Постанова 4813 № 522/599/23-Е

Номер провадження: 22-ц/813/1018/25 Справа № 522/599/23-Е Головуючий у першій інстанції Науменко А.В. Доповідач Вадовська Л. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27.11.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М., суддів - Погорєлової С.О., Сєвєрової Є.С., за участю секретаря - Венжик Л.С., за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи: позивача ОСОБА_1 , від відповідача акціонерного товариства «Райффайзен Банк» - не з`явились, від відповідача акціонерного товариства «Універсал Банк» - не з`явились, від відповідача приватного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» не з`явились, переглянувши справу №522/599/23-Е за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Райффайзен Банк», акціонерного товариства «Універсал Банк», акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення пені, інфляційних втрат, відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 січня 2024 року у складі судді Науменка А.В., - в с т а н о в и в : Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 07 січня 2023 року до суду з вищеназваним позовом до АТ «Райффайзен Банк», АТ «Універсал Банк», АК КБ «ПриватБанк», АТ АБ «Південний», після уточнення 07 березня 2023 року вимог остаточно просив: визнати дії та бездіяльність відповідачів відносно нього протиправними та незаконними в частині порушення його прав та свобод як споживача, його прав та свобод як людини з інвалідністю, його прав на володіння банківським вкладом щодо усунення перешкод у володінні ним грошима; зобов`язати АТ «Райффайзен Банк», АТ «Універсал Банк», АК КБ «ПриватБанк», АТ АБ «Південний» повернути та виплатити йому через касу банку гроші вкладу та нараховані відсотки по вкладам на дату прийняття рішення по суті; стягнути з АТ «Райффайзен Банк», АТ «Універсал Банк», АК КБ «ПриватБанк», АТ АБ «Південний» солідарно на його користь пеню в розмірі 3%, інфляційні за кожен день прострочення повернення грошей + 101,3% встановленого індексу інфляції від суми вкладу з розрахунком з дати вступу в силу Закону України «Про внесення змін до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15 березня 2022 року №2129-ІХ до дати рішення по суті; стягнути з АТ «Райффайзен Банк», АТ «Універсал Банк», АК КБ «ПриватБанк», АТ АБ «Південний» солідарно на його користь на відшкодування моральної шкоди 500000,00 грн. (т.1 а.с.1-21, 167-190). Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 17 січня 2023 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.33-34). Відповідач АТ «Райффайзен Банк» позов не визнав, зазначивши, що надані докази і фактичні обставини справи не дають обґрунтованих підстав вважати, що позивачу було завдано моральної шкоди, останній не довів та не надав належні та допустимі докази заподіяння йому такої шкоди, обґрунтованості зазначеного розміру шкоди. Правові підстави для відшкодування шкоди відсутні, що є підставою для відмови у позові. Дії позивача є зловживанням процесуальними правами та намаганням таким чином покращити своє фінансове становище за рахунок відповідачів. 17 серпня 2021 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір про відкриття та ведення Карткового рахунку №UA54 3808 ….. …. …. …. НОМЕР_1 , відповідно до якої сторони погодили надання позивачу послуги з відкриття та ведення вказаного Карткового рахунку у АТ «Райффайзен Банк». Також, 16 лютого 2022 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір про відкриття та ведення Карткового рахунку №UA54 3808 ….. …. …. …. НОМЕР_2 , відповідно до якої сторони погодили надання позивачу послуги з відкриття та ведення вказаного Карткового рахунку у АТ «Райффайзен Банк». На зазначені рахунки накладено арешт у відповідності до постанови державного виконавця про арешт коштів боржника від 17 листопада 2022 року у рамках виконавчого провадження №48186012; вказану постанову Банк отримав електронними каналами НАІС. Крім того, Банк також отримав електронними каналами НАІС постанову державного виконавця про арешт коштів боржника від 18 квітня 2023 року у рамках виконавчого провадження №48186012, якою також накладено арешт на рахунки позивача, що відкриті в тому числі й у АТ «Райффайзен Банк» (т.1 а.с.51-53, т.2 а.с.84-85, 129-130). Відповідач АТ «Універсал Банк» позов не визнав, зазначивши, що 04 березня 2020 року ОСОБА_1 особисто підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. В позові як на підставу задоволення вимог ОСОБА_1 посилається на ту обставину, що держаним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про арешт коштів позивача як боржника в рамках виконавчого провадження. Дійсно, згідно інформації з АСВП наявні відкриті виконавчі провадження від 14 липня 2015 року, боржником за якими є ОСОБА_1 . Що стосується АТ «Універсал Банк», то рахунки позивача були заблоковані згідно з постановою про арешт коштів №asvp5572227 від 17 листопада 2022 року (301943,00 грн.) ВП №8186012 (виконавчий документ №2-248/10 від 06 жовтня 2010 року. За змістом позовної заяви не зрозуміло в чому виявляється порушення зі сторони АТ «Універсал Банк» як і інших відповідачів, яким чином Банк порушив права позивача. Звернуто увагу, що АТ «Універсал Банк» є неналежним відповідачем, позивачем обрано неналежний спосіб захисту (т.1 а.