», ні на рахунки позивача та згідно матеріалів справи має заборгованість перед ТОВ «Юніт Капітал», в загальному розмірі 46 800,00 грн. Оскільки доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин на час розгляду справи відповідачем не надано, тому позовні вимоги є обгрунтованими. Вирішуючи питання розподілу витрат на правничу допомогу адвоката, суд першої інстанції виходив з урахуванням клопотання сторони відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, а також прийняв до уваги , що дана справа є типовою та нескладною , справа здійснювалась за правилами спрощеного позовного провадження, представник позивача жодного разу не з`явився до суду, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності та вважав, що розмір витрат на правничу допомогу визначений позивачем є завищеним та неспівмірним і дійшов висновку про часткове задоволення, а саме в розмірі 3 000,00 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги У поданій через систему «Електронний суд» 11 грудня 2025 року апеляційній скарзі, представник ОСОБА_1 - адвокат Дончак Д.М., вважаючи рішення суду незаконним та необгрунтованим, прийнятим при невідповідності висновків суду обставинам справи, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, просить рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 12 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що помилковими є висновки суду , що позивач набув права вимоги за договором № 154742500 від 05.09.2019, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження переходу прав вимоги, відсутні докази сплати коштів за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018. Вказує, що такі докази є за другим та третім договором факторингу, проте вони є похідними від першого, а тому не можуть братися до уваги, якщо договір факторингу від 28.11.2018 оформлений з порушенням діючого законодавства. Також суд визнав доведеним факт переходу прав вимоги, незважаючи на те, що перший договір факторингу був укладений за рік до укладення спірного кредитного договору. Позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №154742500 від 05.09.2019, у зв`язку з чим у позивача відсутнє право на стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 914/868/17, згідно яких передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє , тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину або такий предмет не є індивідуалізований належним чином та вважає, що відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент їх переходу. Вказує, що продовження сторонами строку дії договору №28/1118-01 від 28.11.2018 внаслідок укладення додаткових угод та укладення у подальшому Реєстру з прав вимог № 87 від 03.07.2020 до конкретного боржника не свідчить про набуття позивачем права вимоги до ОСОБА_1 , оскільки станом на 28.11.2018 у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не існувало права вимоги до відповідача, оскільки кредитний договір було укладено лише 05.09.2019, через рік після укладення договору факторингу, що взаємовиключає одне одного, оскільки договір факторингу є похідним від кредитного договору, а отже не може бути укладеним раніше кредитного договору, за яким переходить право вимоги. Вважає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження права звернення із даним позовом до відповідача за кредитним договором№ 154742500 від 05.09.2019. Також посилається на те, що судом не було з`ясовано, що відповідачем вже була проведена часткова оплата заборгованості, що підтверджує сам позивач в розрахунку заборгованості та нарахування відсотків вже після закінчення строку дії кредитного договору. Крім того, матеріали справи не містять доказів, що позичальник укладав додаткові угоди для пролонгації дії договору, тому такі нарахування є незаконними і не підлягають задоволенню. Відзив на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов на адресу Черкаського апеляційного суду 11 грудня 2025 року, представник ТОВ «Юніт Капітал» - Хлопкова М.С., вважаючи доводи апеляційної скарги безпідставними, а рішення суду законним, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 12 листопада 2025 року залишити без змін. Фактичні обставини справи Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 05.06.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір №154742500 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а. с. 29 - 31). Відповідно до п. 1.1. - 1.4. договору № 154742500 від 5.06.2019 видача, оформлення та обслуговування кредиту здійснюється кредитодавцем в порядку та на умовах, що визначені цим договором, паспортом споживчого кредиту, правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Згідно з п. 2.1. договору № 154742500 від 5.06.2019 кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в сумі 30 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах. Відповідно до п. 3.1. - 3.5. договору № 154742500 від 05.06.2019 сума кредиту, зазначена у цьому договорі, надається, позичальнику в безготівковій формі, у національній валюті України гривні, в порядку та у строки, передбачені правилами. Кредит надається строком на 56 днів. Строк дії договору починається з моменту його укладення сторонами. Днем надання кредиту вважається день здійснення переказу грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця на банківський рахунок позичальника, за реквізитами платіжної картки зазначених при поданні заявки на сайті кредитодавця та яка використовується позичальником для здійснення операцій по цьому рахунку. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному розмірі - 365.00 % річних від суми кредиту за весь час користування, починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику та до закінчення строку, на який видавався кредит. Розрахунок сукупної вартості кредиту, суми та дати платежів, які здійснюються в ануїтетній формі, зазначаються в графіку платежів, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1 до договору). Згідно з п. 4.1. договору № 154742500 від 5.06.2019 позичальник здійснює повернення (погашення) суми кредиту один раз на два тижні на банківський рахунок кредитодавця, що вказаний в реквізитах договору. Відповідно до п. 7.1., 7.9. договору № 154742500 від 5.06.2019 договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. Зміни до даного договору можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, що оформлюються письмово та є невід`ємною частиною договору. Всі додатки до цього договору є його невід`ємними частинами. Згідно з додатком № 1 до договору № 154742500 від 5.06.2019 - графіком платежів, який підписаний, зокрема, відповідачем із застосуванням одноразового ідентифікатора, сторони погодили наступний графік: дати платежів, кінцева дата платежу 31.07.2019, тіло кредиту, проценти за користування кредитом та суму всього до сплати. Загальна вартість кредиту складає 137,28% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 41 184,60 грн та включає в себе: проценти за користування кредитом 37,28% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 11 184,60 грн (у грошовому виразі); суму (тіло) кредиту 30 000,00 грн (у грошовому вираженні). Реальна річна процентна ставка 365,00 %. У випадку надання кредиту не в день укладення договору, термін платежу автоматично зміщується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання кредиту, та становить 56 днів користування кредитом, починаючи з дати отримання кредиту позичальником. Цей графік платежів укладений у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної зі сторін та є невід`ємною частиною договору № 154742500 від 05.06.2019 (а.с. 32). Відповідно до паспорта споживчого кредиту від 05.06.2019, який підписаний відповідачем із застосовуванням одноразового ідентифікатора, сторони погодили наступні умови: тип кредиту - кредит, сума/ліміт кредиту грн - 30 000,00 грн, строк кредитування, днів - 56; мету отримання кредиту - на споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту - цілодобово (24/7), шляхом заявки на сайті www.moneyveo.ua, www.moneyveo.com.ua, www.moneyveo.со (в особистого кабінету позичальника) в строк від 1 години до 3 - х днів. Безготівкові кредитні кошти у розмірі суми кредиту на споживчі потреби перераховуються на банківський (картковий рахунок) позичальника, відкритий у банку, на підставі укладеного кредитного договору та заявки, процентну ставку, відсотків річних: 365, тип процентної ставки - фіксована; загальні витрати за кредитом - 41 184,60 грн, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, проценти, комісії та інші платежі) 41 184,60 грн; реальну річну процентну ставку, відсотків річних 365 %. Дана інформація зберігає чинність та є актуальною до 5.06.2019 (а.с. 28 - 29). Крім цього, 20.06.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду про зміну умов договору № 154742500 від 05.06.2019 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а. с. 32 зворотна сторона). Відповідно до п. 1 - 5 додаткової угоди від 20.06.2019, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору № 154742500 від 5.06.2019, з урахуванням положень всіх додаткових угод до договору на наступну кількість днів: чотирнадцять. У будь - якому разі договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором. На дату укладання цієї додаткової угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом. Починаючи з дати укладення додаткової угоди, позичальник сплачує за користування кредитом 1,00 % в день від суми кредиту на період строку дії пролонгації. Всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними у попередній редакції і сторони підтверджують їх обов`язковість до виконання. Ця додаткова угода набирає чинності з моменту укладення та є невід`ємною частиною договору. Крім цього, 03.07.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду про зміну умов договору № 154742500 від 5.06.2019 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а. с. 33). Відповідно до п. 1 - 5 додаткової угоди від 20.06.2019, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору № 154742500 від 5.06.2019, з урахуванням положень всіх додаткових угод до договору на наступну кількість днів: чотирнадцять. У будь - якому разі договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором. На дату укладання цієї додаткової угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом. Починаючи з дати укладення додаткової угоди, позичальник сплачує за користування кредитом 1,00 % в день від суми кредиту на період строку дії пролонгації. Всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними у попередній редакції і сторони підтверджують їх обов`язковість до виконання. Ця додаткова угода набирає чинності з моменту укладення та є невід`ємною частиною договору. Згідно з алгоритмом дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладання кредитних договорів, передбачено технологію (порядок) укладення догорів (а.