Постанова Дніпровський апеляційний суд № 175/6988/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/382/26 Справа № 175/6988/25 Суддя у 1-й інстанції - Білоусова О. М. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2026 року м. Кривий Ріг Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Коваль В.С., яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 605,60 грн., ВСТАНОВИВ: Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції : Постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2025 року справи про адміністративне правопорушення №175/6988/25 (провадження №3/175/3121/25) за ч. 1 ст. 130 КУпАП та №175/6990/25 (провадження №3/175/3122/25) за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 об`єднані в одне провадження та присвоєно №175/6988/25 (провадження №3/175/3121/25). Цією ж постановою встановлено, що 01.03.2025 року о 13-15 год., м. Краматорськ, вул. Мурманська біля буд 47, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21013» номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Пройти огляд у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, 01.03.2025 року о 20-00 год., м. Краматорськ, вул. Краматорська біля буд 93, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Daewoo Lanos» номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння шкіри обличчя та очей. Пройти огляд у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги: В апеляційній скарзі захисник Коваль В.С., яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просить постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2025 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 . В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що висновок суду про підтвердження вини ОСОБА_1 дослідженим відеозаписом не відповідає матеріалам справи, оскільки відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського не може містити відомостей про адміністративного правопорушення, оскільки в постанові суду не описано, які саме фрагменти на відеозаписі підтверджують вчинення правопорушення ОСОБА_1 . Звертає увагу, що інспектор патрульної поліції є зацікавленою особою при розгляді цієї справи, а тому рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. Зазначає, що матеріали справи та долучений відеозапис до протоколу серії АБА №010563 не містять підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а на відеозаписі вбачається, що він перебуває біля автомобіля і не виконує функцій водія. Крім того, на відео ОСОБА_1 поводить себе адекватно, чітко відповідає на всі запитання поліцейського, поведінка та координація рухів повністю відповідають обстановці, за якої відбувається спілкування з поліцейськими, тобто нехарактерна для особи, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Щодо відеозапису доданого відповідно до протоколу серії АБА №010267 зауважує, що з нього вбачається, що сталося ДТП за участю ОСОБА_1 , під час якого він отримав забої та був доставлений до лікарні. Однак інспектори патрульної поліції перебуваючи в лікарні почали стверджувати про наявність у ОСОБА_1 алкогольного сп`яніння, тоді як він перебував в стресовому стані після ДТП та мав фізичні ушкодження. Звертає увагу, що працівниками поліції ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом під акт про відсторонення водія від керування та в матеріалах справи такий не міститься, чим порушено вимоги ст. 266 КУпАП. Наголошує, що своїми діями поліцейські порушили встановлений порядок огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння. Зокрема, поліцейський повинен вимагати від водія проведення огляду, а не ставити запитання чи згоден він пройти такий огляд. Наполягає, що поліцейський спочатку повинен вимагати проведення огляду на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, і тільки після цього, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, або в разі незгоди з його результатами, огляд повинен бути проведений в закладі охорони здоров`я. Вважає, що відеозапис не є безперервним, а змонтований з кількох частин хронологічно неузгоджених між собою. Враховуючи вищевикладене, вказані відеозаписи не можуть бути доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки не відповідає критеріям допустимих доказів. Наполягає, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, так як саме цей порядок не був дотриманий поліцейськими, а відповідно він не порушив вимоги п. 2.5. ПДР та не скоював адміністративного правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що протоколи про адміністративні правопорушення серії АБА №010563 та серії АБА №010267 містять невірне і нечітке формулювання суті правопорушення, що позбавляє водія права на захист, адже обвинувачення йому незрозуміле. Особа має право знати, в чому саме її звинувачують, щоб реалізувати власне право на захист. Звертає увагу, що ОСОБА_1 не вручалося Направлення на огляд водія транспортного засобу та не пропонували підписати Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, про що свідчить відсутність підпису особи в зазначених документах. Позиції сторін в суді : Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Коваль В.