LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд753/6471/25

від 21.01.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Унікальний номер справи 753/6471/25 Номер апеляційного провадження 22-ц/824/2166/2026 Головуючий у суді першої інстанції Маркєлова В.М. Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач Постанова Іменем України 21 січня 2026 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач), суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І. секретар судового засідання Комар Л. А. сторони: позивач ОСОБА_1 відповідач Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Радченко Оксаною Вікторівною , на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 01 серпня 2025 року, постановлену у складі судді Маркєлової В.М. в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва. в с т а н о в и в : У провадженні Дарницького районного суду міста Києва перебуває цивільна справа № 753/6471/25 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування. 30.04.2025 представник відповідача Лінкевич О.В. подала відзив на позовну заяву і клопотання про призначення по справі судової транспортно-товарознавчої (автотоварознавчої) експертизи. На обґрунтування клопотання зазначила наступне. У провадженні Дарницкого районного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування в розмірі 69 879,71 грн. Для з`ясування обставин, що мають значення для справи, а саме - дійсної вартості відновлювального ремонту, з врахуванням зносу без ПДВ, транспортного засобу «Маzda3», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Оскільки між сторонами наявний спір щодо даного питання, постає необхідність для проведення судової автотоварознавчої експертизи. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01 серпня 2025 року задоволено клопотання представника відповідача Лінкевич О.В. про призначення судової транспортно-товарознавчої (автотоварознавчої) експертизи. Призначено судову експертизу у справі та доручено її проведення Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (вулиця Богомольця, 10, Київ, 01601) На вирішення експертизи поставлено наступні питання: 1). Вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу «Маzda 3», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , (номер кузова НОМЕР_2 ) на момент ДТП - 22.12.2024 року, без ПДВ. 2). У разі визначення транспортного засобу фізично знищеним, визначити ринкову вартість транспортного засобу після ДТП (у пошкодженому стані) та на момент ДТП - 22.12.2024 року. Проведення експертизи здійснювати по матеріалах справи. Надати експерту матеріали справи № 753/6471/25. Попереджено експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок (ст. 384 КК України) або за відмову від виконання покладених обов`язків (ст. 385 КК України). Роз`яснено учасникам справи, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд, залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. Витрати, пов`язані з проведенням експертизи, покладено на відповідача - ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта». Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в матеріалах справи містяться документи, що відрізняються в своїх висновках в частині визначення матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок ДТП, отже, суд дійшов висновку, що у справі необхідні спеціальні знання фахівця, тому призначає судову транспортно-товарознавчу (автотоварознавчу) експертизу, проведення якої доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач ОСОБА_1 через представника Радченка О.В. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати з мотивів порушення судом першої інстанції норм процесуального та неправильного застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зазначає, що розгляд вказаної справи не можливий без врахування положень ч. 1 ст. 81, ст.102, 103 ЦПК України ст. 30.1, 30.2, 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), п. 1.3, 5,1, п. 7.17-7.22, формули «2» п. 7.3, 7.35, 7.36, підпункту 7.53.5 п. 7.53, підпунктів 8.5.10-8.5.12 п. 8.5, 8.5.3, пп. «м», «с» п. 4.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методика) п. 2.17 додатка «В» - Особливості підходів до виконання ремонту КТЗ «Методики та Коментаря до Методики визначення обсягу ремонтних дій при встановлення розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу», Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», ст. 384, 385 Кримінального кодексу України (далі - КК України), висновків Верхового Суду, викладених в постановах від 03.06.2021 року у справі № 461/2217/19. Звертає увагу апеляційного суду, що висновок суду першої інстанції про те, що «Різниця між вартістю КТЗ марки у «Мазда 3», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у пошкодженому стані визначеною експертом позивача та відповідача складає - 46 865,58 грн та полягає у різних методах розрахунку утилізації КТЗ. З огляду на вказане вбачається, що матеріали справи фактично містять два розрахунки з визначення вартості матеріального збитку в різних розмірах» необґрунтований. Зауважує, що в Методиці взагалі відсутня формула та метод розрахунку для застосування, яку вказує та застосовує для розрахунку оцінювач у висновку № 46976/1 вартості придатних залишків. Суд першої інстанції безпідставно та необґрунтовано не звернув увагу на те, що у п. 29 Розрахунку страхового відшкодування відповідача (додаток 17 до позовної заяви та надано відповідачем з відзивом) чітко зазначено те, що має місце повне конструктивне знищенняавтомобіля, у зв`язку з чим виплата страхового відшкодування здійснюється саме на підставі ст. 30.1 Закону. Таким чином, на думку позивача, суд