Постанова ККС ВС № 552/7882/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 січня 2026 року м. Київ справа № 552/7882/22 провадження № 51-387км23 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , у режимі відеоконференції: захисника ОСОБА_6 , засудженої ОСОБА_7 , законного представника засудженої ОСОБА_8 , розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 , на вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 червня 2024 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 06 березня 2025 року у кримінальному провадженні № 12022221180000726 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК). Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини Вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 червня 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватою та засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 307 КК - на строк 6 років; за ч. 3 ст. 307 КК із застосуванням приписів ч. 1 ст. 69 цього Кодексу - на строк 6 років 1 місяць. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 1 місяць. Вирішено питання щодо: початку строку відбування покарання; зарахування строку попереднього ув`язнення та домашнього арешту у строк покарання; спеціальної конфіскації; арешту майна; речових доказів і відшкодування процесуальних витрат у кримінальному провадженні. Як установив суд у вироку, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, у невстановлені дату, час та місці за невстановлених обставин за допомогою мобільного телефону, використовуючи інтернет, з корисливих мотивів, з метою збуту незаконно придбала в невстановленої особи через магазин «Картель» особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP (далі - психотропна речовина PVP) та стала її незаконно зберігати в невстановленому місці, а 20 червня 2022 року (точний час не встановлено) прибула на вул. Матросова у м. Харкові, де поблизу будинку № 20 під каменем за координатами 49.95602, 36.2752 (у пошуковій системі «Google» всесвітньої мережі «Інтернет») залишила згорток із цією психотропною речовиною. З метою фіксації місця розташування закладки ОСОБА_7 за допомогою мобільного телефону «iPhone 6» зробила фотознімок із зазначенням координат для подальшого передання інформації покупцю. 12 вересня 2022 року з 10:39 по 13:15 під час огляду місця події поблизу згаданого вище будинку на вул. О. Матросова, 20 під каменем за координатами 49.95602, 36.2752 виявлено та вилучено один згорток поліетиленового пакета із застібкою, всередині якого містилася психотропна речовина PVP масою 0,0971 г. Крім того, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, повторно, у невстановлені дату, час та місці за невстановлених обставин за допомогою мобільного телефона, використовуючи інтернет, з корисливих мотивів, з метою збуту незаконно придбала у невстановленої особи через магазин «Картель» психотропну речовину PVP та стала її незаконно зберігати в невстановленому місці, а надалі повторно залишила згорток з цією речовиною і з метою фіксації місця розташування закладки за допомогою мобільного телефону «iPhone 6» робила фотознімки із зазначенням координат для подальшого передання інформації покупцю, а саме: - 20 червня 2022 року, за адресою: м. Харків, вул. О. Матросова, буд. 20, координати 49.95602, 36.2752, маса речовини - 0,0831 г; - 20 червня 2022 року, за адресою: м. Харків, вул. О. Матросова, буд. 20, координати 49.95602, 36.2752, маса речовини - 0,1362 г; - 20 червня 2022 року, за адресою: м. Харків, вул. О. Матросова, буд. 20, координати 49.95602, 36.2752, маса речовини - 0,1027 г; - 20 червня 2022 року, за адресою: м. Харків, вул. О.