с. 10 - 11). Відповідно до довідки щодо дій позичальника в Інформаційно - телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», позичальник ОСОБА_1 05.06.2019 о 20:11 подала заявку на отримання кредиту, договір відправлено позичальнику 5.06.2019, акцепт оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором - MТ6ХJ329 відбувся 5.06.2019 о 00:00:00, ідентифікатор введено позичальником/відправлено товариству 5.06.2019 о 20:12:28, перерахування грошових коштів позичальнику здійснено 5.06.2019 о 20:12:39 год. Додаткові угоди до договору: суть взаємовідносин: продовження строку кредитування: 31.07.2019, строк продовження: 14, процентна ставка на період продовження: 1,000% в день; суть взаємовідносин: продовження строку кредитування: 14.08.2019, строк продовження: 14, процентна ставка на період продовження: 1,000% в день (а.с. 12). Згідно з алгоритмом дій споживача в інформаційно - телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору, передбачено покрокові дії споживачів, які мають намір укласти електронний договір (а.с. 13 - 18). Відповідно до заявки на отримання грошових коштів в кредит від 05.06.2019, ОСОБА_1 5.06.2019 звернулася до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» із заявкою про отримання грошових коштів в сумі 30 000,00 грн, строк кредиту 56, зазначено номер карти 5168 74хх хххх 1362 (а.с. 19). Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - Правила) визначають порядок і умови надання кредитодавцем грошових коштів у кредит, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між кредитодавцем і позичальником, які є сторонами електронного договору (а.с. 20 - 23). Відповідно до п. 3.1., 3.6. Правил з метою отримання кредиту заявник, ознайомившись з правилами, заповнює заявку на сайті кредитодавця, вказуючи всі дані, визначені в заявці як обов`язкові. За результатами заповнення заявки здійснюється одночасна перевірка дійсності та аутентифікація платіжної карти позичальника відповідно до стандартів відповідних платіжних систем. Згідно з п. 4.1 Правил за користування кредитом клієнт виплачує кредитодавцю проценти, в розмірі, зазначеному в електронному договорі та графіку платежів. Відповідно до п. 8.5 Правил заявник має право протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня укладення договору відмовитися від електронного договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Згідно з платіжним дорученням № 2764cda72061-434f-bcd3-3513d73e0f24 від 05.06.2019 на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 хх хххх 1362 5.06.2019 було перераховано грошові кошти в сумі 30 000,00 грн, призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 154742500 від 5.06.2019, ОСОБА_1 , код 3090020684, для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , без ПДВ, безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer (а.с. 9). Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 154742500 від 05.06.2019 становить 46 800,00 грн, з яких: 30 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 16 800,00 грн заборгованість за процентами (а.с. 42 - 43). Згідно з довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 154742500/23052025/Э від 23.05.2025, на виконання кредитного договору № 154742500 від 05.06.2019, укладеним між позичальником/отримувачем - ОСОБА_1 та кредитодавцем/платником - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога , кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами: надавач платіжних послуг платника: АТ КБ «ПриватБанк», Код банку (МФО): 305299, код за ЄДРПОУ: 14360570; надавач платіжних послуг отримувача: АТ КБ «ПриватБанк», код банку (МФО): 305299, код за ЄДРПОУ: 14360570; особа платника: ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», код ЄДРПОУ 38569246; особа отримувача: Немировська Г.М., РНОКПП НОМЕР_3 ; рахунок платника: НОМЕР_4 ; транзитний рахунок для перерахування коштів отримувачу: НОМЕР_5 ; рахунок/платіжна карта отримувача: 5168-74XX-XXXX-1362, термін дії: 07.2021; сума платіжної операції: 30 000,00 грн; ідентифікатор платіжної операції: № 2764cda72061-434f-bcd3-3513d73e0f24; дата ініціювання платіжної інструкції: 05.06.2019 20:12:28; дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг): 05.06.2019 20:12:40 (а.