Ухвала КЦС ВС № 583/356/18

Ухвала 24 грудня 2020 року м. Київ справа № 583/356/18 провадження № 61-9771ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 лютого 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 25 травня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 липня 2019 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумського обласного державного нотаріального архіву, третя особа - виконавчий комітет Охтирської міської ради, про скасування виданого 22 березня 2016 року дубліката договору дарування квартири, ВСТАНОВИВ: У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 липня 2019 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумського обласного державного нотаріального архіву, третя особа - виконавчий комітет Охтирської міської ради, про скасування виданого 22 березня 2016 року дубліката договору дарування квартири. Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою Сумського апеляційного суду від 25 травня 2020 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 липня 2019 року за нововиявленими обставинами відмовлено. 30 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 лютого 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 25 травня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу для продовження розгляду. Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 лютого 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 25 травня 2020 року залишено без руху для зазначення поважної причини пропуску строку на касаційне оскарження та надання доказів на підтвердження підстав пропуску цього строку. Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 17 липня 2020 року. У грудні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду заяву, в якій обґрунтувала поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження. Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Враховуючи викладене, клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 лютого 2020 року та постанови Сумського апеляційного суду від 25 травня 2020 року підлягає задоволенню. Крім того, ОСОБА_1 подала заяву про звільнення її від сплати судового збору у зв`язку зі скрутним майновим станом. До заяви додано довідку Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про те, що ОСОБА_1 перебуває у них на обліку та отримує пенсію за вислугу років, а також довідку про доходи по формі ОК-7 за 2014, 2015, 2016 та 2017 роки. Відповідно до положень частин першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Також суд може ухвалити вказане рішення з мотивів майнового стану сторони у разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік. Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Наведені в обґрунтування заявленого клопотання доводи та надані ОСОБА_1 документи не можуть слугувати достатньою підставою для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки розмір судового збору, який повинен бути сплачений за оскарження у касаційному порядку ухвали суду, становить 420,40 грн, що не перевищує 5 відсотків річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік. Ураховуючи викладене, заявнику необхідно сплатити судовий збір урозмірі 420,40 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку:

207. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату, або докази звільнення від його сплати. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону, оскільки заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що також унеможливлює відкриття касаційного провадження. Згідно із частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Суд касаційної інстанції вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, зазначений в ухвалі Верховного Суду від 17 липня 2020 року. Керуючись статтями 127, 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначений в ухвалі Верховного Суду від 17 липня 2020 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Ю. В. Черняк