Матросова, буд. 20, координати 49.95602, 36.2752, маса речовини - 0,2670 г; - 24 червня 2022 року, за адресою: м. Харків, пров. Зерновий, буд. 5-А, координати 49.94999, 36.26771, маса речовини - 0,0908 г; - 24 червня 2022 року, за адресою: м. Харків, пров. Зерновий, буд. 5-А, координати 49.95001, 36.26774, маса речовини - 0,0899 г; - 29 червня 2022 року, за адресою: м. Харків, вул. Котляревського, буд. 1, координати 49.95113, 36.2687, маса речовини - 0,1142 г; - 01 липня 2022 року, за адресою: м. Харків, вул. Костичева, буд. 16, координати 49.95049, 36.27188, маса речовини - 0,0657 г. Указані вище згортки з психотропною речовиною - PVP, 12 вересня 2022 року були виявлені та вилучені під час проведення огляду місця події. - 20 червня 2022 року, за адресою: м. Харків, вул. О. Матросова, буд. 20, координати 49.95602, 36.2752, маса речовини - 0,0237 г; - 20 червня 2022 року, за адресою: м. Харків, вул. О. Матросова, буд. 20, координати 49.95602, 36.2752, маса речовини - 0,1335 г; - 20 червня 2022 року, за адресою: м. Харків, вул. О. Матросова, буд. 20, координати 49.95602, 36.2752, маса речовини - 0,1335 г; - 24 червня 2022 року, за адресою: м. Харків, вул. О. Матросова, буд. 9, координати 49.95614, 36.27558, маса речовини - 0,1533 г. Указані вище згортки з психотропною речовиною - PVP, 10 вересня 2022 року були виявлені та вилучені під час проведення огляду місця події. - 24 червня 2022 року, за адресою: м. Харків, провулок Зерновий, буд. 5-А, координати 49.94999, 36.26741, маса речовини - 0,1214 г; - 24 червня 2022 року, за адресою: м. Харків, провулок Зерновий, буд. 5А, координати 49.94999, 36.26741, маса речовини - 0,1383 г; - 24 червня 2022 року, за адресою: м. Харків, провулок Зерновий, буд. 17, координати 49.95014, 36.25742, маса речовини - 0,1868 г; - 26 червня 2022 року, за адресою: м. Харків, 1-й Зерновий проїзд, буд. 3, координати 49.95305, 36.27412, маса речовини - 0,1335 г; - 29 червня 2022 року, за адресою: м. Харків, вул. Котляревського, буд. 5, координати 49.95101, 36.26875, маса речовини - 0,1646 г; - 30 червня 2022 року, за адресою: м. Харків, вул. Ковтуна, буд. 18, координати 49.9610581, 36.2867431, маса речовини - 0,1536 г; - 01 липня 2022 року, за адресою: м. Харків, 3-й Зерновий проїзд, буд. 9, координати 49.95121, 36.27215, маса речовини - 0,1533 г; - 01 липня 2022 року, за адресою: м. Харків, 3-й Зерновий проїзд, буд. 7/15, координати 49.95109, 36.27219, маса речовини - 0,1168 г; - 01 липня 2022 року, за адресою: м. Харків, провулок Зерновий, буд. 5-Г, координати 49.94961, 36.26768, маса речовини - 0,0768 г; - 01 липня 2022 року, за адресою: м. Харків, пров. Зерновий, буд. 5-Г, координати 49.94961, 36.26775, маса речовини - 0,1560 г; - 01 липня 2022 року, за адресою: м. Харків, провулок Зерновий, буд. 5-Г, координати 49.94927, 36.26738, маса речовини - 0,1795 г; - 01 липня 2022 року, за адресою: м. Харків, провулок Зерновий, буд. 5-Г, координати 49.94931, 36.26735, маса речовини - 0,1021 г; - 01 липня 2022 року, за адресою: м. Харків, провулок Зерновий, буд. 5-Г, координати 49.94935, 36.26736, маса речовини - 0,1584 г; - 01 липня 2022 року, за адресою: м. Харків, 2-й Зерновий проїзд, буд. 17, координати 49.95083, 36.27217, маса речовини - 0,1463 г; - 01 липня 2022 року, за адресою: м. Харків, 2-й Зерновий проїзд, буд. 6, координати 49.95146, 36.2722, маса речовини - 0,1260 г; - 01 липня 2022 року, за адресою: м. Харків, 2-й Зерновий проїзд, буд. 5, координати 49.95203, 36.2724, маса речовини - 0,1435 г; Указані вище згортки з психотропною речовиною - PVP, 13 вересня 2022 року були виявлені та вилучені під час проведення огляду місця події. - 26 червня 2022 року, за адресою: м. Харків, вул. Котляревського, буд. 1, координати 49.95232, 36.26986, маса речовини - 0,1321 г; - 26 червня 2022 року, за адресою: м. Харків, вул. Котляревського, буд. 3, координати 49.95229, 36.27031, маса речовини - 0,0148 г; - 29 червня 2022 року, за адресою: м. Харків, вул. Котляревського, буд. 5, координати 49.95105, 36.26871, маса речовини - 0,0017 г; - 29 червня 2022 року, за адресою: м. Харків, вул. Котляревського, буд. 1, координати 49.95104, 36.26876, маса речовини - 0,0448 г; - 30 червня 2022 року, за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 171-А, координати 49.95012, 36.26439, маса речовини - 0,0956 г; - 30 червня 2022 року, за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 171-А, координати 49.94996, 36.26422, маса речовини - 0,144 г; - 30 червня 2022 року, за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 171-А, координати 49.94994, 36.26423, маса речовини - 0,1122 г; Указані вище згортки з психотропною речовиною - PVP, 09 вересня 2022 року були виявлені та вилучені під час проведення огляду місця події. - 29 червня 2022 року, за адресою: м. Харків, вул. Котляревського, буд. 5, координати 49.95101, 