LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Дніпровський апеляційний суд175/3721/25

від 21.11.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу захисника Кравцова В.В., подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2025 року відносно ОСОБА_1 про притягнення д…

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/2338/25 Справа № 175/3721/25 Суддя у 1-й інстанції - Заборський В. О. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 листопада 2025 року м.Кривий Ріг Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю: секретаря судового засідання Кучевасової А.В., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності адвоката Кравцова В.В., апеляційну скаргу адвоката Кравцова В.В., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Леміщиха Черкаської області, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , маючого статус УБД, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, ВСТАНОВИВ: Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції : Постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2025 року встановлено, що 15.12.2024 р. о 23:55 год. у м. Краматорську біля будинку №6 на вул. О. Тихого водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubishi» Shogun Sport, номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №687 від 16.12.2024. Керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги: В апеляційній скарзі захисник Кравцов В.В., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просить постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2025 відносно ОСОБА_1 скасувати, провадження в праві закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 . В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , а тому є недоведеним, що він є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому його огляд мав бути проведений виключно співробітниками військової служби правопорядку Збройних Сил України з дотриманням положень ст. 266-1 КУпАП. Звертає увагу, що відповідно до постанови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2025 року по справі №175/927/25 ОСОБА_1 вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення 16 грудня 2024 року о 01:00 годин адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Тому вважає, що визнання його вини та притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП в цій справі призведе до притягнення особи за однією подією двічі до відповідальності. Вважає, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проводився з порушенням вимог законодавства, а саме в нього не було відібрано зразки біологічного середовища та не надано копію Висновку від 16.12.2024 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Звертає увагу, що ОСОБА_1 було доставлено у не найближчий медичний заклад. Зазначає, що вищенаведене свідчить про недійсність огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного відносно ОСОБА_1 . Зауважує, що в матеріалах справи відсутні відомості про підстави зупинки транспортного засобу, який нібито знаходився під керуванням ОСОБА_1 . Працівниками поліції не складалась будь-яка постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, що також свідчить про відсутність факту керування транспортним засобом. За таких обставин, у разі порушення співробітниками поліції процедури зупинення транспортного засобу, всі подальші докази, які зібрані в ході оформлення матеріалів справи, є недійсними. Позиції сторін в суді : В судовому захисник адвокат Кравцов В.В. просив його апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених в ній. Не заперечував проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , належним чином повідомленого про місце, день та час судового розгляду. Висновки суду: Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення захисника, апеляційний суд приходить до наступного висновку. На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Оскарженою постановою встановлено, що 15 грудня 2024 року о 23:55 год. у м. Краматорську біля будинку №6 на вул. О. Тихого водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubishi» Shogun Sport, номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №687 від 16.12.2024 р. Керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до п. 2.9 а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення пункту 2.9 а ПДР передбачена статтею 130 КУпАП. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобомособ і, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерствавнутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року. Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Положеннями п. 6 розділу І Інструкції встановлено, що огляд на стан сп`яніння, зокрема, проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби). Згідно зі п. 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Пунктом 10 розділу ІІ Інструкції встановлено, що результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Хоча в апеляційній скарзі захисник наполягає, що ОСОБА_1 винним себе не визнає, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказами, дослідженими як судом першої інстанції, так і апеляційним судом, а саме: -протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА №010043 від 16.12.2024р., в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; - висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарським препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.12.2024 р. №687, виданого КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорська»; -відеозаписом з нагрудної камери поліцейського та рапортом. Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють один одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вирішуючи питання допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, що фіксували обставини 15.12.2024 року за участю ОСОБА_1 , здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19. В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18). Доводи апелянта щодо неналежного врахування судом статусу військовослужбовця ОСОБА_1 , були предметом розгляду в суді першої інстанції, і суд обґрунтовано відкинув їх. Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 , як військовослужбовець, ні є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, що проведення його огляду на стан сп`яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо знаходження в стані сп`яніння віднесено до повноважень службових осіб Військової служби правопорядку, та про те, що за одне і саме діяння його двічі притягли до адміністративної відповідальності за ст.130ч1 та за ст. 172-20 КУпАП, вважаю такими, що не ґрунтуються на приписах закону з наступних підстав: Відповідно до ст.15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Оскільки правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, віднесено до правопорушень на транспорті, то військовослужбовець, винний у його вчинені, повинен нести адміністративну відповідальність на загальних засадах. Тому і проведення огляду водія-військовослужбовця на стан алкогольного сп`яніння та складання протоколу про керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння відповідно до приписів ст.ст. 255, 266 КУпАП віднесено до повноважень органів Національної поліції. Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за подіями від 15 по 16 грудня 2024 року і за ч. 1 ст. 130 і за ст. 172-20 КУпАП, то вважаю, що в даному випадку має місце ідеальна сукупність правопорушень. Ідеальна сукупність має місце там, де особа одним діянням вчиняє два або більше правопорушень. ОСОБА_1 під час виконання ним обов`язків військової служби знаходився в нетверезому стані, що утворює правопорушення, передбачене ст. 172-20 КУпАП, під час чого керував в такому стані транспортним засобом, що утворює інше правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. З огляду на що, вважаю правомірним притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як і притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 172-20 КУпАП та відсутність порушення ст. 61 Конституції України. Доводи апелянта, що в матеріалах справи відсутні докази факту керування транспортним засобом, не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду та спростовуються дослідженим відеозаписом, долученим до матеріалів справи. Так, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений на блокпосту, у зв`язку з чим, відеофіксація самої зупинки транспортного засобу не відбувалась. Коли під`їхало авто патрульної поліції, двигун транспортного засобу «Mitsubishi Shogun Sport» був увімкнений. На звернення працівника поліції до ОСОБА_1 , як до водія транспортного засобу, останній відповідав на запитання, не заперечуючи факту, що саме він є водієм вказаного транспортного засобу. Доводи захисника щодо відсутності законної підстави для зупинки транспортного засобу були предметом розгляду в суді першої інстанції. Спростовуючи такі доводи сторони захисту суд виходив з того, що матеріалами справи, зокрема з рапорту інспектора Молодик А. вбачається, що 15.12.2024 р. о 23:55 год. в м. Краматорську біля будинку №6 на вул. О.Тихого ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubishi Shogun Sport», номерний знак НОМЕР_2 , та був зупинений на підставі п.7 ст.8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану». Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, як перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України. Відповідно до Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 29.12.2021 року, № 1456 правовою основою перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян є Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закони України «Про основи національного спротиву», «Про правовий режим воєнного стану», «Про оборону України», «Про національну безпеку України», «Про Національну поліцію», «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях», затверджений Верховною Радою України, та інші нормативно-правові акти. Отже, перевірка документів у осіб здійснюється після введення військового стану в межах території та у строки, зазначені в указі Президента України про введення воєнного стану. На підставі викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що інспектор поліції діяв в межах наданих йому повноважень під час дії воєнного стану в країні, а тому підстави зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 є законними та не спростовують наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, апеляційні твердження про незаконність зупинки суперечать твердженням про недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Враховуючи вищенаведені докази у їх сукупності, судом встановлено, що дослідженні під час судового розгляду докази повністю підтверджують ті обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному стосовно нього, і є безсумнівними доказами порушення ним п. 2.9 а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Отже, місцевим судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним вчиненому і відповідає особі правопорушника. Тож, постанова суду 1-ї інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог захисника та скасування постанови суду 1-ї інстанції, немає. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Кравцова В.В., подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2025 року відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Г.А. Гришин

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»