першої інстанції проігнорував те, що спір щодо визнання повного конструктивного знищення пошкодженого ТЗ, а отже і спір щодо підстави розрахунку страхового відшкодування, яке розраховується в даному випадку у відповідності до ст. 30.2. Закону, а саме - якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди - між позивачем і відповідачем - відсутній. У зв`язку з чим висновок суду першої інстанції про необхідність визначення вартості відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу без ПДВ є безпідставним. Судом помилково та хибно на вирішення експертизи поставлено питання «Вартість відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу транспортного засобу MAZDA-3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент ДТП - 22.12.2024 року, без ПДВ» оскільки воно жодним чином не впливає на розгляд справи, у зв`язку з чим у його вирішення потреби не має. Посилається на ту обставину, що у даній справі зовсім інші підстави позову, а саме: Позивач не погоджується з заниженою сумою страхового відшкодування, яка виникла, внаслідок складання звіту №46976 та висновку №46976/1, наданими відповідачем з цілеспрямованим порушенням норм чинного законодавства, тобто з метою виплатити заниженої суми страхового відшкодування потерпілій особі. Суд першої інстанції не взято до уваги те, що не є підставою для позову не доплачена сума ПДВ, що підтверджується страховим актом, розрахунком страхового відшкодування Відповідача, поставленими відповідачем питаннями у Звіті №46976 та у Висновку №46976/1, наданими відповідачем Таким чином, суд першої інстанції хибно поставив на вирішення експертизи не потрібне питанням, яке не має жодного відношення до вирішення даної справи. Щодо питання про ринкову вартість транспортного засобу після ДТП на момент ДТП - 22.12.2024 року: у висновку відповідача №46976/1, який складено з порушенням норм чинного законодавства, «Перед спеціалістом поставлено питання про визначення вартості КТЗ у пошкодженому стані». Отже, відповідачем вже надано відповідний висновок експерта по заявленому ним питанню. Крім того, по цьому питанню надано висновок №7904 і позивачем. ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», через представника Шмиголь С.С. подано до суду відзив на апеляційну скаргу. Зазначає, що у пункті 2.2 та 2.3 та протоколу огляду від 29.08.2024 визначено, з чим і погодилася потерпіла особа, «Якщо під час ремонту будуть виявлені приховані пошкодження, про це слід повідомити HACK «ОРАНТА» з метою складення додаткового протоколу. В іншому випадку HACK «ОРАНТА» не приймає до розгляду претензій щодо зазначених пошкоджень. Позивач був присутній при огляді експертом ТЗ та погодився з переліком пошкоджень, зазначених експертом, підписавши Акт огляду транспортного засобу, претензій чи зауважень до проведеного огляду пошкодженого ТЗ позивач не пред`являв і своїм власноручним підписом в Акті огляду підтвердив правильність, повноту проведеного огляду і належну фіксацію його результатів. Щодо визначення вартості залишків, тобто вартості ТЗ у пошкодженому стані, Згідно пункту 7.17. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних Документ сформований в системі «Електронний суд» 23.05.2025 3 транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України №142/5/2092 від 24.11.2003 року (далі - Методика), якщо вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників розукомплектованого або аварійного пошкодження КТЗ, перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то ринкова вартість такого КТЗ не розраховується. Відновлення такого КТЗ за принципом веску є економічно недоцільним. У цьому випадку може бути визначена вартість утилізаціцї КТЗ. Зауважує, що за наявності двох висновків що різняться переліком замінених запчастин та збільшеною вартістю годин на проведення ремонтних робіт та визначенням вартості залишків, для з`ясування обставин, що мають значення для справи щодо достовірності вартості відновлювального ремонту з врахуванням зносу за наявності двох звітів про визначення вартості матеріального збитку, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Отже, на думку представника відповідача, для з`ясування обставин, що мають значення для справи Дарницьким районним судом міста Києва винесено ухвалу про призначення судовоїекспертизи щодо встановлення дійсної вартості відновлювального ремонту, транспортного засобу «Мазда 3», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме, ринкової вартості транспортного засобу ДО та після ДТП. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача ПАТ «Національна страхова компанія «Оранта» - Лінкевич О.В. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги позивача, ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 01 серпня 2025 року просила залишити без змін як законну та обгрунтовану. Позивач ОСОБА_1 в засідання суду апеляційної інстанції не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась у відповідності до вимог закону, участь свого представника у розгляді справи не забезпечила. 19.11.2025 до суду апеляційної інстанції надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та її представника адвоката Радченко О.В. Враховуючи те, що позивач повідомлена про розгляд справи апеляційним судом, беручи до уваги ч. 2 ст. 372 ЦПК, відповідно до якої неявка сторін, або інших учасників справи належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважав за можливе розглянути дану справу за відсутності позивача. Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» - Лінкевич О.В., перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. За правилом частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Судом встановлено, що починаючи із квітня 2025 року на розгляді Дарнцького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування. Позивачем на підтвердження позовних вимог було надано Висновок судового експерта № 7904, складений 14 січня 2025 року, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля «Мазда 3» на момент ДТП - 22.12.2024 становить 237 597 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власнику ТЗ «Мазда 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП, яка сталась 22.12.2024 року становить 237 597 грн. Ринкова вартість автомобіля «Мазда 3» пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталась 22.12.2024 становить 83 567 грн. Згідно даних Звіту №46976, вартість матеріального збитку, завданого власнику ТЗ «Мазда 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 218 382,87 грн. Ринкова вартість автомобіля «Мазда 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 до ДТП складає 218 382,87 грн. Відповідно до Висновку №46976/1 вартість придатних залишків «Мазда 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 130 432,58 грн. Таким чином, вбачається різниця у даних Висновку та Звіту. Суд першої інстанції, взявши до уваги, що матеріали справи містяться документи, що відрізняються в своїх висновках в частині визначення матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок ДТП, дійшов висновку, що у справі необхідні спеціальні знання фахівця, призначив судову транспортно-товарознавчу (авто-товарознавчу) експертизу. Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону з огляду на наступне. За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99). Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Положення цього конституційного принципу закріплені у статтях 12, 13 ЦПК України. Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. За частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»). Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб. За змістом частин другої, третьої статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. За правилами статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. У відповідності до частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими. При цьому неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду. Викладене узгоджується з правовими висновками, наведеними у постановах Верховного Суду України від 29 лютого 2012 року в справі № 6-9цс12, від 17 вересня 2014 року в справі № 6-131цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року в справі № 496/4851/14-ц (провадження 61-7835сво19). Таким чином питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. На думку колегії суддів, суд дійшой вірного висновку про необхідність призначення у справі судової транспортно-товарознавчої (автотоварознавчої) експертизи. Доводи апелянта щодо тієї обставини, що суд помилково вважав, що «Різниця між вартістю КТЗ марки у «Мазда 3», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у пошкодженому стані визначеною експертом позивача та відповідача складає - 46 865,58 грн та полягає у різних методах розрахунку утилізації КТЗ є необгрунтованими. Так, матеріальна шкода заподіяна внаслідок ДТП визначається експертами на підставі «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних трансопртних засобів» затвердженої накахом Міністертсва Юстиції України №142/5/2092 від 24.11.2003 року. 08 листопада 2019 року набрали чинності Зміни до Методики, відповідно до яких: абзац другий пункту 5.1 викладено в такій редакції: «Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначивша) експертизу (залучив(ла) експерта), у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.». Нова редакція (в частині визначення збитку без огляду експерта, який складає висновок) змінила наступне: - особу, яка визначає збиток (раніше експерт (оцінювач), зараз експерт); - документ, який складається (раніше висновок чи звіт (акт), зараз висновок); - орган, за чиїм рішенням проводиться визначення збитку (раніше орган (посадова особа), яка здійснює судове чи досудове слідство, зараз орган (особа), яка призначила експертизу (залучила експерта). Особа, може бути як юридичною так і фізичною особою. Страховику надано право на залучення аварійного комісару, експерта або юридичної особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти. Щодо визначення вартості залишків, тобто вартості ТЗ у пошкодженому стані, слід зазначити наступне. Згідно пункту 7.17. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України №142/5/2092 від 24.11.2003 року, якщо вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників розукомплектованого або аварійно пошкодженого КТЗ, перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то ринкова вартість такого КТЗ не розраховується. Відновлення такого КТЗ за принцтпом внеску є економічно недоцільним. У цьому випадку може бути визначена вартість утилізації КТЗ. Відповідно п. 7.18 Методики, вартість утилізації КТЗ визначається як сума ринкової вартості технічно справних складників та вартості металобрухту складників, які залишилися, або із застосуванням методу питомої ваги окремої складової КТЗ від ринкової вартості КТЗ. Пунктом 7.20 визначено, що вартість технічно справних складників визначається на підставі їх діагностування на спеціалізованому для даної моделі КТЗ підприємстві автосервісу, а у разі необхідності - дефектування. Зі змісту оскаржуваної ухвали місцевого суду вбачається, що вона відповідає обставинам справи, оскільки стороною відповідача наведено достатні підстави та обґрунтовані мотиви для висновку про необхідність призначення у справі судової транспортно-товарознавчої (автотоварознавчої) експертизи. Так за доводами позивачки предметом доказування у цій справі є розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу у зв`язку з пошкодженням її автомобіля в результаті ДТП. Суд першої інстанції, вірно встановивши обставини справи та характер спірних правовідносин, дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення клопотання представника відповідача про призначення судової транспортно-товарознавчої (автотоварознавчої) експертизи, оскільки у справі наявні два висновки, що різняться переліком замінених запчастин та збільшеною вартістю годин на проведення ремонтних робіт та визначення вартості залишків та матеріальної шкоди. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03, пункт 29, від 26 липня 2007 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року). Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства. Судом першої інстанції було створено рівні можливості учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав, що є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін. Однак, колегія суддів частково приймає до уваги доводи апелята та вважає за необхідне змінити перелік питань посталених на вирішення експерту, а саме, замість питань: - Вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу «Маzda 3», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , (номер кузова НОМЕР_2 ) на момент ДТП - 22.12.2024 року, без ПДВ. - У разі визначення транспортного засобу фізично знищеним, визначити ринкову вартість транспортного засобу після ДТП (у пошкодженому стані) та на момент ДТП - 22.12.2024 року. Поставити на вирішення експертів питання: - Яка ринкова вартість автомобіля MAZDA-3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент ДТП, яка сталася 22.12.2024 року? - Яка вартість відновлювального ремонту автомобіля MAZDA-3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталася 22.12.2024 року, з урахуванням фізичного зносу складових? - Яка ринкова вартість автомобіля MAZDA-3, реєстраційний номер НОМЕР_1 пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталася 22.12.2024 року з урахуванням аварійних пошкоджень? Відповіді саме на такі питання дозволять суду першої інстанції ухвалити законне та обгрунтоване рішення по суті спору, який виник між сторонами по справі. За змістом статей 13, 175 ЦПК України позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Невідповідність зазначених у заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови у задоволенні позову по суті спору, а не для відмови у реалізації учасником справи його процесуальних прав, в тому числі на проведення судової експертизи. Досліджуючи сукупність передбачених частиною першою статті 103 ЦПК України підстав, за яких суд призначає експертизу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставини даного спору, вимагають залучення фахівця, який має спеціальні знання у певній галузі, а висновок експертизи не буде мати для суду наперед встановленого значення, оскільки оцінюється у сукупності з іншими доказами у справі (стаття 110 ЦПК України). Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції щодо призначення у даній справі судової автотоварознавчої експертизи постановлена відповідно до вимог матеріального та процесуального законодавства і достатніх підстав для її скасування не вбачається. Однак, вважає за необхідне змінити питання, які поставлені на вирішення експертів. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити судове рішення. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Ураховуючи викладене, та встановлені обставини по справі, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно вирішено питання про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи, однак вважає за необхідне змінити перелік питань, що ставляться на вирішення експертів. А тому колегія суддів змінює ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 01 серпня 2025 року в частині поставлених на вирішення експертів питань. В іншій частині суд апеляційної інстанції залишає без змін ухвалу суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367,368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Радченко Оксаною Вікторівною , задовольнити частково. Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 01 серпня 2025 року змінити, а саме, змінити питання, які поставлені на вирішення експертів викладені у резолютивній частині ухвали, а саме замість питання:

1. Вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу «Маzda 3», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , (номер кузова НОМЕР_2 ) на момент ДТП - 22.12.2024 року, без ПДВ.

2. У разі визначення транспортного засобу фізично знищеним, визначити ринкову вартість транспортного засобу після ДТП (у пошкодженому стані) та на момент ДТП - 22.12.2024 року. Поставити на вирішення експертів питання:

1. Яка ринкова вартість автомобіля MAZDA-3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент ДТП, яка сталася 22.12.2024 року?

2. Яка вартість відновлювального ремонту автомобіля MAZDA-3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталася 22.12.2024 року, з урахуванням фізичного зносу складових?

3. Яка ринкова вартість автомобіля MAZDA-3, реєстраційний номер НОМЕР_1 пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталася 22.12.2024 року з урахуванням аварійних пошкоджень? В іншій частині ухвалу Дарнрицького районного суду м. Києва від 01 серпня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повна постанова складена 27 січня 2026 року. Судді Л. Д. Поливач А. М. Стрижеус О. І. Шкоріна

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»