36.26875, маса речовини - 0,1742 г; - 30 червня 2022 року, за адресою: м. Харків, 3-й Зерновий проїзд, буд. 17, координати 49.95208, 36.27106, маса речовини - 0,1880 г; - 30 червня 2022 року, за адресою: м. Харків, 3-й Зерновий проїзд, буд. 12, координати 49.95215, 36.27075, маса речовини - 0,1046 г; - 30 червня 2022 року, за адресою: м. Харків, 3-й Зерновий проїзд, буд. 12, координати 49.95215, 36.27058, маса речовини - 0,0657 г; - 30 червня 2022 року, за адресою: м. Харків, 4-й Зерновий проїзд, буд. 6, координати 49.95152, 36.27134, маса речовини - 0,1159 г; - 01 липня 2022 року, за адресою: м. Харків, 2-й Зерновий проїзд, буд. 7, координати 49.95176, 36.27232, маса речовини - 0,1538 г; - 01 липня 2022 року, за адресою: м. Харків, 2-й Зерновий проїзд, буд. 6, координатами 49.95229, 36.27242, маса речовини - 0,1836 г. Указані вище згортки з психотропною речовиною - PVP, 07 вересня 2022 року були виявлені та вилучені під час проведення огляду місця події. - не пізніше 03 липня 2022 року, за адресою: м. Харків, вул. Зернова, буд. 57, поблизу вказаного будинку під деревом, маса речовини - 1,1077 г, яка в цей же день, була виявлена та вилучена під час проведення огляду місця події. Крім того, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, повторно, у невстановлені дату, час та місці за невстановлених обставин за допомогою мобільного телефона, використовуючи інтернет, з корисливих мотивів, з метою збуту незаконно придбала в невстановленої особи через магазин «Картель» психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін (далі - психотропна речовина - амфетамін) та стала її незаконно зберігати в невстановленому місці, а надалі повторно залишила згорток із цією речовиною і з метою фіксації місця розташування закладки за допомогою мобільного телефону «IPhone 6» робила фотознімки із зазначенням координат для подальшої передачі інформації покупцю, а саме: - не пізніше 03 липня 2022 року, за адресою: м. Харків, вул. Зернова, буд. 53 (поблизу указаного будинку під каменем), маса речовини - 0,1141 г; - не пізніше 03 липня 2022 року, за адресою: м. Харків, вул. Зернова, буд. 53 (поблизу указаного будинку поряд з металевою трубою), маса речовини - 0,1407 г; - не пізніше 03 липня 2022 року, за адресою: м. Харків, вул. Зернова, буд. 53 (поблизу указаного будинку під каменем), маса речовини - 0,0626 г; - не пізніше 03 липня 2022 року, за адресою: м. Харків, вул. Зернова, буд. 53 (поблизу указаного будинку під сухою травою), маса речовини - 0,1168 г. Указані вище згортки із психотропною речовиною - амфетамін, 03 липня 2022 року виявлені та вилучені під час проведення огляду місця події. Крім того, ОСОБА_7 03 липня 2022 року приблизно о 09:40, діючи з прямим умислом, з метою збуту, повторно придбала за адресою: вул. Франтішека Крала, 33-А, м. Харків, у великих розмірах психотропну речовину - амфетамін, яку стала зберігати до моменту її виявлення та вилучення цього ж дня працівниками поліції. Під час обшуку ОСОБА_7 вилучено 51 поліетиленовий пакет із застібкою, всередині яких була психотропна речовина - амфетамін, загальною масою 7,2287 г (у перерахунку на масу речовини). Також ОСОБА_7 03 липня 2022 року приблизно о 09:40 за допомогою свого мобільного телефону, використовуючи інтернет, з метою збуту повторно придбала в особливо великих розмірах психотропну речовину PVP, отримавши вказане вище замовлення від невстановленої особи через магазин «Картель» за адресою: м. Харків, вул. Франтішека Крала, буд. 33-А. Надалі ОСОБА_7 стала зберігати згадану психотропну речовину до моменту її виявлення та вилучення працівниками поліції. Під час обшуку ОСОБА_7 03 липня 2022 року вилучено 45 поліетиленових пакетів із застібкою, усередині яких була психотропна речовина PVP загальною масою 19,8183 г (у перерахунку на масу речовини). Харківський апеляційний суд ухвалою від 06 березня 2025 року вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_7 залишив без змін. Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, і заперечення інших учасників провадження У касаційній скарзі захисник, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженої через суворість, просить змінити рішення судів попередніх інстанцій і призначити ОСОБА_7 покарання із застосуванням приписів ст. 69 КК у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 307 КК - на строк 4 роки; за ч. 3 ст. 307 КК - на строк 5 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, від відбування якого звільнити відповідно до ст. 75 КК з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК. Обґрунтовуючи вимоги, касатор вказує, що місцевий суд зазначив про негативну характеристику засудженої, хоча цей суд досліджував позитивну характеристику, надану дільничним, та доповідь центру пробації, згідно з якою виправлення ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства. Крім того, захисник стверджує, що суди попередніх інстанцій помилково не застосували ст. 69 КК під час призначення покарання за ч. 2 ст. 307 КК з огляду на те, що її положення були застосовані під час призначення покарання за ч. 3 ст. 307 КК. Також, на переконання скаржника, місцевий та апеляційний суди належним чином не врахували того, що засуджена вчинила кримінальні правопорушення, будучи неповнолітньою, а на час розгляду справи була вагітною. Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 подав заперечення, у яких просив касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни. Позиції учасників судового провадження Захисник, надавши відповідні пояснення, просила задовольнити вимоги касаційної скарги у повному обсязі. Засуджена та її законний представник підтримали касаційну скаргу захисника. Прокурор заперечив щодо задоволення касаційної скарги та просив ухвалені у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 судові рішення залишити без зміни. Мотиви Суду Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши доводи в касаційній скарзі захисника, матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) підставами для скасування або зміни судових рішень під час розгляду справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. За частиною 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Висновку суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, установлених місцевим судом у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК, а також правильності кваліфікації її діяння за частинами 2, 3 ст. 307 КК Верховний Суд не перевіряє, оскільки законності й обґрунтованості судових рішень в цій частині захисник не оскаржує. Доводи захисника щодо невідповідності призначеного засудженій покарання через суворість Верховний Суд вважає необґрунтованими з огляду на таке. Як визначено частинами 1, 2 ст. 50 КК, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так й іншими особами. Згідно з приписами ст. 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Відповідно до мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, згідно з положеннями статей 66, 67 КК. Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винуватій особі необхідного й доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини й захистом інтересів держави та суспільства. Так, відповідно до ч. 1 ст. 69 КК за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків, визначених цим Кодексом, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. Згідно з приписами ст. 75 КК, якщо суд, крім випадків, визначених цим Кодексом, зокрема, під час призначення покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 5 років, ураховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Кримінально-правові норми, що визначають загальні засади та правила призначення покарання, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Урахувавши наведені обставини, суд з урахуванням положень КК, зокрема ст. 75 цього Кодексу, ухвалює рішення про можливість чи неможливість звільнити особу від відбування покарання з випробуванням. Водночас дискреційні повноваження суду щодо призначення покарання або ухвалення рішення про звільнення від його відбування мають межі, визначені статтями 414, 438 КПК, які передбачають повноваження суду касаційної інстанції скасувати або змінити судове рішення у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, у тому числі, коли покарання за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість, а також у разі неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема положень статей 69, 75 КК. Згідно зі ст. 