с. 90). Згідно з відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0/7-251027/87603 від 28.10.2025, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_6 , на картковий рахунок платіжної картки № НОМЕР_6 - 05.06.2019 був зарахований платіж у сумі 30 000,00 грн, номер телефону НОМЕР_7 (що вказаний відповідачем у заявці на отримання грошових коштів) є фінансовим номером телефону ОСОБА_1 . Відповідно до виписки за договором б/н за період 05.06.2019 до 10.06.2019, 5.06.2019 о 20:12:39 на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_6 надійшли грошові кошти в сумі 30 000,00 грн Таким чином, судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 05.06.2019 укладено договір № 154742500 в електронній формі, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на платіжну картку, що належить ОСОБА_1 , перерахувало кредитні кошти в сумі 30 000,00 грн. 28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт), укладено договір факторингу № 28/1118-01 (із додатками), відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 70 - 75). Згідно з п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 право вимоги - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Відповідно до розділу 4 договору факторингу № 28/1118-01 право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій в додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників у повному обсязі, за відповідним реєстром прав вимоги. В подальшому, додатковими угодами до договору факторингу № 28/1118-01 № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023 продовжувались строки договору та договір факторингу викладався в новій редакції, зокрема і порядок відступлення права вимоги, доповнено умовою, що право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру права вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги (а.с. 75 зворотна сторона - 82). Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 87 від 03.07.2020, на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 154742500 від 05.06.2019, заборгованість за основним боргом 30 000,00 грн, заборгованість за відсотками 16 800,00 грн, загальна заборгованість відступленої грошової вимоги 46 800,00 грн, сума фінансування 3 000,00 грн (а.с. 68 - 69). Згідно з протоколом узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно реєстру прав вимоги № 87 від 3.07.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» узгодили, зокрема, наступне: клієнтом розглянуто та прийнято пропозицію фактора щодо фінансування під відступлення прав грошових вимог, визначених в реєстрі прав вимоги № 87 від 3.07.2020 року (далі - реєстр), до всіх визначених в цьому реєстрі боржників та у визначеному реєстром обсязі. Клієнт передав, а фактор прийняв за реєстром прав вимоги до боржників в кількості 3 067 осіб. Даний протокол є правочином в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України, який вчинено на підставах та умовах, визначених в договорі (а.с. 67 зворотна сторона). Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2020 зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги № 87 від 3.07.2020 за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, сторони підтверджують, що станом на 31.12.2020 фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за реєстром прав вимоги № 87 від 3.07.2020 за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с. 67). Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 154742500 від 05.06.2019 становить 46 800,00 грн, з яких: 30 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 16 800,00 грн заборгованість за процентами (а.с. 41). 05.08.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (клієнт), укладено договір факторингу № 05/0820-01 (із додатками), відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 61 - 65). Відповідно до розділу 4 договору факторингу № 31/0724-01 право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. В подальшому, додатковими угодами до договору факторингу № 05/0820-01 від 5.08.2020: № 2 від 3.08.2021, № 3 від 30.12.2022 продовжувались строки дії договору (а.с. 65 зворотна сторона - 66). Згідно з платіжною інструкцією № 4097 від 30.05.2023, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» сплатило на рахунок ТОВ «Таліон плюс» грошові кошти, призначення платежу: оплата за відступлення права вимоги згідно реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 та договору факторингу № 05/0820-01 від 5.08.2020 (а.с. 58 зворотна сторона). Відповідно до протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн Фінанс» узгодили, зокрема, наступне: клієнтом розглянуто та прийнято пропозицію фактора щодо фінансування під відступлення прав грошових вимог, визначених в реєстрі прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року (далі - реєстр), до всіх визначених в цьому реєстрі боржників та у визначеному реєстром обсязі. Клієнт передав, а фактор прийняв за реєстром прав вимоги до боржників в кількості 19 691 осіб. Даний протокол є правочином в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України, який вчинено на підставах та умовах, визначених в договорі (а.с. 58). Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023, на підставі договору факторингу № 05/0820-01 від 5.08.2020 ТОВ « ФК «Онлайн Фінанс» набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 154742500 від 5.06.2019 становить 46 800,00 грн, з яких: 30 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 16 800,00 грн заборгованість за процентами (а.с. 59 - 60). 04.06.2025 між ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (клієнт), укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю (із додатками), відповідно до якого за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід`ємною частиною договору (а.