Ухвала КЦС ВС № 536/2790/23

УХВАЛА 23 січня 2026 року м. Київ справа № 536/2790/23 провадження № 61-11386ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 18 квітня 2025 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 31 липня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, ВСТАНОВИВ: 01 вересня 2025 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 31 липня 2025 року у цій справі. Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Полтавського апеляційного суду від 31 липня 2025 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано заявнику надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 31 липня 2025 року та уточнити вимоги прохальної частини касаційної скарги, зокрема зазначити результат розгляду його касаційної скарги. На виконання вимог ухвали суду ОСОБА_1 надіслав на адресу суду уточнену реакцію касаційної скарги та клопотання про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 24 вересня 2025 року. Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 про виправлення описки задоволено частково. Виправлено допущену в описовій частині ухвали Верховного Суду від 24 вересня 2025 року описку, правильно зазначивши «За таких обставин, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити.» замість помилкового «За таких обставин, у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити.». Відмовлено у задоволенні решти вимог заяви ОСОБА_1 про виправлення описки. Продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, та запропоновано направити на адресу суду нову редакцію касаційної скарги на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 536/2790/23 разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи, у якій чітко зазначити, які саме судові рішення суду першої та апеляційної інстанції він оскаржує в касаційному порядку. Попереджено, що після уточнення цих вимог касаційної скарги буде розглянуто клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги. 13 січня 2026 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли матеріали на усунення недоліків, до яких заявник долучив клопотання про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 17 грудня 2025 року та другу уточнену редакцію касаційної скарги на рішення рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 18 квітня 2025 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 31 липня 2025 року разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи. Щодо клопотання про виправлення описки Клопотання ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 17 грудня 2025 року мотивоване тим, що в резолютивній частині ухвали міститься описка, а саме зазначено, що «У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявниці». Оскільки він є людиною чоловічої статі, така описка порочить його честь та гідність. На підставі викладеного, просить суд виправити описку в ухвалі Верховного Суду від 17 грудня 2025 року. Розглядаючи клопотання про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 17 грудня 2025 року, суд приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню, виходячи з такого. Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення. Встановлено, що під час виготовлення та оформлення Верховним Судом ухвали від 17 грудня 2025 року в її резолютивній частині на сторінці шостій була допущена описка, а саме: помилково зазначено «У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявниці.» замість правильного «У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.». За своїм змістом вказана технічна помилка є опискою, яка не вплинула на законність та обґрунтованість судового рішення, а тому підлягає виправленню на підставі статті 269 ЦПК України. Щодо другої уточненої редакції касаційної скарги на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 18 квітня 2025 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 31 липня 2025 року У другій уточненій редакції касаційної скарги ОСОБА_1 підтвердив, що ним подана касаційна скарга на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 18 квітня 2025 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 31 липня 2025 року про повернення апеляційної скарги. Також у цій редакції касаційної скарги ОСОБА_1 заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки він у справі № 536/2790/23 за зустрічним позовом є позивачем-споживачем, тому вважає, що він звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Розглядаючи клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, суд приходить до висновку, що воно задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судовий збір» у частині третій статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» слова «державного мита» замінені словами «судового збору». Отже, при прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору. Відступаючи від практики Верховного Суду України, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18) дійшла висновку, що «порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права». У постанові від 19 червня 2018 року у справі № 761/24672/15-ц (провадження № 14-197цс18) Велика Палата Верховного Суду вказала, що «у статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, у якому не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав. Разом з тим, у частині 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Системний і комплексний аналіз зазначених норм дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб, як «споживачі, які звернулися з позовними вимогами про захист порушених справ», у переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору, установленому в статті 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів, а саме Законом України «Про захист прав споживачів». Крім того, стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову». Закон України «Про захист прав споживачів» не визначив вичерпного переліку відносин, на які він поширюється, але з урахуванням характеру правовідносин, які ним регулюються, та керуючись загальними принципами цивільного судочинства і наявності в цивільних правовідносинах «слабкої сторони», якою є фізична особа - споживач, можна зробити висновок, що цим Законом регулюються відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу, майнового найму (оренди), надання комунальних послуг, прокату, перевезення, зберігання, доручення, комісії, фінансово-кредитних послуг тощо. І особливістю таких правовідносин є участь у них спеціального суб`єкта - споживача. За загальним правилом, позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. Для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів». Звертаючись до суду з позовом у цій справі, ТОВ «Полтаваенергозбут» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 11 270,76 грн. Оскільки ОСОБА_1 є відповідачем у справі за указаною позовною вимогою, яка не пов`язана з порушенням його права як споживача, а тому посилання в касаційній скарзі на те, що він звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги є помилковим тлумаченням частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів». Таким чином, оскільки частина третя статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не розповсюджується на вказані правовідносини, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги на загальних підставах. За таких обставин, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір». Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду, подану фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3 028,00 грн. Отже, за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 605,60 грн (3 028,00 х 0,2). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості). На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. За частиною другою статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. За таких обставин суд касаційної інстанції приходить до висновку про необхідність надання ОСОБА_1 додаткового строку для усунення недоліків, вказаних в цій ухвалі суду. Керуючись частиною 2 статті 127 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про виправлення описки задовольнити. Виправити допущену в резолютивній частині ухвали Верховного Суду від 17 грудня 2025 року описку, правильно зазначивши ««У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.» замість помилкового «У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявниці.». Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Сердюк