С. повідомлені про день, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явилися. В апеляційній скарзі захисник адвокат Коваль В.С. при поданні апеляційної скарги просив справу розглядати за його відсутності та відсутності ОСОБА_1 , за наявними у справі матеріалами. Ураховуючи положення ст. 268 КУпАП, якою не передбачено обов`язкову участь особи щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, а також строк, протягом якого особу може бути притягнуто до відповідальності в разі доведення її вини, та з огляду на те, що апелянтом не надано на розгляд суду будь-яких нових доказів, вважаю за можливе здійснити розгляд даної справи за відсутності належним чином повідомлених ОСОБА_1 та його захисника адвоката Коваль В.С. Висновки суду: Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення захисника, апеляційний суд приходить до наступного висновку. На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 01.03.2025 року о 13-15 год., м. Краматорськ, вул. Мурманська біля буд 47, керував транспортним засобом «ВАЗ 21013» номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Пройти огляд у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 01.03.2025 року о 20-00 год., м. Краматорськ, вул. Краматорська біля буд 93, керував транспортним засобом «Daewoo Lanos» номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння шкіри обличчя та очей. Пройти огляд у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Аналіз диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на те, що до відповідальності може бути притягнуто водія транспортного засобу у якого виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, і який відмовився від проходження огляду на стан такого сп`яніння у встановленому законом порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року. Відповідно до п. 2 р. 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»,затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд 1-ї інстанції при її розгляді належним чином врахував зазначені вимоги закону та обґрунтовано прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а його вина підтверджується дослідженими судом 1-ї інстанції доказами, а саме: - протоколом серії АБА № 010563 від 01.03.2025 року, з якого встановлено, що 01.03.2025 року о 13-15 год., м. Краматорськ, вул. Мурманська біля буд 47, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21013» номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Пройти огляд у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП; - протоколом серії АБА № 010267 від 01.03.2025 року, з якого встановлено, що 01.03.2025 року о 20-00 год., м. Краматорськ, вул. Краматорська біля буд 93, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Daewoo Lanos» номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння шкіри обличчя та очей. Пройти огляд у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП; - диском з файлами відеозапису, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якого 01.03.2025 року о 13-15 год. під час фіксації подій на нагрудний видеореестратор (bodycam), факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не заперечував, стояв біля автомобіля «ВАЗ 21013» номерний знак НОМЕР_1 , надав поліцейским документи. На пропозицію пройти огляд за допомогою Алкотестера Драгер та у медичному закладі, ОСОБА_1 відмовився. Працівником поліції було повідомлено про порушення п. 2.5 ПДР, роз`ясненні права ОСОБА_1 , передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та повідомлено про складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП; - диском з файлами відеозапису, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якого 01.03.2025 року о 20-00 год. під час фіксації подій на нагрудний видеореестратор (bodycam), факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не заперечував. На пропозицію пройти огляд за допомогою Алкотестера Драгер та у медичному закладі, ОСОБА_1 відмовився. Працівником поліції було повідомлено про порушення п. 2.5 ПДР, роз`ясненні права ОСОБА_1 , передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та повідомлено про складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП; - поясненнями ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який пояснив, що 01.03.2025 р. в м. Краматорськ по вул. Мурманська приблизно о 13-15 год. ним та товаришем було зупинено т.з. «ВАЗ 21013» д.н.з. НОМЕР_1 , так як т.з. рухався зі сторони в сторону, та порушував правила ПДР, щоб запобігти ДТП. Пізніше йому стало відомо, що за кермом т.з. виявився водій ОСОБА_1 , від якого був сильний запах алкоголю; - поясненнями ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який пояснив, що 01.03.2025 р. в м. Краматорськ по вул. Мурманська приблизно о 13-15 год. ним та товаришем було зупинено т.з. «ВАЗ 21013» д.н.з. НОМЕР_1 , так як т.з. порушував правила ПДР. Пізніше йому стало відомо, що за кермом т.з. виявився водій ОСОБА_1 , від якого був запах алкоголю та порушення мови; - рапортом на ім`я т.в.