с. 121 - 130). Відповідно до п. 1.2. договору факторингу № 04/06/25-Ю від 4.06.2025 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому - передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому - передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору. Згідно з додатком № 2 до договору факторингу № 04/06/25 - Ю від 4.06.2025 - акту прийому - передачі реєстру боржників від 4.06.2025 до договору факторингу № 04/06/25 - від 4.06.2025, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників в кількості 13 254 після чого, з урахуванням п.1.2. договору факторингу № 04/06/25 - Ю від 4.06.2025 від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 48). Відповідно до платіжних інструкцій № 483 від 25.06.2025, № 467 від 10.06.2025, № 468 від 10.06.2025, № 469 від 11.06.2025, № 470 від 11.06.2025, № 478 від 19.06.2025, № 479 від 19.06.2025 ТОВ «ФК «Юніт Капітал» сплатило на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» грошові кошти, призначення платежу: часткові оплати фінансування за відступлення права вимоги згідно з договором факторингу № 04/06/25 - Е від 04.06.2025 (а.с. 44 - 48). Згідно з витягом з реєстру прав вимоги від 04.06.2025, на підставі договору факторингу № 04/06/25 - Ю від 04.06.2025 ТОВ «Юніт Капітал» набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 154742500 від 5.06.2019 становить 46 800,00 грн, з яких: 30 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 16 800,00 грн заборгованість за процентами (а.с. 51 - 52). Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 154742500 від 05.06.2019 станом на 25.06.2025 заборгованість за договором не погашена та становить: 30 000,00 грн - прострочене тіло; 16 800,00 грн - прострочені відсотки, разом 46 800,00 грн (а.с. 40). Позиція Апеляційного суду Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків. Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до положень частини першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення зазначеним вимогам закону відповідає в повній мірі. Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Також згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлені строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами. Також апеляційний суд приймає до уваги положення статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію», де зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію»). Частиною п`ятою статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Положеннями статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку, електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення. Вказані правові висновки щодо укладення договору в електронній формі викладені у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №524/5556/19. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Встановивши, що 05.06.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір №154742500 та Додаткові угоди до договору в електронному вигляді, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», кошти фактично отримані відповідачем та в добровільному порядку кредитору не повернуті, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 30 000,00 грн. Вирішуючи спір в частині нарахування відсотків за користування кредитними коштами, суд першої інстанції виходив із того, що сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, погодивши розмір кредиту, порядок і строки сплати коштів, а також досягли домовленості щодо виду, розміру та строків сплати процентів за користування кредитними коштами, дійшов висновку, що сума заборгованості за відсотками становить 16 800,00 грн. В апеляційній скарзі сторона відповідача оскаржує рішення суду, зокрема, і в частині стягнення заборгованості за відсотками, посилаючись на те, що нарахування відсотків здійснювалось після закінчення строку дії договору і матеріали справи не містять доказів, що позичальник укладав додаткові угоди для пролонгації дії договору, тому такі нарахування є незаконними і не підлягають задоволенню. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів виходить із наступного. Так, умовами договору №154742500 від 05.06.2019, сторони визначили, що кредитодавець надає позичальнику кошти в сумі 30 000, 00 грн ( п. 2.1 Договору). Згідно п. 3.2 договору, кредит надається строком на 56 днів. Строк дії договору починається з моменту його укладення сторонами. Пунктом 3.4 договору визначено, що нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється у наступному розмірі - 365,00% річних від суми кредиту за весь час користування, починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику та до закінчення строку, на який видавався кредит. Відповідно до додаткових угод від 20.06.2019 та від 03.07.2019, починаючи з дати укладення додаткової угоди, позичальник сплачує за користування кредитом 1,00% від кредиту на період строку дії пролонгації ( п. 3 Додаткових угод). Додаткові угоди від 20.06.2019 та від 03.07.2019 в судовому порядку не оскаржувались , є чинними, та свідчать про продовження строку дії кредитного договору. Крім того, Додаток № 1 до договору №154742500 від 05.06.2019 містить графік платежів за договором про споживчий кредит, в якому визначено кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення. Також згідно розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість за відсотками нарахована в період з 05.06.2019 