с.60-65, т.3 а.с.112-115, 117-120). Відповідач АТ АБ «Південний» позов не визнав, просив закрити провадження в справі в частині вимог до цього Банку, так як за тотожним складом учасників, предметом та підставами позову суд розглянув справу №947/7538/22, де відмовив у позові (т.1 а.с.71-72). Відповідач АТ КБ «ПриватБанку» позов не визнав, зазначивши, що ОСОБА_1 є клієнтом Банку; арешт на відкриті рахунки було накладено на підставі постанов державного виконавця у виконавчих провадженнях 48185933, 48186012, 48185088 (т.2 а.с.187-189). Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 квітня 2023 року закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті (т.2 а.с.62). Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 січня 2024 року закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України провадження в справі в частині вимог ОСОБА_1 до АТ АБ «Південний» про визнання дій протиправними та незаконними, витребування суми з рахунку, стягнення процентів, інфляційного нарахування, моральної шкоди (т.3 а.с.144-145). Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 січня 2024 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Райффайзен Банк», АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк» про визнання дій протиправними та незаконними, витребування суми з рахунку, стягнення процентів, інфляційного нарахування, моральної шкоди (т.3 а.с.147-154). Висновок суду мотивовано недоведеністю вимог. Накладення арешту на рахунки позивача та блокування операцій за ними було здійснено кожним з відповідачів згідно з приписами чинного законодавства, умовами укладеного між позивачем та конкретним відповідачем договору, а не внаслідок протиправних дій відповідачів. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про задоволення позову (т.3 а.с.177-187). За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у наступному. Суд проігнорував, що відповідно до постанови Верховного Суду від 02 грудня 2020 року в справі №2-685/10 є підтвердженням відповідним рішенням Одеського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року про скасування заочного рішення суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 . ВДВС з 2010 року протизаконно вчиняла проти нього виконавчі дії; у подальшому ВДВС закрило відповідне виконавче провадження; ним ініційовано поворот виконання рішення суду. Відповідачі повинні були переконатися у законності своїх дій відносно нього, а не бездумно вчиняти беззаконня. В інших його судових процесах проти ВДВС було встановлено, що матеріали виконавчого провадження не містять жодних відомостей про направлення постанови державного виконавця про арешт коштів боржника до банків відповідачів. У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Універсал Банк» заперечив щодо змісту і вимог апеляційної скарги. Банк не являється стороною виконавчих проваджень, в яких ОСОБА_1 являється боржником. Якщо ОСОБА_1 вважає, що при вчиненні виконавчого провадження його права було порушено, він має право звернутися з відповідною скаргою на дії, рішення виконавця у відповідності до вимог чинного законодавства. Звернення в такому випадку до осіб, які лише виконують діючу постанову державного виконавця, безпідставне (т.3 а.с.213-218). У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Райффайзен Банк» заперечив щодо змісту і вимог апеляційної скарги. На рахунки накладено арешт у відповідності до постанови державного виконавця про арешт коштів боржника від 17 листопада 2022 року у виконавчому провадженні №48186012; вказану постанову Банк отримав електронними каналами НАІС, що підтверджується скріном екрану з програмного забезпечення, який додавався до матеріалів справи. Підстави для невиконання постанови державного виконавця про накладення арешту на рахунки боржника у Банку були відсутні. У випадку обґрунтованих підстав для скасування постанови державного виконавця про накладення арешту ОСОБА_1 мав можливість оскаржити дану постанову в рамках справи про виконання судового рішення та у разі скасування такої постанови рахунки апелянта були б одразу розблоковано. Натомість ОСОБА_1 з невідомих причин вирішив стягнути моральну шкоду з відповідачів за надуманими підставами (т.3 а.с.227-290). Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду без змін з огляду на наступне. Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щеглової Є.В. від 30 травня 2019 року ВП №48185088 про арешт коштів боржника ОСОБА_1 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та які належать боржнику ОСОБА_1 . Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щеглової Є.