о. командира батальйону ПП в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП Мерчуку С. від 01.03.2025 р., з якого вбачається, що 01.03.2025 р. отримано заяву та зареєстровано ЄО за №290 від 01.03.2025р. за наступним зверненням: 01.03.2025 о 13:24 надійшло повідомлення зі служби 1025 про те, що 01.03.2025 р. о 13:22 за адресою: Краматорський район, м. Краматорськ, вулиця Мурманська, ЗДО. Заявник військовослужбовець повідомив, що невідомий чоловік керує автомобілем марки «ВАЗ 2101» днз НОМЕР_3 у стані а/с. Зупинився на авто посередині проїзної частини дороги. Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, такими, що доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі протоколам про адміністративні правопорушення, рапорту та відеозаписам подій, що мали місце 01.03.2025 року за участю ОСОБА_1 , здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19. В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18). Апеляційні доводи захисника про те, що оскаржена постанова судді 1-ї інстанції обґрунтована лише даними відеозапису, спростовуються дослідженими матеріалами цієї справи. Так, з відеозапису чітко вбачається наявність складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 , відповідно до якого ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом при першій події та при другій події, на відео зафіксовано наслідки події ДТП за участю ОСОБА_1 , вже керуючим іншим автомобілем. Під час знаходження у відділенні лікарні ОСОБА_1 підтвердив факт вживання алкогольних напоїв разом з другом та на питання працівників поліції чи буде він проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння відповів: «А що, так не видно!», відмовившись від його проходження. З урахуванням вищенаведеного доводи сторони захисту, що працівниками поліції було безпідставно оголошено ознаки алкогольного сп`яніння, є необгрунтованими. Доводи сторони захисту, що ОСОБА_1 не було повідомлено про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння, спростовуються дослідженими судом матеріалами справи. Зокрема, під час першої події працівниками поліції ОСОБА_1 були оголошені виявлені ними у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів (диск 1, відеозапис, починаючи з 0:12:13). За другою подію ОСОБА_1 працівниками поліції також були оголошенні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: дуже відчутний запах алкоголю з порожнини рота (диск 2, відеозапис, починаючи з 0:41:34). При цьому доводи апелянта, що згідно долучених з бодікамер працівників поліції відеозаписів, ОСОБА_1 поводив себе адекватно, чітко відповідав на всі запитання поліцейського, його поведінка та координація рухів повністю відповідали обстановці, за якої відбувалось його спілкування з поліцейськими, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними та дослідженими матеріалами справи. Так, за першою подією вина ОСОБА_1 щодо керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння підтверджується, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом долученим до такого протоколу серії АБА №010563 від 01.03.2025 р., рапортом, поясненнями військовослужбовців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вказані докази узгоджуються між собою та доповнюють один одного. При цьому, стороною захисту не було надано будь-яких доказів, що підтверджували б їх фальсифікацію або упереджене ставлення свідків чи підстави для обмовляння ОСОБА_1 . Тому доводи сторони захисту, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії АБА №010563 від 01.03.2025 р., є необґрунтованими. Тож, під час апеляційного розгляду встановлено, що поліцейськими дотримано вимоги ст. 266 КУпАП та правомірно запропоновано ОСОБА_1 за кожною подією пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Апеляційний суд вважає, що надані працівниками поліції відеозаписи, які містяться в матеріалах справи про адміністративні правопорушення, отримані з автоматичної відеотехніки, з метою фіксування правопорушення, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», може слугувати доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП. Відеозаписи відповідають вимогам п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 р. №1026. Той факт, що наявні в матеріалах справи відеозаписи є роздільними, а відеофіксація не здійснювалася безперервно, не свідчить про наявність підстав піддавати сумніву зміст даних відеозаписів та вважати такі докази недопустимими. Доказами відповідно до приписів ст. 251 КУпАП є, в тому числі, і показання технічних приладів чи технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо. Тож, доводи апелянта щодо визнання відеозапису недопустимим через його неповноту та небезперервність, ні є слушними, оскільки закон вимагає відеофіксації обставин проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння або відмови від проходження такого огляду, а не фіксування факту керування особою транспортним засобом, причини зупинки, оформлення адміністративного матеріалу, що може бути встановлено за допомогою інших доказів. Вважаю безпідставними доводи апелянта про те, що відеозаписи є неналежними доказами, оскільки, наявні у справі відеозаписи є повними і послідовними, на яких зафіксовані усі ті істотні обставини, які мають значення для правильного вирішення цієї справи. Долучений до матеріалів справи відеозапис не містить даних, які б свідчили про те, що відеозапис у розумінні ст. 251 КУпАП є неналежним доказом у справі. На відеозаписі зафіксована події за участю ОСОБА_1 у хронологічній послідовності. Надані відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Тож, суд обґрунтовано вважав, що події зафіксовані на відеозаписах повністю узгоджуються з доказами та з обставинами, викладеними в протоколах про адміністративні правопорушення та іншими дослідженими доказами. Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що закон вимагає відеофіксації обставин проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння або відмови від проходження такого огляду, а не фіксування факту керування особою транспортним засобом та причин такої зупинки транспортного засобу, що може бути встановлено за допомогою інших доказів. Будь-яких доказів оскарження дій співробітників поліції при складанні адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП суду надано не було. В установленому порядку водій ОСОБА_1 або його захисник дії працівників поліції не оскаржували. Під час апеляційного розгляду апелянтом доказів на підтвердження оскарження дій чи рішень працівників поліції за вказаних вище обставин також не надано. Доводи сторони захисту щодо визнання протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, недопустимим доказом суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються дослідженими доказами в їх сукупності. Суд апеляційної інстанції не вбачає порушення ні при складанні таких протоколів, ні у встановленні формування обвинувачення, визнаного судом доведеним. Не є порушенням зазначення у такому формулюванні, що ОСОБА_1 не пройшов огляд на встановлення стану сп`яніння у встановленому законом порядку, без додаткового зазначення про його відмову у проходженні такого огляду на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, оскільки диспозиція ч.1ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння Доводи захисника щодо невручення ОСОБА_1 направлення на проходження медичного огляду і порушення таким чином встановленого порядку проходження огляду на стан сп`яніння, суд апеляційної інстанції не вважаєслушними. Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичній установі, то наявність або відсутність відповідного направлення на огляд до медичного закладу, як і його не вручення, не впливає на обставини, встановлені під час судового розгляду. Так, з аналізу п.п. 7-10 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, направлення на огляд видається в разі згоди водія на проходження такого огляду у закладі охорони здоров`я. Інструкція не містить норми, яка б зобов`язувала працівників поліції видавати таке направлення в разі відмови водія від проходження огляду. Доводи апелянта, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження відсторонення ОСОБА_1 від подальшого керування транспортним засобом, ніяким чином не впливають на наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Разом з тим, як вбачається з диску 1, починаючи з 0:40:40 при першій події працівником поліції було роз`яснено ОСОБА_1 , що керувати йому надалі не можна, що його відсторонено від подальшого керування транспортним засобом. Отже, доводи апеляційної скарги захисника про те, що працівниками поліції було порушено порядок огляду водія на встановлення стану алкогольного сп`яніння, апеляційний суд вважає необґрунтованими, та погоджується з висновками суду 1-ї інстанції про те, що зі змісту відеозапису чітко вбачається що поліцейським було дотримано встановлених законом вимог, та дії працівників поліції відповідали, встановленим у ст. 266 КУпАП вимогам. Обставин, які б завадили ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі за обома подіями судом встановлено не було, та стороною захисту під час апеляційного розгляду не надано. Отже, місцевим судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Доводи апелянта з посиланням на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року у справі №524/5741/16-а, що рапорт поліцейського не може бути беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 , є необґрунтованими. Так, встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, досліджених судом, а не лише на підставі рапорту поліцейського, як про це зазначає сторона захисту. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення. Адміністративне стягнення накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним вчиненому і відповідає особі правопорушника. Постанова суду 1-ї інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог захисника та скасування постанови суду 1-ї інстанції, немає. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Коваль В.С., подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто доадміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Г.А. Гришин