по 28.08.2019, тобто в межах строку дії кредитного договору з урахуванням додаткових угод, що становить 84 днів ( 56 +14+14), та відповідно умов договору в розмірі 1,00 % в день, що становить 365 % річних, складає 16 800,00 грн. Отже, перевіривши наведену позивачем суму заборгованості згідно умов договору №154742500 від 05.06.2019, колегія суддів встановила, що сума заборгованості за умовами кредитного договору, яка підлягає до стягнення, становить 46 800,00 грн (( 30 000, 00 грн х 1,00% х 56 днів) + 30 000,00 грн), тобто позивачем здійснено нарахування відсотків за користування кредитними коштами в межах строку дії договору №154742500 від 05.06.2019, без урахування додаткових умов. Розмір заборгованості за вказаним кредитним договором відповідає визначеному позивачем розміру заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що кредитна заборгованість відповідача за договором про споживчий кредит №154742500 від 05.06.2019складає 46 800,00 грн, з яких: 30 000,00 грн - заборгованість за кредитом (тіло кредиту) та 16 800,00 грн - заборгованість за відсотками. Крім того, відповідачем вказаний розмір не спростовано та не наведено власних розрахунків заборгованості, а посилання скаржника , що відсотки у розмірі 16 800,00 грн за користування кредитними коштами нараховані поза межами користування кредитом та не підлягають до задоволення, є помилковими, спростовуються умовами договору №154742500 від 05.06.2019та узгоджуються із висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 08 серпня 2022 року у справі №234/7298/20. Посилання сторони відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивачем не надано доказів набуття права вимоги за кредитним договором є необґрунтованими по наступних підставах. Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема п. 1 ч. 1 цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі, виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. За приписами ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України). Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу. Верховний Суд у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 755/15965/17 зазначив, що дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Для підтвердження факту відступлення права вимоги, заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора. У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28.11.2018 між ТОВ Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт), укладено договір факторингу № 28/1118-01 (із додатками), відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 70 - 75). Згідно з п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 право вимоги - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Відповідно до розділу 4 договору факторингу № 28/1118-01 право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій в додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників у повному обсязі, за відповідним реєстром прав вимоги. В подальшому додатковими угодами до договору факторингу № 28/1118-01 № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023 продовжувались строки договору та договір факторингу викладався в новій редакції, зокрема і порядок відступлення права вимоги, доповнено умовою, що право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру права вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги (а.с. 75 зворотна сторона - 82). Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 87 від 03.07.2020, на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 154742500 від 05.06.2019, заборгованість за основним боргом 30 000,00 грн, заборгованість за відсотками 16 800,00 грн, загальна заборгованість відступленої грошової вимоги 46 800,00 грн, сума фінансування 3 000,00 грн (а.с. 68 - 69). Згідно з протоколом узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно реєстру прав вимоги № 87 від 3.07.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» узгодили, зокрема, наступне: клієнтом розглянуто та прийнято пропозицію фактора щодо фінансування під відступлення прав грошових вимог, визначених в реєстрі прав вимоги № 87 від 3.07.2020 року (далі - реєстр), до всіх визначених в цьому реєстрі боржників та у визначеному реєстром обсязі. Клієнт передав, а фактор прийняв за реєстром прав вимоги до боржників в кількості 3 067 осіб. Даний протокол є правочином в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України, який вчинено на підставах та умовах визначених в договорі (а.с. 67 зворотна сторона). Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2020 зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги № 87 від 03.07.2020 за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, сторони підтверджують, що станом на 31.12.2020 фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за реєстром прав вимоги № 87 від 03.07.2020 за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с. 67). Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 154742500 від 05.06.2019 становить 46 800,00 грн, з яких: 30 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 16 800,00 грн заборгованість за процентами (а.с. 41). Також судом встановлено, що 05.08.