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або суворість. Зі змісту оскаржених судових рішень вбачається, що суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_7 покарання, врахував: відомості про особу засудженої, яка має середню-спеціальну освіту, за місцем навчання характеризується негативно (безвідповідальна учениця), раніше не судима; досудову доповідь органу пробації; характер і ступінь тяжкості вчинених засудженою кримінальних правопорушень; наявність обставин, що пом`якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення кримінального правопорушення неповнолітньою, активне сприяння встановленню істини в суді й відсутність обставин, які його обтяжують. Урахувавши наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_7 мінімального покарання за ч. 2 ст. 307 КК, а за ч. 3 ст. 307 КК із застосуванням приписів ст. 69 КК - нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією цієї норми КК. Призначаючи остаточне покарання, суд застосував принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим. Зважаючи на те, що на момент вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 3 ст. 307 КК ОСОБА_7 не досягла повноліття, місцевий суд не залишив поза увагою і приписи статей 98, 103 КК, якими визначено перелік видів покарань, що можуть бути застосовані до неповнолітніх, у зв`язку з чим дійшов висновку про відсутність підстав для призначення додаткового покарання, передбаченого частинами 2, 3 ст. 307 КК - конфіскації майна. Не погоджуючись із вироком місцевого суду захисник ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу. Харківський апеляційний суд під час перегляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 не встановив підстав для зміни вироку місцевого суду в частині призначеного покарання та порядку його відбування. Обґрунтовуючи свої висновки суд апеляційної інстанції зазначив, що місцевий суд врахував, зокрема обставини, на які посилається апелянт, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення кримінального правопорушення неповнолітньою, активне сприяння встановленню істини в суді. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що призначене ОСОБА_7 покарання (його вид та розмір) є таким, що відповідає загальним засадам призначення покарання та його меті, є необхідним та достатнім для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, пропорційним й співмірним ступеню тяжкості вчиненого. Крім того, апеляційний суд зауважив про відсутність підстав вважати, що призначене судом першої інстанції покарання є явно несправедливим внаслідок суворості з огляду на те, що воно призначене із застосуванням приписів ст. 69 КК, а вагітність засудженої, як зазначив цей суд, не є підставою для звільнення ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК та не впливає на правильність висновків суду. Також, врахував суд специфіку вчинених ОСОБА_7 злочинів, які належать до кримінальних правопорушень проти здоров`я населення, кількість епізодів збуту та загальний обсяг придбаної і незаконно збутої психотропної речовини, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого. За таких обставин, Харківський апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновками місцевого суду про те, що виправлення та перевиховання ОСОБА_7 , а також попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень не можливе без її ізоляції від суспільства, а покарання за вчинені нею протиправні діяння вона має відбувати реально, оскільки звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК не буде ефективним та дієвим для досягнення мети щодо її виправлення. Верховний Суд під час перевірки доводів захисника враховує і встановлені місцевим судом обставини, зокрема тяжкість вчинених умисних кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК є тяжким та особливо тяжким злочином; предмет цих кримінальних правопорушень - психотропні речовини, придбані засудженою для збуту у великих і особливо великих розмірах. Тому, на переконання Верховного Суду, призначене засудженій покарання не свідчить про істотну диспропорцію між визначеним судом покаранням та вчиненими протиправними діяннями, як і не свідчить про наявність правових підстав для призначення покарання у меншому розмірі і, відповідно, звільнення від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК. Крім того, Суд не залишає поза увагою, що Мінімальні стандартні правила ООН, які стосуються здійснення правосуддя стосовно неповнолітніх («Пекінські правила»), прийняті резолюцією 40/33 Генеральної Асамблеї 1985 року, спрямовують на те, що система правосуддя щодо неповнолітнього направлена в першу чергу на забезпечення добробуту неповнолітнього й забезпечення того, що будь-які міри впливу на останнього були завжди пропорційні, як з індивідуальними даними особистості правопорушника, так із обставинами правопорушення. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, призначаючи остаточне покарання за одне кримінальне правопорушення у мінімальних межах санкції інкримінованої їй статті КК, а за інше - із застосуванням приписів ст. 69 КК, обрав найбільш сприятливий для засудженої принцип його визначення за сукупністю кримінальних правопорушень, а саме - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. З огляду на викладене в цьому провадженні немає підстав вважати призначене покарання явно несправедливим через суворість. До того ж визначені місцевим судом вид, розмір покарання та порядок його відбування відповідають принципам законності, індивідуалізації та справедливості. Крім того, колегія суддів Верховного Суду зауважує, що позиція уповноваженого органу з питань пробації, висловлена в досудовій доповіді, щодо покарання, яке засуджена повинна понести за вчинене, під час вирішення цього питання судом не є визначальною. Також, Суд звертає увагу касатора на те, що, як встановив місцевий суд, ОСОБА_7 за місцем навчання характеризується негативно, а саме як безвідповідальна учениця. За таких обставин всупереч твердженням захисника, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку щодо негативної характеристики засудженої за місцем навчання. Водночас наявність позитивної характеристики засудженої за місцем проживання не впливає на законність призначеного їй покарання. З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає неспроможними доводи захисника про те, що всупереч приписам ст. 485 КПК дані про особу засудженої були недостатньо враховані під час призначення їй покарання. Крім того, захисник у касаційній скарзі не навела таких обставин про особу засудженої, які б дійсно свідчили про несправедливість призначеного покарання. А наявність у ОСОБА_7 малолітньої дитини не свідчить про її виправлення та не зменшує суспільної небезпечності вчинених нею з корисливих мотивів численних епізодів протиправних діянь. Не є слушними й доводи захисника щодо незастосування судами попередніх інстанцій приписів ст. 69 КК під час призначення покарання за ч. 2 ст. 307 КК, оскільки призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, належить до дискреційних повноважень суду. У разі вчинення особою кількох кримінальних правопорушень суд, за наявності правових підстав, вирішує питання щодо можливості призначення покарання з урахуванням положень ст. 69 КК окремо за кожне інкриміноване кримінальне правопорушення. За таких обставин суд не зобов`язаний призначати покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, за всі вчинені кримінальні правопорушення, якщо приписи ст. 69 КК застосовано хоча б до одного з них. Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях, та не містять вагомих аргументів, які би свідчили про залишення поза увагою судами доводів сторони захисту, у зв`язку з чим немає підстав для сумнівів у законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_6 . Отже, ухвалені у справі вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду є належним чином обґрунтованими та вмотивованими і за змістом відповідають приписам статей 370, 374 та 419 КПК. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність чи невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженої, які були би підставами для зміни або скасування судових рішень, не встановлено, а тому касаційну скаргу захисника необхідно залишити без задоволення. Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд ухвалив: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 червня 2024 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 06 березня 2025 рокущодо ОСОБА_7 - без зміни. Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3