В. від 30 березня 2023 року ВП №48185088 виконавче провадження закрито. Постановою старшого державного виконавця Джміль О.О. від 17 листопада 2022 року ВП №48186012 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та які належать боржнику ОСОБА_1 . ОСОБА_1 мав відкриті рахунки у АТ «Райффайзен Банк», АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк». Постанови державних виконавців про арешт коштів боржника, що були винесені у відкритих у відношенні боржника ОСОБА_1 виконавчих провадженнях №48185088 та №48186012, надійшли до Банків електронним каналом НАІС за електронними підписами державних виконавців. Порядок прийняття до виконання та виконання банками постанов державних/приватних виконавців про арешт коштів боржників, зокрема, також визначаються Законом України «Про банки та банківську діяльність» та Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою НБУ №22 від 21 січня 2004 року. Арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду (ст.59 Закону України «Про банки та банківську діяльність»). Порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів визначений у главі 9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою НБУ №22 від 21 січня 20204 року, відповідно до якої, зокрема, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що розміщені на його рахунку/ах, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, передбачених законом, установлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що розміщені на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення. Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця, судовим рішенням (у тому числі, рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (п.9.1); банк накладає арешт на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань відкриття і закриття рахунків (п.9.2); арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт, залежно від наявної суми, накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах (п.9.3). Банк здійснює дії щодо арешту коштів відповідно до пункту 9.6 цієї глави. Під час дії документа про арешт коштів, банк протягом операційного дня, відповідно до статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів. Згідно вказаної Інструкції, кошти, що арештовані на рахунку клієнта, забороняється використовувати до надходження платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для виконання якого накладався арешт, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів (п.9.9); до арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта (п.9.10); банк здійснює зняття арешту з коштів за постановою виконавця про зняття арешту з коштів, прийнятою відповідно до законодавства України, за рішенням суду, ухвалою слідчого судді, суду або постановою прокурора (п.9.11). Відповідно до приписів постанови КМУ від 02 березня 2022 року №198-р «Про забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану» та Закону України «Про внесення змін до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, «фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень». Сума стягнення за виконавчим документом боржника ОСОБА_1 перевищує 100000,00 грн. Відповідачі у справі, які є Банками, де ОСОБА_1 мав рахунки, у кожному конкретному випадку виконували постанову державного виконавця про арешт коштів боржника. Не виконати отриману електронними каналами НАІС постанову державного виконавця про арешт коштів боржника Банки підстав не мали. Дії та рішення Банків відповідали чинному законодавству та, відповідно, прав та інтересів ОСОБА_1 не порушували. Оскарження дій, рішень державного виконавця у виконавчих провадженнях, де було винесено постанови про арешт коштів боржника, які отримано Банками електронними каналами НАІС та виконано, не має наслідком протиправність дій та рішень Банків, що виконували чинні постанови державного виконавця. Надані докази і фактичні обставини справи не дають підстав вважати, що ОСОБА_1 завдано Банками моральної шкоди прийняттям до виконання постанови державного виконавця про арешт коштів боржника, оскільки Банки здійснювали свою діяльність в межах повноважень, наданих ним законом та підзаконними нормативно-правовими актами. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, визначився зі спірними правовідносинами та нормами матеріального права, що такі регулюють, та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові. Правові підстави для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення прозву відсутні. Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 січня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Райффайзен Банк», акціонерного товариства «Універсал Банк», акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення пені, інфляційних втрат, відшкодування моральної шкоди залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повну постанову складено 29 січня 2026 року. Головуючий Л.М.Вадовська Судді С.О.Погорєлова Є.С.Сєвєрова