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (клієнт), укладено договір факторингу № 05/0820-01 (із додатками), відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 61 - 65). Відповідно до розділу 4 договору факторингу № 31/0724-01 право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. В подальшому додатковими угодами до договору факторингу № 05/0820-01 від 5.08.2020: № 2 від 3.08.2021, № 3 від 30.12.2022 продовжувались строки дії договору (а.с. 65 зворотна сторона - 66). Згідно з платіжною інструкцією № 4097 від 30.05.2023, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» сплатило на рахунок ТОВ «Таліон плюс» грошові кошти, призначення платежу: оплата за відступлення права вимоги згідно реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 та договору факторингу № 05/0820-01 від 5.08.2020 (а.с. 58 зворотна сторона). Відповідно до протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн Фінанс» узгодили, зокрема, наступне: клієнтом розглянуто та прийнято пропозицію фактора щодо фінансування під відступлення прав грошових вимог, визначених в реєстрі прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року (далі - реєстр), до всіх визначених в цьому реєстрі боржників та у визначеному реєстром обсязі. Клієнт передав, а фактор прийняв за реєстром прав вимоги до боржників в кількості 19 691 осіб. Даний протокол є правочином в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України, який вчинено на підставах та умовах визначених в договорі (а.с. 58). Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023, на підставі договору факторингу № 05/0820-01 від 5.08.2020 ТОВ « ФК «Онлайн Фінанс» набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 154742500 від 5.06.2019 становить 46 800,00 грн, з яких: 30 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 16 800,00 грн заборгованість за процентами (а.с. 59 - 60). 04.06.2025 між ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт), укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю (із додатками), відповідно до якого за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід`ємною частиною договору (а.с. 121 - 130). Відповідно до п. 1.2. договору факторингу № 04/06/25-Ю від 4.06.2025 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому - передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому - передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору. Згідно з додатком № 2 до договору факторингу № 04/06/25 - Ю від 4.06.2025 - акту прийому - передачі реєстру боржників від 4.06.2025 до договору факторингу № 04/06/25 - від 4.06.2025, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників в кількості 13 254 після чого, з урахуванням п.1.2. договору факторингу № 04/06/25 - Ю від 4.06.2025 від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 48). Відповідно до платіжних інструкцій № 483 від 25.06.2025, № 467 від 10.06.2025, № 468 від 10.06.2025, № 469 від 11.06.2025, № 470 від 11.06.2025, № 478 від 19.06.2025, № 479 від 19.06.2025 ТОВ «ФК «Юніт Капітал» сплатило на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» грошові кошти, призначення платежу: часткові оплати фінансування за відступлення права вимоги згідно з договором факторингу № 04/06/25 - Е від 04.06.2025 (а.с. 44 - 48). Згідно з витягом з реєстру прав вимоги від 04.06.2025, на підставі договору факторингу № 04/06/25 - Ю від 04.06.2025 ТОВ «Юніт Капітал» набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 154742500 від 5.06.2019 становить 46 800,00 грн, з яких: 30 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 16 800,00 грн заборгованість за процентами (а.с. 51 - 52). Копії договорів факторингу, реєстри прав вимоги та платіжні інструкції про сплату коштів за договорами факторингу є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що доказів про визнання договорів факторингу № 04/05/25-Ю від 04.06.2025, №05/0820-01 від 05.08.2020, №28/1118-01 від 28.11.2018 недійсними чи погашення відповідачкою боргу первісному кредитору, матеріали справи не містять. За наведених підстав, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у ТОВ «ФК «Юніт Капітал», як нового кредитора, виникло право вимоги повернення кредиту та інших передбачених договором платежів у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 , взятих на себе зобов`язань шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором. Інші доводи, наведені стороною відповідача в апеляційній скарзі, були предметом апеляційного перегляду, однак на правильність висновків суду першої інстанції щодо вирішення справи по суті не впливають. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, оцінив надані позивачем докази та дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами, не вбачає. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Дончака Д.М.. на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 12 листопада 2025 року, судові витрати слід залишити за відповідачем. Керуючись ст.ст. 258, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - у х в а л и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дончака Дмитра Михайловича - залишити без задоволення. Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 12 листопада 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України. Головуюча О.В. Карпенко Судді Ю.В. Сіренко Т.Л. Фетісова