LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС753/20537/18

від 19.10.2022 · Цивільна
Резолютивна:Справу за позовом Акціонерного товариства «Дельта Банк», правонаступниками якого є: Товариство з обмежено відповідальністю Фінансова компанія «Інвест-Кредо» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до…

Ухвала 19 жовтня 2022 року місто Київ справа № 753/20537/18 провадження № 61-15167св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Кулікової С. В., Рубан С. М., та касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року у складі судді Сирбул О. Ф. та постанову Київського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Кулікової С. В., Рубан С. М., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог, судових рішень судів попередніх інстанцій У жовтні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»), правонаступником якого є Акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - АТ «Дельта Банк», банк), звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року позов АТ «Дельта Банк» задоволено. Стягнено із ОСОБА_1 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість у розмірі 17 675 919,40 грн, яка складається із заборгованості за кредитним договором від 27 жовтня 2005 року № 434-Ф у розмірі 4 701 026,63 грн: тіло кредиту - 2 920 146,55 грн, проценти -1 780 880,08 грн; заборгованості за кредитним договором від 23 січня 2006 року № 501-Ф у розмірі 11 622 767,01 грн: тіло кредиту - 7 275 482,00 грн, проценти - 4 347 285,01 грн; заборгованості за кредитним договором від 27 січня 2006 року № 506-Ф у розмірі 1 352 125,76 грн: тіло кредиту - 835 295,25 грн, проценти - 516 830,51 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, у січня 2021 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Ухвалою Київського апеляційну суду від 09 липня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, заяву АТ «Дельта Банк» про залучення до розгляду справи його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» (далі - ТОВ «ФК «Інвест-Кредо») задоволено. 30 липня 2021 року ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» звернулося до суду апеляційної інстанції із заявою про забезпечення позову, у якій просило накласти арешт на нерухоме майно у межах заборгованості ОСОБА_1 за кредитними договорами від 27 жовтня 2005 року № 434-Ф та від 23 січня 2006 року № 501-Ф. Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року заяву ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на нерухоме майно у межах заборгованості ОСОБА_1 за кредитними договорами від 27 жовтня 2005 року № 434-Ф та від 23 січня 2006 року №501-Ф у загальному розмірі 6 053152,39 грн, а саме на: - земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2611092001:22:002:0560, що розташована в с. Поляниця, уч. Вишні, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, та належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту права власності на земельну ділянку серії ЯГ №307289, виданого 03 липня 2006 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30 січня 2006 року, зареєстровано у реєстрі за № 232, ВСО № 559361, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010629800188; - земельну ділянку площею 0,1493 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2611092001:22:002:0559, що розташована в с. Поляниця, уч. Вишні, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, та належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту права власності на земельну ділянку серія ЯГ №307288 (на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30 січня 2006 року, зареєстрованого за №227, ВСО № 559360, виданого 03 липня 2006 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010629800187. Постановою Київського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року залишено без змін. Короткий зміст доводів касаційних скарг У вересні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій заявник просила ухвалу Київського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» про забезпечення позову відмовити. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року та витребувано матеріали справи. Справа надійшла до суду касаційної інстанції у жовтні 2021 року. У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року, у якій вона просила скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень, заявник зазначила пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України: 1) порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17, від 03 липня 2019 року № 342/180/17, та постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 755/7704/15-ц, від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 11 липня 2018 року у справі № 752/6743/16-ц, від 29 травня 2019 року у справі № 539/1582/16-ц, від 31 липня 2019 року у справі № 553/1325/14-ц, від 28 листопада 2019 року у справі № 910/8357/18, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 17 грудня 2020 року у справі 278/2177/15-ц; 2) порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази; безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 1, 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України). Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України (пункти 1, 3, 4, частини третьої статті 411 ЦПК України). Нормативно-правове обґрунтування За змістом частини другої статті 389 ЦПК України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. Заслухавши доповідь судді-доповідача, суд приходить до висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційних скарг викликають необхідність перевірки матеріалів справи. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. При обговоренні доповіді судді-доповідача про проведені підготовчі дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність необхідності виклику у судове засідання учасників справи для надання ними пояснень та про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні). Копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. З огляду на те, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, суд інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справа підлягає розгляду колегією у складі п`яти суддів. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною другою статті 127 частиною п`ятою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом Акціонерного товариства «Дельта Банк», правонаступниками якого є: Товариство з обмежено відповідальністю Фінансова компанія «Інвест-Кредо» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року, а також касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами на 09 листопада 2022 року. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Г. І. Усик А. С. Олійник В. В. Яремко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»